Постанова

від 05.02.2025 по справі 925/538/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 925/538/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явились,

відповідача - не з`явились,

розглянувши матеріали клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

про ухвалення додаткового рішення

у справі №925/538/24

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради"

до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

про стягнення 1 632 867,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Комунальне некомерційне підприємство "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" (далі також Лікарня, позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (далі також Теплокомуненерго, відповідач) про стягнення 1 632 867,96 грн зайво сплачених коштів з оплати теплової енергії та гарячої води у результаті застосування необґрунтованих тарифів.

2. Господарський суд Черкаської області рішенням від 31.07.2024 у справі №925/538/24 позов задовольнив. Стягнув з Теплокомуненерго на користь Лікарні 1 632 867,96 грн зайво сплачених коштів та 24 493,02 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 10.10.2024 скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі №925/538/24 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з позивача на користь відповідача 29 391,62 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Теплокомуненерго подало заяву до суду апеляційної інстанції про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути з Лікарні 101 987,82 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

5. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 07.11.2024 заяву Теплокомуненерго про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнув з позивача на користь відповідача 52 539,18 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовив.

6. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі №925/538/24.

7. Відповідач, у строк, встановлений ухвалою Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначав про безпідставність викладених у скарзі доводів та просив залишити оскаржувану додаткову постанову без змін.

8. Також, у відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначав попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат у суді касаційної інстанції та заявляв про те, що докази понесення ним судових витрат, які не будуть подані до закінчення судових дебатів у цій справі, будуть подані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки детальний опис послуг, наданих адвокатським об`єднанням, та докази їх оплати можуть бути надані суду лише після надання професійної правничої допомоги в повному обсязі.

9. Верховний Суд постановою від 22.01.2025 у справі №925/538/24 касаційну скаргу Лікарні залишив без задоволення. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі №925/538/24 залишив без змін.

10. 24.01.2025 відповідач звернувся до Верховного Суду з клопотанням про ухвалення додаткової постанови у цій справі, якою стягнути з позивача на користь відповідача 62 962,66 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

11. 31.01.2025 від Лікарні надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови, в яких позивач просить відмовити у задоволенні відповідної заяви, посилаючись на те, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими.

12. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.

13. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

14. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

15. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

16. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

17. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

18. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

19. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

20. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

21. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

22. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

23. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

24. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

25. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

26. Як убачається з матеріалів справи, 06.01.2025 між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Антіка" (виконавець) та КНПМ "Черкаситеплокомуненерго" (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №2025/2, за умовами якого виконавець зобов`язується надати правничу (правову) допомогу за завданням клієнта на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

27. Згідно з пунктом 4.1 договору надання виконавцем правничої допомоги в межах договору може здійснюватись на підставі додаткових угод, що укладаються сторонами в межах цього договору, чи за письмовим запитом клієнта, чи за усним завданням (дорученням) клієнта.

28. Клієнт сплачує виконавцю винагороду за надання правничої допомоги (гонорар), яка визначається на основі фактично витраченого часу виконавця на надання правничої допомоги клієнту, виходячи з погодинної ставки, наведеної в пункті 5.2 цього договору, з урахуванням обмежень розміру гонорару, згідно з пунктом 5.3 цього договору (пункт 5.1 договору).

29. Відповідно до пункту 5.2 договору за кожну годину, витрачену виконавцем на надання правничої допомоги клієнту, сторони встановлюють ставку гонорару на рівні еквіваленту 150 доларів США в гривнях за курсом НБУ на момент пред`явлення рахунку до оплати.

30. За умовами пункту 5.3 договору загальний розмір гонорару виконавця за правничу допомогу, надану згідно з цим договором, не може перевищувати 1 000 000,00 грн.

31. 06.01.2025 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору про надання правничої допомоги №2025/2, відповідно до пункту 1 якої клієнт доручає виконавцю надати правничу допомогу у справі №925/538/24, зокрема, підготувати та подати відзиви на касаційні скарги Лікарні, підготувати та подати будь-які інші необхідні процесуальні документи, представити клієнта у Верховному Суді, Господарському суді Черкаської області, Північному апеляційному господарському суді (за необхідності), тощо.

32. У пункті 2 додаткової угоди встановлено, що вартість послуг (гонорар) виконавця за цією додатковою угодою визначається на основі фактично витраченого часу виконавця на надання правничої допомоги клієнту, виходячи з погодинної ставки, наведеної в пункті 3 цієї додаткової угоди, з урахуванням обмежень, визначених договором.

33. За кожну годину, витрачену адвокатами адвокатського об`єднання на надання правничої допомоги клієнту, сторони встановлюють ставку гонорару на рівні еквіваленту 150 доларів США в гривнях за курсом НБУ на момент пред`явлення рахунку (пункт 3 додаткової угоди).

34. У звіті про надані послуги (виконану роботу) від 24.01.2025 №АО2025-03 за договором про надання правничої допомоги деталізовано надані послуги (виконані роботи):

- 12.11.2024 - підготовка і подача заперечень проти відкриття касаційного провадження за скаргою Лікарні на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №925/538/24 (3 год), всього: 18 888,80 грн;

35. У звіті про надані послуги (виконану роботу) від 24.01.2025 №АО2025-04 за договором про надання правничої допомоги деталізовано надані послуги (виконані роботи):

- 07.01.2025 - підготовка відзиву на касаційну скаргу Лікарні на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі №925/538/24 (7 год), зокрема:

- правовий аналіз доводів скаржника у контексті мотивів суду апеляційної інстанції;

- правовий аналіз судових рішень Верховного Суду, на які посилається скаржник;

- підготовка тексту відзиву та його подача через електронний суд;

-всього: 44 073,86 грн;

36. 24.01.2025 між сторонами складено та підписано акти прийому-передачі №АО2025-03, №АО2025-04, відповідно до яких загальна вартість наданих послуг (гонорар) адвокатського об`єднання становить 18 888,80 грн та 44 073,86 грн.

37. Перевіривши надані відповідачем докази понесення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції, колегія суддів установила, що частина витрат на правову допомогу була понесена відповідачем у зв`язку з подачею Лікарнею касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №925/538/24.

38. Відповідно до поданих доказів, відповідачу його представником були надані послуги з підготовки та складання заперечень проти відкриття касаційного провадження за скаргою Лікарні на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №925/538/24 на суму 18 888,80 грн.

39. Ураховуючи, що Верховний Суд ухвалою від 13.01.2025 касаційну скаргу Лікарні на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №925/538/24 повернув скаржнику у зв`язку з неусуненням заявником недоліків касаційної скарги, колегія суддів вважає відсутніми підстави для розподілу відповідних витрат на професійну правничу допомогу, оскільки касаційний перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 не здійснювався.

40. Щодо витрат на правову допомогу, понесених відповідачем у зв`язку з подачею касаційної скарги на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі №925/538/24, колегія суддів доходить висновку, що відповідач довів фактичне надання йому зазначених послуг та надав відповідні докази з дотриманням строку встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК.

41. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

42. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

43. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

44. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

45. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95), від 26.02.2015 у справі "Двойних проти України" (пункт 80).

46. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia, заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

47. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

48. Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

49. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

50. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

51. Позивачем були подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у яких Лікарня, зокрема, зазначає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими.

52. Здійснивши аналіз доводів відповідача та наданих на їх обґрунтування доказів, з урахуванням доводів позивача про неспівмірність заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу з критеріями, визначеними частиною четвертою статті 126 ГПК, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

53. До вказаного висновку Суд приходить з огляду на рівень складності юридичної кваліфікації спірних правовідносин, щодо яких здійснювався касаційний перегляд, який обмежувався виключно процесуальним питанням розподілу витрат на правову допомогу, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції. Питання щодо правильності розподілу витрат на правову допомогу у цій справі не є складним, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом, великою кількістю законодавства, що підлягало дослідженню та/або правових позицій Верховного Суду чи практики ЄСПЛ. Скаржником не було заявлено у касаційній скарзі значного обсягу доводів, які аналізувались представником відповідача з метою надання правової допомоги в суді касаційної інстанції.

54. З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для відшкодування Судом витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у загальному розмірі 5 000 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Заяву Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі №925/538/24 - задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" (18009, місто Черкаси, вулиця Луки святителя-хірурга, будинок 3; ідентифікаційний код 02005585) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (18000, місто Черкаси, вулиця Остафія Дашковича, будинок 62; ідентифікаційний код 02082522) витрати на оплату правничої допомоги в суді касаційної інстанції у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

3.Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання додаткової постанови Верховного Суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець