Рішення

від 28.11.2024 по справі 925/718/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Черкаси справа № 925/718/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Потапенко С.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси заяву представника фермерського господарства СЛАВУТА про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом фермерського господарства СЛАВУТА

до товариства з обмеженою відповідальністю ТРИДААГРО

про стягнення 445 809,61 грн,

ВСТАНОВИВ :

Фермерське господарство СЛАВУТА (с. Устимівка (Семенівський), Кременчуцький район, Полтавська область, 38271, код ЄДРПОУ 30837579) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРИДААГРО (вул. Павла Скоропадського, 42, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202, код ЄДРПОУ 38060328) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 314 від 10.12.2021 у розмірі 445 809,61 грн, з яких: 320518,80 грн боргу, 47775,79 грн індексу інфляції, 18 219,04 грн 3 % річних, 59 295,98 грн пені та понесених судових витрат.

Рішенням від 30.10.2024 Господарський суд Черкаської області частково задовольнив позов фермерського господарства СЛАВУТА. Вирішив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТРИДААГРО на користь фермерського господарства СЛАВУТА - 320 518,80 грн заборгованості, 4807,78 грн судового збору.

Представник позивача 31.10.2024 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 11.11.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 18 листопада 2024 року.

15 листопада 2024 року представник відповідача подав заперечення щодо заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, де просив суд відмовити у задоволенні заяви, оскільки витрати на професійну правничу допомогу адвоката Слуцького О.В. в розмірі 30000,00 грн є завищеними і такими, що не відповідають дійсним оцінкам вартості адвокатських послуг. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Крім того, варто оцінити співмірність розміру зазнаних стороною витрат із часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, навіть у тому разі, якщо сторона й адвокат погодили фіксовану суму гонорару.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017), необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково- теоретична підготовка. Позивачем же надано лише Договір з додатком про надання правової допомоги, як підтвердження гонорару адвоката, без врахування вищезазначених необхідних складових.

15.11.2024 представник відповідача подав клопотання про перенесення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки буде приймати участь в іншому судовому засіданні, яке було призначено раніше.

Ухвалою від 18.11.2024 Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання представника відповідача про перенесення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення. Відклав розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення на 10 год. 30 хв. 28 листопада 2024 року.

28.11.2024 представник позивача подав до канцелярії суду клопотання, в якому просив розгляд заяви провести без його участі та здійснити розподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки у даній справі предметом позову було стягнення коштів у розмірі: 445 809, 61 грн., у той час, як рішенням суду задоволено позов частково та вирішено стягнути лише 320 518, 80 грн., що складає 71, 90 % від предмету позову. У цьому випадку, за наявності часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням положень ч. 4 ст. 129 ГПК України заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу може бути задоволений лише на 71, 90% від загальної суми: 30 000, 00 грн., що складає: 21 570, 00 грн. Щодо заперечень представника відповідача в поясненнях зазначено, що тягар доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається на відповідача, який фактично жодним чином не аргументував свої твердження про те, що витрати ФГ «СЛАВУТА» на професійну правничу допомогу є неспівмірними, адже не зазначив у чому полягає неспівмірність та «завищенність» витрат і обмежився лише загальними посиланнями на норми процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви з підстав зазначених у додаткових поясненнях.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано додаткове рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши заяву представника позивача про розподіл судових витрат та додаткові пояснення, заперечення представника відповідача, матеріали справи в частині, що їх стосуються, та оцінивши їх у сукупності суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За обставин даної справи суд вбачає, що до позовної заяви позивач надав попередній орієнтовний розрахунок судових витрат у справі № 925/718/24, зазначив суму судових витрат, яка становить 30000грн., які є витратами на професійну правничу допомогу.

В судове засідання 30.10.2024, в якому підписано вступну та резолютивну частини рішення у даній справі позивач не з`явився, повний текст рішення складено 11.11.2024 того ж дня внесене до ЄДРСР, копії рішення надіслані учасникам справи. Представник позивача 31.10.2024 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, попередній орієнтовний розрахунок очікуваної суми витрат на професійну правничу допомогу позивачем наведений у позовній заяві, докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи були подані у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Слуцьким Олександром Владиславовичем на суму 30000,00 грн, представником надано господарському суду такі документи: копію укладеного між позивачем та адвокатом Слуцьким Олександром Владиславовичем договору № 01/05/24 про надання правничої допомоги від 01.05.2024, копію додатку № 2 до Договору, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3827 Слуцьким О.В., копію підписаного позивачем і адвокатом Слуцьким О.В. акту прийому - передачі наданих послуг від 30.10.2024 на суму 30000,00 грн.

Дослідивши подані позивачем докази витрат на правову допомогу суд установив, що ОСОБА_1 має право на здійснення адвокатської діяльності, адвокатську діяльність здійснює індивідуально.

01.05.2024 позивач та адвокат Слуцький О.В., уклали договір про надання правової допомоги. Відповідно до умов договору адвокат взяв на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду правову допомогу.

Відповідно до п.4.3. Договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору клієнт сплачує адвокату гонорар, що зазначається у Додатку до Договору.

Гонорар адвоката за надання правової допомоги попередньо становить 30 000,00 грн. (п. 1. додатку № 2).

Вартість послуг підлягає сплаті протягом 15 календарних днів з моменту надання адвокатом усіх послуг під час розгляду справи за позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТРИДААГРО та підписання акту надання послуг. (п. 2. додатку № 2).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, представник позивача подав акт приймання-передачі послуг з надання правової допомоги від 30.10.2024. Відповідно до акту вартість послуг адвоката становить 30000,00 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі послуг адвокат надав клієнту правничу допомогу у вигляді консультації, написання претензії до товариства з обмеженою відповідальністю ТРИДААГРО, складення позовної заяви, представництво інтересів у Господарському суді Черкаської області у справі за позовом фермерського господарства СЛАВУТА до товариства з обмеженою відповідальністю ТРИДААГРО.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 95 від 30.10.2024 позивачем на виконання умов договору фактично сплачено адвокату 30 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката Слуцького О.В. до справи відповідач не надав. Між тим, дослідивши додані до клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини третьої статті 126 ГПК України.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає суду підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд звертає увагу, що представник відповідача не обґрунтував та не надав суду доказів, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність та/або нереальність заявлених до стягнення витрат, що не спростовує зробленого судом висновку про співмірність, пропорційність.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази надання адвокатом Слуцьким О.В. позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погодженої вартості послуг з надання правничої допомоги, підтвердження доказів фактичної оплати наданих послуг, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання професійної правничої допомоги адвоката на відповідача.

Поряд з цим, при розгляді заяви представника позивача суд враховує його додаткові пояснення, в яких останній просив здійснити розподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки у даній справі предметом позову було стягнення коштів у розмірі: 445 809, 61 грн., у той час, як рішенням суду задоволено позов частково та вирішено стягнути лише 320 518, 80 грн., що складає 71, 90 % від предмету позову. У цьому випадку, за наявності часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням положень ч. 4 ст. 129 ГПК України заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу може бути задоволений лише на 71, 90% від загальної суми 30 000, 00 грн., що складає 21 570, 00 грн.

З огляду на викладені обставини і наведені норми законодавства суд заяву представника позивача задовольняє частково, з урахуванням положень ч. 4 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 21 570, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 221, 244, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника Фермерське господарство СЛАВУТА про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТРИДААГРО (вул. Павла Скоропадського, 42, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202, код ЄДРПОУ 38060328) на користь фермерського господарства СЛАВУТА (с. Устимівка, Кременчуцький (Семенівський) район, Полтавська область, 38271, код ЄДРПОУ 30837579) - 21570,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складене та підписане 03 грудня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз