Ухвала

від 29.11.2024 по справі 914/2987/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

29.11.2024 Справа № 914/2987/23

За поданням:Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурко Арсена Мохаммеда, м. Львівпро:тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі Україниу справі:№914/2987/23за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер», м. Львівдо відповідача:Приватного підприємства «Львів-Полімер», Львівська обл., с. Ременівпро:стягнення боргу, пені та штрафу Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С..Представники учасників справи:від стягувача:не з`явився;від боржника:не з`явився;від приватного виконавця:Бурко А.М.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ ПОДАННЯ.

Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Бурко Арсеном Мохаммедом подано до суду подання про застосування до керівника боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, позаяк боржник ухиляється від виконання рішення суду у справі №914/2987/23 (вх. №4360/24 від 25.11.2024).

Ухвалою від 27.11.2024 суд прийняв подання до розгляду та призначив його розгляд на 29.11.2024.

У судове засідання 29.11.2024 приватний виконавець з`явився, просив задовольнити подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

Представники сторін у судове засідання 29.11.2024 не з`явилися.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Аргументи приватного виконавця.

Подання приватного виконавця обґрунтоване тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду від 18.12.2023 у справі №914/2987/23, адже його керівник не надав доступу до лінії (екструдера) по виготовленню плівки поліетиленової (LDPE), яка була передана останньому на зберігання та на яку 09.07.2024 було накладено арешт.

Виконавець вказує, що відповідне майно тричі не було реалізоване на торгах, а тому, враховуючи волевиявлення стягувача, підлягає передачі ТОВ «Укр-Полімер» за ціною третіх електронних торгів, тобто 219`600,00 грн. Зазначена сума грошових коштів забезпечить часткове виконання рішення суду, яким із боржника стягнуто суму у загальному розмірі 263`711,00 грн.

Зважаючи на це, приватний виконавець просить суд тимчасово обмежити керівника боржника ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішення суду від 18.12.2023 у справі №914/2987/23.

Аргументи стягувача та боржника.

Стягувач та боржник не подавали до суду заперечень, аргументів, пояснень чи будь-яких інших заяв, у яких висловлювали б свою позицію щодо подання приватного виконавця.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.12.2023 у справі №914/2987/23 позов задоволено повністю, стягнуто з ПП «Львів-Полімер» на користь ТОВ «Укр-Полімер» 193`307,37 грн. основного боргу, 46`870,40 грн. пені, 19`636,02 грн. штрафу та 3`897,21 грн. судового збору.

На виконання вказаного вище рішення судом видано наказ від 11.01.2024.

19.02.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Бурко А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74212810 щодо примусового виконання наказу від 11.01.2024 у справі №914/2987/23.

Судом встановлено, що приватним виконавцем вчинено ряд дій спрямованих на примусове виконання рішення суду, а саме:

1) 09.07.2024 винесено постанову про опис та арешт майна боржника, згідно із якою накладено арешт на лінію (екструдер) по виготовленню плівки поліетиленової (LDPE) із такими характеристиками: потужність основного двигуна 18 кВт, головка поворотна, шнек діаметром 70 мм, довжина шнека 1900 мм, голова екструдера діаметром 250 мм, намоткою: рукав, піврукав, полотно, максимальна ширина валів 1300 мм.

На вказане майно встановлено заборону відчуження та призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_1 , який є директором боржника, із повідомленням його про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

2) 22.07.2024 винесено постанову, згідно із якою залучено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні та зобов`язано його надати Звіт про вартість описаного майна боржника з метою подальшої реалізації такого майна на електронних торгах.

Оцінювачем підготовлено Висновок про вартість об`єкта оцінки від 07.08.2024, яким встановлено, що станом на 30.07.2024 вартість лінії (екструдера) по виготовленню плівки поліетиленової (LDPE) становить 439`200,00 грн.

3) З відкритих відомостей, розміщених на офіційному веб-сайті ДП «Сетам» (https://setam.net.ua), вбачається, що приватний виконавець намагався тричі реалізувати вказане вище майно на електронних торгах. Оскільки 02.09.2024 перші торги не відбулися, то початкова вартість майна боржника (439`200,00 грн.) була уцінена до 329`400,00 грн., а через те, що 23.09.2024 не відбулися другі торги до 219`600,00 грн.

14.10.2024 не відбулися треті торги у зв`язку із відсутністю учасників торгів, що вбачається зі змісту долученого виконавцем до матеріалів подання Протоколу №622068.

4) У зв`язку із тим, що торги не відбулися тричі, приватний виконавець запропонував стягувачу залишити за собою нереалізоване майно за ціною третіх торгів (219`600,00 грн.), що вбачається зі змісту його листа №13652 від 14.10.2024.

Стягувач виявив намір залишити за собою нереалізоване майно, що підтверджується його листом вих. №42 від 16.10.2024.

Зважаючи на це, приватний виконавець виїхав до місця зберігання відповідного майна та вимагав у зберігача ОСОБА_1 , негайно надати для огляду описане і арештоване 09.07.2024 майно. Вказане вбачається зі змісту вимоги виконавця від 18.10.2024 та підтверджується долученим до матеріалів подання відеозаписом.

Разом з цим, ОСОБА_1 відмовся надавати доступ до переданого йому на зберігання майна, що підтверджується відеозаписом та актом приватного виконавця від 18.10.2024.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2023 у справі №914/2987/23 судом видано наказ від 11.01.2024 про стягнення з боржника на користь стягувача суми у загальному розмірі 263`711,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон №1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Судом встановлено, що вказаний вище наказ було пред`явлено до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурко А.М., який здійснює примусове виконання у межах виконавчого провадження №74212810.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Як стверджує приватний виконавець, боржник ухиляється від виконання рішення суду, адже його керівник не надав доступу до майна, яке було передане останньому на зберігання та на яке 09.07.2024 було накладено арешт, для передачі такого майна стягувачу за ціною третіх електронних торгів, які не відбулися. Відтак, він просить тимчасово обмежити керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Проаналізувавши аргументи приватного виконавця, суд дійшов висновку, що ним не доведено у встановленому законом порядку необхідності вжиття до керівника боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Насамперед, слід зазначити, що згідно із частиною 1 статті 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Надані приватним виконавцем докази того, що керівник боржника відмовився надати доступ до раніше переданого йому на зберігання майна ПП «Львів-Полімер» не є достатніми для того, щоб застосувати у даній справі такий виключний захід забезпечення виконання рішення суду як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Так, відповідні дії керівника ПП «Львів-Полімер» перешкоджають виконанню рішення суду. Разом з цим, приватний виконавець не довів, що вчинив усі необхідні дії, спрямовані на отримання доступу до такого майна.

Згідно із частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (пункт 13 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII).

У матеріалах справи відсутні докази того, що після ненадання керівником боржника доступу до лінії (екструдера) по виготовленню плівки поліетиленової (LDPE), приватний виконавець звертався до суду із поданням про примусове проникнення.

Вказане, на переконання суду, свідчить про те, що приватний виконавець не вичерпав усього наданого йому на нормативному рівні правового інструментарію для виконання судових рішень, а отже звернення до суду із поданням про застосування такого виключного заходу забезпечення виконання рішення, про який ідеться у статті 337 ГПК України, є передчасним.

Не менш важливе значення має і те, що загальної вартості майна, яке стягувач вирішив залишити за собою та доступ до якого не надав керівник боржника, у розмірі 219`600,00 грн. недостатньо для повного виконання рішення суду, за яким боржник повинен сплатити суму у розмірі 263`711,00 грн.

Зважаючи на це, застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України становитиме непропорційне втручання у права та законні інтереси керівника боржника.

Розглядаючи подання приватного виконавця, суд також звертає увагу на те, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (пункт 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України»).

Таким чином, законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві особи виїзду за межі України не у зв`язку із наявністю самого факту невиконання нею зобов`язань, а у зв`язку із її ухиленням від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Вказане вище відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.08.2020 у справі №910/8130/17.

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на приватного виконавця, який ініціював встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо) (лист Верховний Суд України від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України»).

Зі змісту подання вбачається, що ненадання керівником боржника доступу до переданого йому на зберігання майна слугує єдиною підставою вимог приватного виконавця. Однак, вказаних обставин недостатньо для тимчасового обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Приватним виконавцем не надано доказів того, що у боржника відсутнє будь-яке інше рухоме і нерухоме майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутні грошові кошти на банківських рахунках, цінні папери, корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності тощо, або що боржник умисно перешкоджає виконавцю у отриманні доступу до переліченого майна.

За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості встановити, що у боржника наявні всі реальні можливості виконати рішення суду, однак він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду у справі №914/2987/23.

Наприкінці суд зазначає, що приватним виконавцем не долучено до матеріалів справи доказів наявності у ОСОБА_1 закордонного паспорта, котрий би надавав йому можливість виїжджати закордон.

Зважаючи на все викладене вище, суд доходить висновку, що у задоволенні подання приватного виконавця слід відмовити.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурко Арсена Мохаммеда про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника (вх. №4360/24 від 25.11.2024) відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.12.2024.

Суддя Крупник Р.В.