номер провадження справи 22/124/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2024 Справа № 908/1593/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників учасників справи:
від позивача не з`явився
від відповідача не з`явився
від третьої особи адвокат Аксьонова С.В., ордер АР № 1198104 від 18.09.2024
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1593/24
за позовом: Концерну Міські теплові мережі (вул. Героїв полку Азов, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Запоріжжя наш дім (вул. Козача, буд. 5, офіс 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69095)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі її законного представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 60031,74 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
30.05.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Запоріжжя наш дім про стягнення 60031,74 грн. заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії.
Позов обґрунтовано несплатою відповідачем поставленої теплової енергії в період з 01.11.2021 по 31.08.2024 до нежитлового приміщення № 137 площею 129,24 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що перебувало в орендному користуванні відповідача.
16.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення. Зазначено, що заявлений до стягнення позивачем період з 01.11.2021 по 31.08.2024 складає період заборгованості з 01.11.2021 по 30.01.2023, оскільки договір оренди приміщення відповідачем розірвано з 30.01.2023. Було здійснено розмір зняття оплати споживача (відповідача) з 30.01.2023 по 31.08.2023.
07.11.2024 через систему «Електронний суд», на виконання ухвал суду від 24.09.2024 та від 31.10.2024, надійшли додаткові пояснення. З листопада 2021 по січень 2023 користувачем приміщення № 137 по вул. Козачій, 5 був відповідач, з яким було укладено Типовий публічний індивідуальний договір-приєднання № 76208591. Станом на день розгляду справи, відповідачем за вказаним договором жодних оплат здійснено не було. Після закінчення договору оренди приміщення № 137 по вул. Козачій, 5, був укладений договір № 76211681 з 30.01.2023 з власником приміщення ОСОБА_2 , заборгованість за яким складає 193,05 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
06.06.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки позовні вимоги адресовані неналежному відповідачу. Вважає, що відповідачем по справі має бути власник приміщення АДРЕСА_3 , оскільки договір оренди приміщення був припинений у лютому 2022. У зв`язку з цим вимоги за період з 02.2022 по 31.08.2023 не можуть бути пред`явлені до відповідача в зв`язку з відсутністю предмету спору; справа повинна розглядатися місцевим загальним судом за місцезнаходженням майна (Жовтневим районним судом м. Запоріжжя), оскільки власник приміщення не зареєстрований підприємцем. Посилається на п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
05.09.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив. Власником нежитлового приміщення № 137, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , є фізична особа ОСОБА_1 , в особі її законного представника ОСОБА_2 (мати). Оренда приміщення між власником та відповідачем припинена 14.02.2022, що підтверджується додатковою угодою № 1 від 14.02.2022 до договору про участь у витратах на управління багатоквартирним будинком орендарем нежитлового приміщення, яка підписана представником відповідача та ОСББ «Козача 5», в якому знаходиться нежитлове приміщення. Про припинення договірних відносин оренди відповідач повідомив ОСОБА_1 листом № 10 від 20.01.2022 та листом № 530 від 14.10.2022, до яких додавалася підписана додаткова угода № 1 від 20.01.2022. Ці угоди підписані власником приміщення не були. Під час виїзду відповідача з нежитлового приміщення в лютому 2022, представником власника ОСОБА_3 , у присутності представника відповідача ОСОБА_4 , були замінені замки на вхідних дверях приміщення. 14.02.2022 під час вивезення речей відповідача з приміщення, було викликано наряд поліції Олександрівського району м. Запоріжжя. Таким чином, відповідач не займав приміщення після 20.02.2022. Відтак, ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім не може бути відповідачем у цій справі, відповідачем повинен бути власник приміщення фізична особа, позовні вимоги за період: 02.2022 31.08.2023 не можуть бути пред`явлені до відповідача в зв`язку з відсутністю предмету спору. Вважає, що справа має розглядатися місцевим загальним судом за місцезнаходженням майна (Жовтневим районним судом м. Запоріжжя), оскільки власник приміщення не зареєстрований підприємцем. Тобто, вимога позивача частково обґрунтована лише за період з 01.11.2021 по лютий 2022. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/1236/23 від 27.09.2023, що набрало законної сили 02.11.2023, з ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім стягнуто заборгованість за теплову енергію в сумі 55744,79 грн. за період з листопада 2020 по червень 2022 на користь ОСОБА_2 . Просив закрити провадження в справі в зв`язку з відсутністю предмету спору.
27.09.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали щодо встановлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) відносно третьої особи, та направлення окремої ухвали прокурору Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя за місцем вчинення кримінального правопорушення.
06.11.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява про визнання позову. Визнано частково позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 76208591 за період: листопад 2021 - лютий 2022 на суму 25955,71 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, щодо позову або відзиву
18.09.2024 через систему «Електронний суд» надійшло письмове пояснення. Додаткових угод, акту повернення орендованого приміщення від орендаря (відповідача) не отримували. Договір оренди укладено з 29.05.2020 по 29.01.2023. Відповідач не виконав зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати та комунальних платежів, допустив погіршення об`єкта оренди. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2022 у справі № 908/1314/22 встановлено наявність заборгованості ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім перед за період: червень 2021 червень 2022. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 908/1254/22 встановлено укладення ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» з ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім договору постачання електричної енергії в нежитлове приміщення 137 по вул. Козачій, 5 (постачання з 01.06.2020). Це підтверджує наявність у відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг за адресою: вул. Козача, 5 та підтверджує невиконання взятих на себе відповідачем зобов`язань за договором оренди приміщення. Строк дії договору оренди приміщення, укладений із відповідачем, тривав до 29.01.2023, твердження відповідача про повернення приміщення з оренди 14.02.2022 є безпідставними. Концерном Міські теплові мережі, на звернення ОСОБА_2 , було надано відповідь про стан заборгованості за послуги теплової енергії у сумі 55744,79 грн., які не сплачувалися ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім, як орендарем нежитлового приміщення по вул. Козачій, 5. Третя особа, як власник цього приміщення, не має заборгованості перед Концерном Міські теплові мережі. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
05.11.2024 через систему «Електронний суд», на виконання ухвали суду від 31.10.2024, надійшло письмове пояснення. Відповідач сплатив за оренду приміщення в період дії договору оренди з травня 2020 по січень 2023. Додаткових угод, акту повернення орендованого приміщення від відповідача третя особа не отримувала. Від відповідача жодних грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 за судовим рішенням у справі № 331/1236/23 не надходило.
У судовому засіданні 28.11.2024 представниця третьої особи заявила про подання доказів щодо понесення судових витрат згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
4. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1593/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.06.2024 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1593/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 10.06.2024, з власної ініціативи суду на підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , в особі її законного представника ОСОБА_2 , оскільки рішення суду з даного спору може вплинути на права та обов`язки цієї особи, як власника нежитлового приміщення та ймовірного споживача послуг в спірний період. Зобов`язано відповідача надати (витребувано) у строк до 17.06.2024 докази підтвердження звернення до орендодавця з заявами щодо розірвання договору оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020 (докази надіслання/вручення листів, які додано до заяви про закриття провадження у справі), докази виклику наряду поліції, вивезення речей з орендованого приміщення.
Ухвалою суду від 16.08.2024 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/1593/24 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05.09.2024. Враховуючи пропущення встановленого судом процесуального строку для подання відзиву, відсутність клопотання щодо продовження цього строку, відзив, що 01.08.2024 надійшов через систему Електронний суд судом до розгляду не прийнято. У зв`язку з неприйняттям до розгляду відзиву відповідача, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про долучення доказу направлення третій особі копії відзиву. Відмовлено в клопотанні відповідача про долучення доказу: заяви свідка ОСОБА_5 , у зв`язку з пропуском строку для подання доказу. Відмовлено в задоволенні заяви відповідача про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у зв`язку з її процесуальною необґрунтованістю, а саме: відсутністю в матеріалах справи заяв свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Встановлено відповідачу строк - до 26.08.2024 для надання письмового відзиву з доказами його надіслання іншим учасникам справи. Встановлено позивачу строк до 01.09.2024 включно для надання відповіді на відзив з доказами її надіслання іншим учасникам справи. Встановлено третій особі строк до 10.09.2024 для подання до суду пояснення щодо позову та відзиву із доказами, що підтверджують надіслання (надання) пояснення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Встановлено відповідачу строк - до 06.09.2024 для надання заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Повторно зобов`язано відповідача надати (витребувано) у строк - до 26.08.2024 докази підтвердження звернення до орендодавця з заявами щодо розірвання договору оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020 (докази надіслання/вручення листів, які додано до заяви про закриття провадження у справі), докази виклику наряду поліції, вивезення речей з орендованого приміщення.
Ухвалою суду від 05.09.2024, що занесена до протоколу судового засідання, на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України продовжено відповідачу строк для подання відзиву, відзив з додатками, у т.ч. заявою свідка ОСОБА_5 , що надійшов до суду 05.09.2024, долучений до матеріалів справи та прийнятий судом до розгляду. За усним клопотанням представників сторін підготовче засідання відкладено на 24.09.2024.
24.09.2024 через систему Електронний суд надійшло клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи позовної заяви (уточненої) про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
Ухвалою суду від 24.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача та залишено без розгляду уточнену позовну заяву, оскільки подання такої заяви не передбачено господарським процесуальним законодавством. На підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України продовжено третій особі, за її письмовим клопотанням, строк для подання пояснень по суті позовних вимог; пояснення третьої особи, що надійшли до суду 18.09.2024, прийнято до розгляду. Враховуючи неявку в судове засідання представника позивача, необхідність витребування доказів у позивача (письмового пояснення та належних доказів (банківські виписки, платіжні документи, тощо) на підтвердження здійснення/не здійснення третьою особою в справі чи іншою особою оплати послуг з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення 137 по АДРЕСА_2 за спірний період, клопотання третьої особи про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено на 31.10.2024. У зв`язку зі спливом строку підготовчого провадження 15.10.2024, суд з власної ініціативи на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів до 14.11.2024 включно. Застосовано до Концерну Міські теплові мережі заходи процесуального примусу у вигляді попередження щодо виконання ухвали суду, в частині обов`язкової явки в судове засідання.
27.09.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_5 . Представник відповідача в підготовчому засіданні 31.10.2024 просив не розглядати вказане клопотання, на виклику свідка не наполягав.
Відтак, суд не розглядав по суті клопотання відповідача про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_5
31.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 29.01.2023 у розмірі 60031,74 грн.
Згідно приписів ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Як слідує з поданої позивачем заяви, останнім фактично не зменшено розмір позовних вимог, а лише уточнено період заявленої до стягнення заборгованості. Отже, дана заява по суті не є заявою про зменшення розміру позовних вимог.
З урахуванням заяви позивача, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 29.01.2023 у розмірі 60031,74 грн.
Ухвалою суду від 31.10.2024, що занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 07.11.2024. Зобов`язано відповідача надати письмове пояснення з його документальним обґрунтуванням щодо періодів та сум оплати послуг позивачу. Зобов`язано позивача виконати вимоги суду, викладені в ухвалі від 24.09.2024. Зобов`язано третю особу надати письмові пояснення щодо здійснення оплати послуг за спірний період.
Ухвалою суду від 07.11.2024, що занесена до протоколу судового засідання, на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України за письмовим клопотанням позивача продовжено процесуальний строк для надання додаткових пояснень; пояснення з доказами, що надійшли до суду 07.11.2024, прийнято судом до розгляду. Підготовче провадження в справі закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 28.11.2024.
У судове засідання 28.11.2024 з`явився представник третьої особи. Представники сторін не з`явилися, причини неявки суду невідомі.
Враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представників сторін. Судом враховано, що явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 28.11.2024 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
5. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
Концерн «Міські теплові мережі» (позивач у справі) є юридичною особою, метою діяльності якої, відповідно до п. 2.1 Статуту, є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).
02.10.2021 на офіційному вебсайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно п.п. 1, 2, 4 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі». Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно пункту 5, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 11 Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).
Згідно п. 17 Типового договору, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Власник (співвласники) будівлі (багатоквартирного будинку) або його (їх) представник (представники) має (мають) право доступу до місць установлення вузлів комерційного обліку для проведення перевірки схоронності та зняття показань (п. 21).
Споживач, відповідно до п. 30, вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця (п. 32).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії (п. 33).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34).
Споживач, згідно п. 40, має право, зокрема, на перевірку кількості та якості послуги в установленому законодавством порядку; відключитися від систем (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Згідно п. 41, споживач зобов`язався оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
За умовами пунктів 51, 52, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
29.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Запоріжжя наш дім, як орендарем, та ОСОБА_6 (законним представником ОСОБА_1 ), як орендодавцем, укладено договір оренди № 29/05/2020-ОП нежитлового приміщення 137, літ. Б-9, загальною площею 129,24 кв.м, по АДРЕСА_2 .
Вказане приміщення було передано в оренду орендарю (відповідачу) згідно акту № 1 прийому-передачі об`єкту від 29.05.2020.
За умовами п.п. 3.1, 7.1, 7.7 договору, термін оренди складає 2 роки 8 місяців з моменту прийняття об`єкта оренди за актом здачі-приймання до 29.01.2023. Повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється комісією, що складається з представників сторін. Про передачу об`єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується уповноваженими представниками обох сторін. Об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання сторонами.
Згідно п. 4.4 договору, орендар самостійно сплачує комунальні послуги (переукладає договір з комунальними підприємствами на своє ім`я), або компенсує орендодавцю витрати на їх сплату згідно з показаннями лічильників, шляхом сплати цих витрат за окремими рахунками від орендаря на підставі попередньо підписаних сторонами актами з показаннями відповідних лічильників.
Орендар, відповідно п. 6.1 договору, зобов`язався нести всі витрати з фактичного використання комунальних послуг на об`єкті оренди.
Відповідно п. 3.4, кожна із сторін цього договору має право розірвати даний договір, попередивши про це іншу сторону в 30-денний термін, при цьому остаточні розрахунки між сторонами здійснюються включно по дату підписання акту здачі-приймання об`єкта оренди.
Представники відповідача та третьої особи не заперечили укладення договору оренди № 29/05/2020-ОП нежитлового приміщення 137 по АДРЕСА_2 та фактичне користування відповідачем цим приміщенням з моменту укладення договору оренди.
Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Позивачем виписано відповідачу рахунки за надані послуги за договором № 76208591:
- за листопад 2021 на суму 6718,73 грн.;
- за грудень 2021 на суму 6409,33 грн.;
- за січень 2022 на суму 9013,63 грн.;
- за лютий 2022 на суму 3814,02 грн.;
- за березень 2022 на суму 11387,88 грн.;
- за квітень 2022 на суму 594,94 грн.;
- за травень 2022 на суму 594,94 грн.;
- за червень 2022 на суму 594,94 грн.;
- за липень 2022 на суму 594,94 грн.;
- за серпень 2022 на суму 594,94 грн.;
- за вересень 2022 на суму 594,94 грн.;
- за жовтень 2022 на суму 600,94 грн.;
- за листопад 2022 на суму 4221,10 грн.;
- за грудень 2022 на суму 7169,82 грн.;
- за січень 2023 на суму 7616,47 грн.;
- за лютий 2023 на суму 6774,58 грн.;
- за березень 2023 на суму 5099,14 грн.;
- за квітень 2023 на суму 600,94 грн.;
- за травень 2023 на суму 600,94 грн.;
- за червень 2023 на суму 600,94 грн.;
- за липень 2023 на суму 600,94 грн.;
- за серпень 2023 на суму 14767,30 грн. з від`ємним значенням, всього на загальну суму 60031,74 грн.
На рахунках міститься зазначення щодо типу приладу комерційного обліку: Sharky 775 та його заводський номер: 53083553, з зазначенням показів приладу комерційного обліку, вказана опалювальна площа споживача: 129,24 кв.м та загальна площа будівлі, зазначена адреса надання послуги: АДРЕСА_4 .
Вказані рахунки надіслано позивачем відповідачу електронним шляхом через систему М.Е.DOC, що підтверджується матеріалами справи.
Концерном Міські теплові мережі листом від 13.06.2022 № 2793/42-3688 на звернення ОСОБА_7 повідомлено про укладення між Концерном та ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 650980 від 08.06.2020, як з орендарем приміщення 137 по вул. Козачій, 5. Заборгованість по договору № 650980, який діяв до 01.11.2021, за послуги станом на 01.06.2022 складає 17211,32 грн. Заборгованість по договору № 76208591 за послуги станом на 01.06.2022 складає 38533,47 грн. за період з листопада 2021 по червень 2022.
26.07.2023 Концерн Міські теплові мережі отримав від ОСОБА_2 заяву, згідно якої остання просила переоформити з 30.01.2023 договір на послуги з постачання теплової енергії на неї, як представника власника нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 , у зв`язку з закінченням договору оренди з ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім.
Згідно службової записки від 10.08.2023 № 944/44 в.о. начальника відділу ВД та ППР Концерну Міські теплові мережі, необхідно відкоригувати по будинку АДРЕСА_2 нарахування з 30.01.2023 по 01.07.2023 по договору № 76208591 ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім, а саме: зняти нарахування за період з 30.01.2023 по 01.07.2023 та нарахувати на договір № 76211681 ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
Як встановлено судом, заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2023 у справі № 331/1236/23, що набрало законної сили 02.11.2023, задоволено повністю позовну заяву ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020. Стягнуто з ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім на користь ОСОБА_6 574423,42 грн., з яких: сума основної заборгованості 221000,00 грн., сума пені 113152,00 грн., сума 3% річних 9300,16 грн., сума інфляційних витрат 67567,44 грн., сума боргу перед Концерном Міські теплові мережі у розмірі 55744,79 грн., сума пені 2659,03 грн., сума збитків 105000,00 грн.
Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гостіщевою Т.М. (ВП № 73328949) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з неможливістю з`ясування місцезнаходження боржника-юридичної особи, відсутністю коштів на рахунках, повернуто стягувачу: ОСОБА_2 , виконавчий лист № 331/1236/23, виданий 06.11.2023 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім на користь ОСОБА_2 574423,42 грн.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання, згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст .630 Цивільного кодексу України).
Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про теплопостачання, Законом України "Про житлово-комунальні послуги, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.
01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг». Згідно з цим Законом внесено низку змін до Законів України, що регулюють житлово-комунальні відносини, в тому числі й до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Згідно з частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.
Відповідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.
Як встановлено судом, відповідач у спірний період (з 01 листопада 2021 по 20 січня 2023) був орендарем нежитлового приміщення № 137 по вул. Козачій, 5 у м. Запоріжжі, яке знаходиться в багатоквартирному житловому будинку.
Житловий будинок по вул. Козачій, 5 обладнано приладом комерційного обліку теплової енергії, що відображено в рахунках на оплату, що виписувалися відповідачу.
Системний аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку, що Типовий індивідуальний договір, якому привласнено номер 76208591, про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 5, приміщення № 137, між Концерном «МТМ» та ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.
Вказана обставина визнана сторонами.
06.11.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява відповідача про визнання позову, якою визнано частково позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 76208591 за період: листопад 2021 - лютий 2022 на суму 25955,71 грн.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно ч. 1 ст. 191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За приписами ч.ч. 2, 4, 5 ст. 191 ГПК України, до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Заява про часткове визнання позову підписана керівником ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім Нікітенком А.С., який згідно відповіді № 619736 від 31.05.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду, може вчиняти дії від імені юридичної особи - ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім; обмеження щодо вчинення дій не зазначено.
Враховуючи, що заява відповідача про часткове визнання позову підписана уповноваженим представником відповідача, судом не встановлено, що дії представника відповідача щодо часткового визнання позову суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд приймає часткове визнання відповідачем позовних вимог у сумі 25955,71 грн. за період: листопад 2021 - лютий 2022.
Відповідач не визнає позовні вимоги що стягнення заборгованості в сумі 34076,03 грн. за період з січня 2022 по січень 2023 включно, оскільки за його твердженням відповідач повернув приміщення по вул. Козачій, 5 з оренди та, відповідно, не був користувачем послуг теплової енергії.
Суд спростовує ці твердження відповідача, виходячи з такого.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За умовами п.п. 3.1, 7.1, 7.7 договору оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020, що був укладений між відповідачем та ОСОБА_2 , термін оренди складає 2 роки 8 місяців з моменту прийняття об`єкта оренди за актом здачі-приймання до 29.01.2023. Повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється комісією, що складається з представників сторін. Про передачу об`єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується уповноваженими представниками обох сторін. Об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання сторонами.
Відповідно п. 3.4 цього договору, кожна із сторін цього договору має право розірвати даний договір, попередивши про це іншу сторону в 30-денний термін, при цьому остаточні розрахунки між сторонами здійснюються включно по дату підписання акту здачі-приймання об`єкта оренди.
Відповідної додаткової угоди щодо розірвання договору оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020 та акту здачі-приймання приміщення з оренди матеріали справи не містять та учасниками справи не надано.
Відповідачем надано до матеріалів справи копію листа від 02.05.2022 № 224, адресованого ЗМЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго», яким повідомлено про розірвання ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім договірних відносин за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 5, офіс 138, тому просив виключити з договору № 15628 від 17.08.2020 точку розподілу (нежитлове приміщення № 137 літ. Б-9) та укласти відповідну додаткову угоду.
Надано копію листа від 07.09.2022 № 001-52/1861 ПАТ «Запоріжжяобленерго», адресованого ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім, щодо надіслання для підписання додаткової угоди № 2 від 05.08.2022 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15628 від 17.08.2020.
Листом від 28.09.2024 № 007-52/4313 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило про надіслання споживачу ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім повідомлення про припинення дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15628 від 17.08.2020 у частині розподілу електричної енергії на об`єкт нежитлове приміщення 137 (літ. Б-9) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 5.
Відповідач надав копію додаткової угоди № 1 від 14.02.2022, укладену між ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім та ОСББ «Козача 5», якою сторони дійшли згоди припинити дію договору № 29/05 від 29.05.2020 «Про участь у витратах на управління багатоквартирним будинком орендарем нежитлового приміщення» з 15.02.2022.
Вказані докази на підтвердження розірвання договору оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020 судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджують розірвання саме договору оренди № 29/05/2020-ОП, а стосуються господарських відносин між відповідачем та ПАТ «Запоріжжяобленерго» по договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15628 від 17.08.2020 та відносин з ОСББ «Козача 5» по договору про участь у витратах на управління багатоквартирним будинком орендарем нежитлового приміщення.
Відповідач посилається на надіслання орендодавцю листів від 20.01.2022 № 10, від 14.10.2022 № 530, якими повідомляв про дострокове розірвання договору оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020 з 20.02.2022 та звільнення приміщення 20.02.2022. Додатком до цих листів вказано оригінал додаткової угоди № 1 від 20.01.2022.
Разом з тим доказів надіслання/вручення відповідачем цих листів ОСОБА_2 суду не надано.
Суд ухвалою від 10.06.2024 зобов`язав відповідача надати (витребував) у строк до 17.06.2024 докази підтвердження звернення до орендодавця з заявами щодо розірвання договору оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020 (докази надіслання/вручення листів, які додано до заяви про закриття провадження в справі), докази виклику наряду поліції, вивезення речей з орендованого приміщення.
У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог суду, суд ухвалою від 16.08.2024 повторно зобов`язав відповідача надати вказані докази.
Вимоги суду відповідачем виконані не були, причини невиконання суду невідомі.
Відповідачем надано до матеріалів справи копію листа ОСОБА_2 від 25.07.2022, адресованого відповідачу «Щодо розірвання договірних відносин за договором № 29/05/2020-ОП», в якому зазначено, що оскільки відповідачем не було попереджено ОСОБА_2 , як законного власника приміщення, ні в терміни за умовами договору, ні в законному порядку, вважає договірні відносини розірваними з 24.08.2022.
Відповідно ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Як встановлено судом, відповідної додаткової угоди щодо розірвання договору оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020 та акту здачі-приймання приміщення з оренди матеріали справи не містять та учасниками справи суду не надано.
Відтак, лист ОСОБА_2 від 25.07.2022 «Щодо розірвання договірних відносин за договором № 29/05/2020-ОП» не є належним доказом на підтвердження розірвання договору оренди № 29/05/2020-ОП та повернення приміщення відповідачем з фактичного орендного користування.
Згідно нотаріально посвідченої 07.08.2024 заяви свідка ОСОБА_5 , остання стверджує, що їй відомо, що 13 та 14 лютого 2022 співробітниками компанії було здійснено перевезення майна ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім з орендованого приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , в новий офіс. Засвідчує та підтверджує, що разом з заступником директора з технічної частини ОСОБА_4 вона безпосередньо приймала участь у переїзді та координувала роботу співробітників компанії. Їй також відомо, що 14 лютого, після вивезення останніх речей їм повідомили, що представник власника вказаного приміщення ОСОБА_3 викликав наряд поліції Олександрівського району м. Запоріжжя. Заступник директора з технічної частини ОСОБА_4 виїхав на адресу орендного приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , та був присутній під час зміни замків на вхідних дверях представником власника нежитлового приміщення ОСОБА_3 . Після 14.02.2022 робота компанії здійснювалась за іншою адресою та не займала вказане приміщення. Заявою підтверджує про обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідків. Вказано, що твердження, викладені нею в заяві, повністю відповідають дійсності, та в разі необхідності готова з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Відтак, заява свідка ОСОБА_5 не є належним доказом на підтвердження обставини припинення договору оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020 та повернення приміщення з орендного користування в лютому 2022, як заявляє відповідач.
Як встановлено заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2023 у справі № 331/1236/23, що набрало законної сили 02.11.2023, додаткових угод, акту повернення орендованого приміщення АДРЕСА_3 , орендодавець ОСОБА_2 не отримувала. Договір оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020, згідно строків та умов договору п. 3.1, укладено з 29.05.2020 по 29.01.2023. Було встановлено, що відповідач не виконав умов договору щодо оплати орендної плати, плати комунальних платежів та допустив погіршення об`єкта оренди, у зв`язку з чим, зокрема сума боргу перед Концерном «Міські теплові мережі» складає 55744,79 грн. Фотографії щодо пошкодження майна були зроблені після виклику поліції, акт прийому-передачі орендованого майна на теперішній час відсутній. Відповідачем не надано жодного доказу щодо передачі нерухомого майна: нежитлового приміщення 137, літ. Б-9, загальною площею 129,24 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , орендодавцю в належному стані. Доказів розірвання договору за взаємною згодою суду не надано. Суд вважає, що між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 , доказів, що відповідач був позбавлений можливості користуватися орендованим приміщенням, суду не надано. Судом встановлено, що строк дії договору визначений п. 3.1 договору від 29.05.2020 до 29.01.2023, орендар не виконав зобов`язання перед орендодавцем повністю.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, суд приходить до висновку, що договір оренди № 29/05/2020-ОП від 29.05.2020 діяв по 29.01.2023 та відповідач, відповідно, був користувачем послуги з постачання теплової енергії по цю дату (заявлений позивачем період).
У судовому засіданні 07.11.2024 представник відповідач повідомив, що ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім за період з листопада 2021 не сплачував послуги з постачання теплової енергії, яка постачалася в нежитлове приміщення № 137 по вул. Козачій, 5 у м. Запоріжжі, ані на користь Концерну «Міські теплові мережі», ані на користь орендодавця; заборгованість, що стягнута з ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2023 у справі № 331/1236/23, відповідачем не погашена.
Відтак, суд вважає правомірним заявлення до стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії по 29.01.2023.
Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
За приписами п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно зі статтею 5 даного Закону, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Нежиле приміщення, яке орендувалося відповідачем у спірний період, є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок вцілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку - і житлових, і нежитлових.
Відповідач вказаної обставини не заперечив та не спростував.
Відповідно до визначень, передбачених Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, опалюване приміщення - це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря; окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії; приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря; приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах.
Відтак, нежитлове приміщення, що перебувало в користуванні відповідача, яке є невід`ємною частиною житлового будинку, є опалювальним приміщенням.
Згідно п.п. 12, 13 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води; розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Однак, це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
Частина 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає обов`язки індивідуального споживача, зокрема: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1); оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5).
Наразі є чинним Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019. Цей Порядок визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно даного Порядку, рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Враховуючи знаходження приміщення в житловому будинку, відсутність доказів (документів) на підтвердження відключення від мережі централізованого опалення, суд вважає, що вказане приміщення є опалювальним.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в якому знаходиться приміщення, що орендувалося відповідачем у спірний період, підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023 років, які надані до матеріалів справи та розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради, та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
Нормами Розділу І Методики 315 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду. Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Згідно пункту 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 , плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Відповідно п. 33 вказаних Правил, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку. Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
Пунктом 35 цих Правил визначено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
З огляду на вищевказане, наявний факт отримання відповідачем послуг теплопостачання в спірний період.
Відповідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Концерном «МТМ» виставлено відповідачу рахунки за постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 по 29 січня 2023, які надіслано останньому. В рахунках вказано найменування послуги, її кількість, ціна та сума. Міститься посилання на договір № 76208591. Позивачем до матеріалів справи надано інформаційну довідку щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії відповідачу в спірний період та архів показів опалення.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості в сумі 60031,74 грн.
Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи наведені вище приписи законодавства України, позов задовольняється судом повністю в зв`язку з його обґрунтованістю та доведеністю. Сума 60031,74 грн. основного боргу за надану послугу з постачання теплової енергії стягується з відповідача на користь позивача.
У заяві відповідача про закриття провадження у справі судом відмовляється в зв`язку з її процесуальною необґрунтованістю, оскільки судом встановлено користування приміщенням № 137 по вул. Козачій, 5 у м. Запоріжжі в спірний період саме відповідачем ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім. Відтак, у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.п. 1, 2 ст. 231 ГПК України, на які посилався відповідач (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; відсутній предмет спору).
27.09.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали щодо встановлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) відносно третьої особи, та направлення окремої ухвали прокурору Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя за місцем вчинення кримінального правопорушення.
Відповідач вважає, що ОСОБА_2 свідомо вчинені дії, які полягають у поданні до суду недостовірних доказів щодо виїзду з нежитлового приміщення № 137 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 5, ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім у січні 2023 року, замість зазначення дати фактичного виїзду підприємства в лютому 2022 року. Внаслідок цього Концерном Міські теплові мережі подано позовну заяву про стягнення заборгованості з ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім за період з листопада 2021 по серпень 2023 на суму 60031,74 грн. Також, внаслідок даних дій з використанням завідомо недостовірних доказів Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було ухвалено заочне рішення по справі № 331/1236/23, відповідно до якого з ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім стягнуто за орендну плату та комунальні платежі за період: лютий 2022 січень 2023, тобто за період, в який фактично ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім не займало нежитлове приміщення № 137. Подання недостовірних доказів спричинило матеріальну шкоду понад 140 тис.грн. щодо оренди (період: лютий 2022 січень 2023) та компенсації орендної плати щодо теплової енергії на суму 34 тис.грн. Загалом, приблизно 174 тис.грн. Крім того, довіреною особою ОСОБА_2 у лютому 2022 гр. ОСОБА_3 , який працює заступником начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом начальник відділу юридично-договірної роботи Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, у лютому 2022 під час виїзду ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім викликано наряд поліції та здійснено з заступником директора ТОВ Керуюча компанія Запоріжжя наш дім заміну вхідних замків до нежитлового приміщення № 137.
Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 11 ст. 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.
Розглянувши клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки не вбачає передбачених статтею 246 ГПК України підстав для постановлення окремої ухвали в цій справі з викладених відповідачем обставин.
Постановлення окремої ухвали є дискреційним правом суду, яке ним реалізовується у разі наявності обставин, визначених статтею 246 ГПК України, яких у даному випадку судом не встановлено.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (п. 98).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для постановлення окремої ухвали за клопотанням відповідача, тому у задоволенні відповідного клопотання відмовляє.
Водночас суд зазначає, що відповідач не обмежений у праві звернутися до органу досудового розслідування чи прокуратури, якщо вважає, що зазначені ним у клопотанні порушення законодавства містять ознаки кримінального правопорушення.
7. Розподіл судових витрат
Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Такі положення статті 130 ГПК України кореспондуються з частиною третьою статті 7 Закону України Про судовий збір, де, зокрема, визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладене, положення частини першої статті 130 ГПК України та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню до спірних правовідносин у частині визнання відповідачем частково позовних вимог до початку розгляду справи по суті.
Такі правові висновки викладені у постанові КГС ВС від 17.11.2022 у справі № 910/14479/21.
Таким чином, судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету ухвалою суду.
Судовий збір у сумі 1211,20 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 46, 129, 130, 191, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Запоріжжя наш дім (вул. Козача, буд. 5, офіс 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69095; код ЄДРПОУ 43037039) на користь Концерну Міські теплові мережі (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091; код ЄДРПОУ 32121458) 60031 (шістдесят тисяч тридцять одна) грн. 74 коп. заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії, 1211 (одна тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення з Державного бюджету України Концерну Міські теплові мережі 1211 (одна тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 03 грудня 2024. Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123461094 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Ярешко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні