Постанова

від 03.12.2024 по справі 183/2951/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10095/24 Справа № 183/2951/24 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д. І. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Барильської А.П.

суддів: Макарова М.О., Ткаченко І.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» (далі - КП «Новомосковськ водоканал» НМР) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено.

У вересні 2024 року КП «Новомосковськ водоканал» НМР звернулося до суду із заявою про перегляд заочного рушення у даній справі.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року заяву залишено без руху.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року заяву визнано неподаною та повернуто.

В апеляційній скарзі КП «Новомосковськ водоканал» НМР посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала була отримана в електронному кабінеті 06 вересня 2024 року, п`ятий день встановлений для усунення недоліків припав на суботу та 16 вересня 2024 року у перший робочий день вони надіслали заяву про усунення недоліків.

Відзив на апеляційну скаргу надано не було.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга КП «Новомосковськ водоканал» НМР на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Повертаючи заяву на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що недоліки заяви не усунуті.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно дочастин 1-7ст.285ЦПК України заявапро переглядзаочного рішенняповинна бутиподана уписьмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:1)найменування суду,який ухваливзаочне рішення;2)ім`я (найменування)відповідача абойого представника,які подаютьзаяву,їх місцепроживання чимісцезнаходження,номер засобівзв`язку; 3)обставини,що свідчатьпро поважністьпричин неявкив судовезасідання та(або)неповідомлення їхсуду,а такожпричин неподаннявідзиву,і доказипро це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;5)клопотання проперегляд заочногорішення; 6)перелік доданихдо заявиматеріалів. Заявапро переглядзаочного рішенняпідписується особою,яка їїподає. Дозаяви проперегляд заочногорішення додаютьсяїї копіїза кількістюучасників справита копіївсіх доданихдо неїматеріалів. Дозаяви проперегляд заочногорішення,поданої представникомвідповідача,додається довіреністьабо іншийдокумент,який підтверджуєйого повноваження. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст.285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2024 року КП «Новомосковськ водоканал» НМР звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рушення у дані справі.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року заяву залишено без руху для долучення до заяви доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України та долучення до заяви документу про сплату судового збору у розмірі 1 514 грн.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року заяву визнано неподаною та повернуто.

Порядок вручення судових рішень передбачений у статті 272 ЦПК України. Відповідно до частин шостої, сьомої зазначеної статті днем вручення судового рішення є:1)день врученнясудового рішенняпід розписку; 2)день отриманнясудом повідомленняпро доставленнякопії судовогорішення наофіційну електроннуадресу особи; 3)день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро врученнясудового рішення; 4)день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати копіюсудового рішеннячи відміткипро відсутністьособи заадресою місцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).

Отже, процесуальний закон передбачає надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через «Електронний кабінет», у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених у частині шостій статті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23), пункти 64, 65).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на процесуальну справедливість, тобто на розгляд справи відповідно до правил процесуального закону, визначених на національному рівні, за умови, що ті правила відповідають мінімальним конвенційним гарантіям, встановленим у цій статті. Зазначені приписи ЦПК України (зокрема, про те, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії такого рішення до електронного кабінету особи, а також стосовно того, що вручення відповідної копії представникові означає її вручення тій особі, яку він представляє) є доступними, чіткими та зрозумілими. Наслідки їхньої дії є передбачуваними як для позивача, так і для відповідача, які є рівноправними учасниками судового провадження.

Колегія суддів звертає увагу на те, що електронна копія ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху була доставлена до електронного кабінету заявника 06 вересня 2024 року о 20 год. 00 хв (п`ятниця). 07 вересня та 08 вересня 2024 року субота та неділя відповідно були вихідними днями. Таким чином, в силу вимог частин 5, 6 статті 272 ЦПК України, ухвала вважається врученою 09 вересня 2024 року, тобто у перший робочий день тобто та п`ятий день, встановлений судом для усунення недоліків, припав на 14 вересня 2024 року - суботу.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).

16 вересня 2024 року заявник через систему «Електронний суд» надіслав заяву про усунення недоліків.

Наведене, у свою чергу, свідчить про відсутність у діях представника заявника ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками, оскільки він вчинив усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на виконання ухвали про залишення позову без руху.

Як наголосив Верховний Суд в постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про повернення заяви, не врахував, що зяник не ухилявся від виконання вимог ухвали про усунення недоліків, що підтверджується наявними матеріалами справи.

У відповідності до ч.1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Правові підстави для задоволення апеляційної скарги в частині ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради задовольнити.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року скасувати, справу направити для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: М.О. Макаров

І.Ю. Ткаченко