Рішення

від 22.11.2024 по справі 916/2861/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"22" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2861/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» за вх.№2-1676/24 від 29.10.2024 про стягнення судових витрат, подане у справі №916/2861/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 39020883)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІП ТЕРМІНАЛ» (68090, Одеська обл., м. Іллічівськ(п), с. Малодолинське(з), вул. Заводська, буд. 80Ж, код ЄДРПОУ 39051157)

про стягнення 1553310 грн., -

за участю представників сторін: не з?явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 у справі №916/2861/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІП ТЕРМІНАЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» 1553310 грн. основного боргу та 18639,72 грн. судового збору.

29.09.2024 за вх.№2-1676/24 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу. У поданому клопотанні позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» за вх.№2-1676/24 від 29.10.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.11.2024 о 16:00.

22.11.2024 за вх.№42136/24 до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, які судом прийнято до розгляду. В наданих запереченнях відповідач просить суд відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» за вх.№2-1676/24 від 29.10.2024 та вказує, що стороною не доведено документально, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: не надано платіжні документи про оплату таких послуг. Тобто, на переконання відповідача, необхідною умовою для вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу повинна бути наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Також в наданих запереченнях відповідач просив здійснювати розгляд клопотання за вх.№2-1676/24 від 29.10.2024 без участі його представника.

У судове засідання 22.11.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином повідомлені, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути подане клопотання у судовому засіданні 22.11.2024.

Клопотання про стягнення судових витрат у справі №916/2861/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 22.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» за вх.№2-1676/24 від 29.10.2024, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 12000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги №11/06/24 від 11.06.2024, укладений між адвокатом Ткаченко Борисом Романовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів». Відповідно до п.1 договору клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання-доручення, а адвокат зобов?язується відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо представництва інтересів клієнта у судах. Згідно до п.3 договору адвокат має право: збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об?єднань, а від громадян за їх згодою; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства України; заявляти клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та отримувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги в справах, пов?язаних із інтересами клієнта; бути присутнім при розгляді поданого клопотання і скарг на засіданні колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотання і скарг; представляти права та законні інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції з усіма правами сторони передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінально процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення; представляти інтереси клієнта в будь яких державних органах, таких як: ДФС, органах національної поліції, органах реєстрації актів громадянського стану; отримувати дублікати документів; надавати правову допомогу та здійснювати захист законних прав та інтересів клієнта у кримінальних справах на усіх стадіях ведення та розгляду таких справ; вести від імені клієнта переговори та попередньо узгоджувати усі процедурні питання, подавати та підписувати усі документи, необхідні для виконання повноважень, одержувати дозволи свідоцтва, ліцензії, витяги та інші документи; готувати правові висновки, проекти договорів та інші; надавати юридичні роз?яснення та консультації; виконувати інші ді, передбачені законодавством України в інтересах клієнта. Пунктом 5 договору передбачено, що клієнт зобов?язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар) у порядку та строки; гонорар адвоката складає 12000 (дванадцять тисяч) грн. за ведення справи в суді першої інстанції;

- акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 24.10.2024, підписаний замовником - ТОВ «Одеський завод залізобетонних виробів» та виконавцем - адвокатом Ткаченко Борисом Романовичем. Відповідно до даного акту з 11.06.2024 до розгляду справи №916/2861/24 в суді першої інстанції виконавцем надано правову (правничу) допомогу у справі №916/2861/24 за позовом про стягнення заборгованості за договором позики, в обсязі та на умовах, передбачених договором; станом на 24.10.2024 на надання правової допомоги виконавцем витрачено 12 робочих годин; вартість зазначеної вище правової допомоги складає 12000 грн. і оплачена замовником повністю;

- платіжну інструкцію №2126 від 13.06.2024, відповідно до якої ТОВ «Одеський завод залізобетонних виробів» сплачено на рахунок Адвоката Ткаченко Б.Р. 12000 грн. у якості оплати за надання правової допомоги у Господарському суді Одеської області по договору від 11.06.2024.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов?язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об?єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов?язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов?язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов?язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правничої допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Водночас суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Господарський суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов?язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

При цьому, обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

За змістом п.1 ч.2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02.12.2020 у справі №317/1209/19, від 03.02.2021 у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі №753/1203/18.

Відтак, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо безумовного обов`язку сторони, якою заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну допомоги, надавати до суду докази на підтвердження фактичної оплати послуг адвоката.

Таким чином, вказані доводи відповідача не створюють підстав для відмови у задоволенні заявлених витрат на адвокатські послуги.

До того ж, суд приймає до уваги надану позивачем платіжну інструкцію №2126 від 13.06.2024, відповідно до якої ТОВ «Одеський завод залізобетонних виробів» сплачено на рахунок Адвоката Ткаченко Б.Р. 12000 грн. у якості оплати за надання правової допомоги у Господарському суді Одеської області по договору від 11.06.2024.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що позовну заяву та інші процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» у суді під час розгляду справи, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 12000 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на повне задоволення судом позову позивача, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та доведеними, а отже суд дійшов висновку про задоволення поданої заяви та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму 12000 грн., підстав для зменшення вказаної суми відповідачем суду також не доведено.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» за вх.№2-1676/24 від 29.10.2024 - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІП ТЕРМІНАЛ» (68090, Одеська обл., м. Іллічівськ(п), с. Малодолинське(з), вул. Заводська, буд. 80Ж, код ЄДРПОУ 39051157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод залізобетонних виробів» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 39020883) 12000 /дванадцять тисяч/ грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 02.12.2024.

Суддя Ю.С. Бездоля