Рішення

від 27.11.2024 по справі 213/1982/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1982/24

Номер провадження 2/213/1123/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого суддіМазуренка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гусарової О.С.,

за відсутності учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу №213/2491/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіальноїгромади вособі виконавчогокомітету Інгулецькоїрайонної умісті ради, ОСОБА_2 про визнанняправа власностіна нерухомемайно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся досуду звказаним позовом,вобґрунтування якого зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 21.10.1991. Позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері, однак нотаріусом було відмовлено йому у зв`язку з тим, що спірна квартира є об`єктом спірної сумісної власності подружжя, оскільки придбана в період шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_2 . Інших спадкоємців окрім позивача немає.

Просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Також позивач просив визнати за ним право власності на іншу 1/2 частку квартири за набувальною давністю, оскільки він більше 10 років проживає у вказаній квартирі. ОСОБА_2 у 1965 році виїхав до Росії, участі у придбанні квартири не приймав та не проживав в ній. Про те, що останній мав право на спірну квартиру стало відомо при зверненні до нотаріуса з питанням прийняття спадщини після смерті матері. В подальшому позивач просив залишити вказану вимогу без розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений. Від представника позивача ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення рішення у справі.

Представник відповідача Територіальної громади в особі виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Надійшла заява про розгляд справи без участі представника виконкому, при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань та заяв до суду не направив, відзиву на позов не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності вказаних учасників справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

01.05.2024 позов подано до суду.

07 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої призначено у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 08 серпня 2024 року витребувані докази у справі.

25.06.2024 надійшла копія спадкової справи.

Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.11.2024 залишено без розгляду позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на частку квартири за набувальною давністю.

Дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі ст. ст.12,13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Його мати ОСОБА_3 з 17 квітня 1963 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (а.с.9), на підставі рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.11.2018 шлюб було розірвано (а.с.33).

На підставі рішення виконкому Інгулецької районної ради народних депутатів від 26.04.1985 ОСОБА_3 був виданий ордер №9 про право на зайняття двох кімнат в квартирі АДРЕСА_1 видано на склад її сімї ОСОБА_1 син (а.с.15).

Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 21.10.1991, підтверджується, що 16/1000 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Інгулецької районної ради народних депутатів від 26.04.1985 (а.с.10). На підставі зазначеного рішення виконкому право власності на вказану квартиру зареєстровано в КП «Криворізьке БТІ» за ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР від 27.12.2023 (а.с.11).

23 січня 2012 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчено державним нотаріусом, відповідно до якого заповіла все належне їй майно, в тому числі квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 (а.с.8), яка на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.58).

Із акту складеного мешканцями будинку та завіреного підписом голови ОСББ «Кармелюка -11» видно, що ОСОБА_2 , 1939 року народження ніколи не проживав в квартирі АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі з 1985 року проживала ОСОБА_3 до своєї смерті. З 2012 року в квартирі без реєстрації мешкає ОСОБА_1 (а.с.16).

Судом досліджена копія спадкової справи №379/2023 спадкодавиці ОСОБА_3 , наданої на ухвалу суду. Із матеріалів спадкової справи видно, що із заявою про прийняття спадщини до П`ятої криворізької державної нотаріальної контори звернувся син померлої ОСОБА_1 26.12.2023 зареєстрована спадкова справа. Спадкодавицею складались заповіти 14.06.1989 року, 16.02.1999 року, 23.01.2012 року, якими вона заповідала належне їй майно ОСОБА_1 . Інших спадкоємців не встановлено.

Державним нотаріусом П`ятої криворізької державної нотаріальної контори від 22 березня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цілу квартиру за вказаною вище адресою, оскільки немає можливості безспірно встановити обсяг спадкової маси (а.с.14,77).

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають із підстав набуття права власності та права на спадкування.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписамист. 317 ЦК Українизміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном.

Як передбачалосьст.22Кодексу прошлюб тасім`юУкраїни,1969року,що діявстаном начас набуттяспірної квартириу власність ОСОБА_3 ,майно,нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен зподружжя маєрівні прававолодіння,користування ірозпорядження циммайном.

Аналогіча норма закону міститься і в ст.60 Сімейного кодексу України, що діяв на день смерті спадкодавці.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи викладене, та оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_2 , була набута ОСОБА_3 в період перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , а отже даний об`єкт нерухомості належить їм на праві спільної сумісної власності. Їх частки є рівними та складають по 1/2 частині.

Отже, частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на вказану квартиру становить 1/2, що і є спадковим майном після її смерті.

Відповідно дост.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зіст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Встановлено, що позивач є сином ОСОБА_3 , спадкоємицею складено заповіт на ім`я позивача, який прийняв спадщину після смерті матері. Інших спадкоємців не встановлено.

Згідноприписів ст.1296ЦК України,спадкоємець,який прийнявспадщину,може одержатисвідоцтво проправо наспадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1297 ЦК Українивстановлює обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Встановлено, що позивач виконав встановлений обов`язок та звернувся до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, i що з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з положеннямист. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Встановлено, що державним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері, оскільки неможливо встановити обсяг спадкової маси через відсутність інформації, тобто існує цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачами не надано, як і доказів вчинення позивачем будь-якої дії, що свідчить про відмову від прийняття спадщини.

Виходячи з вищенаведеного, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, зважаючи на відсутність заперечень проти позову з боку відповідачів та відсутність інших спадкоємців, які б мали обов`язкову долю, що виключає порушення прав чи інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що право власності позивача на спадкове майно підлягає судовому захисту.

Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати по сплаті судового збору при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1216 -1218,1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст.12,13,76-81,89,223,247 ч.2,263-265,268,273,352,354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_1 , правовласності на1/2частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Територіальна громада в особі Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області, місцезнаходження: пл. Гірницької Слави, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 04052548.

Відповідач: ОСОБА_2 , 1939 року народження, адреса реєстрації не відома.

Дата складення повного тексту судового рішення 27 листопада 2024 року.

Суддя В.В.Мазуренко