Ухвала

від 29.11.2024 по справі 488/2840/23

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2840/23

Провадження № 2-з/488/38/24

УХВАЛА

Іменем України

29.11.2024 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корабельного районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю, в якій позивач просить визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю, ОСОБА_2 , та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, в якій останній просить суд визначити місце проживання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її батьком, ОСОБА_1 .

26.11.2024 р. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в провадження судді надійшла заява позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 надавати можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , у тому числі і за місцем проживання батька, на Новий Рік ( 31 грудня 2024 року ), в день народження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), день народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), на 8 березня 2025 року з 16 години 00 хвилин попереднього дня перед вказаними датами до 19 години 00 хвилин наступного дня після вказаних дат.

В той же день, 26.11.2024, від відповідача за зустрічним позовом, ОСОБА_2 , надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій остання просила відмовити у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю обставин, які позбавляють батька можливості спілкуватися з малолітньою донькою на період розгляду справи судом першої інстанції.

27.11.2024 р. позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 надіслав відповідь на заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких підтримав свою заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, доходжу наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Cудом встановлено, що між сторонами справи склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача за зустрічним позовом регулярно спілкуватися з донькою.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до статті 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частини перша, друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства"). Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 3 статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANT v. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Крім того, суд також враховує, що судове рішення про визначення місця проживання дитини спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини.

Суд доходить переконання, що зустрічі батька з дитиною будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як батька, так і дитини, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком.

З метою необхідності забезпечення відносин та емоційного контакту дитини з батьком, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову частково.

Оцінивши доводи позивача за зустрічним позовом щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з метою дотримання справедливої рівноваги інтересів батьків та їх дитини, з урахуванням віку дитини, права батька на особисте спілкування з дитиною, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, приймаючи до уваги те, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1., відвідує дошкільний навчальний заклад розташований на території Веселинівської територіальної громади, суд робить висновок про доцільність забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача за зустрічним позовом - матері малолітньої дитини, ОСОБА_2 , надання можливості безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , у тому числі і за місцем проживання батька, 08.12.2024 р. (свято дня народження батька дитини, ОСОБА_1 ) з 16 години 00 хвилин попереднього дня, тобто 07.12.2024 р., до 20 години 00 хвилин 08 грудня 2024 року.

Що стосується поставленого питання щодо зобов`язання матері дитини, ОСОБА_2 , забезпечити батькові дитини, ОСОБА_1 , безперешкодне спілкування, побачення та спільне проведення часу з малолітньою донькою ОСОБА_3 у свято Нового року та дня народження дитини, суд зазначає наступне.

У своїй заяві ОСОБА_1 фактично ставить питання про зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити безперешкодне спілкування, побачення та проведення часу з їхньою спільною донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі за місцем проживання батька, з 16 години 30 грудня 2024 року до 19 години 01 січня 2025 року, а також 16 години 12 січня 2025 року до 19 години 14 січня 2025 року.

За такого мати дитини, ОСОБА_2 , буде фактично позбавлена можливості проведення спільного часу з малолітньою донькою у свято Нового року та Дня народження дитини.

Вказане поставить батьків малолітньої дитини у нерівне становище та умови, за яких буде відсутня справедлива рівновага між інтересами дитини та інтересами батьків.

Приймаючи рішення у справі слід враховувати також правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 про те, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 3 статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи вік дитини, принцип рівності прав батьків дитини, з метою дотримання найвищих інтересів дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1., суд доходить переконання про доцільність забезпечення можливості безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу батьків дитини: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у свято Нового року (31 грудня 2024 року) та Дня народження дитини, ОСОБА_3 , (13 січня 2025 року) у взаємно узгодженому сторонами місці та у взаємно узгоджений сторонами час і з урахуванням бажань та інтересів дитини.

Щодо забезпечення та зобов`язання ОСОБА_2 надати можливість ОСОБА_1 безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з донькою ОСОБА_3 у свято 8 березня 2025 року, починаючи з 16 години 07 березня до 19 години 09 березня 2025 року, суд зазначає таке.

Як було зазначено, в провадженні суду перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей Веселинівської селищної ради Миколаївської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю, в якій позивач просить визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю, ОСОБА_2 , та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, в якій останній просить суд визначити місце проживання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її батьком, ОСОБА_1 .

Судове засідання для розгляду даної справи призначено на 29.01.2025 р., про що повідомлено сторін по справі.

Наразі передумови для більш тривалого розгляду справи судом, за умови добросовісної поведінки сторін у справі, відсутні, а тому суд вважає, що вирішення питання про забезпечення позову шляхом надання можливості безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свято 08 березня 2025 року є передчасним.

Підстав щодо обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258- 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) надати можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ) з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі і за місцем проживання батька, 08 грудня 2024 року, починаючи з 16 години 00 хвилин попереднього дня, тобто 07.12.2024 р., до 20 години 00 хвилин 08 грудня 2024 року.

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ) можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу у свято Нового року (31 грудня 2024 року) та Дня народження дитини, ОСОБА_3 , (13 січня 2025 року) у взаємно узгодженому сторонами місці та у взаємно узгоджений сторонами час з урахуванням бажань та інтересів дитини.

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали негайно надіслати сторонам по справі.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Я. А. Чернявська