УХВАЛА
28 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 372/1291/24
провадження № 61-15092ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року у справі за позовом виконавчого комітету Української міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківський прав та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року виконавчий комітет Української міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просив позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів доходів з кожного, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області
від 02 липня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, відповідно до якої просив скасувати заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року та ухвалити у справі нове судове рішення про відмову у позові.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 202 року та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.
05 листопада 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду
від 12 вересня 2024 року, які просить скасувати, а провадження у справі закрити.
Щодо оскарження заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Оскільки заочне рішення Обухівського районного суду Київської області
від 02 липня 2024 року не було предметом розгляду апеляційного суду, то вказане судове рішення наразі не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року необхідно відмовити.
Щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 12 вересня
2024 року
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга в частині оскарження ухвали апеляційного суду є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до положень частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Таким чином, статтями 284 та 287 ЦПК України для відповідачів передбачено спеціальний порядок оскарження заочного рішення суду першої інстанції, а саме: відповідачу необхідно спершу подати заяву про перегляд заочного рішення суду першої інстанції та у разі залишення такої заяви без задоволення відповідач має право звернутись до апеляційного суду із відповідною апеляційною скаргою.
Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковою.
Відповідно до норм чинного законодавства, оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та/або у випадку ухвалення повторного заочного рішення.
Згідно відомостей ЄДРСР вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_1 не подавав до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року і таку заяву не було залишено без задоволення.
Отже, відповідач не дотримався спеціального порядку перегляду заочного рішення.
Враховуючи викладене, оскількиОСОБА_1 не звертався до Обухівського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення, чим порушив вимоги Глави 11 ЦПК України, то Київський апеляційний суд ухвалою від 12 вересня 2024 року обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику.
Верховний Суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_1 права звернутися до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року є необґрунтованою, а правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні питання про наявність передбачених підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 372/1291/24.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню непідлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 03.12.2024 |
Номер документу | 123450782 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні