Рішення

від 28.11.2024 по справі 368/597/24

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/597/24

2-о/368/24/24

Рішення

Іменем України

"28" листопада 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого Шевченко І.І.

присяжних Воловенка М.П. та Безніська А.М.

при секретарі Варлам Є.Р.

з участю заявника ОСОБА_1

особи щодо якої вирішується питання ОСОБА_2

представника особи щодо якої вирішується питання адвокат Петрика В.В.

заінтересованої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в режимі відео конференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

в с т а н о в и в:

заявник просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) недієздатною та встановити опіку та призначити його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), обґрунтовуючи наступним.

Він, ОСОБА_1 звертається до Кагарлицького районного суду Київської області із заявою про визнання ОСОБА_2 з наступних підстав.

Між ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області.

Наведене підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 видане Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області від 09 червня 1984 року (актовий запис № 13).

Станом на сьогодні, він та ОСОБА_2 проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Починаючи з 2022 року психічний стан його дружини почав поступово погіршуватись.

Так, восени 2022 року ОСОБА_2 захворіла на гостре респіраторне захворювання COVID-19. Симтомів, які притаманні даній хворобі, у його дружини наявно не було. Однак, через декілька місяців, після того як ОСОБА_2 одужала, остання почала дивно себе поводити, зокрема втікала з дому, була тривожна без об`єктивних на те причин, не могла пояснити, що з нею відбувається.

У зв`язку із зміною поведінки його дружини, вони звернулись до невропатолога, внаслідок якого було зроблено МРТ головного мозку.

Згідно із висновком, викладеним у протоколі магнітно-резонансної томографії головного мозку від 11 грудня 2022 року у ОСОБА_2 було виявлено ознаки дисциркуляторних змін в паранхімі головного мозку (прояви ДЕП) у вигляді дифузного перивентрикулярного та периваскулярного лейкоареозу, а також помічено наявність значних вогнищ астрогліозу в обох півкулях мозку.

Відповідно до протоколу МРТ головного мозку від 12 січня 2023 року у ОСОБА_2 було виявлено МР-ознаки церебральної мікроангіопатії Fazekas І, та початкові атрофічні зміни головного мозку.

Після проходження огляду у невропатолога у ОСОБА_2 було виявлено лейкоареоз та рекомендовано звернутись до психіатра, у зв`язку з чим дружину було добровільно госпіталізовано до КНП «КЛ» «Психіатрія».

Наведене підтверджується копією протоколу магнітно-резонансної томографії від 11 грудня 2022 року та копією протоколу МРТ головну мозку від 12 січня 2023 року.

Так, відповідно до виписного епікризу з медичної картки стаціонарного хворого № 56 від 13 січня 2023 року, ОСОБА_2 дезорієнтована в часі, але орієнтована в собі та місцезнаходженні, а контакт із останньою не достатньо продуктивний через інтелектуально-мнестичне зниження. Внаслідок добровільної госпіталізації та проведення огляду лікарем психіатром його дружині було постановлено діагноз змішана коркова та підкоркова судинна деменція F 01.3.

Наведене підтверджується копією виписного епікризу з медичної картки стаціонарного дорого № 56 від 13 січня 2023 року.

Станом на сьогодні, його дружина не здатна повною мірою усвідомлювати значення своїх дій керувати ними, зокрема у повсякденному житті при вирішенні звичайних побутових питань, забуває своє ім`я, самостійно не може знайти дорогу додому, не здатна без сторонньої допомоги здійснити закупку продуктів харчування, купити предмети одягу і побуту, тощо. Внаслідок того, що хвороба ОСОБА_2 прогресує з віком та потребує постійного догляду, постала потреба у визнанні її недієздатною та призначення опікунства над нею.

Згідно з приписами ст. 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Обсяг цивільної дієздатності встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розгляду не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до положень статті 40 Цивільного кодексу України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішення суду.

Згідно з положеннями ст. 41 Цивільного кодексу України над недієздатною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюють з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Статтею 60 Цивільного кодексу України встановлено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

З аналізу зазначених положень випливає, що фізична особа, яка визнається судом недієздатною, належить до особливої категорії осіб, котрі потребують стороннього догляду в силу їх неспроможності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Чинне законодавство передбачає, що у разі визнання фізичної особи недієздатною, над нею встановлюється опікунство. Вказаний інститут покликаний забезпечити реалізацію конституційних та інших прав, свобод та інтересів, передбачених іншими нормативно-правовими актами.

Наведене підтверджується постановою КЦС ВС від 27 червня 2022 року у справі № 754/6831/17. Зокрема, у даній постанові суд вказав, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Згідно з положеннями ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного, окремого або ж позовного провадження.

Частиною 7 вище зазначеної статті визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Процесуальний порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлений Главою 2 Розділом V Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з приписами ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної недієздатності фізичної особи.

В силу положень ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Нормативне визначення поняттю сім`я надано в Сімейному кодексу України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Таким чином, згідно положень чинного законодавства України, членами сім`ї є, зокрема, чоловік (дружина).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Оскільки ОСОБА_2 проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Кагарлицького районного суду Київської області, то і справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київській області.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.

Наскільки йому відомо, його дружина ОСОБА_2 уклала договір про надання правничої допомоги із адвокатом Петриком Віталієм Віталійовичем. Тому, просить суд, залучити останнього як представника особи, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною.

В силу положень ч. 2 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Представник заінтересованої особи в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд у відсутність представника управління соціального захисту. Не заперечують проти заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опіки.

Заінтересована особа ОСОБА_3 просить його призначити опікуном над ОСОБА_2 . Не погоджується із рішення Ржищівської міської ради, яким було відмовлено йому у призначенні його опікуном. Він вважає, що заявник не може бути опікуном, оскільки сам лікувався у психіатричній лікарні. Окрім того, його дохід набагато більший від заявника, тому він не зможе її утримувати.

Представник особи щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 адвокат Петрик В.В. підтримує заяву ОСОБА_1 про визнання його опікуном над ОСОБА_2 та визнання ОСОБА_2 недієздатною. Будь - яких даних, що унеможливили бути опікуном заявник над його довірителем не має, тому підтримує рішення органу опіки та піклування щодо заявника.

Суд, вислухавши заявника, заінтересовану особу, представника особи щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 адвокат Петрика В.В., вивчивши матеріали справи та висновки виконавчого комітету Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області, приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 3, 11, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 09.06.1984 року Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області.

Згідно протоколу магнітно-резонансної томографії ОСОБА_2 встановлено, що ознаки дисциркуляторних змін в паренхімі головного мозку (прояви ДЕП) у вигляді дифузного перивентрикулярного та пери-васкулярного лейкоареозу, наявності значних вогнищ астрогліозу в обох півкулях мозку (МР-картина виповідає Fazekas ІІ).

Згідно протоколу МРТ головного мозку ОСОБА_2 встановлено, що МР-ознаки церебральної мікроангіопатії Fazekas 1, початкові атрофічні зміни головного мозку. Рекомендовано: консультація невропатолога.

Згідно виписки стаціонарного хворого № 56 на ОСОБА_2 встановлено, що анамнез життя: спадковість психопатологією не обтяжена. Народилась та проживає у Київській області. Середня з трьох дітей в сім`ї. Ранній розвиток без особливостей. Освіта середня спеціальна, закінчила торгово-економічний технікум. Працювала продавцем у різних місцях. Останні декілька місяців не працює. Заміжня, проживає з чоловіком. Має дорослого сина. ТВС, венеричні захворювання, вірусні гепатити заперечує. Алергологічний анамнез без особливостей. Анамнез захворювання: психічний стан змінився вперше, восени перехворіла ковідом, безсимптомно, через декілька місяців після цього почала дивно себе поводили, втікала з дому, була тривожна, не могла пояснити що з нею відбувається. Приїхала до сина, де він звернув увагу не зміни її поведінки, та звернувся до невропатолога, було зроблено МРТ голови, де було виявлено лейкоареоз, та рекомендовано звернутись до психіатра. Після консультації було рекомендовано обстеження в стаціонарі, у зв`язку з чим була добровільно госпіталізована до КНП «КЛ» «ПСИХІАТРІЯ» за ургентними медичними показаннями. Скарги: активно не висловлює. Психічний стан: Пацієнтка дезорієнтована у часі але орієнтована в собі та місцезнаходженні. Контакт не достатньо продуктивний із за інтелектуально-мнестичного зниження. Скарг активно не пред`являє. Однак погоджується що «має проблеми з пам`яттю». Не може згадати, де навчалась та працювала, не пам`ятає як звати чоловіка та сина. Мислення конкретне. Розлади сприйняття заперечує. Емоційно одноманітна, настрій рівний. Важко ініціює будь які дії, однак інструкції виконує. Критика до себе відсутня. Пацієнтка надала інформовану добровільну згоду на проходження лікування в КНП «КЛ» «Психіатрія». Соматичний стан: Звичайної тілобудови. Шкіра та видимі слизові чисті, без висипань. Серцеві тони звучні, ритмічні. У легенях дихання з жорстким відтінком, патологічні хрипи відсутні. Катаральних явищ не виявлено. Живіт м`який, б/б. Фізіологічні відправлення в нормі. Симптом ОСОБА_4 негативний з обох боків. Периферичних набряків немає. АТ 130/80 мм.рт. Неврологічний стан: Вогнищевої неврологічної симптоматики на момент огляду не виявлено.

Згідно висновку експерта № 285-ц від 10.07.2024 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - деменцію, як наслідок перенесеної нейроінфекції, (F- 02.800 за МКХ-10). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд, серед іншого, розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочин від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частина перша-третя статті 41 ЦК України).

Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України).

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України).

Таким чином, цивільним законодавством диференційовані як суб`єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування.

Отже, за змістом ст.55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються Органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88.

Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання Органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19.

До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування (стаття 65 ЦК України).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява заявника про визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановити опіку підлягає задоволенню, оскільки суду надано достатньо доказів, що громадянка ОСОБА_2 підлягає визнанню недієздатною і потребує призначення опіки.

Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК України передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 ЦПК України встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у два роки.

Що стосується призначення опікуна, то слід зазначити наступне.

До Кагарлицького районного суду Київської області із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна звернувся ОСОБА_1 , який просить призначити його опікуном.

Окрім того, із заявою про допущення його як заінтересованої особи звернувся ОСОБА_3 та який також просив призначити його опікуном.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні особи між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі №205/4245/17.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч.1 ст.67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

У частині 1 ст. 300 ЦПК України закріплено вимогу про вирішення рішенням суду питання про призначення піклувальника чи опікуна за поданням органу опіки та піклування. Отже, така регламентація відносить до сфери судової юрисдикції та повноважень суду про призначення піклувальників чи опікунів.

При цьому функції опіки та піклування залишаються за органами опіки та піклування, у тому числі щодо осіб, які обмежені у цивільній дієздатності або визнані недієздатними судом. Опіка та піклування правовий інститут, який регулює суспільні відносини, пов`язані з установленням опіки та піклування, здійсненням функцій опіки та піклування та зупиненням опіки та піклування.

Віднесення до компетенції суду встановлення опіки та піклування та призначення опікунів або піклувальників судовим рішенням ставить питання про механізм їх практичного вирішення при розгляді справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Перш за все, виходячи з вимог процесуального законодавства, питання про призначення опікуна або піклувальника входить до предмета судового розгляду як похідне від головних юридичних фактів, що становлять предмет доказування по цих справах. Повноваження суду в цьому відношенні пов`язані з розглядом питання про призначення опікуна або піклувальника на підставі тих пропозицій та висновків по справі, які зроблені органом опіки та піклування як органу спеціальної компетенції, на якого за законом покладені функції опіки та піклування. Виходячи з процесуальних функцій органів опіки та піклування та їх процесуального статусу в цивільному процесі, підстав та процесуальних форм їх участі (ст. 60 ЦПК України), їх подання про призначення конкретної особи опікуном або піклувальником може міститися в окремому документі або письмовому висновку, який робить представник органу опіки та піклування в судовому засіданні.

Подання органу опіки та піклування має оцінюватися судом з точки зору його обґрунтованості і не є обов`язковим для суду.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні стосунки між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Таким чином, виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19 (провадження № 61-3053св21).

Рішенням виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області № 280 від 21.11.2024 р. «Про затвердження висновку Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над його дружиною ОСОБА_2 » було затверджено висновок Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над його дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у випадку визнання її судом недієздатною, згідно якого висновком встановлено, що 21.10.2024 року до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як органу опіки і піклування надійшла заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо видачі висновку про доцільність призначення його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у разі визнання її недієздатною.

До заяві додано наступні документи:

1.Копію свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

2.Копії паспортів потенційних опікуна ОСОБА_1 та підопічної ОСОБА_2 .

3.Копію ухвали Кагарлицького районного суду від 18.04.2024р. про відкритті провадження по справі 368/597/24 про визнання фізичної особи, ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

4.Висновок про стан здоров`я ОСОБА_1 .

5.Довідку про відсутність судимості у ОСОБА_1 .

6.Довідку про дохід за останні 6 місяців потенційного опікуна ОСОБА_1 .

7.Копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 .

8.Довідку про зареєстрованих в житловому приміщенні/будинку осіб (потенційного опікуна та підопічного).

03.06.2024 року до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як до органу опіки і піклування також надійшла заява ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо видачі висновку про доцільність призначення його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у разі визнання її недієздатною.

Розглянувши вищезазначені документи, Управлінням соціального захисту населення Ржищівської міської ради Київської області здійснено обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї Олійників, про що складено відповідні акти від 22 жовтня 2024 року та від 24 жовтня 2024 року.

Під час обстеження встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_2 та їх повнолітній син - ОСОБА_3 . Власником житлового будинку є ОСОБА_2 . Під час обстеження також встановлено, що на даний час подружжя ОСОБА_5 не проживає у цьому будинку, фактичне місце їх проживання: АДРЕСА_2 .

Їх син ОСОБА_3 також не проживає за даною адресою, він проживає разом з дружиною в приватному будинку своєї дружини за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначене також підтверджують сусіди - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Зі слів сусідів, ОСОБА_3 зазвичай приїздить на вихідні до зазначеного будинку разом зі своєю сім`єю.

Подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_8 фактично проживає у своєму дачному будинку в АДРЕСА_2 . В будинку одна жила кімната, кухня, туалет, душова та сауна. Будинок опалюється дровами. В кімнаті сучасні меблі, телевізор, холодильник. Умови проживання задовільні. В будинку наявні всі засоби для повноцінного проживання. ОСОБА_1 здійснює належний догляд за своєю дружиною ОСОБА_2 . Даний факт також підтверджує сусідка ОСОБА_9 , про що зазначено в акті обстеження матеріально-побутових умов проживання від 24 жовтня 2024 року.

Факт здійснення ОСОБА_3 догляду за своєю матір`ю ОСОБА_2 не встановлено, оскільки він проживає окремо за адресою: АДРЕСА_3 . З його слів, він інколи відвідує свою маму у будинку, де вони проживають на даний час в селі Підгірці. Окрім того, під час спілкування, ОСОБА_3 повідомив, що у разі визнання недієздатною ОСОБА_2 та призначення його опікуном, він планує перевести її на постійне проживання в геріатричний пансіонат, оскільки, на його думку, її стан може погіршитись та вона потребує постійного медичного нагляду. Також під час спілкування з потенційними опікунами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прослідковуються напружені та навіть неприязні стосунки між ними.

Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного кодексу України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною, і призначає опікуна, за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно статей 55, 63 Цивільного кодексу України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та обов`язки. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальників. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно з частиною першою статті 67 Цивільного кодексу України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.

Законом не заборонено встановлення опіки над недієздатною особою кільком опікунам, проте враховуючи наявність неприязних відносин між претендентами на опіку над ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області як орган опіки та піклування дійшов висновку про те, що призначення кількох опікунів може призвести до загострення конфліктних ситуацій та, як наслідок, - погіршення самопочуття недієздатної особи.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що ОСОБА_1 створює всі необхідні побутові умови для проживання своєї дружини ОСОБА_2 та здійснює належний догляд за нею, керуючись нормами Цивільного кодексу України, Правилами опіки та піклування, затвердженими Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 р. за № 34/166/131/88, в разі визнання судом ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 недієздатною. Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області як орган опіки та піклування вважає за доцільне призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над дружиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4

Рішенням виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області № 281 від 21.11.2024 р. «Про затвердження висновку Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_3 опікуном над його матір`ю ОСОБА_2 » було затверджено висновок Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як органу опіки та піклування щодо Затвердити висновок Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над його матір`ю ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , у випадку визнання її судом недієздатною, згідно якого висновком встановлено, що 03.06.2024 року до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області як органу опіки і піклування надійшла заява ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо видачі висновку про доцільність призначення його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у разі визнання її недієздатною.

До заяви додано наступні документи:

1.Копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , як документ, який підтверджує родинний зв`язок між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

2.Копія паспорта потенційного опікуна гр. ОСОБА_3 .

3.Витяг з реєстру територіальної громади про місце реєстрації ОСОБА_3

4.Копія ухвали Кагарлицького районного суду від 18.04.2024 про відкриття провадження по справі 368/597/24 про визнання фізичної особи, ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

5.Висновок про стан здоров`я ОСОБА_3 .

6.Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» гр. ОСОБА_3 .

7.Довідку про дохід за останні 6 місяців потенційного опікуна гр. ОСОБА_3

8.Копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 зі ОСОБА_10

9.Копію id-картки ОСОБА_11

10.Довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_12

11.Заяву ОСОБА_12 про згоду на призначення опікуном свого чоловіка та спільне проживання

12.Копію епікризу виписного з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2

13.Копію протоколу магнітно-резонансної томографії ОСОБА_2

Факт здійснення ОСОБА_3 догляду за своєю матір`ю ОСОБА_2 не встановлено, оскільки він проживає окремо за адресою: АДРЕСА_3 . З його слів, він інколи відвідує свою маму у будинку, де вони проживають на даний час в селі Підгірці. Окрім того, під час спілкування, ОСОБА_3 повідомив, що у разі визнання недієздатною ОСОБА_2 та призначення його опікуном, він планує перевести її на постійне проживання в геріатричний пансіонат, оскільки, на його думку, її стан може погіршитись та вона потребує постійного медичного нагляду. Також під час спілкування з потенційними опікунами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прослідковуються напружені та навіть неприязні стосунки між ними.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що ОСОБА_1 створює всі необхідні побутові умови для проживання своєї дружини ОСОБА_2 та здійснює належний догляд за нею, керуючись нормами Цивільного кодексу України, Правилами опіки та піклування, затвердженими Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 р. за № 34/166/131/88, в разі визнання судом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 недієздатною, Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області як орган опіки та піклування вважає за доцільне відмовити ОСОБА_3 в призначенні опікуном над ОСОБА_2 .

Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її згодою (ч.3 ст. 63 ЦК України. Проте сама по собі вказана обставина не може бути безумовною підставою для призначення опікуном особи, яка, на думку суду, не відповідає вимогам ст. 67 ЦК України.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, вирішуючи питання про призначення опіки суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання Органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

Ураховуючи вищенаведене, наявність два рішення виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області щодо доцільності призначення заявника ОСОБА_1 опікуном та щодо недоцільності призначення заінтересованої особи ОСОБА_3 опікуном, суд приходить до висновку про призначення опікуном заявника ОСОБА_1 , так як саме орган опіки та піклування досить ретельно досліджував всі обставини щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна, а також з урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне у задоволенні заяви ОСОБА_3 про призначення його опікуном ОСОБА_2 відмовити.

На підставі викладеного і керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ЦК України, ст. ст. 265, 293-294, 315-319 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про призначення його опікуном ОСОБА_2 відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки та призначення опікуна - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) недієздатною та встановити опіку.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Визначити строк дії рішення про визнання недієздатною ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), тривалістю в два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

Повідомити опікуна, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше, ніж за п`ятнадцять днів до закінчення двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосереднього до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 02.12.2024 р.

Головуючий суддя І.І. Шевченко

Присяжні М.П. Воловенко

А.М. Безнісько