Постанова

від 28.11.2024 по справі 911/3064/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. м.Київ Справа№ 911/3064/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретар я судового засідання Зінченко А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

на рішення Господарського суду Київської області

від 26.03.2024 (повний текст складено та підписано 26.04.2024)

у справі № 911/3064/23 (суддя О.О. Рябцева)

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії»

третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ

про стягнення 13587,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» про стягнення 13587,44 грн., з яких 5925,19 грн. боргу, 316,15 грн. 3 % річних, 1779,25 грн. інфляційних втрат, 1244,29 грн. штрафу та 4322,56 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання зі сплати орендної плати за договором № 1697 від 27.04.2015 р. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії», у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 5925,19 грн. за період жовтень-грудень 2021 р. і січень-лютий (з 01.02. по 08.02.2022 р. включно) 2022 року перед позивачем, який є балансоутримувачем майна. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 316,15 грн. 3 % річних, 1779,25 грн. інфляційних втрат, також посилаючись на п. 3.7 Договору нараховано 4322,56 грн. пені та на п. 3.8. договору - 1244,29 грн. штрафу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі №911/3064/23 у задоволенні позову Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» про стягнення 5925,19 грн. боргу, 316,15 грн 3 % річних, 1779,25 грн інфляційних втрат, 1244,29 грн штрафу та 4322,56 грн пені відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач безпідставно виставляв відповідачу рахунки-фактури без урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 611.

Таким чином, відповідно до п. 3.6 договору орендна плата, яку мав сплатити відповідач за договором № 1697 від 27.04.2015 р. за період з жовтня 2021 р. по 08.02.2022 р., становить 3012,86 грн.

На виконання п. 3.10 договору відповідачем 30.07.2015 р. на користь позивача було сплачено завдаток в сумі 6125,65 грн з ПДВ.

Оскільки сума сплаченого відповідачем завдатку (6125,65 грн) є більшою, ніж сума орендної плати, яку мав сплатити відповідач (3012,86 грн), то у відповідача відсутня заборгованість за договором оренди № 1697 від 27.04.2015 р. нерухомого майна, що належить до державної власності, зі сплати позивачу орендної плати за користування майном.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач - Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (13.05.2024 через підсистему «Електронний суд») звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просив суд:

- прийняти до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі № 911/3064/23 і відкрити провадження у справі;

- скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі №911/3064/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські Авіалінії» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 13 587,44 грн., у тому числі: 5 925,19 грн. основного боргу; 4 322,56 грн - пені; 316,15 грн. - 3% річних; 1 779,25 грн - інфляційних втрат та 1 244,29 грн - штрафу;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько- Середземноморські Авіалінії» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 2 684,00грн. витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви. та 200,00 грн. витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду - відправка засобами поштового зв`язку кореспонденції іншим учасникам справи;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські Авіалінії» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 3 220,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу цієї апеляційної скарги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що додатком 3 до Постанови № 611 не передбачено нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 25% орендарям, які використовують нерухоме державне майно для розміщення каси з продажу авіаквитків.

Враховуючи нормативне визначення поняття «каса», наведеного у Положенні про ведення касових операцій у національній валют в України Національного банку України, - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, зберігання готівки тощо та не передбачає продаж чого-небудь. Відповідно каса з продажу авіаквитків не підпадає під визначення «торговий об`єкт наведений Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833.

Таким чином, визначене умовами п. 1.2 Договору цільове призначення Майна наведеним вище нормативним визначенням, яке б давало право на застосування до розміру нарахованої за його користування орендної плати положень Постанови № 611 і Додатку № 3 до неї, не відповідає встановленим Постановою № 611 критеріям.

У наведених постановах Верховного суду у рішення Господарського суду Київської області , відсутня як заява Орендаря до Орендодавця для отримання звільнення від орендної плати або зниження орендної плати, так і письмового погодження орендодавця на відповідне зменшення орендної плати за договором (наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях Щодо нарахування орендної плати на період дії карантину).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024, апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі № 911/3064/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: ОСОБА_1, Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3064/23.

22.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи 911/3064/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №911/3064/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024, вирішено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі №911/3064/23 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_1, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, справу №911/3064/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №911/3064/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.; вирішено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі №911/3064/23 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Усі процесуальні документи у справі направлені та отримані учасниками спору в електронні кабінети в системі «Електронний суд».

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надсилала, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 27.04.2015 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» (орендар) укладено договір оренди № 1697 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.

Зазначеним наказом встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків, зокрема Регіональною відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно частину приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 3,65 кв.м (реєстровий номер 20572069.1435.НЛТНПД1884), які розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та обліковується на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.10.2014 р. і становить за незалежною оцінкою 326915,00 грн без врахування ПДВ.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення каси з продажу авіаквитків.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, і становить за базовий місяць розрахунку жовтень 2014 р. без врахування ПДВ 4086,44 грн, згідно розрахунку орендної плати, який додається.

Відповідно до п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні 70 % - до державного бюджету, 30 % - балансоутримувачу.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу, компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, у тому числі податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 27.04.2015 р. до 27.03.2018 р. включно (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу уповноваженого органу управління, який надається на запит орендодавця.

Відповідачем було підписано погоджений орендодавцем розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП МА «Бориспіль», який є додатком № 1 до договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р., згідно з яким орендна плата за базовий місяць розрахунку жовтень 2014 становить 4086,44 грн.

27.04.2015 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії», за погодженням балансоутримувача, підписано акт приймання-передачі орендованого майна, який є додатком № 2 до договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р., відповідно до якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області здало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» прийняло в оренду державне майно частину приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського термінала «D», загальною площею 3,65 кв.м, які розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та обліковується на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

07.05.2018 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.04.2015 р. № 1697, відповідно до якої у зв`язку із проведенням незалежної оцінки об`єкта оренди на виконання ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», сторони домовились пункт 1.1 Розділу 1 договору та п. 3.1. Розділу 3 договору викласти в новій редакції.

Згідно з п. 1.1 договору оренди в редакції додаткової угоди № 1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно частину приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 3,65 кв.м (реєстровий номер 20572069.1435.НЛТНПД1884), що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.01.2018 р. і становить за незалежною оцінкою 345993,00 грн без врахування ПДВ.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (із змінами), і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди січень 2018 р. 4324,91 грн без ПДВ (п. 3.2 договору оренди в редакції додаткової угоди № 1).

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 1 сторони домовились продовжити термін дії договору на 2 роки 11 місяців до 27.02.2021 р. включно.

Відповідачем було підписано затверджений орендодавцем розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП МА «Бориспіль», який є додатком № 1 до договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 07.05.2018 р., згідно з яким орендна плата за базовий місяць розрахунку січень 2018 р., становить 4324,91 грн.

Позивачем у період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р. було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату за оренду частини приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" згідно договору № 1697 від 27.04.2015 р., а саме: рахунок-фактура № 76/2672 від 31.10.2021 р. за жовтень 2021 р. на суму 6652,94 грн; рахунок-фактура № 76/2933 від 30.11.2021 р. за листопад 2021 р. на суму 6706,16 грн; рахунок-фактура № 76/3117 від 31.12.2021 р. за грудень 2021 р. на суму 6746,40 грн; рахунок-фактура № 76/256 від 31.01.2022 р. за січень 2022 р. на суму 6834,11 грн та рахунок-фактура № 76/401 від 28.02.2022 р. за лютий 2022 р. на суму 5703,55 грн.

Також, позивачем були складені акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 1697 від 27.04.2015 р., а саме: від 31.10.2021 р., від 30.11.2021 р., від 31.12.2021 р., від 31.01.2022 р. та від 28.02.2022 р., відповідно до яких послуги надані згідно вказаного договору відповідають умовам цього договору, та надані в кількості та сумі, що вказані у відповідних рахунках за відповідний період і отримані орендарем в повному обсязі.

Вказані рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг за період з жовтня 2021 р. по січень 2022 р. отримані відповідачем самостійно, що підтверджується реєстрами виданих/отриманих оригіналів документів. Рахунок-фактура № 76/401 від 28.02.2022 р. за лютий 2022 р. на суму 5703,55 грн та акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2022 р. направлені засобами електронного зв`язку з використанням програмного забезпечення «M.E.Doc» та отримані відповідачем 25.05.2022 р. та 19.09.2022 р. відповідно, що підтверджується випискою із вказаного програмного забезпечення. Також рахунок-фактура № 76/401 від 28.02.2022 р. за лютий 2022 р. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2022 р. направлені засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830106528287.

Відповідно до п. 5.15 договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р. орендар зобов`язується до 15 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-здачі виконаних послуг та рахунок. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 1697 від 27.04.2015 р. за період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р. відповідачем не підписані.

Матеріали справи не містять вмотивованої відмови відповідача від підписання актів приймання-здачі виконаних послуг.

Таким чином, згідно з п. 5.15 договору акти приймання-здачі виконаних послуг за період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р. вважаються підписаними сторонами.

22.02.2022 р. Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях підписано акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендар 08.02.2022 р. передав, а балансоутримувач з відома орендодавця прийняв із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності частину приміщення № 3.1.27, площею 3,65 кв.м, на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D», які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7.

Пунктом 2 казаного акта сторони визначили, що датою припинення договору оренди є 04.02.2022 р.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 76/1258 від 26.08.2022 р. за лютий 2022 р., яким відкориговано попередній рахунок за лютий 2022 р. (з 05.02.2022 по 23.02.20222 р.) в бік зменшення на суму 4711,63 грн та рахунок-фактуру № 76/1322 від 30.09.2022 р., яким донараховано 991,92 грн згідно акта здачі приміщення від 22.02.2022 р.

Таким чином, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату за оренду частини приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" згідно договору № 1697 від 27.04.2015 р. за період з жовтня 2021 р. по 08.02.2022 р. на загальну суму 28923,45 грн, з яких відповідно до п.п. 3.2, 3.6 договору до сплати на користь позивача підлягають 12051,44 грн.

Згідно з п. 3.10 договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р. зобов`язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж потрійний розмір орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останні три місяці оренди.

Позивач в позовній заяві вказував, що на виконання п. 3.10 договору відповідачем 30.07.2015 р. на користь позивача було сплачено завдаток в сумі 6125,65 грн з ПДВ. Вказана сума завдатку була зарахована позивачем в рахунок плати за січень 2022 р., лютий 2022 р. (з 01.02.2022 р. по 08.02.2022 р.) та частково за грудень 2021 р.

Позивач направляв відповідачу претензію № 35-28/5-137 від 26.05.2023 р., в якій вимагав у місячний строк з дня одержання цієї претензії сплатити заборгованість з орендної плати за користування у жовтні-грудні 2021 р., січні 2022 р. та лютому (з 01.02 по 08.02 включно) 2022 р. майном, отриманим на умовах договору від 27.04.2015 № 1697 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у сумі 5925,19 грн, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830107144440.

Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач не сплатив на користь позивача в повному обсязі оренду плату за період з жовтня 2021 р. по грудень 2021 р, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 5925,19 грн, про стягнення якої позивач звернувся з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного суд першої інстанції вірно встановив, що між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України «Про орендну державного та комунального майна» (в редакції Закону від 10.09.2014 р., чинного на час укладення договору оренди) орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 27.04.2015 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» (орендар) укладено договір оренди №1697 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.

Зазначеним наказом встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків, зокрема Регіональною відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно частину приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 3,65 кв.м (реєстровий номер 20572069.1435.НЛТНПД1884), які розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та обліковується на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач), вартість яких визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.10.2014 р. і становить за незалежною оцінкою 326915,00 грн без врахування ПДВ.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення каси з продажу авіаквитків.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, і становить за базовий місяць розрахунку жовтень 2014 р. без врахування ПДВ 4086,44 грн, згідно розрахунку орендної плати, який додається.

Відповідно до п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Судом першої інстанції встановлено і з чим погоджується суд апеляційної інстанції,згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні 70 % - до державного бюджету, 30 % - балансоутримувачу.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу, компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, у тому числі податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 27.04.2015 р. до 27.03.2018 р. включно (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу уповноваженого органу управління, який надається на запит орендодавця.

Судом першої інстанції встановлено і з чим погоджується суд апеляційної інстанції , відповідачем було підписано погоджений орендодавцем розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП МА «Бориспіль», який є додатком № 1 до договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р., згідно з яким орендна плата за базовий місяць розрахунку жовтень 2014 становить 4086,44 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 27.04.2015 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії», за погодженням балансоутримувача, підписано акт приймання-передачі орендованого майна, який є додатком № 2 до договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р., відповідно до якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області здало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» прийняло в оренду державне майно частину приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського термінала «D», загальною площею 3,65 кв.м, які розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та обліковується на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

07.05.2018 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.04.2015 р. № 1697, відповідно до якої у зв`язку із проведенням незалежної оцінки об`єкта оренди на виконання ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», сторони домовились пункт 1.1 Розділу 1 договору та п. 3.1. Розділу 3 договору викласти в новій редакції.

Згідно з п. 1.1 договору оренди в редакції додаткової угоди № 1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно частину приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 3,65 кв.м (реєстровий номер 20572069.1435.НЛТНПД1884), що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.01.2018 р. і становить за незалежною оцінкою 345993,00 грн без врахування ПДВ.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (із змінами), і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди січень 2018 р. 4324,91 грн без ПДВ (п. 3.2 договору оренди в редакції додаткової угоди № 1).

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 1 сторони домовились продовжити термін дії договору на 2 роки 11 місяців до 27.02.2021 р. включно.

Відповідачем було підписано затверджений орендодавцем розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП МА «Бориспіль», який є додатком № 1 до договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 07.05.2018 р., згідно з яким орендна плата за базовий місяць розрахунку січень 2018 р., становить 4324,91 грн.

Судом першої інстанції встановлено і з чим погоджується суд апеляційної інстанції позивачем у період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р. було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату за оренду частини приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" згідно договору № 1697 від 27.04.2015 р., а саме: рахунок-фактура № 76/2672 від 31.10.2021 р. за жовтень 2021 р. на суму 6652,94 грн; рахунок-фактура № 76/2933 від 30.11.2021 р. за листопад 2021 р. на суму 6706,16 грн; рахунок-фактура № 76/3117 від 31.12.2021 р. за грудень 2021 р. на суму 6746,40 грн; рахунок-фактура № 76/256 від 31.01.2022 р. за січень 2022 р. на суму 6834,11 грн та рахунок-фактура № 76/401 від 28.02.2022 р. за лютий 2022 р. на суму 5703,55 грн.

Позивачем були складені акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 1697 від 27.04.2015 р., а саме: від 31.10.2021 р., від 30.11.2021 р., від 31.12.2021 р., від 31.01.2022 р. та від 28.02.2022 р., відповідно до яких послуги надані згідно вказаного договору відповідають умовам цього договору, та надані в кількості та сумі, що вказані у відповідних рахунках за відповідний період і отримані орендарем в повному обсязі.

Вказані рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг за період з жовтня 2021 р. по січень 2022 р. отримані відповідачем самостійно, що підтверджується реєстрами виданих/отриманих оригіналів документів. Рахунок-фактура № 76/401 від 28.02.2022 р. за лютий 2022 р. на суму 5703,55 грн та акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2022 р. направлені засобами електронного зв`язку з використанням програмного забезпечення «M.E.Doc» та отримані відповідачем 25.05.2022 р. та 19.09.2022 р. відповідно, що підтверджується випискою із вказаного програмного забезпечення. Також рахунок-фактура № 76/401 від 28.02.2022 р. за лютий 2022 р. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2022 р. направлені засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830106528287.

Відповідно до п. 5.15 договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р. орендар зобов`язується до 15 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-здачі виконаних послуг та рахунок. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 1697 від 27.04.2015 р. за період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р. відповідачем не підписані.

Матеріали справи не містять вмотивованої відмови відповідача від підписання актів приймання-здачі виконаних послуг.

Таким чином, згідно з п. 5.15 договору акти приймання-здачі виконаних послуг за період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р. вважаються підписаними сторонами.

22.02.2022 Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях підписано акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендар 08.02.2022 р. передав, а балансоутримувач з відома орендодавця прийняв із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності частину приміщення № 3.1.27, площею 3,65 кв.м, на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D», які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7.

Пунктом 2 казаного акта сторони визначили, що датою припинення договору оренди є 04.02.2022 р.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 76/1258 від 26.08.2022 р. за лютий 2022 р., яким відкориговано попередній рахунок за лютий 2022 р. (з 05.02.2022 по 23.02.20222 р.) в бік зменшення на суму 4711,63 грн та рахунок-фактуру № 76/1322 від 30.09.2022 р., яким донараховано 991,92 грн згідно акта здачі приміщення від 22.02.2022 р.

Таким чином, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату за оренду частини приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" згідно договору № 1697 від 27.04.2015 р. за період з жовтня 2021 р. по 08.02.2022 р. на загальну суму 28923,45 грн, з яких відповідно до п.п. 3.2, 3.6 договору до сплати на користь позивача підлягають 12051,44 грн.

Згідно з п. 3.10 договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р. зобов`язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж потрійний розмір орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останні три місяці оренди.

Позивач в позовній заяві вказує, що на виконання п. 3.10 договору відповідачем 30.07.2015 р. на користь позивача було сплачено завдаток в сумі 6125,65 грн з ПДВ. Вказана сума завдатку була зарахована позивачем в рахунок плати за січень 2022 р., лютий 2022 р. (з 01.02.2022 р. по 08.02.2022 р.) та частково за грудень 2021 р.

Позивач направив відповідачу претензію № 35-28/5-137 від 26.05.2023 р., в якій вимагав у місячний строк з дня одержання цієї претензії сплатити заборгованість з орендної плати за користування у жовтні-грудні 2021 р., січні 2022 р. та лютому (з 01.02 по 08.02 включно) 2022 р. майном, отриманим на умовах договору від 27.04.2015 № 1697 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у сумі 5925,19 грн, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830107144440.

Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з п. 10.8 договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р. у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

За користування приміщенням з 04.02.2022 р. та до моменту його фактичного повернення 08.02.2022 р. за актом здачі приміщення від 22.02.2022 р. позивачем донараховано 991,92 грн відповідно до рахунку-фактури № 76/1322 від 30.09.2022 р.

Апеляційна скарга містить заперечення, стосовно застосування судом першої інстанції постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.07.2020 р. № 611 (яка була чинна станом на час спірного періоду) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати і відповідно вважав перерахування місцевим господарським судом не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Також, позивач висловив заперечення щодо неналежності до категорії «торгівельні об`єкти» відповідача, з урахуванням відсутності торгівлі, а здійснення лише касових операцій, суд апеляційної інстанції відхиляє довод позивача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 611 встановлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком № 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком № 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком № 3.

У додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків, а саме: орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення на території аеропортів, зокрема торговельних об`єктів.

Як вже зазначалось, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 договору оренди № 1697 нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.04.2015 р. відповідач орендував державне нерухоме майно частину приміщення № 3.1.27 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 3,65 кв.м, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, з метою розміщення каси з продажу авіаквитків. Орендна плата, яку відповідач мав сплачувати за договором, була визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України

від 15 червня 2006 р. № 833 «Порядок провадження торговельної діяльності», суб`єкт господарювання для провадження торговельної діяльності може мати роздрібну, дрібнороздрібну торговельну мережу та мережу закладів ресторанного господарства (ресторани, кафе, кафетерії тощо).

Отже, відповідач підпадає під перелік орендарів, які наведені у додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 611, оскільки використовує орендоване майно для розміщення на території аеропорту торговельного об`єкту.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у письмових поясненнях повідомило, що знижка на нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 15.07.2020 № 611, не надавалась.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 611 орендодавцям державного майна постановлено забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину (карантин на усій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 р. № 211 установлено з 12.03.2020 р.).

Крім того позивач не погоджувався із наведеною практикою Верховного Суду зазначаючи, що на відміну від перелічених судових практик дана справа не містить заяви орендаря до орендодавця для отримання звільнення від орендної плати або зниження орендної плати, так і письмового погодження орендодавця на відповідне зменшення орендної плати за договором (наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, щодо нарахування орендної плати на період дії карантину), і суд апеляційної інстанції стосовно зазначених заперечень зазначає наступне.

Оскільки постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, від 20.10.2021 р. у справі 911/3067/20, від 09.02.2022 р. у справі № 921/1/21.

У зв`язку з наведеним доводи позивача відхиляються, як безпідставні. Верховний Суд також зауважував, що позивач не є ні стороною договору оренди, ні власником державного майна, а лише як балансоутримувач майна отримує визначену орендодавцем у договорі частину орендної плати. У зв`язку з чим позивач, не маючи жодного стосунку до правовідносин сторін за договором, не уповноважений визначати порядок нарахування орендної плати. Такі повноваження має виключно власник майна та сторона договору оренди. Тобто у даному випадку позивач штучно створив спір щодо розміру належної до сплати наймачем орендної плати, всупереч волевиявленню як органу управління - Кабінету Міністрів України, який встановив порядок нарахування орендної плати у спірний період, так і власника державного майна, який виконав рішення органу виконавчої влади та здійснив відповідний перерахунок орендної плати для відповідача (наказ від 26.10.2020 N 673).

Тобто, Верховний Суд чітко зазначив про відсутність необхідності будь-яких заяв, що обгрунтовано враховано судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заперечень та відхиляє наведені доводи позивача.

З огляду на положення постанови № 611 нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати.

При цьому право на зменшення орендної плати (або звільнення від її сплати) орендарі відповідної категорії отримують незалежно від того, чи припинили такі орендарі свою діяльність на орендованому майні внаслідок запровадження карантину.

Таким чином, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 нарахування орендної плати за користування відповідачем державним нерухомим майном за договором оренди № 1697 від 27.04.2015 р. нерухомого майна, що належить до державної власності, мало здійснюватись у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку , що позивач безпідставно виставляв відповідачу рахунки-фактури без урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 611. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

При здійсненні розрахунку орендної плати з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 611 у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати судом апеляційної інстанції використовувалась наступна формула:

1) А : 100 х 25 = В,

де А - сума орендної плати без ПДВ, яка визначена позивачем у рахунках-фактурах;

В - сума орендної плати без ПДВ, яка б мала бути визначена позивачем у рахунках-фактурах з урахуванням постанови № 611;

2) В х 20 = С,

де С - сума ПДВ, яка мала бути нарахована на суму орендної плати з урахуванням постанови № 611;

3) (В : 100 х 30) + С = Г,

де Г - сума орендної плати, яка підлягає до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з ПДВ;

4) В : 100 х 70 = Д,

де Д - сума орендної плати, яка підлягає до сплати до РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Суд апеляційної інстанції також здійснивши перерахунок орендної плати з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 611, дійшов висновку, що відповідач за договором № 1697 від 27.04.2015 р. за період з жовтня 2021 р. по 08.02.2022 р., мав сплатити суму орендної плати, що становить 3012,86 грн. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 76/2672 від 31.10.2021 р. за жовтень 2021 р. на суму 6652,94 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 2772,06 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 1108,82 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 3880,88 грн.

З урахуванням постанови № 611 відповідачу мав бути виставлений рахунок-фактура за жовтень 2021 р. на суму 1663,24 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 693,02 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 277,21 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 970,22 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 76/2933 від 30.11.2021 р. за листопад 2021 р. на суму 6706,16 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 2794,23 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 1117,69 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 3911,93 грн.

З урахуванням постанови № 611 відповідачу мав бути виставлений рахунок-фактура за листопад 2021 р. на суму 1676,54 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 698,56 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 279,42 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 977,98 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 76/3117 від 31.12.2021 р. за грудень 2021 р. на суму 6746,40 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 2811,00 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 1124,40 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 3935,40 грн.

З урахуванням постанови № 611 відповідачу мав бути виставлений рахунок-фактура за грудень 2021 р. на суму 1686,60 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 702,75 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 281,10 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 983,85 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 76/256 від 31.01.2022 р. за січень 2022 р. на суму 6834,11 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 2847,55 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 1139,02 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 3986,56 грн.

З урахуванням постанови № 611 відповідачу мав бути виставлений рахунок-фактура за січень 2022 р. на суму 1708,52 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 711,88 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 284,75 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 996,64 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 76/401 від 28.02.2022 р. за лютий 2022 р. на суму 5703,55 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 2376,48 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 950,59 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 3327,07 грн.

Як вже зазначалось, рахунок № 76/401 від 28.02.2022 р. за лютий 2022 р. відкориговано в бік зменшення на суму 4711,63 грн у зв`язку із припиненням дії договору оренди з 04.02.2022 р.

Згідно з п. 10.8 договору оренди № 1697 від 27.04.2015 р. у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

За користування приміщенням з 04.02.2022 р. та до моменту його фактичного повернення 08.02.2022 р. за актом здачі приміщення від 22.02.2022 р. позивачем донараховано 991,92 грн відповідно до рахунку-фактури № 76/1322 від 30.09.2022 р.

Отже, позивачем було фактично виставлено відповідачу рахунок-фактуру за лютий 2022 р. на суму 1983,84 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 826,60 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 330,64 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 1157,24 грн.

З урахуванням постанови № 611 відповідачу мав бути виставлений рахунок-фактура за лютий 2022 р. на суму 495,96 грн, з яких до сплати до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає 206,65 грн (30%), у т.ч. ПДВ у сумі 82,66 грн, та до державного бюджету підлягає оплата у сумі 289,31 грн.

Таким чином, відповідно до п. 3.6 договору орендна плата, яку мав сплатити відповідач за договором № 1697 від 27.04.2015 р. за період з жовтня 2021 р. по 08.02.2022 р., становить 3012,86 грн.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання п. 3.10 договору відповідачем 30.07.2015 р. на користь позивача було сплачено завдаток в сумі 6125,65 грн з ПДВ.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки сума сплаченого відповідачем завдатку (6125,65 грн) є більшою, ніж сума орендної плати, яку мав сплатити відповідач (3012,86 грн), то у відповідача відсутня заборгованість за договором оренди № 1697 від 27.04.2015 р. нерухомого майна, що належить до державної власності, зі сплати позивачу орендної плати за користування майном, а тому вимога позивача про стягнення 5925,19 грн заборгованості є необґрунтованою, недоведеною, з огляду на що не підлягає задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, позовні вимоги про стягнення з відповідача 316,15 грн 3 % річних, 1779,25 грн інфляційних втрат, 1244,29 грн штрафу та 4322,56 грн пені також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору з урахуванням меж апеляційного оскарження, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено в оскаржуваній позивачем частині обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи скаржника в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі №911/3064/23 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та судові витрати скаржника - покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі №911/3064/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі №911/3064/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір та судові витрати за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №911/3064/23 повернути до Господарського суду Київської області .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв