Постанова

від 28.11.2024 по справі 916/2636/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2636/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Я.Ф. Савицького, А.І. Ярош,

секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,

за участю представників:

від позивача: О.С. Світличний;

від відповідача: К.С. Кулинич,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОДЕСАПРОДУКТ

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024, повний текст складено 29.08.2024

у справі №916/2636/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ФІШ ТРЕЙДІНГ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОДЕСАПРОДУКТ

про стягнення 610 508,89 грн,

суддя суду першої інстанції: О.В. Цісельський

місце прийняття рішення суду: Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фіш Трейдінг звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Одесапродукт заборгованості в розмірі 610508,89 грн., з яких: основний борг в розмірі 376507,98 грн., штраф в розмірі 188253,99 грн., пеня в розмірі 38439,71 грн., 3% річних в розмірі 3931,07 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3376,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Фіш Трейдінг посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №2017 від 04.04.2023 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар. Так, позивач зазначає, що на виконання умов вказаного договору у період з 29.02.2024 по 24.05.2024 поставив відповідачу товар на загальну суму 438597,98 грн., а відповідач сплатив лише 62000,00 грн., а відтак, кінцевий залишок за договором у відповідача перед позивачем складає 376507,98 грн. без урахування штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Одесапродукт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фіш Трейдінг суму основної заборгованості в розмірі 376507,98 грн. , пеню в розмірі 18801,01 грн. , 3% річних в розмірі 3931,07 грн., інфляційні втрати в розмірі 2905,21 грн., штраф в розмірі 94127,00 грн. та витрати зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд встановив, що на підставі видаткової накладної №455 від 06.04.2024 позивачем було поставлено, а відповідачем без жодних зауважень та заперечень прийнято товар на загальну суму 438507,98 грн. Надана позивачем видаткова накладна містить посилання на договір поставки, найменування суб`єктів господарювання, а також електронні підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, ціну без ПДВ, загальну вартість з урахуванням ПДВ та інші необхідні реквізити, тобто відповідає вимогам законодавства, тому є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Тобто, товар був поставлений постачальником та прийнятий належним чином відповідачем без застережень щодо недоліків за кількістю, якістю та відсутності необхідних товаросупровідних документів. В свою чергу, ТОВ Одесапродукт, як покупцем, вартість отриманого товару у розмірі 376507,98 грн. остаточно та своєчасно не сплачено, з огляду на що місцевий господарський суд задовольнив позовну вимогу про стягнення суми основного боргу у повному обсязі.

Враховуючи задоволення позовної вимоги про стягнення основного боргу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем цілком правомірно нараховано штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Між тим, перевіривши правильність розрахунків вказаних вище сум, господарський суд виснував про наявність помилок у розрахунку пені та інфляційних втрат, а відтак вказав про наявність підстав для задоволення вказаних позовних вимог частково.

Між тим, враховуючи положення діючого законодавства, дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, притримуючись принципу справедливого балансу інтересів сторін, беручи до уваги невідповідність розміру стягуваної неустойки з наслідками порушення зобов`язання, запровадження на всій території країни воєнного стану, періодичних ракетних обстрілів, що вочевидь призводить до численних руйнувань промислових та цивільних об`єктів, з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, місцевий господарський суд дійшов висновку про зменшення суми штрафу та пені на 50%, а саме: суми штрафу до 94127,00 грн., а суми пені до 18801,01 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ОДЕСАПРОДУКТ звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/2636/24 в частині стягнення з ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ» пені в розмірі 18801,01 грн., 3% річних в розмірі 3931,07 грн., інфляційних втрат в розмірі 2905,21 грн. та штрафу в розмірі 94127,00 грн.; прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ» пеню в розмірі 15514,88 грн., 3% річних в розмірі 3265,48 грн., інфляційні втрати в розмірі 777,02 грн., а в частині стягнення штрафу відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Апелянт вважає, що у даній справі також існує настання подвійної відповідальності у вигляді штрафу та пені. Таким чином, договір складено із порушенням норми ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України та ст. 61 Конституції України. Однак вказані обставини не було враховано у висновках суду першої інстанції, та стягнуто з відповідача одночасно штраф та пеню.

Крім цього, скаржник просить врахувати, що з початку 2024 року майновий (фінансовий) стан апелянта значно погіршився внаслідок не здійснення з ним своєчасних розрахунків його контрагентів, в тому числі, бюджетних установ та закладів. Таким чином, у відповідача для розрахунку із позивачем були відсутні грошові кошти для повного погашення суми поставки по Договору.

Окремо апелянт зазначає, що не погоджується із розрахунком 3% річних, інфляційного збільшення суми боргу та пені, та надав власний контррозрахунок, який складено із врахуванням п. 5.2.3. Договору (щодо відстрочення платежу на 14 календарних днів).

Враховуючи викладене, скаржник просить стягнути із відповідача 3%, інфляційні втрати та пеню відповідно до наданого контррозрахунку, при цьому зменшивши розмір пені на 50%, а у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ФІШ ТРЕЙДІНГ просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Так, позивач зазначає, що відповідач ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі не надав жодних підтверджень узгодження між сторонами відстрочення платежу на 14 днів відповідно до пункту 5.2.3. договору, а відтак посилання на вказаний пункт та врахування його у контррозрахунку є безпідставними.

Крім цього, позивач зазначає, що доводи відповідача про застосування до нього подвійної відповідальності у вигляді пені та штрафу є хибними та такими, що ґрунтуються на нерелевантній судовій практиці.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді С.І.Колоколова, суддів: А.І. Ярош, Я.Ф. Савицького.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2636/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОДЕСАПРОДУКТ на рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/2636/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

26.09.2024 матеріали справи №916/2636/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОДЕСАПРОДУКТ на рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/2636/24. Встановлено позивачу строк до 25.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 25.10.2024 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОДЕСАПРОДУКТ на рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/2636/24 призначено на 28.11.2024 о 10:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 задоволено відповідну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ФІШ ТРЕЙДІНГ про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

29.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ФІШ ТРЕЙДІНГ надійшов відзив на апеляційну скаргу, поданий 22.10.2024 засобами поштового зв`язку.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З огляду на зміст апеляційної скарги, рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/2636/24 в частині позовної вимоги про стягнення суми основного боргу не переглядається.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція дійшла наступних висновків .

04.04.2023 між ТОВ Фіш Трейдінг (постачальник) та ТОВ Одесапродукт (покупець) укладено договір поставки №2017 (договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк у власність покупця товарно-матеріальні цінності (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Предметом поставки є рибо - та морепродукція, найменування (асортимент) та кількість якої зазначаються в замовленні покупця та узгоджуються між сторонами засобами факсимільного, електронного або телефонного зв`язку (пункт 1.2).

Місце поставки (адреси складів, що знаходяться в господарському веденні постачальника або покупця) узгоджується сторонами в замовленні. Доставка товару на склади покупця здійснюється автотранспортом сторони цього договору або найманим автотранспортом та погоджено сторонами (пункти 2.1., 2.2).

Відповідно до п.п. 2.7. 2.10. договору постачальник несе всі ризики загибелі, пошкодження товару тільки до моменту фактичної передачі/поставки товару покупцю. Право власності на товар переходить від постачальника покупцю в момент фактичної поставки/передачі товару та підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється на підставі видаткових накладних. Товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем: - по кількості згідно видатковій накладній; - по якості згідно документів, що підтверджують у відповідності до чинного законодавства якість та безпеку товару.

Датою поставки товару вважається дата оформлення та підписання сторонами видаткової накладної в порядку, визначеному умовами даного договору (пункт 2.11).

Згідно п.п. 4.1. - 4.3. договору ціна одиниці товару, що постачається постачальником, є вільною відпускною. Ціна на товар встановлюється в національній валюті України гривні. Ціна відповідної партії товару зазначається сторонами на підставі замовлення покупця та видаткових накладних на товар. Загальна вартість даного договору визначається як вартість товару, поставленого протягом його дії по усім разом взятим видатковим накладним.

Оплата товару за даним договором може здійснюватись покупцем наступним чином: - в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника; готівкою через Реєстратор розрахункових операцій (надалі - РРО) (пункт 5.1).

Підпунктами 5.2.1. - 5.2.3. пункту 5.2. договору передбачено, що покупець сплачує вартість товару на умовах: попередньої оплати; оплати по факту поставки (в день фактичного прийняття товару або протягом банківського дня наступного за днем прийняття товару); відстрочення платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання партії товару згідно видаткових накладних.

Форма та порядок розрахунків за товар узгоджуються сторонами при кожній поставці окрему. Оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України гривні (пункти 5.3., 5.4. договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні всі понесені останньою в зв`язку з цим збитки в повному обсязі (пункт 7.1. договору).

Умовами п. 7.3. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення терміну оплати товару покупцем, більше ніж на 7 календарних днів, останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Окремо сплачується штраф у розмірі 50 відсотків від вартості поставленої і не оплаченої продукції.

Відповідно до п. 12.1. даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до. У випадку, якщо на момент закінчення терміну дії даного договору будь-яка зі сторін не виконає свої зобов`язання в повному обсязі, дія договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік в разі відсутності повідомлення однієї зі сторін іншої сторони про свій намір змінити або припинити дію цього договору за 30 календарних днів до закінчення поточного року дії даного договору (пункт 12.2.).

В процесі здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ Фіш Трейдінг як постачальником та ТОВ Одесапродукт як покупцем шляхом накладення електронного підпису складено 06.02.2024 видаткову накладну №455, за якою покупцем прийнято від постачальника товар сукупною вартістю 438507,98 грн.

Зазначені вище договір та видаткова накладна на відпуск ТОВ Фіш Трейдінг відповідачу товару та його отримання ТОВ Одесапродукт підписані уповноваженими представниками сторін шляхом накладення електронному підпису директорів, скріплені відтисками печаток суб`єктів господарювання, містять в собі всі визначені законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставі, згідно умов підписаного договору поставки, господарських операцій.

На виконання договору відповідачем сплачено за поставлений на виконання господарських взаємовідносин товар загалом 62000,00 грн., про що свідчать, зокрема, платіжні інструкції: №20232091 від 29.02.2024 на суму 10000,00 грн.; №20232123 від 18.03.2024 на суму 30000,00 грн.; №20232153 від 29.03.2024 на суму10000,00 грн.; №20232276 від 17.05.2024 на суму 10000,00 грн.; №63 від 24.05.2024 на суму 2000,00 грн.

ТОВ Одесапродукт надіслано 05.04.2024 ТОВ Фіш Трейдінг гарантійний лист №1/04, в якому посилаючись на затримання розрахунків бюджетних установ Одеської області, гарантує оплату заборгованості до 19.04.2024.

ТОВ Одесапродукт надіслано 23.04.2024 ТОВ Фіш Трейдінг гарантійний лист №06-04, в якому посилаючись на наявність заборгованості бюджетних установ, гарантує оплату заборгованості протягом 14 календарних днів.

В матеріалах справи також наявний гарантійний лист ТОВ Одесапродукт № 5/05 від 13.05.2024 до ТОВ Фіш Трейдінг, згідно з яким відповідач гарантує сплату заборгованості, розмір якої станом на 13.05.2024 становить 388507,98 грн., по мірі надходження коштів від бюджетних установ міста Одеси та Одеської області до 13.06.2024.

Несплата відповідачем решти суми за поставлений товар стала підставою звернення позивача до господарського суду із даним позовом про стягнення суми основного боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Як вже зазначалось, оскаржуваним рішенням Господарського суду Одеської області стягнуто з відповідача суму основної заборгованості, пеню, 3% річних, інфляційні втрати та штраф.

Не погоджуючись із рішенням суду, апелянт вказує на: неправомірне стягнення одночасно пені та штрафу; неправильний розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з неврахуванням п.5.2.3. Договору щодо відстрочення платежу на 14 календарних днів.

З приводу неврахуванням п.5.2.3. Договору щодо відстрочення платежу на 14 календарних днів колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ФІШ ТРЕЙДІНГ та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ОДЕСАПРОДУКТ виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий договір поставки №2017 від 04.04.2023.

Як встановлено колегією суддів підпунктами 5.2.1. - 5.2.3. пункту 5.2. договору сторони передбачили, що покупець сплачує вартість товару на умовах:

1)попередньої оплати;

2)оплати по факту поставки (в день фактичного прийняття товару або протягом банківського дня наступного за днем прийняття товару);

3)відстрочення платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання партії товару згідно видаткових накладних.

Таким чином, сторони передбачили 3 (три) різних варіанти оплати відповідачем товару.

При цьому, пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що форма та порядок розрахунків за товар узгоджуються сторонами при кожній поставці окремо.

Між тим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що останні не містять будь-яких доказів погодження між сторонами наведених вище умов оплати товару, в тому числі і відстрочення платежу на 14 (чотирнадцять) календарних днів.

Таким чином, у зв`язку із непогодженням одного із трьох варіантів оплати товару, колегія суддів виснує, що для визначення моменту виникнення у відповідача обов`язку зі сплати коштів за поставлений товар підлягає застосуванню частина перша статті 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

06.02.2024 між сторонами підписано видаткову накладну №455, за якою покупцем прийнято від постачальника товар сукупною вартістю 438507,98 грн.

Таким чином, з 07.02.2024 оплата по договору поставки №2017 від 04.04.2023 вважається простроченою.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє контррозрахунок та доводи скаржника про неврахування судом першої інстанції пункту 5.2.3. Договору щодо відстрочення платежу на 14 календарних днів.

З приводу одночасного стягнення пені та штрафу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина четверта статті 231 ГК України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та штраф встановлено частинами другою та третьою статті 549 ЦК України, а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

При цьому колегія суддів зазначає, що ні договір поставки №2017 від 04.04.2023, ні пункт 7.3. вказаного договору, яким сторони передбачили відповідальність у вигляді сплати пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання, недійсними не визнавались, предметом даного спору не є визнання їх недійсними, а відтак в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність вказаного правочину.

Щодо доводів скаржника про врахування його майнового стану, колегія суддів зазначає, що вказані обставини були враховані місцевим господарським судом, у зв`язку з чим розмір пені та штрафу зменшено на 50%.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 284 ГПК України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОДЕСАПРОДУКТ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/2636/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.12.2024.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

СуддяА.І. Ярош

СуддяЯ.Ф. Савицький