Постанова

від 03.12.2024 по справі 160/12189/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12189/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР»

до Дніпровської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000063/1 від 26.04.2024.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що позивачем не було подано для митного оформлення товарів документи, які підтверджують вартість перевезення, що не було враховано судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що під час митного оформлення надані достатні документи, які підтверджують заявлену митну вартість.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР», Україна (Покупець) та компанією HENGHUI PORCELAIN PLANT LILING HUNAN CHINA, Китай (Продавець) укладено Контракт від 09.07.2023 № 262/Е, за у мовами якого продавець продає, а покупець купує посуд порцеляновий та керамічний (далі товар), ціна, асортимент, кількість і умови поставки якого вказані у комерційному рахунку. Покупець зобов`язаний здійснити передоплату в розмірі 100% вартості узгодженого обсягу товару у рахунку. Продавець зобов`язується надіслати покупцеві: комерційний рахунок, коносамент, сертифікат походження, сертифікат якості, пакувальний лист.

В адресу позивача було оформлено поставку партії товару посуд та прибори столові з фарфору, глазуровані: кухлі, піали, країна походження Китай.

Товар постачався на підставі специфікації від 26.01.2024 № 17 та комерційного рахунку від 26.01.2024 № HH2023054-3, загальна вартість партії товару склала 18 762,6, дол. США, умови поставки FOB-Янтянь, Китай.

Натомість, посилання судом першої інстанції в описовій частині рішення на названі документи із зазначенням, що останні містять інформацію про виробника товару - HENGHUI PORCELAIN PLANT LILING HUNAN CHINA, CN, не відповідає змісту названих документів.

Відповідна інформація міститься лише в митній декларації з посиланням на електронний інвойс, який не був досліджений судом першої інстанції, адже названий документ відсутній в матеріалах справи.

Натомість, комерційний рахунок (інвойс), копія якого містить в матеріалах справи (а.с. 10), не містить інформацію про виробника товару, а лише відображає країну походження товару Китай.

З метою митного оформлення наведеної партії товару, позивачем було подано 25.04.2024 до Дніпровської митниці ЕМД № 24UA110050001894U7.

Митна вартість імпортованого товару заявлена декларантом на підставі висновку ТПП на рівні 1,4101 дол. США/кг.

В позовній заяві зазначено, що разом з митною декларацією позивачем для митного оформлення товару були надані: зовнішньоекономічний контракт № 262/Е від 09.07.2023; специфікація № 17 від 26.01.2024; рахунок (інвойс) № НН2023054-3 від 26.01.2024; банківська платіжна квитанція SWIFT від 05.03.2024 № 240305CRDE0113; висновок експерта ТПП від 15.04.2024 № М-90/1; рахунок перевізника від 02.04.2024 № 371; довідка перевізника від 02.04.2024 № 024/2/234; митна декларація країни відправника від 26.01.2024 № 531620240160199437.

Суд першої інстанції в рішенні також посилається на подання декларантом заявки на перевезення № 84 від 10.01.2024 та коносамент від 28.01.2024.

Зауважень з цього приводу апелянтом не висловлено.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлена, що графа 44 ЕМД № 24UA110050001894U7 містить посилання на такі документи: 0003 б/н від 26.01.2024; 0271 б/н від 26.01.2024; 0380 НН2023054-3 від 26.01.2024; 0705 BW24010485 від 28.01.2024; 0720 3129716546 від 28.03.2024; 0861 С247506160900011 від 08.02.2024; 3001 240305CRDE0113 swift від 05.03.2024.

Під час митного контролю митний орган дійшов висновку, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, запропонувало декларанту подати: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем 26.04.2024 подано до митного органу пояснення, в яких декларант зазначив про подання всіх необхідних документів, додаткові документи подаватися не будуть.

За результатом опрацювання поданих декларантом документів, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110050/2024/000063/1 від 26.04.2024.

В якості підстав для прийняття такого рішення, відповідачем зазначено:

- скановані копії документів таких, як коносамент від 28.01.2024 № BW24010485 та копія митної декларації країни відправлення від 26.01.2024 № 531620240160199437, надано без перекладів;

- позивачем до митного контролю та оформлення за ЕМД заявлено партію товару, імпортовану за угодою безпосередньо з виробником (код 4104 в графі 44 ЕМД) від 09.07.2021 № 262/E з HENGHUI PORCELAIN PLANT LILING HUNAN CHINA (далі Контракт), торгівельної марки «INTEROS», проте документального підтвердження торговельної марки не надано;

- відповідно до п. 4.1 Контракту якість товару підтверджується Продавцем у сертифікаті якості, при цьому, документи від виробника, що містять відомості про детальні якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано, документи, що підтверджують якість товару, декларантом не надано;

- наданий декларантом прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки, та за формою та змістом повторюючи специфікацію № 17 від 26.01.2024 до Контракту, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ;

- відповідно до відомостей документів, наданих декларантом до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB YANTIAN, SHENZHEN (Китай), згідно з Інкотермс 2020, відповідно до розділу «Розрахунок» ЕМД загальна сума транспортних витрат від порту YANTIAN Китай до митного кордону України складає 287 591,26 грн, разом з тим, декларантом не надано документів, що підтверджують оплату транспортних послуг і після письмової вимоги митного органу;

- відповідно до відомостей декларації країни відправлення від 26.01.2024 № 531620240160199437 наявні посилання на інший номер коносаменту № А2401231721, який до митного контролю не надано та зазначено назву іншого судна UN9619971/402W, що свідчить про наявність перевантажень та додаткових коносаментів по даній поставці та має прямий вплив на рівень складових митної вартості, понесених покупцем, на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також навантажувально-розвантажувальних робіт;

- відповідно до наданого декларантом рахунку-фактури TOB «Iнтернешил Kарго Cервіс Eйч.Ді» від 02.04.2024 № 371 на загальну суму 344 246,38 грн, з яких 2 442,18 грн становить «експедиційна винагорода на митній території України», винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджено та, відповідно, не включено до складу митної вартості товару, разом з тим, якщо в рахунках на оплату транспортних витрат відсутня розбивка винагорода експедитора за надання послуг за межами території України та на території України, то до транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України враховується вся сума експедиторської винагороди зазначеної в рахунку ТЕО;

- заявлена декларантом в графі 12 ЕМД митна вартість товару в сумі 1 110 884,76 грн (28 143,899 дол. США), базується на висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 15.04.2024 № M-90/1. Відповідно до висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 15.04.2024 № M-90/1 за результатом проведеного маркетингового аналізу зроблено висновок, що ринкова вартість товару на умовах FOB YANTIAN, SHENZHEN становить 28 143,90 дол. США, однак експертом не здійснено ніяких розрахунків та не приведено значень витрат на доставку товару до кордону України, а лише наведено значення вартості кожної позиції товару у таблиці, що ставить під сумнів рівень визнаної ринкової вартості оцінює мого товару за висновком експерта Дніпропетровської ТПП від 15.04.2024 № M-90/1. Також і експертом Дніпропетровської ТПП визначено ринкову вартість товарів, а не митну вартість товарів;

- відповідно до пункту 3.2 Договору ТЕО від 28.01.2021 № 071220-27 ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати Виконавцю та витрат, понесених Виконавцем в інтересах Замовника в цілях виконання цього Договору, розмір плати Виконавцю відсутній у наданих документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Числове значення митної вартості та її складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, митному органу необхідно надати належні документи.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення вказав, що зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2024 видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

З таким висновком суду не можливо погодитися, адже контроль за правильністю митного оформлення товару полягає не тільки в перевірці математичного обрахунку складових митної вартості товару.

Зі змісту статей 52, 55 Митного кодексу України виходить висновок, що митний орган перевіряє, в тому числі, повноту та достовірність зазначених декларантом відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не заявленим декларантом методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Надаючи оцінку доводам митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення, в розрізі з вищенаведеними нормами чинного законодавства та встановленими обставинами справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Як вірно зауважив відповідач, на що не звернув увагу суд першої інстанції, коносамент є товаросупровідним документом, який є обов`язком для подання з метою підтвердження митної вартості товару (п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ), відтак, названий документ має вплив на правильність визначення митної вартості товару та мав бути досліджений митним органом українською мовою.

Так само, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України, митний орган мав право запитати та дослідити декларацію країни відправника українською мовою, адже митний орган навів обґрунтовані підстави, які викликають сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Суд першої інстанції, не досліджуючи та не аналізуючи зміст наведених документів, дійшов висновку, що позивачем були подані для підтвердження визначення митної вартості ввезеного товару належні документи, які не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів.

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначає, що Експортна вантажна митна декларація Китайської Народної Республіки (а.с. 29) містить інформацію про дату її подання 26.01.2024, про спосіб транспортування морський, порт експорту Яньтянь, порт призначення Україна, кількість місць вантажу 1622, вага брутто 21 964,15 кг, вага нетто 19 959 кг, умовами поставки FOB, вантажоодержувач за кордоном NTC-Partner LLC, вид товару: парцеляновий столовий посуд чашка 0/0/порцеляна/столовий посуд/не кістяний фарфор/без марки, загальна ціна 18 762,60 дол. США.

Колегія суддів звертає увагу, що за умовами поставки FOB, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець.

Коносамент (а.с. 33) містить посилання на агента ICS LTD, транспортне судно MARSTAL MAERSK, порт завантаження міський район Яньтянь, Китай, порт вивантаження Польща, Гданськ, вантаж прямує транзитом в Україну, 1622 картонних коробок в одному 40-футовому контейнері, вага брутто 21 964,150 кг, дата завантаження на борт 28.01.2024.

Відповідно, така складова митної вартості товару, як витрати на перевезення, мають включати: оплату перевезення товару з порту Яньтянь, Китай до порту вивантаження Польща, Гданськ, оформлення транзитного перевезення з території Польщі до митного кордону України.

Митна декларація № 24UA110050001894U7 містить розрахунок загальної суми транспортних витрат від порту YANTIAN Китай до митного кордону України 287 591,26 грн.

На підтвердження таких витрат позивачем надано: договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.01.2021 № 071220-27 з TOB «Iнтернешил Kарго Cервіс Eйч. Ді»; заявку на ТЕО № 84 від 10.01.2024 за маршрутом FOB YANTIAN Китай Гданськ (Польща) Новомосковськ Україна, на загальну суму 344 246,38 грн за один контейнер; довідку про транспортні витрати від 02.04.2024 № 024/2/234; рахунок на оплату від 02.04.2024 № 371 на оплату транспортних витрат на загальну суму 344 246,38 грн.

Натомість, суд звертає увагу, що декларантом при митному оформленні не було надано платіжний документ, який підтверджує оплату за вищеназваними документами.

Додатково суд апеляційної інстанції звертає увагу, що рахунок на оплату від 02.04.2024 № 371 та довідка про транспортні витрати від 02.04.2024 № 024/2/234 містять інформацію ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» про вартість робіт/послуг морського фрахту з Китаю до Польщі, міжнародного перевезення з Гданська до пункту переходу «Мостиська» та організація перевезення по території України, тобто, одним й тим самим перевізником, тоді як відповідно до Експортної вантажної митної декларації Китайської Народної Республіки, вантажоодержувачем за кордоном є NTC-Partner LLC, а Коносамент містить посилання на агента ICS LTD, що свідчить про задіяння названих осіб в процесі перевезення товару. Натомість, надані декларантом документи не містять інформацію щодо оплати послуг/робіт NTC-Partner LLC та ICS LTD. Не надані належні пояснення та документи з цього приводу й до суду, тоді як відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) є документами, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару.

Отже, є цілком обгрунтованими висновки митного органу, що декларант не надав доказів вартості витрат, понесених на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням на митну територію України.

З цих самих підстав митним органом обґрунтовано не взято до уваги в якості доказу правильності визначення митної вартості товару, висновок ТПП від 15.04.2024 № М-90/1, адже зі змісту названого документу вбачається, що експертом під час дослідження були взяті до уваги контракт № 262/Е від 09.07.2021, специфікацію № 17 від 26.01.2024, комерційний інвойс № НН2023054-3 від 26.01.2024, прайс-лист від 25.01.2024, сертифікат походження С247506160900011 від 08.02.2024, сертифікат якості від 26.01.2024 та інформацію з мережі інтернет. Перелічені документи були оцінені документом виключно щодо продавця, покупця та виду товару. Оцінка цінової складової, яка вбачається з цих документів, експертом не надавалася. Маркетинговий аналіз цінової інформації відбувся виключно з інформації Інтернет мереж та прайс-листа від 25.01.2024. За висновком експерта, ринкова вартість посуду з фарфору, що надійшла за контрактом № 262/Е від 09.07.2021, становить 28 143,90 USD. І хоча висновок про ринкову вартість містить посилання «з урахуванням всіх витрат на доставку товару до кордону», такий допис не віднайшов відображення в описовій частині Висновку, а тому не є беззаперечним та таким, що не підлягав додатковій перевірці з боку митного органу.

Натомість, висновок експерта ТПП щодо ринкової вартості товару, не ставиться митним органом під сумнів. Водночас, відповідач слушно зауважив, що не було взято до уваги судом першої інстанції, що поняття «ринкова вартість» та «митна вартість» не тотожними, Експертний Висновок, в свою чергу, не містить обґрунтованих висновків щодо складових та цифрових значень митної вартості товару.

Також обґрунтованим є висновок митного органу, що подані для митного оформлення документи не підтверджують зазначену в ЕМД інформацію про виробника товару.

Як було зазначено вище, декларантом було зазначено продавця товару в якості його виробника, проте документи, які підтверджують таку інформацію, матеріали справи не містять.

При цьому є невірним висновок суду першої інстанції, що визначення виробника товару не має значення для митної вартості товару, адже прямий контракт з виробником товару відрізняється від непрямого контракту, який збільшує ціну товару за рахунок додання посередницьких послуг.

Також не є слушними доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що митному органу була відома інформація про виробника товару, адже за відмовленою митною декларацією № 24UA110050001894U7 був заявлений товар торгової марки «INTEROS», так само як за оформленою на підставі оскаржуваного рішення митною декларацією № 24UA110050001911U0 у вільний обіг випущений товар торгової марки «INTEROS».

Колегія суддів зазначає, що випускаючи товар у вільний обіг, митний орган зазначив інформацію, вказану в ЕМД № 24UA110050001894U7, натомість в самому оскаржуваному рішення вказав про неможливість встановити з наданих документів виробника товару.

Також, не є слушними доводи позивача, що апелянтом не доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару в оскаржуваному рішенні, адже судом апеляційної інстанції встановлено, що митна вартість була визначена відповідачем на підставі інформації щодо митного оформлення аналогічного товару. Аналіз же позивача двох митних декларацій, наведений у відзиві на апеляційну скаргу, носить суб`єктивне бачення, адже позивач посилається на обставини, які не є доведеними в межах розгляду даної справи (щодо виробника товару, транспортних складових, тощо).

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято митним органом обґрунтовано та правомірно, адже декларантом не було надано достатні та належні докази, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасування як таке, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року в адміністративній справі № 160/12189/24 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 03 грудня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 03 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров