Постанова

від 07.11.2024 по справі 910/113/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. Справа№ 910/113/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Адаманов А.Д. (в залі суду);

від відповідача: Андрійко О.В. (поза межами приміщення суду);

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Отато"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024, повний текст рішення складено 05.08.2024

у справі № 910/113/24 (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Отато"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Централ Парк"

про виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Товариство з обмеженою відповідальністю "Отато" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Централ Парк" про виселення з нежитлового приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/113/24 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.

Рішення мотивоване тим, що доказів щодо фактичного користування відповідачем нежитловим приміщенням із 21.02.2023 та до 01.11.2023 позивачем до матеріалів справи не надано. Суд вважає недоведеними позивачем достатніми, належними та допустимими доказами факт користування відповідачем нежитловим приміщенням у період з 21.02.2023, що свідчить про відсутність підстав для застосування такого правового механізму, як виселення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/113/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Отато" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та задовольнити її; скасувати судове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/113/24 повністю та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Отато", а саме усунути перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Отато" з нежитлового приміщення.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що станом на дату подачі позову та на даний час, позивач продовжує бути власником спірного нерухомого майна, право на володіння, користування та розпорядження нерухомим майном - не скасовано та не обмежено, а з відзиву на позовну заяву у даній справі вбачається, що відповідач підтверджує та не заперечує про факт користування власністю позивача.

Скаржник зазначає, що нежитлові приміщення № 449-А, загальною площею 142,5 кв.м та приміщення 449-Б, загальною площею 12,9 кв.м, мають окремі правовстановлюючі документи на право власності та є окремими об`єктами нерухомого майна, і вказані приміщення не є підсобними, підвальними, не знаходяться в місцях загального користування та не обмежують співвласників та/або інших власників нерухомого майна у реалізації свого права на використання майна. Станом на дату розгляду справи в матеріалах справи відсутні будь-які докази, включаючи висновки експертизи щодо належності приміщення до допоміжного. Приміщення № 447 та № 448 не мають відношення до приміщення № 449-Б, тому посилання на вказані приміщення є помилковими, такими, що порушує норми ст. 14, 236, 237 ГПК України.

На думку скаржника, приміщення № 449 не підлягало б поділу, у разі якщо одне з них або в цілому було би допоміжним. У результаті поділу, приміщення № 449-А та № 449-Б мають окремий вхід та місця загального користування та кожен з них є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що жодних доказів користування цим приміщенням саме відповідачем та чинення ним перешкод позивачу у користуванні таким приміщенням матеріали справи не містять, таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності в матеріалах справи доказів щодо фактичного користування відповідачем спірним приміщенням із 21.02.2023 та до 01.11.2023. Доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції. Посилання позивача про те, що відповідач визнав факт користування спірним приміщенням не відповідає дійсності та спростовується змістом поданого відповідачем відзиву на позовну заяву та наведеним в ньому запереченнями щодо наявності порушеного права позивача.

На думку відповідача, суд першої інстанції надав належну оцінку доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам, дотримуючись вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку матеріали справи не містять належних відомостей щодо первинного планування спірного приміщення, як нежитлового, тобто як самостійного об`єкта нерухомого майна.

Відповідач зазначає, що право власності на допоміжне приміщення не могло бути оформлено на ТОВ «Отато», а реальним власником приміщення є співмешканці будинку, ОСББ звернулось до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння і на даний час, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 у справі № 910/4478/24 призначено судову будівельно-технічну експертизу. Відповідач звертався до суду першої інстанції із заявою, в якій зазначив, що розгляд справи № 910/113/24 неможливий до вирішення по суті спору у справі № 910/4478/24 і з огляду на це, просив суд зупинити провадження у справі № 910/113/24 до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва, що буде прийнято у справі № 910/4478/24, однак, у задоволенні вказаного клопотання судом першої інстанції було відмовлено.

Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу та додаткових пояснень у справі

На думку позивача, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, щодо відсутності в матеріалах справи доказів про факт користування відповідачем нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ. вул. Джона Маккейна (вул. Івана Кудрі), будинок 7, приміщення 449Б. Факт користування не оспорюються Відповідачем. Відповідач в жодному процесуальному документі не вказав, що не використовує приміщення за вищевказаною адресою. Навпаки, відповідач підтверджує, що у приміщенні є його обладнання, вказане приміщення використовується ним та необхідне останньому оскільки в ньому знаходиться обладнання, що використовується задля обслуговування будинку. Більше того, відповідач підтверджує факт користування приміщенням власними поясненнями та відзивом, а також наданими їм доказами. Так, у поясненнях відповідача від 14.03.2024 вказує, (далі дослівно) «… З огляду на те, у нежитловому приміщенні наявні щитки та інженерне обладнання, які не можуть бути перенесені…», однак позивач вказує на те, що вказане обладнання не є власністю позивача, та встановлено попереднім орендарем приміщення та/або самим відповідачем. У відзиві від 09.02.2024 відповідач вказує, (далі дослівно) «… Відповідач наголошує, що спірне нежитлове приміщення хоч і перебуває на праві приватної власності позивача, проте фактично виконує функцію приміщення загального користування. Так у не житловому приміщенні наявні щитки та інше інженерне обладнання, які не можуть бути перенесені». Керування вказаним обладнання у приміщенні позивача здійснюють працівники відповідача, що знаходяться у вказаних приміщеннях. У приміщенні крім обладнання, є меблі та майно господарського призначення, що належить відповідачу.

23.04.2024 представником відповідача повідомлено суд першої інстанції про звернення з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння приміщення, предметом якого є вказана справа, та надано копію відповідного позову з додатками. На даний час, в провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа за позовом Об`єднання співвласників багатократного будинку «Централ Парк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТАТО» про витребування майна із чужого незаконного володіння (№ 910/4478/24). У вказаному позові, відповідач на підтвердження знаходження та використання приміщення, вказує «… Вказане приміщення також забезпечує постійне перебування обслуговуючого персоналу (ОСББ «ЦЕНТРАЛ ПАРК») для виконання покладених на них функцій з забезпечення пожежної безпеки, технічного обслуговування та дотримання санітарно-гігієнічних норм будинку».

19.10.2017 між ТОВ «Буджитлостандарт» та ТОВ «Отато» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою: усунути перешкоди у здійсненні права власності ТОВ «ОТАТО» (ЄДРПОУ 41398954) шляхом виселення ОСББ «ЦЕНТРАЛ ПАРК» (ЄДРПОУ 42583476) з нежитлового приміщення, що розташовано за адресою: місто Київ, вул. Джона Маккейна, будинок 7, приміщення 449-Б , загальною площею 12,9 кв.м і на підтвердження вимог позову, позивач надав докази про підтвердження право власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (вул. Івана Кудрі), будинок 7, приміщення 449Б , загальною площею 12.9 кв.м.

Станом на дату подачу позову та на даний час, позивач продовжує бути власником вищевказаного нерухомого майна. Право на володіння користування та розпорядження нерухомим майном - не є скасованим та/або обмеженим. З огляду на це, наявність будь-яких інших справ не можуть слугуватиме обмеженню права на володіння, користування, та розпорядження нерухомими майном позивача.

Починаючи з дати реєстрації ОСББ «Централ Парк», відповідач та його голова правління не виставляли претензій до позивача щодо право власності на приміщення та/або в частині його використання. В матеріалах справи наявні свідчення свідка голови правління - відповідача ОСОБА_1 , який підтверджує про належність приміщення саме позивачу.

Позивач у додаткових поясненнях у справі, поданих до суду 07.11.2024, зазначив про те, що 19.10.2017 між ТОВ «Буджитлостандарт» та ТОВ «Отато» укладено договір купівлі-продажу приміщення. Згідно даних з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 31.10.2018 зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Централ Парк», тобто, позивач купив приміщення, ще до реєстрації відповідача, а діючі співвласники як на момент купівлі, так і після реєстрації ОСББ не визначали про порушені їх права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу передачі судової справи № 910/113/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Отато" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/113/24. Призначено справу № 910/113/24 до розгляду у судовому засіданні 01.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 задоволено клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Централ Парк" про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 30.09.2024, для розгляду справи № 910/113/24 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного господарського суду від 30.09.2024 прийнято справу № 910/113/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

У судовому засіданні 01.10.2024 оголошено перерву до 15.10.2024 в режимі відеоконференції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 14.10.2024, для розгляду справи № 910/113/24 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 прийнято справу № 910/113/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

У судовому засіданні 15.10.2024 оголошено перерву до 07.11.2024 о 14:30 в режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, зміни складу колегії суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/113/24 розглядалась протягом розумного строку.

Клопотання та заяви учасників справи

24.09.2024 та 08.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли клопотання, ідентичні за своїм змістом, про зупинення провадження у справі № 910/113/24 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4478/24, у зв`язку із тим, що у межах справи № 910/4478/24 судом вирішується питання про наявність чи відсутність у ТОВ «Отато» законного права власності на спірні приміщення і на переконання відповідача, вирішення питання щодо виселення можливе виключно у випадку підтвердження у судовому порядку правомірності набуття ТОВ «Отато» права власності на таке приміщення, тобто, вирішення справи № 910/113/24 можливе після прийняття судом рішення у справі № 910/4478/24.

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши у судовому засіданні 15.10.2024 клопотання про зупинення, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не доведено існування об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 910/4478/24, враховуючи визначений статтею 328 ЦК України принцип презумпції правомірності набуття права власності.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати судове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/113/24 повністю та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Отато", а саме усунути перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Отато" з нежитлового приміщення.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/113/24 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

19.10.2017 між позивачем та ТОВ «БУДЖИТЛОСТАНДАРТ» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (вул. Івана Кудрі), будинок 7, приміщення 449.

У подальшому, приміщення №449 поділено на № 449-А та № 449-Б (12.9 кв.м.).

19.07.2018 на підставі договору купівлі-продажу приміщення № 449-Б продано позивачем фізичній особі ОСОБА_1 .

Також, 19.07.2018 між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір іпотеки об`єкту нерухомого майна.

20.02.2023 між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір про розірвання договору іпотеки об`єкту нерухомого майна та договір про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових справ (індексний номер: 323408118 від 20.02.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1570068580000) позивач із 20.02.2023 є власником нежитлового приміщення, що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (вул. Івана Кудрі), будинок 7, приміщення 449 , загальною площею 12.9 кв.м.

Листами від 17.08.2023 № 1, від 31.10.2023 позивач запропонував відповідачу укласти договір оренди та здійснити оплату орендних платежів та комунальних витрат за попередній період.

Згідно з даними трекінгу з веб-сайта АТ «Укрпошта», лист від 31.10.2023 отриманий відповідачем 17.11.2023.

01.11.2023 позивачем складено акт № 1 щодо фактичного користування відповідачем нежитловим приміщенням із 21.02.2023 та наявністю в приміщенні обладнання відповідача.

Надалі, 22.12.2023 позивачем направлено відповідачу лист-вимогу про термінове залишення приміщення.

Звернувшись із даним позовом до суду, позивач наголосив, що відповідач за відсутності відповідних правових підстав продовжує користуватися належним позивачу нежитловим приміщенням, що є порушення прав позивача на володіння, користування та розпорядження майном.

У свою чергу, заперечення відповідача проти пред`явлених позовних вимог ґрунтуються на тому, що спірне нежитлове приміщення є допоміжним приміщенням для загального користування. При цьому, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено жодних доказів, якими би підтверджувалося, що незаконне користування відповідачем приміщенням розпочалося з 21.02.2023. Також відповідач навів заперечення проти наданих позивачем доказів направлення претензій відповідачу та складеного позивачем акту від 01.11.2023.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційною інстанції зазначає наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до витягу з Державного реєстру речових справ (індексний номер: 323408118 від 20.02.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1570068580000) позивач із 20.02.2023 є власником нежитлового приміщення, що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (вул. Івана Кудрі), будинок 7, приміщення № 449 , загальною площею 12.9 кв.м.

Статтею 41 Конституції України визначено, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право власності - це передбачене й гарантоване законом право власника здійснювати володіння, користування та розпоряджання щодо належного йому майна на свій розсуд, якщо інше не передбачено законом. Тобто особам (фізичним або юридичним) заборонено порушувати таке право і створювати перешкоди в його здійсненні.

Згідно з статтею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

В силу положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Колегія суддів відзначає, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном шляхом подачі до суду негаторного позову.

Даною нормою регулюється право власника майна на подачу негаторного позову, а саме позову про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Так, позивачем долучено до матеріалів справи адресовані відповідачу листи від 17.08.2023 №1, від 31.10.2023, в яких позивач запропонував відповідачу укласти договір оренди та здійснити оплату орендних платежів та комунальних витрат за попередній період за користуванням спірним приміщенням.

У подальшому, 22.12.2023 позивачем направлено відповідачу лист-вимогу про термінове залишення приміщення протягом трьох календарних днів із моменту отримання претензії.

При цьому, доказів направлення листа від 17.08.2023 №1 до матеріалів позовної заяви не надано, а з долученої позивачем роздруківки з веб-сайту АТ «Укрпошта» щодо пошуку поштового відправлення № 0216015200157 неможливо встановити, що за даним номером відправлення позивачем направлено саме відповідний лист від 17.08.2023 №1.

Щодо складеного позивачем акту від 01.11.2023 № 1 щодо фактичного користування відповідачем нежитловим приміщенням із 21.02.2023 та наявністю в приміщенні обладнання відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що останній складений позивачем в одноособовому порядку лише за підписом директора позивача.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що предметом спору не є встановлення фактичного користування відповідачем нежитловим приміщенням із 21.02.2023 та до 01.11.2023, при цьому, предметом спору є усунення перешкод у праві власності позивача на спірне приміщення.

Натомість, доводи відповідача про те, що у матеріалах справи відсутні докази фактичного користування відповідачем спірним приміщенням, оцінюються колегією суддів критично, оскільки як зазначено у відзиві відповідача, хоча спірне приміщення і перебуває на праві приватної власності позивача, проте фактично виконує функції приміщення загального користування для багатоквартирного житлового будинку, крім того, відповідач зазначає, що позивач протиправно вимагає усунення перешкоди у здійсненні ним права користування майном, що належить йому на праві власності, у той час, як відповідач має право користування спільним майном в силу призначення нежитлового приміщення, як приміщення для загального користування, а у спірному приміщенні знаходиться обладнання відповідача.

Норми Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяють дійти висновку, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Отже законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення, тобто у житлових будинках можуть бути і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірне приміщення належить саме до допоміжних приміщень.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено факт того, що нежитлове приміщення, що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (вул. Івана Кудрі), будинок 7, приміщення 449 , загальною площею 12.9 кв.м. є власністю позивача, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна (вул. Івана Кудрі), будинок 7 , приміщення № 449 від 19.10.2017, укладений між позивачем та ТОВ «БУДЖИТЛОСТАНДАРТ», на підставі якого позивач набув у власність спірне майно чинний, у встановленому законом порядку не розірваний та не визнаний недійсним, враховуючи те, що відповідач, заперечуючи право позивача на володіння спірним майном, зазначає, що це приміщення є допоміжним приміщенням для загального користування, за відсутності доказів належності спірного приміщення до категорії допоміжних, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є не з`ясування обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України). Та, як наслідок, - неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Отато" та необхідність скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2024 у справі № 910/113/24 з прийняттям нового - про задоволення позову.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 240, 244, 267-270, 273, 275, 277, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Отато" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/113/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/113/24 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТАТО» (ЄДРПОУ 41398954) шляхом виселення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Централ Парк" (ЄДРПОУ 42583476) з нежитлового приміщення, що розташовано за адресою: місто Київ, вул. Джона Маккейна, будинок 7, приміщення 449-Б, загальною площею 12,9 кв.м.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Централ Парк" (ЄДРПОУ 42583476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТАТО» (ЄДРПОУ 41398954) 2 684,00 грн судового збору.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Централ Парк" (ЄДРПОУ 42583476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТАТО» (ЄДРПОУ 41398954) 4 026,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу № 910/113/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови підписано 02.12.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

О.М. Коротун