Постанова

від 28.11.2024 по справі 185/4328/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9844/24 Справа № 185/4328/23 Суддя у 1-й інстанції - Білинський М. В. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

за участю секретаря - Ніколиної А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргоюПавлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області на рішення Юріївського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа Селянське (фермерське) господарство «Ранок» про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсною угоду до договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Представник позивача звернулась до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство «Ранок» про наступне:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,355 га з кадастровим номером 1225980200:01:001:0387, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- скасувати державну реєстрацію право власності, номер відомостей про речове право 36292114 (рішення приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дейнеко Світлани Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 52010704 від 17.04.2020 року) та припинити право власності Вербківської сільської ради на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,355 га з кадастровим номером 1225980200:01:001:0387, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 17.04.2020 року до договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.03.2010 року строком на 10 років та зареєстрованого у ПВ ДРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.03.2010 року;

- скасувати державну реєстрацію права оренди, номер запису про інше речове право 36327139 (рішення приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дейнеко Світлани Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 52049776 від 24.04.2020 року) на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,355 га з кадастровим номером 1225980200:01:001:0387, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

В обгрунтування заявлених вимог зазначає наступне:

ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,355 га з кадастровим номером 1225980200:01:001:0387, що знаходиться на території Вербківської (колишньої Олександрівської) сільської ради Павлоградського (колишнього Юр`ївського) району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 26.07.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 680.

Вищезазначений державний акт на право власності було зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства України. Останній жодним чином не скасовувався, недійсним не визнавався. Тобто, станом на сьогоднішній день він є правовстановлюючим документом, який підтверджує факт того, що земельна ділянка належала на праві власності померлій ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00018809430 від 06.10.2017 року.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 позивач 05.12.2017 року звернувся до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу спадщини.

Однак, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що нею було пропущено встановлений ст. 1272 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, а також не надано документи, які б беззаперечно свідчили або підтверджували факт спільного проживання на момент смерті однією сім`єю з померлою, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.12.2017 року.

У зв`язку з цим позивач зазначає наступне.

Померла ОСОБА_2 та позивач мали родинні зв`язки, а саме ОСОБА_1 (дівоче прізвище « ОСОБА_3 ») була рідною племінницею померлої ОСОБА_2 через її рідного брата ОСОБА_4 . Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 04.05.1960 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 21.11.1979 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 13.10.1979 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00018809068 від 06.10.2017 року померла ОСОБА_2 мала дівоче прізвище « ОСОБА_3 ».

Померла ОСОБА_2 мала з ОСОБА_4 (батьком позивачки) рідних батьків, а саме: батька - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_7 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00019222906 від 14.12.2017 року та свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 21.11.1979 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 - мати померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 04.03.1977 року. Батько померлої ОСОБА_2 . ОСОБА_6 помер ще раніше, до смерті матері померлої ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 - рідний брат померлої ОСОБА_2 та батько позивачки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 06.11.1986 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 23.10.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8 - чоловік ОСОБА_2 .

Позивачка, яка є племінницею ОСОБА_2 , за життя померлої надавала їй матеріальну допомогу та допомагала у вирішенні соціально-побутових питань. Враховуючи те, що між позивачем та померлою ОСОБА_2 були гарні відносини, які підтримувались до самої смерті спадкодавця, остання надала позивачу оригінали всіх своїх правовстановлюючих документів на нерухоме майно та фактично ще за життя довірила управління цим майном.

До нерухомого майна, по якому позивач здійснював фактичне управління за усним дорученням померлої належала також вищезазначена земельна ділянка.

Крім того, за життя померлої позивачка надавала допомогу у підготовці оформлення документів для отримання державного акту на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_2 , у стосунках з орендарями земельної ділянки, в отриманні орендної плати, у здійсненні листування, повідомляла та уточнювала для померлої відомості про її майно та інше.

На час звернення до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на день смерті померлої та на час подання цієї зави були відсутні будь-які спадкоємці та родичі померлої окрім позивача.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 розпорядження у вигляді заповіту не робила. Вищезазначена земельна ділянка не була об`єктом спадкового договору.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її рідна племінниця ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки остання взяла в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини правовстановлюючий документ на земельну ділянку, а також здійснювала організаційні заходи та матеріальні витрати по похованню спадкодавця.

Крім того, згідно довідки виконкому Олександрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області № 461 від 30.12.2020 р. зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після продажу будинку згідно договору купівлі-продажу від 09.04.1984 року до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно постійно проживала з ОСОБА_1 , 1960 року народження за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивач не може оформити спадкові права на вищевказану земельну ділянку, в зв`язку з чим змушена звертатися до суду.

Рішенням Юріївського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2024 року позов поданий в інтересах ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,355 га з кадастровим номером 1225980200:01:001:0387, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасовано державну реєстрацію права власності, номер відомостей про речове право 36292114 (рішення приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дейнеко Світлани Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №52010704 від 17.04.2020 року) та припинити право власності Вербківської сільської ради на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,355 га з кадастровим номером 1225980200:01:001:0387, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 17.04.2020 року до договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.03.2010 року строком на 10 років та зареєстрованого у ПВ ДРФ ДП «Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.03.2010 року.

Скасовано державну реєстрацію права оренди, номер запису про інше речове право 36327139 (рішення приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дейнеко Світлани Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52049776 від 24.04.2020 року) на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,355 га з кадастровим номером 1225980200:01:001:0387, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування скарги зазначає те, що судом не досліджено всіх обставин справи, рішення судом прийнято на підставі довідки виконавчого комітету Олександрівської сільської ради №461 від 30.12.2020 про проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та факту наявності у позивачки оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП №003817 від 26.07.2001 є передчасним та підлягає скасуванню з відмовою в повному обсязі у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, визнання недійсною угоду до договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації.

Також, позивачкою не надано суду жодних доказів щодо вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме земельною ділянкою, кадастровий номер 1225980200:01:001:0387 площею 6,355 га, яка розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. Крім того, позивачкою не зазначено жодних поважних причин з пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, а визнання права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , за відсутності правових підстав, є незаконним та порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на спадкове майно та, як наслідок, порушує приписи ст.1277 ЦК України.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з огляду на наступне.

Згідно положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,355 га з кадастровим номером 1225980200:01:001:0387, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 26.07.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 680, копія якого додається до позову.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00018809430 від 06.10.2017 року.

Спадщина відкрилась в день смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з цим, для вирішення спірних правовідносин необхідно керуватись вимогами Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який втратив чинність 01.01.2004 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1225980200:01:001:0387, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Померла ОСОБА_2 та позивач мали родинні зв`язки, а саме ОСОБА_1 (дівоче прізвище « ОСОБА_3 ») була рідною племінницею померлої ОСОБА_2 через її рідного брата ОСОБА_4 . Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 04.05.1960 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 21.11.1979 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 13.10.1979 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00018809068 від 06.10.2017 року померла ОСОБА_2 мала дівоче прізвище « ОСОБА_3 ».

Померла ОСОБА_2 мала з ОСОБА_4 (батьком позивача) рідних батьків, а саме: батька - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_7 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00019222906 від 14.12.2017 року та свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 21.11.1979 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 - мати померлої, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 04.03.1977 року. Батько померлої ОСОБА_6 помер ще раніше, до смерті матері померлої ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 - рідний брат померлої та батько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 06.11.1986 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 23.10.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8 - чоловік ОСОБА_2 .

Позивачка є спадкоємцем за законом п`ятої черги після смерті ОСОБА_2 . Відомості про інших спадкоємців в матеріалах спадкової справи відсутні.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 позивачка 05.12.2017 року звернулась до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу спадщини.

Однак, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що нею було пропущено встановлений ст. 1272 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, а також позивачем не надано документи, які беззаперечно свідчили або підтверджували факт спільного проживання на момент смерті однією сім`єю з померлою, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.12.2017 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті своєї тітки шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки такі висновки суду є передчасними та не підтверджуються жодними належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, спадкодавець ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вимогами Цивільного кодексу Української РСР (в ред.1963 року), який втратив чинність 01.01.2004 року, спадкоємство п`ятої черги спадкування не допускалось, а тому звернення до суду позивача ОСОБА_1 з вищезазначенними вимогами - є безпідставними.

Крім того, вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, не надав належної оцінки та не дослідив належним чином довідку, яка видана виконавчим комітетом Олександрівськові сільської ради Юр`ївського району №461 від 30 грудня 2020 року про проживання померлої ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та не перевірив її достовірність.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження факту проживання однією сім`єю до часу відкриття спадщини із ОСОБА_2 позивачка надала до суду довідку виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області №461 від 30.12.2020 (Т-1 а.с.17), відповідно до якого ОСОБА_2 після продажу будинку згідно договору купівлі-продажу від 09.04.1984 (Т-1 а.с. 16) до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 постійно проживала разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, відповідно до листа виконавчого комітету Вербківської сільської ради №990/0/2 від 28.06.2024 (Т-2 а.с.22) та листа Олександрівського старостинського округу Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №10 від 26.06.2024 (Т-2 а.с.23), які додані апелянтом до апеляційної скарги вбачається, що відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні. Починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_2 була зареєстрована по АДРЕСА_2 та знята з реєстрації у зв`язку зі смертю.

Також, відсутня інформація щодо встановлення посадовими особами виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області факту проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із рішення Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №32-2/VIII від 10.12.2020 «Про припинення Олександрівської сільської ради в результаті реорганізації шляхом приєднання до Вербківської сільської ради», яке додано до апеляційної скарги, юридичну особу - Олександрівську сільську раду Юрївського району Дніпропетровської області вслід чого повноваження як органу місцевого самоврядування - припинено .(Т-2 а.с.36)

У відповідності до п.п.1 п.6 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно - територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади.

На підтвердження припинення повноважень Олександрівської сільської ради та припинення повноважень Олександрівського сільського голови листом №1349/0/2- 24 від 30.08.2024, який додано до апеляційної скарги, Вербківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області надала копію рішення Вербківської сільської ради №1- 1/VІІІ від 11.11.2020 «Про початок повноважень депутатів Вербківської сільської ради».

Тобто, на момент видачі довідки №461 від 30.12.2020 повноваження Олександрівської сільської ради та виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області припинено рішенням Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №32-2/VIII від 10.12.2020.

Крім того, станом на 30.12.2020 сільський голова ОСОБА_12 , за підписом якого видано довідку №461 від 30.12.2020, вже не був головою Олександрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, а тому в нього були відсутні повноваження на видачу від імені виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області вказаної довідки.

На підтвердження смерті ОСОБА_2 позивачкою надано лише копію Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00018809430, виданого 06.10.2017 Юр`ївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (Т.1 а.с.8), та при цьому не подано до суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Як вбачається із вказаного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 від церебрального атеросклерозу 3 ст. з гіпертоничною хворобою у Пролетарському районі міста Донецька

Відповідно до листа Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №1520-31.20.-31 від 31.05.2024, за Даними реєстру актів цивільного стану громадян виявлено реєстрацію факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Державна реєстрація факту смерті проведена 24.02.2001 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Пролетарського районного управління юстиції у місті Донецьку, актовий запис №235.

Реєстрація смерті проведена на підставі лікарського свідоцтва про смерть №15 від 24.01.2001 виданого міською лікарнею №9 м. Донецька за зверненням ОСОБА_13 . Крім того, відповідно до листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №28487/27263-11-24/15.1 від 29.05.2024, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_7 видано заявнику ОСОБА_13 .

Слід також звернути увагу на те, що позивачка в своїй позовній заяві не посилається на свідоцтво про смерть ОСОБА_2 та не зазначає його номер та серію, що свідчить про відсутність вказаного свідоцтва у володінні позивачки та виключає здійснення нею організаційних заходів з поховання тітки.

Також, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 20.03.2020, власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_2 . Місце проживання зазначено м. Донецьк. З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 на час смерті проживала у місті Донецьку, а не у с. Сергіївка Юр`ївського району Дніпропетровської області, як стверджує позивачка.

Таким чином вказаними доказами спростовується твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що вона постійно проживала із своєю тіткою, здійснювала організаційні заходи та матеріальні витрати з її поховання. Жодних доказів на підтвердження цього факту позивачкою не надано, а судом першої інстанції вказані обставини належним чином не перевірені.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що наданий позивачкою Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ДП №003817, був виданий 26.07.2001 на підставі рішення Олександрівської сільської ради №76 від 16.03.2001 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №680., тоді як ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, рішення про видачу вказаного Державного акту про право приватної власносі на землю, та сам Державний акт видано вже після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 24, 25 Цивільного кодексу України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Її цивільна правоздатність виникає в момент народження і припиняється в момент смерті.

Тобто отримання вказаного Державного акту померлою ОСОБА_2 виключається. При цьому, на момент видачі вказаного Державного акту на право приватної власності на землю Олександрівській сільській раді було достовірно відомо про смерть ОСОБА_2 , про що свідчить відмітка в Домовій книзі по Олександрівській сільській раді про зняття останньої з реєстрації у лютому 2001 року у зв`язку зі смертю.

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.12.2017 року, позивачкою ОСОБА_1 під час звернення до державного нотаріусу Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області було пред`явлено Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ДП №003817 від 26.07.2001 року, який померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не надавався.

Крім того, позивачкою не надавалися до суду відомості щодо сплати останньою земельного податку за земельну ділянку, кадастровий номер 1225980200:01:001:0387 площею 6,355 га, до місцевого бюджету Олександрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області та Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області в подальшому, як що вона вважала себе правонаступником померлої ОСОБА_11 ..

При цьому, ще 22.03.2010 спірна земельна ділянка передана Юр`ївською районною державною адміністрацією в оренду С(Ф)Г «Ранок» строком на 10 років

В подальшому, 14.04.2020 приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнегою С.І. зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку за Олександрівською сільською радою. Номер відомостей про речове право 36292114.

Також, 17.04.2020 між Олександрійською сільською радою та С(Ф)Г «Ранок» укладено додаткову угоду №1, якою продовжено строк дії договору оренди спірної земельної ділянки до 17.04.2027. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №709-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області» Олександрівську територіальну громаду Юр`ївського району Дніпропетровської області віднесено до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. Таким чином земельна ділянка, кадастровий номер 1225980200:01:001:0387 площею 6,355 га, понад 13 років перебувала у законній оренді С(Ф)Г «Ранок», а не у фактичному у правління та володінні ОСОБА_1 .

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права.

При вирішенні спору, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до п. 4, абз. 1 п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, цей ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Правовідносини щодо спадкування спірного майна виникли до набрання чинності ЦК України та те, що визначений у ст. 549 ЦК Української РСР шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 закінчився в серпні 2001 року, тобто до 01.01.2004, до вказаних спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР.

Відповідно до ст.524 ЦК Української РСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі ст. 525 та 526 ЦК Української РСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 548 ЦК Української РСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому, згідно із законодавством, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, окремою умовою прийняття спадщини такою, як факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не визначено.

Також, відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 530 ЦК Української РСР, при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та баба померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). На відміну від ЦК України ЦК Української РСР не передбачено інших черг спадкоємців, окрім зазначених у ст. 529 та 530 цього Кодексу, за змістом яких племінниця чи племінник спадкодавця до спадкування за законом не закликалися

Спадкування за правом представлення ЦК Української РСР також не передбачав. Такий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21.03.2023 у справі №547/23/21 з аналогічними правовідносинами.

При цьому, позивачка понад 16 років до нотаріусу для належного оформлення спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 не зверталась.

Звернувшись до нотаріусу у 2017 році належних документів для вчинення нотаріальної дії не надала та після відмові нотаріусу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом лише через 6 років звернулася до суду щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом. Крім того вбачається, що позивачка до суду з питань встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини або надання додаткового строку для прийняття спадщини не зверталась.

Таким чином, ОСОБА_1 взагалі не є спадкоємицею померлої ОСОБА_2 .

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, в порушення ст. ст. 263, 264 ЦПК України, не визначився належним чином з характером спірних правовідносин та фактами, які підлягали встановленню, не надав належної оцінки наявним у справі доказам та не перевірив достатності наданих доказів для задоволення вимог, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсною угоду до договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Згідно із ч.2 ст.376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1718,68 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення Юріївського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2024 року - скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа Селянське (фермерське) господарство «Ранок» про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсною угоду до договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UА228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір в сумі 1718, 68 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді