Рішення

від 14.11.2024 по справі 710/1358/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1358/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Наумова Н.В.,

за участі секретаря судових засідань Передерій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голубовська Марина Олександрівна до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

16.09.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Голубовська М.О. звернулася до Шполянського районного суду Черкаської області з вищезазначеним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 24 серпня 2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 щодо Позивача було складено протокол №3386 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На підставі зазначеного протоколу, 24 серпня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було винесено постанову №21656 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 1 КУпАП.

Як вбачається із зазначеної постанови: «24.08.2024 року приблизно о 17:10 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі працівників Національної поліції України, де останній відмовився отримувати направлення для проходження медичного огляду та проходити медичний огляд в ІНФОРМАЦІЯ_3 для визнання придатності до військової служби згідно з рішенням керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив абзац 4 частини 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період на нього було накладено штрафу сумі 25 000 гри (двадцять п ять тисяч гривень нуль копійок).»

Вказує, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №21656 за справою про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпАП с необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства.

24.08.2024 року позивач їхав потягом із міста Києва в село Кострино Ужгородського району Закарпатської області. По прибуттю потягу об 11:02 год. на станції зупинки потягів був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Надалі працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 затримали Позивача та без добровільної згоди відвезли його у позаштатну ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 задля проходження медичного огляду для встановлення ступеня придатності до військової служби.

Зазначає, що 24.08.2024 року позивача було оглянуто лікарями позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, психіатром, що підтверджується картою обстеження та медичного огляду.

За результатом проведення медичного огляду 24.08.2024 року позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано Довідку №3419 військово - лікарської комісії та зазначено, що солдату запасу ОСОБА_1 , 1984 року було проведено медичний огляд, діагноз: (включаючи код згідно чинного НК 025- та постанова ВЛК про причинний зв`язок (травми, поранення, контузії, каліцтва): J34.2. Викривлення переділки носа, посттравматична деформація кісток зовнішнього носа. G90.Вегето-судинна дистонія змішаного типу. На підставі статті 45в, 83б графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ Придатний до військової служби .

Таким чином, медичний огляд щодо визначення ступеня придатності до військової служби позивачем було пройдено в той самий день що і складення протоколу та постанови 24.08.2024 року, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, а притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 25 000 грн. є незаконним.

Станом на даний час позивач проходить базову загальновійськову підготовку у «Військовій частині НОМЕР_1 .

На підставі викладеного просить суд поновити строк на оскарження постанови №21656 за справою про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 .

2. Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , Паспорт серії НОМЕР_2 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 12 вересня 2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ) про визнання протиправною і скасування постанови №21656 за справою про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 і КУпАП - задовольнити.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову №21656 за справою про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 ч.З ст. 210'1 КУпАП.

4. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , Паспорт серії НОМЕР_2 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 12 вересня 2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , Паспорт серії НОМЕР_2 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 12 вересня 2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять грн. 60 коп. ) судового збору.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.11.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначенихстаттею 263цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суддя зазначає, що ст. ст. 44, 45 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається, навеб-адресі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/csz/.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 серпня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_3 складено Постанову № 21656 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 25 000,00 грн.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у постанові зазначено відмова від отримання направлення для проходження медичного огляду, та відмова від проходження медичного огляду в ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушено абзац 4 частини 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" .

Позивач зазначає, що медичний огляд щодо визначення ступеня придатності до військової служби позивачем було пройдено в той самий день що і складення протоколу та постанови 24.08.2024 року. На підтвердження чого надає довідку №3419 військово - лікарської комісії,в якій зазначено, що солдату ОСОБА_1 , 1984 року народження, проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 24 серпня2024 року, діагноз: (включаючи код згідно чинного НК 025- та постанова ВЛК про причинний зв`язок (травми, поранення, контузії, каліцтва): J34.2. Викривлення переділки носа, посттравматична деформація кісток зовнішнього носа. G90.Вегето-судинна дистонія змішаного типу. На підставі статті 45б, 83в графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ Придатний до військової служби.

Згідно поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_3 і відправлені у складі команди № НОМЕР_1 від 24.08.2024 року №21669 ОСОБА_1 , придатний до в/с, рекомендується до проходження військової служби 2й відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно військового квитка серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 24.08.2024 року

Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 №8625 від 16.09.2024року виданої ОСОБА_1 в тому, що він дійсно перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині.

Відносини між сторонами регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно абзацу4частини 1статті 22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» передбачено,що підчас мобілізаціїгромадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зі змісту ст.247 КУпАП України вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог 280 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.

Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Позивач своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, та на підтвердження своєї позиції надав суду відомості, які стверджують проходження ним ВЛК 24.08.2024 року, тобто у день інкримінованого йому правопорушення.

За принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, суд приходить до висновку, що факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, не доведений.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст.252 КУпАП та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, суд приходить до переконання щодо ненадання належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано, у зв`язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

При цьому суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст.ст.2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, -

ухвалив:

Визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_3 №21656від 24серпня 2024року згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження даної постанови.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голубовська Марина Олександрівна до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_3 №21656від 24серпня 2024року по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, та накладеностягнення увиді штрафув сумі25000грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП суду не відоме.).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Наумова