Ухвала

від 02.12.2024 по справі 925/538/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/538/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С.В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Пономаренко Є.Ю., В.В. Андрієнко)

у справі №925/538/24

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради"

до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

про стягнення 1 632 867,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради про стягнення з 1 632 867,96 грн зайво сплачених коштів з оплати теплової енергії та гарячої води у результаті застосування необґрунтованих тарифів.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 31.07.2024 у справі №925/538/24 позов задовольнив. Стягнув з Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради на користь Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" 1 632 867,96 грн заборгованості та 24 493,02 грн витрат зі сплати судового збору.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 10.10.2024 скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі №925/538/24 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради" 29 391,62 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Комунальне некомерційне підприємство "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" звернулось 11.11.2024 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження; (2) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №925/538/24 і залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 .

Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради звернулось до Верховного Суду із запереченнями проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №925/538/24, яке обґрунтоване тим, що касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, у касаційній скарзі не наведені передбачені Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК) підстави для оскарження вищезазначеного судового рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.

1. Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.

Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Пунктом третім частини другої статті 287 ГПК передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зазначаючи підставу касаційного оскарження наведених судових рішень, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК).

Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити конкретну норму права/норми права, висновок щодо застосування якої необхідно зробити Верховному Суду у подібних правовідносинах.

Разом з тим, скаржником не дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК, оскільки в касаційній скарзі ним чітко не наводиться відповідної норми (норм) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах), єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та не обґрунтовано, в чому полягає непогодження із ним.

У зв`язку з вищенаведеним, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" є викладення касаційної скарги у новій редакції щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження, а саме чітко навести норми (норму) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування яких (якої) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та в чому полягає непогодження із ним.

2. Щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скаржник оскаржує судове рішення апеляційної інстанції, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення заборгованості у сумі 1 632 867,96 грн.

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 39 188,83 грн (1 632 867,96 х 1,5%) х 200 % ставки) х 0.8 коефіцієнт).

Скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, натомість заявив клопотання про відстрочку сплати судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

З огляду на те, що скаржник є юридичною особою, а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи клопотання про наявність підстав для відстрочки сплати судового збору відхиляються.

Скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №925/538/24 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, а саме: (1) викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства; (2) подання Суду документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на загальну суму 39 188,83 грн за наведеними нижче реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

При цьому звертається увага скаржника на те, що заяву про усунення недоліків (касаційної скарги у новій редакції), подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному некомерційному підприємству "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №925/538/24.

2. Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №925/538/24 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Комунальному некомерційному підприємству "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Бакуліна