Постанова
від 27.11.2024 по справі 916/1021/24
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1021/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Таран С.В.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 - адвокат Воронюк М.О.

від Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський - адвокат Азаркіна В.В. та адвокат Клабуков Р.В.

від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Майхрович В.Р. в порядку самопредставництва

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 (суддя Петров В.С.)

у справі №916/1021/24

за позовом ОСОБА_1

до 1) Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський

2) Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів членів садівничого товариства та скасування реєстраційного запису

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, що оформлене протоколом від 07 жовтня 2023 року;

- скасувати вчинений державним реєстратором Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павловим Олександром Васильовичем реєстраційний запис від 10.10.2023 № 1005441070006000642, здійснений на підставі протоколу від 07.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані загальні збори проведені з порушенням вимог чинного законодавства та положень Статуту товариства, а також за неналежного повідомлення позивача проведення таких зборів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 по цій справі позов задоволено частково, визнано незаконним/недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, що оформлене протоколом від 07 жовтня 2023 року, скасовано вчинений державним реєстратором Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павловим Олександром Васильовичем реєстраційний запис від 10.140.2023 року № 1005441070006000642, здійснений на підставі протоколу від 07.10.2023 року, у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення загальних зборів членів садівничого товариства відмовлено, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів членів садівничого товариства та скасування реєстраційного запису відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що оспорювані загальні збори проведені за неналежного повідомлення позивача про їх проведення, з порушенням порядку їх скликання та за відсутності кворуму, що є підставою для визнання незаконним/недійсним рішення загальних зборів.

Не погодившись із вказаним рішенням, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині визнання незаконним/недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський та скасування вчиненого державним реєстратором запису, та розподілу судових витрат.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Так, за твердженням апелянта:

- задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції застосував спосіб захисту, який не передбачений законодавством,

- суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки вимоги про визнання рішення загальних зборів незаконним/недійсним, які сформулювані в резолютивній частині рішення, позивач не заявляв, з чого вбачається, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та допустив порушення принципу диспозитивності;

- судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що протокол загальних зборів членів товариства підписаний уповноваженими особами в установленому порядку;

- члени СТ «Судорементник-3» були належними чином повідомлені про скликання зборів 07.10.2023р, як зазвичай повідомлялись і раніше: шляхом розміщення відповідного оголошення про скликання зборів на дошці оголошень СТ «Судоремонтник-3», а також, шляхом розміщення оголошення на воротах в`їзду на територію СТ «Судоремонтник-3»;

- позивачу було відомо про скликання загальних зборів про що свідчать наявні матеріали справи, однак не враховано судом;

- місцевий господарський суд безпідставно не врахував також і ту обставину, яку визнав в судовому засіданні позивач, а саме те, що дійсна кількість членів СТ «Судоремонтник-3» фактично складає менше 160 осіб, що визнано як позивачем так і відповідачем в судовому засіданні;

- на зборах 07.10.2023 були присутніми більше половини членів товариства, а тому збори є правомочними відповідно до умов Статуту;

- наявність підписів в реєстрі кожного члена товариства на зборах не передбачено ні статутом СТ «Судоремонтник-3», ні нормами діючого законодавства України, при цьому рішення на зборах приймались шляхом відкритого голосування підняттям руки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження по цій справі та призначено справу до розгляду на 27.11.2024.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що обрав належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, а суд першої інстанції жодним чином не виходив за межі позовних вимог, а лише конкретизував (привів у відповідність до чинного належного формулювання) резолютивну частину рішення, що призводить до можливості прямого виконання такого рішення без додаткового його роз`яснення.

На переконання позивача, місцевим господарським судом, на підставі наявних у матеріалах справи доказах, вірно встановлено те, що оспорювані загальні збори товариства були проведені з порушенням процедури, передбаченої статутом та не відповідності вимогам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зокрема за неповідомлення позивача та інших членів товариства про проведення таких зборів та відсутності кворуму.

До суду апеляційної інстанції також надійшов відзив на апеляційну скаргу від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому відповідач просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити в силі, оскільки вважає його в цій частині законним та обґрунтованим.

Під час судового засідання від 27.11.2024 представники апелянта підтримали вимоги та доводи за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Представник позивача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами за апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити в силі.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Садівниче товариство Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський зареєстровано 04.12.2007 та є за організаційно-правовою формою громадською організацією.

Із наявних в матеріалах справи копій членських книжок вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до членської книжки № 111, виданої в листопаді 1987 року, виділено в Садівничому товаристві Судоремонтник-3 земельну ділянку № 324, площею 459 кв.м., що свідчить про те, що останній є членом Садівниче товариство Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський.

07 жовтня 2023 року відбулись загальні збори членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, які оформлені протоколом №1/2023, відповідно до якого на вказаних зборах були присутні 81 особа із 160 членів організації.

Як випливає зі змісту протоколу № 1/2023 загальних зборів членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський від 07.10.2023, на порядок денний вказаних зборів були винесені наступні питання:

- обрання головуючого та секретаря загальних зборів членів організації;

- обрання керівних органів організації;

- затвердження статуту організації.

Зокрема, на вказаних загальних зборах членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський вирішено:

1. Обрати головою загальних зборів членів організації ОСОБА_2 , секретарем загальних зборів членів організації ОСОБА_3 та уповноважити вищезазначених осіб на підписання протоколу загальних зборів членів організації.

2. Звільнити ОСОБА_1 з посади голови правління з 07.10.2023 р. у зв`язку із закінченням 5-річного строку перебування на вказаній посаді і виключити із числа представників, обрати нового голову правління Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський - ОСОБА_2 з 08.10.2023 р. Також обрати з 08.10.2023 р. членів правління у наступному складі : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .

3. Затвердити статут Садівничого товариства Судоремонтник -3 Садового масиву Бурдівський у новій редакції, уповноважити на підписання статуту ОСОБА_2 .

Рішення по всім питанням порядку денного загальних зборів від 07.10.2023 прийнято одноголосно усіма членами Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, присутніх на зборах.

При цьому, у вказаному протоколі зазначено, що невід`ємною частиною Протоколу №1/2023 загальних зборів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський є реєстр осіб, які брали участь у загальних зборах (Додаток № 1).

10.10.2023 державним реєстратором Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павловим О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про Садівниче товариство Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський. Так, на підставі рішення державного реєстратора Павлова О.В. до цього реєстру 10.10.2023 внесено запис № 1005441070006000642 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме змінено керівника, відомості про представника, про членів керівних органів громадського формування, про структуру власності, про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), редакцію статуту та інформацію для здійснення зв`язку із СТ Судоремонтник-3 СМ Бурдівський.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначив про порушення його прав як члена даної громадської організації, а саме права на участь у діяльності органу управління садівничого товариства, порядку скликання загальних зборів членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський та правомочності їх рішення, у зв`язку із тим, що загальні збори членів СТ Судоремонтник-3 СМ Бурдівський від 07.10.2023 були проведені за відсутності встановленого кворуму, за неналежного повідомлення позивача про проведення таких загальних зборів та про їх порядок денний.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів позивача та задовольнив заявлені позовні вимоги частково.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 314 Цивільного кодексу України фізичні особи мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації. Належність чи неналежність фізичної особи до політичної партії або громадської організації не є підставою для обмеження її прав, надання їй пільг чи переваг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі № 695/2665/16-ц роз`яснила, що садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватись у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

За статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

З огляду на положення статті 85 Цивільного кодексу України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань регулює Закон України Про громадські об`єднання, який є спеціальним нормативним актом і застосовується до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Закону України Закон України Про громадські об`єднання? громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

За положеннями ч. 2, 3 ст. 1 Закону України Закон України Про громадські об`єднання? громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Частиною 5 статті 1 Закону України Про громадські об`єднання? передбачено, що громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про громадські об`єднання? дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про громадські об`єднання? громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

За положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України Закон України Про громадські об`єднання? добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Закону України Закон України Про громадські об`єднання? членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягли 14 років.

Статтею 11 Закону України Закону України Закон України Про громадські об`єднання? визначено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, оформлених протоколом № 1/2016 від 19.10.2016, затверджено статут Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, який був чинним станом на час проведення оскаржуваних позивачем загальних зборів від 07.10.2023.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу 1 Статуту, Садівниче товариство Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський (надалі організація) є неприбутковою громадською організацією. Організаційно-правова форма організації громадська організація.

Згідно з пунктом 1.3 розділу 1 Статуту організація діє на засадах добровільності, самоврядності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу своїх членів, прозорості, відкритості та публічності.

Організація у своїй діяльності керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про громадські об`єднання? (від 22.03.2012 № 4572-VІ), Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань? (від 15.05.2023 № 755-ІV), іншими законами, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (п. 1.4 розділу 1 Статуту).

Пунктом 1.5 розділу 1 Статуту передбачено, що організація є юридичною особою, може мати власне майно, самостійний баланс, рахунки в банках, власний фірмовий бланк, печатку зі своїм найменуванням, штамп, символіку, що реєструються в установленому законом порядку.

Розділ 2 Статуту визначає мету та напрямки діяльності організації, згідно із пунктом 2.1 якого основною метою діяльності організації є сприяння здійсненню та захисту прав і свобод, задоволенню суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів членів організації.

Розділ 3 Статуту регулює порядок набуття і припинення членства у Садівничому товаристві Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, права та обов`язки його членів.

Так, членами організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягай 18 років та визнають статут організації. Членство в Організації є добровільним (пункт 3.1 розділу 3 Статуту).

Положеннями п. 3.2 розділу 3 Статуту передбачено, що прийняття в члени організації здійснюється за рішенням правління організації за письмовою заявою особи, за умови визнання положень статуту організації.

Згідно з п. 3.3 розділу 3 Статуту для набуття членства організації відповідна особа подає правлінню організації письмову заяву, яка розглядається на найближчому засіданні правління організації.

Відповідно до п. 3.4 розділу 3 Статуту після вступу в організацію членам організації видається членська книжка, форма якої затверджується правлінням організації. Правління організації веде реєстр членів організації.

Вихід з членства організації здійснюється за письмовою заявою члена організації, поданої голові правління організації. Членство в організації припиняється у разі смерті особи (п. 3.5 розділу 3 Статуту).

Пунктом 3.6 розділу 3 Статуту визначено, що у разі порушення норм цього статуту, систематичної несплати членських внесків або інших обов`язкових внесків, невиконання рішень керівних органів організації, порушення внутрішніх положень організації, порушення правил безпечної експлуатації транспортних засобів, а також вчинення інших дій, що завдають шкоду організації або її авторитету, особа може бути виключена з членства організації за рішенням загальних зборів членів організації.

В п. 3.7 розділу 3 Статуту визначено, що члени організації мають право: брати участь у заходах, що проводяться організацією; обирати та бути обраним до статутних органів організації; вносити пропозиції, скарги, зауваження до статутних органів організації щодо діяльності організації; отримувати інформацію про діяльність організації та її органів управління; припинити членство в організації; користуватися майном організації, що призначене для загального користування членів організації; оскаржити рішення органів управління організації в установленому законом порядку; передавати в установленому чинним законодавством порядку право голосу на засіданні вищого органу управління; здійснювати інші права, що не суперечать вимогам закону та цього статут.

Розділом 4 Статуту визначені порядок формування та повноваження керівних органів організації, згідно з п.п. 4.1, 4.2 якого вищим органом управління організації є Загальні збори членів організації (далі - Загальні збори). Кожен член організації має на загальних зборах один голос. Загальні збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності організації.

Пунктом 4.3 розділу 4 Статуту передбачені повноваження Загальних зборів: визначення основних напрямків діяльності організації, затвердження її планів та звітів про їх виконання; затвердження та внесення змін до статуту організації; затвердження кошторису організації; прийняття обов`язкових для всіх членів організації та статутних органів положення, правила з основних питань діяльності організації; затвердження штатного розпису та окладів найманих працівників організації; обрання та відкликання правління організації, голови правління організації, ревізійної комісії; реалізація права власності на кошти та майно організації; визначення розміру членських, вступних та інших внесків членів організації; перегляд та скасування будь-яких рішень, прийнятих керівними органами організації; прийняття рішення щодо виключення з членів організації; визначення та закріплення окремих функцій за керівними органами організації щодо управління та використання коштами та майном організації; прийняття рішення про припинення організації: прийняття правил внутрішнього розпорядку, інших внутрішніх документів організації; вирішення усіх інших питань, що стосуються діяльності організації.

Відтак, з огляду на вказані положення п. 3.5 розділу 3 Статуту та п. 4.3 розділу 4 Статуту вихід із членства організації здійснюється за письмовою заявою члена організації, поданої голові правління організації. При цьому прийняття рішень про виключення зі складу членів організації приймається на загальних зборах членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський. Крім того, членство в організації припиняється у разі смерті особи.

Відповідно до п. 4.4 розділу 4 Статуту загальні збори скликаються не менше одного разу на рік за рішенням правління організації, голови правління організації. Позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу голови правління організації, правління організації, ревізійної комісії або на вимогу не менше 1/3 членів організації.

Загальні збори вважаються правомочними за умови присутності на них більше половини членів організації (п. 4.5 розділу 4 Статуту).

В п. 4.6 розділу 4 Статуту передбачено, що рішення загальних зборів з питань рішень про внесення змін до статуту організації, відчуження майна організації на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна організації, про припинення організації, приймаються більшістю не менш як у голосів присутніх, усі інші питання приймаються простою більшістю голосів присутніх членів на загальних зборах.

Положеннями п. 4.7 розділу 4 Статуту визначено, що загальні збори приймають рішення у формі протоколу, що оформлюється відповідно до норм чинного законодавства, скріплюється підписами голови та секретаря загальних зборів.

Як вже було вказано вище, 07 жовтня 2023 року відбулись оскаржувані позивачеві загальні збори членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, які оформлені протоколом №1/2023.

За твердженням позивача, він не був належним чином повідомлений про проведення таких зборів та їх порядок денний, що побавило його можливості взяти участь у таких зборах, висловити свої пропозиції, заперечення тощо.

Колегія суддів зазначає, що в статуті Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський не передбачено порядку скликання загальних зборів в частині порядку повідомлення членів останнього про порядок денний загальних зборів організації, час та місце її проведення, строк, за який повідомляються члени організації про такі загальні збори.

Разом з цим, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Колегія суддів зазначає, що у правових висновках, викладених Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 року у справі № 910/807/17, від 27.11.2018 року у справі № 916/58/18, від 11.12.2019 року у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 року у справі №906/307/19, окрім іншого, зазначено, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження персонального повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, які відбулись 07.10.2023, зокрема але не виключно докази направлення повідомлення засобами поштового зв`язку та його отримання позивачем, вручення повідомлення особисто позивачеві під розписку, тощо.

Колегія суддів відхиляє твердження відповідача про те, що члени товариства були належними чином повідомлені про скликання зборів 07.10.2023, а саме шляхом розміщення відповідного оголошення про скликання зборів на дошці оголошень, а також, шляхом розміщення оголошення на воротах в`їзду на територію товариства, з огляду на таке.

Так у наявних матеріалах справи містяться фотокопії розміщеного оголошення (повідомлення) наступного змісту « 07.10.2023 о 09:30 відбудеться збір членів садового товариства Судоремонтник-3» (т.1, а.с. 129-136).

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що з таких доказів не надається за можливе встановити ані особу які розмістила такі оголошення, ані місце їх розміщення, зокрема чи дійсно такі оголошення були розміщенні на території Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, в тому числі й нерухомому майні належному позивачі, ані дату їх розміщення, а саме чи перебувало розміщення такого оголошення проведенню загальних зборів 07.10.2023.

Судова колегія також наголошує на тому, що учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені не лише про дату, місце, час проведення, а й про порядок денний таких зборів.

Втім, наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення позивача про порядок денний загальних зборів, які було проведено 07.10.2023.

В свою чергу, оголошення на яке посилається відповідач, як на підтвердження повідомлення позивача про проведення зборів та порядок денний (т.1, а.с. 129-136), взагалі не містить переліку питань, які мали б бути вирішенні на загальних зборах 07.10.2023, тобто порядку денного.

Наявні матеріали справи також не містять доказів того, що ОСОБА_1 був особисто присутнім на загальних зборах Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський від 07.10.2023, приймав участь в обговоренні та голосуванні з питань порядку денного.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вважає, що позивача не було належним чином (своєчасно) повідомлено про проведення загальних зборів товариства призначених на 07.10.2023, що позбавило останнього можливості належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні та голосуванні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржуваним рішенням загальних зборах Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський від 07.10.2023 безпосередньо вирішено питання про права та обов`язки позивача, оскільки таким рішенням, серед іншого, звільнено ОСОБА_1 з посади голови правління і виключено із числа представників Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський.

Колегія суддів також вважає, що рішення загальних зборів товариства, які відбулись 07.10.2023, прийняті за відсутності кворуму, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.5 Статуту кожен член організації має на загальних зборах один голос. Загальні збори вважаються правомочними за умови присутності на них більше половини членів організації.

В п. 4.6 розділу 4 Статуту передбачено, що рішення загальних зборів з питань рішень про внесення змін до статуту організації, відчуження майна організації на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна організації, про припинення організації, приймаються більшістю не менш як у голосів присутніх, усі інші питання приймаються простою більшістю голосів присутніх членів на загальних зборах.

Положеннями п. 4.7 розділу 4 Статуту визначено, що загальні збори приймають рішення у формі протоколу, що оформлюється відповідно до норм чинного законодавства, скріплюється підписами голови та секретаря загальних зборів.

Із матеріалів даної господарської справи вбачається, що 19 жовтня 2016 року відбулися загальні збори членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, які оформлені протоколом № 1/2016, відповідно до якого на вказаних зборах були присутні 60 членів організації із 60, що складає 100% загальної кількості членів організації.

В той же час, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Садівниче товариство Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський налічує 160 членів даного товариства.

Такі ж само відомості вказано й у протоколі оскаржуваних позивачем загальних зборів товариства №1/2023 від 07.10.2023.

Однак, колегія суддів зауважує, що сторонами по справі не надано жодних доказів, зокрема членських книжок, витягів з реєстрів, з яких можливо було встановити поіменний список усій дійсних членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський.

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги наявний у матеріалах справи реєстр членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський (т. 1, а.с. 122-127), оскільки з нього не надається за можливе встановити коли саме він був складений, чи був актуальним станом на час проведення оспорюваних загальних зборів, а також особу якою він був складний, оскільки останній не містить жодних ідентифікуючих ознак такої особи.

В свою чергу, відповідач стверджує, що на оскаржуваних позивачем загальних зборах був наявний кворум, та на підтвердження присутності на загальних зборах 07.10.2023 року більше половини членів товариства останнім надано до матеріалів справи Додаток № 1 до протоколу № 1/2023 загальних зборів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський від 07.10.2023 Реєстр осіб, які брали участь в загальних зборах.

Вказаний реєстр містить визначення прізвищ ім`я по-батькові фізичних осіб, вказані номери ділянок кожної із таких осіб, всього 81 особа, підписаний головою та секретарем загальних зборів організації.

Проте, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що у вказаному реєстрі відсутні підписи кожного із зазначеного в ньому члена організації та такий реєстр не засвідчено печаткою Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський.

Судова колегія зазначає, що Статутом відповідача дійсно не передбачено проставлення особистого підпису кожного члена товариства у протоколі (додатку до нього) загальних зборів.

Разом з цим, відповідно до п.п. 4.1, 4.5 Статуту кожен член організації має на загальних зборах один голос, а тому, на думку колегії суддів, задля встановлення обставин дійсної присутності члена товариства у загальних зборах, голосування такого члена та відповідно врахування його голосу, необхідна наявність відповідного підпису такої особи, оскільки відсутність таких даних унеможливлює встановлення дійсних обставин по справ, зокрема загальної кількості зареєстрованих членів на загальних зборах, а також загальну кількість осіб, які брали участь у голосуванні.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити дійсну кількість осіб, яка приймала участь у загальних зборах 07.10.2023 та голосуванні з питань порядку денного, що в свою чергу, унеможливлює встановлення кворуму на зборах, необхідного для прийняття рішень згідно з Статутом Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що відсутність підписів членів товариства у реєстрі загальних зборів, що є додатком до протоколу, є звичайною практикою Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський, оскільки такі доводи спростовуються наявними матеріалами справи, а саме протоколом №1 загальних зборів відповідача від 24.07.2024, Додатком до якого є реєстр осіб, які брали участь у загальних зборах, у якому містяться прізвища та підписи таких осіб (т. 1, а.с. 196-200).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

Аналогічні висновки викладенні в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 01.09.2023 у справі №909/1154/21.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський від 07.10.2023, оскільки вони були прийнятті за відсутності кворуму.

Колегія суддів також зазначає, що положеннями п. 4.4 розділу 4 Статуту товариства визначено, що загальні збори скликаються не менше одного разу на рік за рішенням правління організації, голови правління організації.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази скликання правлінням організації та/або головою правління організації загальних зборів, які відбулися 07.10.2023, що також свідчить про порушення Садівничим товариством Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський положення Статуту.

В свою чергу, посилання відповідача на те, що загальні збори 07.10.2023 були скликані відповідно до п. 4.4 Статуту на вимогу не менше 1/3 членів організації колегією суддів не приймаються, оскільки відповідно до п. 4.4 статуту на вимогу не менше 1/3 членів організації скликаються не загальні збори, а позачергові загальні збори, загальні ж збори скликаються саме за рішенням правління організації, голови правління організації. До того ж, доказів наявності вимоги 1/3 членів організації про скликання загальних зборів, які відбулися 07.10.2023, матеріали справи не містять, а сторонами по справі не надано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що збори членів товариства 07.10.2023 були проведені з порушенням процедури, передбаченої Статутом організації, вимог чинного законодавства України та права позивача, як члена товариства, на участь у таких загальних зборах, що відповідно зумовлює наявність підстав для визнання таких загальних зборів недійсними.

Суд апеляційної інстанції відхиляє твердження апелянта про те, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції застосував спосіб захисту, який не передбачений законодавством та вийшов за межі позовних вимог, з огляду на таке.

Так, позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц вказала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (п.31)).

Так, у даному випадку, позивач звернувся до суду із захистом власного порушеного права та інтересу, який полягає у проведенні оспорюваних загальних зборів з порушенням приписів чинного законодавства та Статуту товариства, тобто фактично позивач вважає такі збори незаконними. Тобто, виходячи із змісту та суті заявлених позовних вимог, позивач прагне досягнути певного результату, а саме визнання таких загальних зборів недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.20 ГК кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 у справі №910/2478/20 зазначив, що за своєю правовою природою рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційно письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час їх видання (затвердження) законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом, з урахуванням предмету та підстав заявленого позову, було вірно обрано спосіб захисту порушеного права позивача, а саме шляхом визнання оспорюваних загальних зборів незаконними (недійсними), оскільки такий спосіб захисту передбачено чинним законодавством України та забезпечує поновлення порушеного права позивача.

При цьому, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд не виходив за межі заявлених позовних вимог, оскільки формулювання незаконне та недійсне фактично є тотожними, оскільки відповідно незаконність рішення спричиняє його недійсність. Отже, у даному випадку місцевий господарський суд, з огляду на встановлені обставини щодо порушення прав та інтересів позивача оскаржуваними загальними зборами, лише конкретизував заявлені позивачем вимоги, з метою приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства, а не задовольнив позовні вимоги, які не заявлялись позивачем по справі.

Слід також наголосити на тому, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на таке, на переконання колегії суддів, відмова у задоволенні заявлених позовних вимог лише через те, що позивачем заявлено вимогу про визнання оскаржуваних загальних зборів незаконними, а не недійсними, могло б свідчити про надмірний формалізм з боку суду та неправомірне обмеженням позивачеві права на доступ до суду.

Що ж стосується вимоги позивача про скасування рішення загальних зборів, то таку вимогу суд першої інстанції залишив без задоволення на підставі того, що за своєю правовою суттю такі вимоги як визнання рішення недійсним та скасування рішення є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю у часі дії такого акту.

У разі визнання акту недійсним, у суду немає правових підстав його скасовувати, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив наслідків з дня його вчинення. Скасування ж акту означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський від 07.10.2023.

Відхиляються колегією суддів й твердження апелянта про те, що члени Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський були належними чином повідомлені про скликання зборів 07.10.2023, оскільки як вже було вказано вище, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин. В свою чергу, надані відповідачем до матеріалів справи фото копії оголошень про проведення загальних зборів, не надають суду можливості встановити коли саме такі оголошення були розміщенні, місця їх розташування тощо. До того ж, дане оголошення не містять порядку денного загальних зборів.

Крім того, колегія суддів відзначає, що як вже було встановлено вище, Додаток до протоколу загальних зборів від 07.10.2023, а саме реєстр присутніх учасників товариства не містить підписів осіб, які приймали участь у зборах, що також не надає суду можливості достеменно встановити обставини, як належного повідомлення членів товариства про проведення таких зборів, так й їх обізнаності про їх проведення.

Не заслуговують на увагу й твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд безпідставно не врахував також і ту обставину, що дійсна кількість членів Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський фактично складає менше 160 осіб, оскільки деякі з членів товариства померли, з огляду на таке.

Положеннями п. 3.2 розділу 3 статуту передбачено, що прийняття в члени організації здійснюється за рішенням правління організації за письмовою заявою особи, за умови визнання положень статуту організації.

Згідно з п. 3.3 розділу 3 статуту для набуття членства організації відповідна особа подає правлінню організації письмову заяву, яка розглядається на найближчому засіданні правління організації.

Відповідно до п. 3.4 розділу 3 Статуту після вступу в організацію членам організації видається членська книжка, форма якої затверджується правлінням організації. Правління організації веде реєстр членів організації.

Вихід з членства організації здійснюється за письмовою заявою члена організації, поданої голові правління організації. Членство в організації припиняється у разі смерті особи (п. 3.5 розділу 3 Статуту).

Як вже було зазначено вище, сторонами по справі, зокрема й відповідачем, не було надано до суду доказів (письмових заяв на вступ до членів товариства, рішень про прийняття до членів товариства, членських книжок, належним чином складений та засвідчений реєстр членів товариства тощо), з яких можливо було б достеменно встановити дійсний перелік осіб, які були членами Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський станом на час скликання та проведення загальних зборів 07.10.2023, зокрема й ту обставину, що кількість таких членів була саме 160 осіб.

За відсутності такого поіменного реєстру осіб, які були членами Садівничого товариства Судоремонтник-3 Садового масиву Бурдівський станом на час скликання та проведення загальних зборів 07.10.2023, не надається за можливе встановити (виключити) з такого списку осіб, які станом на час проведення загальних зборів померли, та відповідно, мали б бути виключені з членів товариства.

Судова колегія також не приймає до уваги твердження апелянта про те, що замість померлих членів товариства голосувати їх родичі, оскільки доказів того, що до членів товариства, замість померлих осіб були прийнятті (включені) інші особи відповідачем не надано, а наявні матеріали справи не містять.

До того ж, судова колегія зазначає, що відповідачем в ході розгляду справи у суді першої інстанції було надано список померлих осіб, який налічує 41 особу. В той же час, під час апеляційного перегляду справи, відповідач зазначив, що цей список був приблизним, не відповідає дійсності, оскільки реально підтверджена кількість померлих осіб складає 18.

Однак, як вірно було зазначено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, а саме відповідями органів державної реєстрації актів цивільного стану та Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), значна частина прізвищ та імен не співпадають зі список наданим відповідачем повністю, останні відрізняються деякими буквами у прізвищах та іменах таких осіб.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що наведені апелянтом порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні й підстави для скасування оскаржуваного рішення суду.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 13.08..2024 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 по справі №916/1021/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2024.

Головуючий суддяАленін О.Ю.

СуддяПринцевська Н.М.

СуддяТаран С.В.

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.11.2024
Оприлюднено04.12.2024
Номер документу123460130
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Судовий реєстр по справі —916/1021/24

Ухвала від 04.12.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Постанова від 27.11.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 07.10.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 26.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 16.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Рішення від 13.08.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

Ухвала від 05.08.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

Ухвала від 12.06.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

Ухвала від 21.05.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

Ухвала від 17.05.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні