Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/13145/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. м.Київ Справа№ 910/13145/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Яковлєва М.Л.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.11.2024:

від позивача: Руккас Д.М. ( в режимі відеоконференції);

від відповідача: Кушнір С.Б. (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 06.02.2023 (повний текст ухвали складено 07.02.2023)

у справі № 910/13145/22 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо"

про стягнення 2 140 897, 63 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та заяви

В листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (далі - ТОВ "Прогрес Д.Ф.", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" (далі - ТОВ "БК Гарант Експо", відповідач) про стягнення 2 140 897,63 грн заборгованості за договором оренди опалубки №04/10/21 від 04.10.2021.

16.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди в редакції від 06.12.2022, а також мирова угода від 06.12.2022.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.02.2023 у справі №910/13145/22 спільну заяву ТОВ "Прогрес Д.Ф." та ТОВ "БК Гарант Експо" про затвердження мирової угоди - задовольнив; затвердив мирову угоду, укладену між ТОВ "Прогрес Д.Ф." та ТОВ "БК Гарант Експо", зміст якої навів в резолютивній частині ухвали; закрив провадження у справі з посиланням на ст. 192, п. 7 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції виходив з того, що вона підписана уповноваженими на це особами, її зміст не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає інтересів інших осіб, сторонам відомі наслідки затвердження судом мирової угоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ "БК Гарант Експо" (відповідач) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказану ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу передати для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що: (1) матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем судових повісток чи позовної заяви, відповідачу було невідомо про розгляд справи в суді першої інстанції; (2) директор відповідача ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією та, відповідно, не міг підписати спірну мирову угоду, що підтверджується довідкою, виданою військовою частиною, та наказом командира цієї військової частини; (3) суд першої інстанції затвердив мирову угоду в судовому засіданні без участі представника відповідача, чим порушив норми частин третьої, п`ятої статті 192 Господарського процесуального кодексу України щодо роз`яснення учасникам справи наслідків укладення мирової угоди та з`ясування того, чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

ТОВ "Прогрес Д.Ф." у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням ст. 192 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, позивач вказував, що надані відповідачем документи ніяким чином не доводять, що підпис на мировій угоді є несправжнім, а підпис директора було скріплено відтиском печатки відповідача.

Рух справи

Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.09.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/13145/22 залишив без змін.

Приймаючи вказану постанову, апеляційний суд виходив з того, що: (1) матеріали справи містять заяву обох сторін про затвердження мирової угоди та саму угоду, які підписані першими особами позивача (генеральний директор) та відповідача (директор), підписи яких скріплено відтисками печаток юридичних осіб; (2) у суду відсутні підстави вважати, що підпис генерального директора позивача на заяві про затвердження мирової угоди та на самій угоді не належить цій посадовій особі; (3) надані відповідачем документи ніяким чином не підтверджують факт того, що цей підпис вчинено іншою особою.

З огляду на вказане, апеляційний суд виснував про відсутність порушень норм статті 192 ГПК на момент постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 06.02.2023.

Постановою Верховного Суду від 24.01.2024 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2024, справу №910/13145/22 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована наступним:

- як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду, останній, розглядаючи апеляційну скаргу відповідача, не надав жодної оцінки доводам відповідача щодо неотримання ним судових повісток про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, зокрема не перевірив чи наявні в матеріалах справи поштові повернення кореспонденції, яка направлялась відповідачу, а саме поштове повернення ухвали суду від 01.12.2022 з рукописним написом на конверті "адресат не значиться 08.12.2022", та поштове повернення ухвали суду від 23.01.2023 з довідкою Укрпошти ф20 на конверті, на якій проставлена відмітка про повернення із зазначенням "адресат відсутній". Відповідно, суд не виснував, чи можуть вважатися в силу вищенаведених норм ГПК та положень Правил №270 повернуті поштові відправлення та відмітки на них доказами, які свідчать, що адресат, в цьому випадку відповідач, був повідомлений про вчинення судом першої інстанції відповідних процесуальних дій, а саме про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 16.01.2023 (ухвали суду від 01.12.2022) та про повідомлення сторін про призначення підготовчого засідання на 06.02.2023 (ухвала суду від 23.01.2023);

- Апеляційний суд не надав жодної оцінки вказаним доводам відповідача ні в контексті оцінки підстав повернення вищенаведених поштових відправлень, ні в контексті того, що: (1) спільна заява про затвердження мирової угоди була направлена до суду позивачем, (2) ухвала суду від 23.01.2023 повернулась після надходження спільної заяви про затвердження мирової угоди, (3) в судове засідання 06.02.2023, в якому суд затвердив мирову угоду, представник відповідача не з`явився;

- Тобто, суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи був відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, відповідно, чи мав можливість реалізувати свої процесуальні права в межах цієї справи, зокрема щодо укладення мирової угоди та надання (направлення) її на затвердження до суду першої інстанції;

- Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив, зокрема, з того, що вона підписана уповноваженими на це особами;

- Проте, як зазначалось, в апеляційній скарзі відповідач звертав увагу апеляційного суду на те, що директор відповідача - ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією та, відповідно, не міг підписати спірну мирову угоду, що підтверджується довідкою, виданою військовою частиною, та наказом командира цієї військової частини, які були долучені до апеляційної скарги;

- В касаційній скарзі скаржник стверджує, що з метою підтвердження або спростування факту підписання мирової угоди директором відповідача, представник останнього в судовому засіданні апеляційної інстанції заявив клопотання про витребування доказів, що також підтверджується технічним записом судового засідання апеляційної інстанції від 13.09.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції. Відмітка про заявлення представником відповідача клопотання про витребування доказів також міститься в протоколі судового засіданні від 13.09.2023;

- Як в судовому засіданні апеляційної інстанції, так і в касаційній скарзі, представник скаржника зазначав, що звертався до військової частини, де проходить службу директор відповідача, з адвокатським запитом щодо отримання наступної інформації: (1) чи проходив військову службу у частині НОМЕР_1 ОСОБА_2 станом на 06.12.2022 (дату підписання мирової угоди); (2) чи покидав місце розташування частини (місце несення служби) ОСОБА_2 06.12.2022; (3) чи відвідував хтось ОСОБА_2 06.12.2022, якщо так - то хто. Проте, відповідь на цей запит адвокату не надійшла, а сам запит військова частина з невідомих йому причин не отримала;

- Як вбачається з технічного запису судового засідання апеляційної інстанції від 13.09.2023, заявляючи клопотання про витребування доказів, із наведенням, в тому числі, вищезгаданих аргументів, представник відповідача зазначив, що може надати суду апеляційної інстанції вказаний адвокатський запит;

- В касаційній скарзі скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції відмовив йому в задоволенні клопотання про витребування доказів, проте з технічного запису судового засідання апеляційної інстанції 13.09.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції, Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції в порушення приписів чинного ГПК взагалі не розглянув та не вирішив питання щодо задоволення або відмови в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів;

- Наведені обставини свідчать про те, що апеляційний господарський суд порушив норми процесуального права та не дотримався обов`язку щодо сприяння учасникам справи в реалізації ними прав, передбачених нормами чинного ГПК;

- Крім цього, в порушення вимог процесуального закону, а саме статті 86 ГПК, апеляційний суд не надав жодної оцінки долученим відповідачем до матеріалів справи доказам, не навів підстав їх прийняття чи відхилення, а лише обмежився тим, що погодився з доводами позивача про те, що надані відповідачем документи ніяким чином не підтверджують факту того, що цей підпис вчинено іншою особою;

- При цьому незрозумілими є висновки апеляційного суду стосовно того, що у суду відсутні підстави вважати, що підпис генерального директора позивача на заяві про затвердження мирової угоди та на самій угоді не належить цій посадовій особі, адже жодна зі сторін не ставила під сумнів підпис генерального директора позивача ні на заяві про затвердження мирової угоди, ні на самій мировій угоді;

- Крім цього, апеляційний суд не надав жодної оцінки доводам відповідача про затвердження мирової угоди в судовому засіданні без участі представника відповідача, зокрема, в контексті доводів останнього про порушення судом першої інстанції норм статті 192 ГПК щодо: (1) обов`язку суду роз`яснити учасникам справи наслідки ухвалення судом рішення про затвердження мирової угоди, в тому числі з огляду на те, що в заяві про затвердження мирової угоди сторони зазначили, що ознайомленні з наслідками затвердження мирової угоди; (2) необхідності з`ясувати, чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють;

- Виснуючи про відсутність порушень норм статті 192 ГПК на момент постановлення 06.02.2023 ухвали Господарським судом міста Києва, відповідно про залишення вказаної ухвали без змін, апеляційний суд жодним чином не аргументував свої висновки в контексті наведених відповідачем в апеляційній скарзі аргументів;

- За таких обставин Верховний Суд вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає нормам ГПК щодо її законності та обґрунтованості, оскільки апеляційний суд: (1) не з`ясував, чи був відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, відповідно, чи мав можливість реалізувати свої процесуальні права в межах цієї справи, зокрема щодо укладення мирової угоди; (2) не дослідив та не надав оцінки доказам у справі, долученим відповідачем до апеляційної скарги; (3) не розглянув клопотання відповідача про витребування доказів; (4) не навів жодних мотивів прийняття або відхилення ключових аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі;

- Зважаючи на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи щодо укладення та затвердження мирової угоди, прийнята апеляційним судом постанова підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/13145/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., ОСОБА_4.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 призначено до розгляду справу № 910/13145/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023. Судове засідання призначено на 04.04.2024 о 11 год. 20 хв.

26.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" надійшло клопотання про проведення почеркознавчої експертизи у справі № 910/13145/22, в якому відповідач просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи виконано підпис, що міститься на аркуші справи 37, а саме заяві про затвердження мирової угоди від 06.12.2022 від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_2 тією ж особою, що зазначено або іншою особою?

- чи виконано підпис, що міститься на аркуші справи 38, а саме мировій угоді від 06.12.2022 року від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_2 . тією ж особою, що зазначено або іншою особою?

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що відповідно до отриманої від керівника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" інформації, він не підписував мирову угоду та заяву про затвердження мирової угоди від 06.12.2022. З урахуванням того факту, що оригінали документів стосовно підписів на яких від імені директора відповідача здійснено іншою особою містяться в матеріалах господарської справи 910/13145/22, відповідач позбавлений змоги самостійно замовити проведення експертизи та надати документи необхідні для проведення експертизи експертній установі.

26.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" надійшло клопотання про допит свідка, в якому відповідач просить допитати в якості свідка директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_2 , з метою з`ясування обставин чи підписував керівник відповідача мирову угоду та заява про затвердження мирової угоди, що містяться в матеріалах справи № 910/13145/22, відповідно до вимог ст. 213 Господарського процесуального кодексу України.

22.03.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (предст. Руккас Д.М. ) надійшла заява про участь в судовому засіданні призначеному на 04.04.2024 об 11 год. 20 хв. та усіх наступних судових засіданнях по справі № 910/13145/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

29.03.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (предст. Руккас Д.М. ) надійшла аналогічна заява про участь в судовому засіданні призначеному на 04.04.2024 об 11 год. 20 хв. та усіх наступних судових засіданнях по справі № 910/13145/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку з перебуванням з 03.04.2024 по 04.04.2024 включно у відпустці судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.04.2024, справу № 910/13145/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: ОСОБА_4., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 прийнято справу № 910/13145/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: ОСОБА_4., Агрикова О.В. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 у справі № 910/13145/22, вирішено здійснити в раніше призначеному в судовому засіданні 04.04.2024 об 11 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (предст. Руккас Д.М. ) про участь в судовому засіданні призначеному на 04.04.2024 об 11 год. 20 хв. та всіх наступних судових засіданнях по справі № 910/13145/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 призначено у справі судову почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601). Поставлено на вирішення експертизи наступні питання:

2.1. Чи виконано підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_1 на оригіналі заяви про затвердження мирової угоди від 06.12.2022 (аркуш справи № 37), підписаної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо", власноручно директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_2 чи іншою особою?

2.2. Чи виконано підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_1 на оригіналі мирової угоди від 06.12.2022 (аркуш справи № 38), підписаної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо", власноручно директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_2 чи іншою особою?

Відповідно до супровідного листа Північного апеляційного господарського суду № 910/13145/22/09.1-18/34/24 від 16.04.2024 матеріали справи № 910/1345/22 направлено до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

03.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов лист № 19/32-1 від 26.04.2024 разом з матеріалами справи та клопотання експерта Симоненка В.С. від 24.04.2024 № СЕ-19-24/27481-ПЧ про надання документів, а саме:

- вільних зразків підпису ОСОБА_2 на оригіналах документів, максимально наближених до 2022 року (не менше 10-15 аркушів);

- умовно-вільних зразків підпису ОСОБА_2 , завірених належним чином;

- експериментальних зразків ОСОБА_2 на 15-ти аркушах формату А4 (не менше 10-15 аркушів).

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. 10.05.2024 перебував у відпустці, суддя Агрикова О.В., яка входить до складу колегії суддів, але не є суддею-доповідачем, з 09.05.2024 по 10.05.2024 включно перебувала у відпустці, суддя ОСОБА_4., який входить до складу колегії суддів, але не є суддею-доповідачем, з 06.05.2024 по 10.05.2024 включно перебував у відпустці і вирішення питання стосовно даного клопотання здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 поновлено провадження у справі № 910/13145/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гаранст Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 для розгляду клопотання експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Симоненка В.С. про надання додаткових документів для проведення почеркознавчої експертизи у справі № 910/13145/22, розгляд призначено на 30.05.2024. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" забезпечити прибуття в судове засідання директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_2 для відібрання зразків підпису. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" надати до суду: вільні зразки підпису ОСОБА_2 на оригіналах документів, максимально наближених до 2022 року (не менше 10-15 аркушів); умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_2 , завірених належним чином; експериментальні зразки ОСОБА_2 на 15-ти аркушах формату А4 (не менше 10-15 аркушів).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024:

- клопотання експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Симоненка В.С. про надання додаткових документів для проведення почеркознавчої експертизи у справі № 910/13145/22 - задоволено;

- запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" надати до матеріалів справи для проведення експертного дослідження: вільні зразки підпису ОСОБА_2 на оригіналах документів, максимально наближених до 2022 року (не менше 10-15 аркушів); умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_2 , завірених належним чином;

- надано в розпорядження експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Симоненка В.С. експериментальні зразки підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_2 (особу перевірено) на 15-ти аркушах паперу формату А4, відібрані в судовому засіданні 30.05.2024;

- провадження у справі № 910/13145/22 зупинено у зв`язку із призначенням судової експертизи на час проведення судової експертизи.

14.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов лист від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Симоненка В.С. з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи від 03.10.2024 №СЕ-19-24/51303-ПЧ разом з матеріалами справи №910/13145/22.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_4 який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.10.2024, справу №910/13145/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 у справі №910/13145/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Агрикова О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 справу № 910/13145/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Агрикова О.В., поновлено провадження у справі № 910/13145/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023, розгляд справи призначено на 20.11.2024.

У зв`язку з перебуванням з 11.11.2024 по 24.11.2024 включно у відпустці судді Агрикової О.В. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.11.2024, справу № 910/13145/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 справу № 910/13145/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Яковлєв М.Л., розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 у справі № 910/13145/22 вирішено здійснити в раніше призначеному в судовому засіданні 20.11.2024 о 11 год 20 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1 літера А в залі судових засідань №16.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 20.11.2024 з`явились представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф.", який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, та представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" (скаржника), який приймав участь в судовому засіданні у залі суду.

В судовому засіданні 20.11.2024 представником скаржника заявлено клопотання про витребування доказів, які необхідні для порівняння підписів директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" ОСОБА_2 на відповідних господарських документах, які ним підписувались в рамках господарської діяльності товариства з іншим контрагентом. Клопотання мотивовано тим, що вказані документ відсутні у товариства, проте, мають перебувати у відповідного контрагента, з яким здійснювалась господарська діяльність.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні думки представників учасників справи щодо заявленого клопотання, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на приписи ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не надано доказів неможливості самостійного отримання таких доказів. Крім того, докази перебування директора відповідача на військовій службі наявні в матеріалах справи (т. 1, а.с. 80, 81, повторно - а.с. 149, 150).

В судовому засіданні 20.11.2024 представником скаржника заявлено клопотання про витребування доказів, а саме обставин перебування директора відповідача на службі у військовій частині з метою підтвердження факту неможливості підписання ним заяви про затвердження мирової угоди та мирової угоди від 06.12.2022, і відповідно, безпідставного її затвердження судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні думки представників учасників справи щодо заявленого клопотання, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на приписи ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не надано доказів неможливості самостійного отримання таких доказів.

В судовому засіданні 20.11.2024 також розглянуто клопотання скаржника про допит свідка - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" - ОСОБА_2., яке мотивоване необхідність з?ясування обставин чи підписувала вказана особа, як керівник відповідача, заяву про затвердження мирової угоди та мирову угоду від 06.12.2022, які подані суду для затвердження.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні думки представників учасників справи щодо заявленого клопотання, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка (ч. 1). У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. (ч. 2). Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.(ч. 3). Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.(ч. 4).

В свою чергу, всупереч ст. 88 Господарського процесуального кодексу України відповідна заява свідка не була подана відповідачем до матеріалів справи, а отже, заявлене клопотання про допит відповідної особи - є передчасним, у зв?язку з чим задоволенню не підлягає.

Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні 20.11.2024 підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023, скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2024 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 у справі № 910/13145/22.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

В листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (далі - ТОВ "Прогрес Д.Ф.", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гарант Експо" (далі - ТОВ "БК Гарант Експо", відповідач) про стягнення 2 140 897,63 грн заборгованості за договором оренди опалубки №04/10/21 від 04.10.2021.

16.12.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди в редакції від 06.12.2022, а також мирова угода від 06.12.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.02.2023 у справі №910/13145/22 спільну заяву ТОВ "Прогрес Д.Ф." та ТОВ "БК Гарант Експо" про затвердження мирової угоди - задовольнив; затвердив мирову угоду, укладену між ТОВ "Прогрес Д.Ф." та ТОВ "БК Гарант Експо", зміст якої навів в резолютивній частині ухвали; закрив провадження у справі з посиланням на ст. 192, п. 7 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції виходив з того, що вона підписана уповноваженими на це особами, її зміст не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає інтересів інших осіб, сторонам відомі наслідки затвердження судом мирової угоди.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 10 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про затвердження мирової угоди.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України визначено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувала ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 192 Господарського процесуального кодексу України визначає, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. (ч. 1). Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.(ч. 2). До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. (ч. 3). Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. (ч. 4).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, зазначає наступне.

Так, апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем судових повісток чи позовної заяви, відповідачу було невідомо про розгляд справи в суді першої інстанції.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частин п`ятої та одинадцятої якої (в редакції, чинній на момент направлення судом першої інстанції ухвал суду) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства. Подібні висновки наведені Верховним Судом у постановах від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 02.06.2020 у справі №910/17792/17.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту наведених норм Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, ухвала Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 про відкриття провадження у справі № 910/13145/22 направлена відповідачу засобами поштового зв?язку рекомендованим відправленням на адресу юридичного місцезнаходження відповідача: 02090 м. Київ, вул. В.Сосюри, буд. 5, та повернулась на адресу суду без вручення. При цьому, дослідивши відповідний конверт поштового відправлення, суд апеляційної інстанції встановив, що на ньому «від руки» здійснено напис «адресат не значиться, 08.12.22», проте, вказаний напис не посвідчений підписом представника поштової установи, як відсутній і штемпель поштової установи щодо посвідчення такого напису.

Також, в матеріалах справи наявне поштове повернення ухвали суду від 23.01.2023 з довідкою Укрпошти ф20 на конверті, на якій проставлена відмітка про повернення із зазначенням "адресат відсутній".

Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Отже, судом першої інстанції було вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, при цьому не отримання поштових відправлень, направлених за дійсною адресою місцезнаходження відповідача, перебувало у прямому зв`язку від власного волевиявлення відповідача, який не отримував поштову кореспонденцію.

Наведене в сукупності дає підстави для висновку, що наявні у справі докази свідчать про те, що суд першої інстанції вчинив усі належні дії для повідомлення відповідача про розгляд справи, проте, відповідачу не було вручено відповідні ухвали, але таке невручення впливає саме на необхідність належної оцінки поданих документів в контексті затвердження мирової угоди.

Так, матеріалами справи підтверджується, що до суду першої інстанції заяву від 06.12.2022 про затвердження мирової угоди, як і саму мирову угоду від 06.12.2022 подано представником позивача - адвокатом Руккас Д.М., на яких містяться у відповідних графах підписи директора відповідача, засвідчений печаткою відповідача, і відповідну мирову угоду затверджено в судовому засіданні 06.02.2023.

В судове засідання 06.02.2023, в якому суд першої інстанції затвердив мирову угоду, представник відповідача не з`явився, що підтверджується відомостями протоколу судового засідання від 06.02.2023, і відповідно, відповідач не мав можливості реалізувати свої процесуальні права в межах цієї справи, зокрема щодо укладення мирової угоди та надання (направлення) її на затвердження до суду першої інстанції.

Також, матеріалами справи підтверджується, що директор відповідача - ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією та як стверджував скаржник, не міг підписати спірну мирову угоду, що підтверджується довідкою, виданою військовою частиною, та наказом командира цієї військової частини, які були долучені до апеляційної скарги, і які приймаються до розгляду з огляду на приписи ст. 2, 269 Господарського процесуального кодексу України, з метою дослідження в сукупності доводів апеляційної скарги та процесуальної позиції учасників спору.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що в даному контексті першочерговим є встановлення факту волевиявлення особи на укладення мирової угоди, і за наслідками апеляційного розгляду такий факт не підтверджено належними, допустимими та більш вірогідними доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, адже позиція відповідача на стадіях апеляційного та касаційного розгляду справи зводилась до відсутності волевиявлення на укладення відповідної мирової угоди, та непідписання такої угоди безпосередньо директором відповідача.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що ч. 3 статті 192 Господарського процесуального кодексу України визначає, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії, проте, затвердження мирової угоди в судовому засіданні відбулось без участі представника відповідача, відповідно, до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди, судом не роз?яснювалось наслідків такого рішення саме обом сторонам в судовому засіданні як того вимагає припис наведеної статті, а всупереч наведеним приписам суд першої інстанції лише вказав, що сторонам відомі наслідки затвердження судом мирової угоди.

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції також не з?ясував чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють (лише зазначив що мирова угода не зачіпає інтересів інших осіб), як не досліджував і наявність повноважень осіб, які підписали мирову угоду, щодо підпису поданої суду на затвердження мирової угоди. При цьому, наявність відбитку печатки відповідача на поданому суду примірнику мирової угоди від 06.12.2022, не спростовує обов?язок суду встановити та дослідити відповідні обставини та виконати вимоги статті 192 Господарського процесуального кодексу України при затвердженні мирової угоди.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, затверджуючи мирову угоду у справі № 910/13145/22 та закриваючи провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, не врахував в сукупності усіх обставин справи, припустився порушення приписів ст. 192 Господарського процесуального кодексу України та помилково постановив оскаржувану ухвалу, яка за наслідками апеляційного розгляду підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 у справі № 910/13145/22 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України. Також, оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі, керуючись правами, наданими ч. 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, справа підлягає передачі на розгляд суду першої інстанції - Господарському суду міста Києва.

Розподіл судових витрат

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 192, 240, 246, 255, 269, 270, 273, 275, 277, 280, 281-284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Гарант Експо» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 у справі № 910/13145/22 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2023 у справі № 910/13145/22 - скасувати.

3. Матеріали справи № 910/13145/22 направити для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/13145/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено та підписано: 02.12.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді М.Л. Яковлєв

О.М. Сибіга