Постанова

від 28.11.2024 по справі 380/11533/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11533/24 пров. № А/857/15374/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Бруновської Н.В, Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Реймера Володимира Євгеновича на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року про повернення позовної заяви (постановлену головуючою-суддею Кисильовою О.Й. у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління ДПС у Львівській області, Держави України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач-1), Держави України в особі ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), Покровської міської ради (далі відповідач-3), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Львівській області №0067411-5850-0409 від 26.07.2019, №0067412-5850-0409 від 26.07.2019, №0067413-5850-0409 від 26.07.2019, №0067407-5850-0409 від 26.07.2019, №0067408-5850-0409 від 26.07.2019, №0067410-5850-0409 від 26.07.2019, №0107264-5405-1303 від 29.05.2020, №0107265-5405-1303 від 29.05.2020, №0107266-5405-1303 від 29.05.2020, №0107267-5405-1303 від 29.05.2020, №0107268-5405-1303 від 29.05.2020, №0107269-5405-1303 від 29.05.2020, №0827165-2407-1303 від 08.06.2021, №0827166-2407-1303 від 08.06.2021, №0827167-2407-1303 від 08.06.2021, №1378268-2407-1303 від 31.12.2021, №1378268-2407-1303 від 26.10.2021, №1378269-2407-1303 від 26.10.2021, №1378270-2407-1303 від 26.10.2021, №10219/04-36-24-11 від 07.07.2022, №10219/04-36-24-11 від 07.07.2022, №10219/04-36-24-11 від 07.07.2022, №10219/04-36-24-11 від 07.07.2022, №10219/04-36-24-11 від 07.07.2022, №10219/04-36-24-11 від 07.07.2022, №2149596-2411-1303 від 06.09.2022, №2149596-2411-1303 від 06.09.2022, №2149597-2411-1303 від 06.09.2022, №2149598-2411-1303 від 06.09.2022, №2149599-2411-1303 від 06.09.2022, №2149600-2411-1303 від 06.09.2022, №1145332-2411-1303 від 02.05.2023, №1145333-2411-1303 від 02.05.2023, №1145334-2411-1303 від 02.05.2023, №1145335-2411-1303 від 02.05.2023, №1145336-2411-1303 від 02.05.2023 та №1145337-2411-1303 від 02.05.2023, які постановлені всупереч діючому законодавству та Конституції України, визнати протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які на підставі ППР ГУ ДПС у Львівській області (іншого податкового органу - ГУ ДПС у Львівській області) сформовано податкові вимоги №0014026-1311-0436 від 28.07.2023, №0011601-1309-0409 від 06.06.2022, визнати нікчемними з моменту їх постановлення рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 34081234, юридична адреса : м. Покров, Дніпропетровської області, вул. Центральна, 48 Про встановлення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, як такі що постановлені з порушенням ст.34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської та ч.2 ст.19 Конституції України, а саме : рішення №2 від 13.01.2017 (Додаток 15), рішення №3 від 13.01.2017 (Додаток 16), рішення №17 від 22.12.2017 (Додаток 17), рішення №18 від 22.12.2017 (Додаток 18), рішення №7 від 2.06.2018 (Додаток 19), рішення №12 від 29.03.2019 (Додаток 20), рішення №3 від 30.06.2021 (Додаток 21) та зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Львівській області внести зміни в його облікову картку платника (РНОКПП НОМЕР_1 ) зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельного податку.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 позовну заяву разом із доданими до неї документами було повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить її скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог. На думку скаржника, позивачем правильно об`єднано позовні вимоги, а у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

З урахуванням положень п.3 ст.294, ч.2 ст.312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, при цьому, відсутні підстави для застосування положень ст.172 КАС України. Суд зазначив, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачу свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Статтями 5, 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст.ст.160, 161 цього Кодексу.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи : 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу)

Стаття 172 КАС України встановлює правила об`єднання і роз`єднання позовів, відповідно до частини першої якої, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до п.2 ч.1, 3 ст.172 КАС України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ

Частинами четвертою та п`ятою статті 172 КАС України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, а також вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Згідно ч.6, 7 ст.172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу

Колегія суддів звертає увагу на те, що у разі об`єднання в одному позові вимог, які не пов`язані між собою, крім випадків, передбачених ч.4, 5 ст.172 КАС України, суд має право роз`єднати позовні вимоги.

При цьому, у разі заявлення в одному позові позовних вимог, об`єднання в одне провадження яких не дозволяється ч.4, 5 ст.172 КАС України, суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, повертаючи адміністративний позов у повному обсязі, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не є пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.

Проте, досліджуючи зміст позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що такі висновки суду є суперечливими, оскільки від вирішення позовної вимоги про скасування рішення органу місцевого самоврядування, прямо залежить вирішення вимог, які стосуються оспорюваних ППР.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим ч.6 ст.172 КАС України, відповідно до якого суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

З метою повного та всебічного розгляду справи (сприяння завданням адміністративного судочинства) суд вправі за власною ініціативою, або за клопотанням учасника справи роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну чи декілька вимог в самостійне провадження.

В свою чергу, суд повертає позовну заяву в разі якщо порушено правила об`єднання позовних вимог лише в тих випадках, коли застосування положень ст.172 КАС України (роз`єднання позовних вимог) є неможливим, а саме : в разі об`єднання в одному позові вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, або в разі, якщо щодо цих вимог законом визначена виключна підсудність різним судам.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ДПС у Львівській області та Покровської міської ради із позовними вимогами про скасування ППР та скасування рішень щодо встановлення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Тобто, в позовній заяві ОСОБА_1 не було об`єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Відтак, у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбаченихзакономвимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, ЄСПЛ за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантованийстаттею 6 параграфа 1 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Відповідно до ст.13 Конвенції, кожен, чиї права і свободи, визначені в Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості.

Суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до суду, який відповідно до ст.6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Реймера Володимира Євгеновича задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року про повернення позовної заяви по справі №380/11533/24 скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Н. В. Бруновська С. П. Нос