Постанова

від 05.11.2024 по справі 911/3711/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа№ 911/3711/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Романченко О.О., ордер АІ № 1327844 від 12.12.2022;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком-Стоун"

на рішення господарського суду Київської області від 01.05.2024

у справі № 911/3711/23 (суддя - Мальована Л.Я.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Компост"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком-Стоун"

про стягнення 732 449,35 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Укр-Компост" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Альтком-Стоун" про стягнення 732 449,35 грн, з яких: 599 999,20 грн боргу, 12 760,61 грн інфляційних втрат, 10 677,38 грн 3 % річних та 109 012,16 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди № 01/01/2020 від 01.01.2020 в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.05.2024 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 599 999,20 грн боргу, 12 760,61 грн інфляційних втрат, 10 677,38 грн 3 % річних, 109 012,16 грн пені та 10 986,74 грн судового збору за подання позову.

Рішення мотивоване тим, що між сторонами фактично продовжувались оренді правовідносини, відповідач про припинення оренди не повідомляв, натомість матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості зі сплати орендних платежів.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Альтком-Стоун" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення і постановити нове, яким відмовити в задоволенні вимог про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що:

1) договір оренди № 01/01/2020 від 01.01.2020 припинив свою дію 31.12.2022, що виключає можливість нарахування орендних платежів;

2) на території орендованого приміщення відсутнє належне відповідачу майно;

3) відповідач не може користуватись об`єктом оренди бо його представників не допускають на територію представники позивача;

4) суми у виставлених рахунках за оренду об`єкта є різними.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., зокрема, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 01.10.2024.

19.09.2024 до апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який мотивовано тим, що:

1) сторони не направляли будь-яких листів (заперечень) щодо дії договору, а також те, що орендар продовжує використовувати об`єкт оренди, позивач вважав продовженим договір оренди № 01/01/20 від 01.01.2020 на строк, який був раніше встановлений договором та при цьому посилається на викладену в постанові Верховного Суду у справі № 910/5410/19 правову позицію;

2) відповідачем не надано доказів того, що дане майно не належить йому на праві власності, а також того, що він не розміщував своє майно на об`єкті оренди з початку дії договору;

3) сума орендної плати завжди була договірною, але у період перебування орендодавця на спрощеній системі оподаткування розмір орендної плати без врахування ПДВ по ставці 20 %, становив: 41 666,60 грн без ПДВ, тобто зменшився.

26.09.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в якому він просив відкласти розгляд справи, в зв`язку з відрядженням до 01.10.2024 представника за межі країни.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 клопотання відповідача було задоволено та розгляд справи відкладено на 05.11.2024.

У судове засідання, що відбулось 05.11.2024, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа (а.с. 210)

Відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, розгляд справи вже відкладався за клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 05.11.2024.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 ГПК України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.01.2020 між ТОВ "Укр-Компост" (орендодавець) та ТОВ "Альтком-Стоун" (орендар) укладено договір оренди № 01/01/2020 (а.с. 22-27), за умовами якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, що знаходиться на балансі орендодавця на умовах, визначених у даному договорі.

Об`єкт оренди, що передається в оренду, знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Безп`ятне, вул. Васильківська, 1 та становить частину комплексу 1А площею 1 070,0 кв.м. Об`єкт оренди належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Застугнянською сільською радою Васильківського району Київської області 27.09.2004 на підставі рішення Застугнянської сільської ради № 39-1 від 02.08.2004 (пункти 1.2, 1.3, 1.5 договору).

Строк дії договору визначений пунктом 2.1 договору, за яким договір укладений на термін з 01.01.2020 по 31.12.2020.

01.01.2020 сторонами підписано акт прийому-передачі об`єкту оренди на підставі якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування частину комплексу 1А, площею 1 070,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Безп`ятне, вул. Васильківська, 1 (а.с. 28).

В подальшому додатковою угодою № 2 від 28.12.2020 термін дії договору продовжений до 31.12.2021 (а.с. 30).

Додатковою угодою від 22.12.2021 термін дії договору продовжений до 31.12.2022 (а.с. 32).

Згідно п. 3.1 договору загальний розмір місячної орендної плати становить: 37 500,00 грн крім того ПДВ по ставці 20 %: 7 500,00 грн, разом ПДВ по ставці 20 %: 45 000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 23.03.2021 сторони збільшили розмір орендної плати, виклавши п. 3.1 договору в наступній редакції: загальний розмір місячної орендної плати становить: 41 666,65 грн крім того ПДВ по ставці 20 %: 8 333,33 грн, разом з ПДВ по ставці 20 %: 50 000,00 грн (а.с. 31).

Пунктом 3.4 договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату орендодавцю в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця на підставі цього договору та отриманого конкретного рахунку орендодавця за кожний поточний календарний місяць користування об`єктом оренди в термін до 10 числа поточного календарного місяця.

30.11.2023 позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 30/11 з долученими актами здачі-приймання робіт та рахунками-фактурами (а.с. 33-81).

Так, орендодавцем складалися акти здачі-приймання робіт за період з жовтня 2022 по листопад 2023, а саме: № УК-0000026 від 31.10.2022, УК-0000027 від 30.11.2022, УК-0000029 від 31.12.2022, УК-0000001 від 31.01.2023, УК-0000002 від 28.02.2023, УК-0000007 від 31.03.2023, УК-0000008 від 30.04.2023, № УК-0000009 від 31.05.2023, УК-0000010 від 30.06.2023, УК-0000011 від 31.07.2023, УК-0000015 від 31.08.2023,УК-0000016 від 30.09.2023, УК-0000020 від 31.10.2023, УК-0000021 від 30.11.2023 (а.с. 51-78),

а також виставлялись орендарю для оплати наступні рахунки-фактури (а.с. 35-48): №№ УК-0000026 від 01.10.2022, УК-0000027 від 01.11.2022, УК-0000029 від 01.12.2022, УК-0000001 від 02.01.2023, УК-0000002 від 01.02.2023, УК-0000003 від 01.03.2023, УК-0000004 від 03.04.2023, УК-0000009 від 01.05.2023, УК-0000011 від 01.06.2023, УК-0000012 від 01.07.2023, УК-0000016 від 01.08.2023, УК-0000017 від 01.09.2023 на суму 41 666,60 грн, а також №№ УК-0000022 від 02.10.2023, УК-0000023 від 01.11.2023 на суму 50 000,00 грн.

Доказів сплати даних рахунків або відповіді на лист відповідачем до матеріалів справи не надано.

Позивач зазначав, що після закінчення строку дії договору оренди відповідач продовжував користуватись об`єктом оренди, а тому договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, у зв`язку з чим орендарю нараховувалась орендна плата.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався тим, що договір є продовженим на такий самий строк на тих самих підставах, які були передбачені умовами договору, що зумовлює існування у відповідача обов`язку зі сплати орендних платежів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу (далі - ЦК) України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу (далі - ГК) України).

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України, яка кореспондується із положеннями частини 1 статті 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частинами 1, 5 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 ГК України).

Як зазначає Верховний Суд в своїй постанові у справі № 910/5410/19 від 15.05.2020, суть поновлення договору оренди полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17.

Оскільки матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо продовження дії договору оренди, відповідач фактично користувався об`єктом оренди, своє особисте майно не забирав з орендованого приміщення, про що свідчить додана до матеріалів справи фотофіксація майна орендаря (а.с. 83-87), яке розміщене на об`єкті оренди, об`єкт оренди по акту прийому-передачі орендар орендодавцю не передав, то колегія суддів вважає вимогу про стягнення орендної плати в розмірі 599 999,20 грн такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, що він не може користуватись об`єктом оренди бо його представників не допускають до приміщення, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б свідчили про не допуск чи перешкоджання допуску відповідача до об`єкта оренди.

Стосовно доводів щодо різних сум у виставлених рахунках за оренду об`єкта оренди, колегія суддів зазначає наступне.

За умовами п. 3.1 ст. 3 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2021), загальний розмір місячної орендної плати становить: 41 666,65 грн крім того ПДВ по ставці 20 %: 8 333,33 грн, разом з ПДВ по ставці 20 %: 50 000,00 грн.

Так з пояснень позивача, а також з листа від 30.11.2023, який позивачем було направлено відповідачу вбачається, що починаючи з 03.10.2022 орендодавець зареєстрований платником єдиного податку 3 групи за ставкою 2 % (а.с. 90), в зв`язку з чим розмір орендної плати по договору зменшився та без врахування ПДВ по ставці 20 %, становив: 41 666,60 грн без ПДВ.

У зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" № 3219-IX від 30.06.2023, враховуючи скасування зазначеним Законом з 01.08.2023 використання юридичними особами особливої системи оподаткування єдиним податком 3 групи за ставкою 2 %, що в свою чергу передбачає автоматичний перехід ТОВ "Укр-Компост" на загальну систему оподаткування, на якій останнє перебувало до обрання зазначених особливостей оподаткування єдиним податком, враховуючи зазначене починаючи з жовтня 2023 року загальний розмір орендної плати по договору оренди № 01/01/20 від 01.01.2020 повернувся до розміру орендної плати визначеної сторонами у договорі оренди № 01/01/20 від 01.01.2020 з врахуванням змін і доповнень. Тобто починаючи з жовтня 2023 року орендодавець виставляв і направляв орендарю рахунки та акти здачі-прийняття робіт, щомісячно на загальну суму: 50 000,00 грн з ПДВ.

Таким чином, доводи апелянта є безпідставними, оскільки у період перебування орендодавця на спрощеній системі оподаткування розмір орендної плати без врахування ПДВ по ставці 20 %, становив: 41 666,60 грн без ПДВ, тобто зменшився.

Окрім суми боргу позивач просив стягнути з відповідача 12 760,61 грн інфляційних втрат, 10 677,38 грн 3 % річних та 109 012,16 грн пені за загальний період прострочення з 11.10.2022 по 04.12.2023.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 6.3 договору якщо орендар допустить прострочення під час сплати орендної плати, перерахування сум компенсацій за комунальні послуги чи оплаті додаткових послуг (пункти 3.4, 3.7, 7.5, 7.6 договору), він зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Колегія суддів перевіривши розрахунки позивача, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони є арифметично вірними, а тому задоволенню підлягає стягнення 12 760,61 грн інфляційних втрат та 10 677,38 грн 3 % річних та 109 012,16 грн пені за загальний період прострочення з 11.10.2022 по 04.12.2023.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/3711/23, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком-Стоун" на рішення господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/3711/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/3711/23 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 911/3711/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.12.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко