Постанова

від 27.11.2024 по справі 369/11520/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/11520/24

головуючий у суді І інстанції Пінкевич Н.С.

провадження № 22-ц/824/15811/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Глушаниця Андрія Леонідовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2024 року

у справі за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Глушаниця Андрія Леонідовича заінтересовані особи ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій вона просила суд: забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2137410732224, яка належить ОСОБА_2 , у межах розміру позовних вимог у сумі 405 420 грн до набрання законної сили рішенням суду.

Заяву обґрунтована тим, що заявниця має намір звернутися до суду з позовом про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 10 000 доларів США. Вказала, що 25 вересня 2021 року між чоловіком заявниці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений договір про наміри за умовами якого земельна ділянка площею 29.999 га кадастровий номер 4823384700:10:000:0108 буде продана ОСОБА_3 за ціною 1 300 доларів США за 1 га після оформлення права власності. ОСОБА_2 є представником голови Фермерського господарства «Вромдир» ОСОБА_4 на правах родинних відносин. Попередня оплата у сумі 10 000 доларів США була передана ОСОБА_2

03 грудня 2021 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер про що 24 березня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складений актовий запис № 853.

Заявниця після смерті ОСОБА_3 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

За життя ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 29.999 га кадастровий номер 4823384700:10:000:0108 між ним та ймовірними новими власниками розпайованої земельної ділянки укладений не був.

ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 29.999 га кадастровий номер 4823384700:10:000:0108 не користувався та не міг користуватись взагалі, оскільки її цільове призначення: для ведення фермерського господарства. Земельна ділянка на праві постійного користування 20 листопада 1992 року була передана ОСОБА_4 .

Також вказала, що ОСОБА_2 не мала жодних правових підстав для продажу вищевказаної земельної ділянки, у тому числі укладення попереднього договору щодо її продажу.

Фактично ОСОБА_3 та ОСОБА_2 склали розписку про отримання грошових коштів. Попередній договір купівлі-продажу відсутній.

Тобто ОСОБА_2 безпідставно отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10 000 доларів США.

Враховуючи викладені обставини у заяві про забезпечення позову просила суд задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2024 року заяву про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвала мотивована тим, що заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які нею заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких вона планує звернутися до суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Глушаниця А.Л.подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову виходив із того, що викладені у заяві доводи позивача не містять достатніх доказів і правових підстав для задоволення заяви.

Вказує, що в заяві про забезпечення позову детально обґрунтовано, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує реальний спір щодо того, що ОСОБА_2 безпідставно володіє 10 000 доларами США та не повертає їх у добровільному порядку за письмовими вимогами ОСОБА_1 , тому існує вірогідність того, що ОСОБА_2 може відчужити належну їй квартиру, що зробить неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Зазначила, що посилання суду на необґрунтованість існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, є безпідставними та суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 березня 2023 року (справа № 905/448/22).

Вжиття заходів забезпечення позову, а саме: накладення арешту на квартиру у межах розміру позовних вимог у сумі 401 153 грн до набрання законної сили рішенням суду, з метою недопущення відчуження цього майна, не створює перешкоди у можливості відповідачки користуватися цим майном та не призведе до невідворотних наслідків.

Апелянт вважає, що слід враховувати, що саме під час знаходження справи у провадженні суду ОСОБА_2 не позбавлена можливості здійснити відчуження майна на користь третіх осіб, що у свою чергу потягне необхідність для позивачки подання до суду нових вимог і залучення інших співвідповідачів, або подання нових позовів, і це призведе до безконтрольного розширення кола осіб, що не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Глушаниця А.Л. подав через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 , у якій підтримав вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку про таке.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Заявляючи вимоги про забезпечення позову, позивач просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2137410732224, яка належить ОСОБА_2 , у межах розміру позовних вимог у сумі 405 420 грн.

Відповідно до доданої до заяви про забезпечення позову довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 17 квітня 2024 року оціночна вартість квартири АДРЕСА_1 становить 3 162 885 грн 38 коп.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Враховуючи інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких підлягають обмеженню й можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, апеляційний суд також звертає увагу на те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру оціночна вартість якої становить 3 162 885 грн 38 коп буде значно перевищувати ціну позову у сумі 405 420 грн та порушить принцип співмірності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Глушаниця Андрія Леонідовича залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Дата складення повного судового рішення 02 грудня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська