Постанова

від 23.04.2025 по справі 160/12189/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 160/12189/24

адміністративне провадження № К/990/50087/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Головко О.В., суддів Суховарова А.В., Ясенової Т.І.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (далі- позивач, товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці (далі відповідач, митний орган), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000063/1 від 26.04.2024.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що до митного оформлення товару («посуд столовий прибори з фарфору») було подано ЕМД №24UA110050001894U7 від 25.04.2024р., із зазначенням митної вартості товарів на рівні 1, 4101 долари США/кг, відповідно до ст.ст. 51, 53 Митного кодексу України, до якої додані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оспорюване рішення №UA110050/2024/000063/1 від 26.04.2024р. про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення в 2,2 рази до 3,1400 долари США/кг. Позивач уважає наведене оспорюване рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, так як: 1) відповідачу надана банківська платіжна квитанція SWIFT від 05.03.24 № 240305CRDE0113, за якою експортеру товару було сплачено вказану у інвойсі від 26.01.24 № НН2023054-3 суму 18762,60 долари США, при цьому, митна вартість була заявлена самостійно позивачем на підставі висновків експерта Дніпропетровської ТПП Торгово-промислової палати України від 15.04.24 № М-90/1 в більшому розмірі, ніж складають ціна та витрати на транспортування; 2) відповідачу в незмінному вигляді надані отримані від перевізника ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів (рахунок та довідка) в розмірі 287591,26 грн., відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та за приписами п. 7, 9 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, відповідач у випадку сумнівів у справжності вказаних документів може в порядку пост-митного контролю та шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізників ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» з метою перевірки автентичності поданих документів; 3) в експортній митній декларації Китайської Народної Республіки від 26.01.24 № 531620240160199437 містяться відомості про ціну товару 18 762, 60 долари США, кількість, одержувача, інвойс, які повністю співпадають із вказаними у митній декларації позивача № 24UA110050001894U7; 4) письмове рішення про коригування митної вартості має, серед іншого, містити обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, проте, оспорюване рішення не містить такого обґрунтування, а містить інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з митної декларації від 23.11.23 № UA500020/2023/015274, однак, не вказано, які характеристики мають оформлені за вказаною митною декларацією товари (код УКТЗЕД, опис, призначення, аналогічність/ідентичність), які комерційні умови поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та види зовнішньоекономічних контрактів.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2024р. №UA110050/2024/000063/1.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року та прийнято нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

6. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог зазначив, що позивач не довів реальність заявленої митної вартості.

6.1.Натомість, митний орган довів, що аналогічний товар ввозився на митну територію України за вищою ціною, вказавши в оскаржуваних рішеннях обґрунтовані підстави для застосовування другорядного методу за ціною подібних товарів. Зважаючи на викладене, колегія суддів визнала доведеним наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару, ураховуючи умови Контракту та приписи чинного законодавства та з огляду на це дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Товариство не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанцій подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволенні позовних вимог, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі №160/12189/24.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №808/3833/15 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1,3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Позивач указує, що судом апеляційної інстанції не враховані висловлені у постановах Верховного Суду позиції щодо застосування норм п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України (постанова від 25.02.20 у справі № 260/718/19) та п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598 (від 05.02.19 у справі № 816/1199/15-а) під час дослідження питання відповідності рішення про коригування митної вартості вимогам закону за зовнішніми формою та змістом.

7.3. Позивач уважає, що Верховним Судом для досягнення цілей правосуддя має бути сформований висновок щодо питання застосування норм п. 2 ч. 2 статті 55 Митного кодексу України у системному зв`язку із нормами п. 4 ч. 3 ст. 2 та ч. 3 статті 77 КАС України під час розгляду даної категорії справ, який можна сформулювати наступним чином: «При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товарів, проведеним митним органом за другорядним методом, суд повинен вимагати від відповідача надання відомостей щодо раніше здійснених митних оформлень товарів із ідентичними та аналогічними звичайним торговельним описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД».

7.4. Також позивач наголошує, що апеляційний суд не надав оцінки джерелу цінової інформації, а лише вказав на суб`єктивне бачення порівняльного аналізу двох митних декларацій, що суперечить матеріалам справи, адже порівняльний аналіз у таблиці містить документально підтверджені відомості з граф митних декларацій. Крім того, товариство наголошує на поверховому з`ясуванні судом апеляційної інстанції обставин справи, що є предметом доказування у цій справі.

8. У відзиві на касаційну скаргу митний орган проти її доводів заперечує, вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржуване судове рішення.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" з 28.12.2020 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, буд. 48А, основним видом діяльності товариства є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ, наявними у справі (а.с.19-зворот).

10. 09.07.2021р. між ТОВ "НТС-ПАРТНЕР", як покупцем, та компанією HENGHUI PORCELAIN PLANT LILING HUNAN CHINA (Китай), як продавцем, укладено контракт №262/Е, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує посуд порцеляновий і керамічний, ціна, асортимент, кількість і умови поставки якого вказані у комерційному рахунку, який є невід`ємною частиною контракту (а.с.7-8).

11. Відповідно до п.2 Контакту ціна за товар, що поставляється за цим контрактом, і загальна вартість контракту визначаються у доларах США. Загальна сума контракту становить 300000 дол. США.

12. Згідно з п.6.1 Контракту покупець зобов`язується здійснити передоплату у розмірі 100% вартості узгодженого обсягу товару у рахунку. Товар оплачується банківським переказом в доларах США протягом 90 календарних днів з дати виставлення рахунку проти його копії (а.с.7-8).

13. На підставі вищенаведеного контракту №262/Е від 09.07.2021р., на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар згідно специфікації від 26.01.2024р. №17 та комерційного рахунку від 26.01.2024 №HH2023054-3, а саме: «Посуд та прибори столові з фарфору, глазуровані: кухлі, піали, виробник - HENGHUI PORCELAIN PLANT LILING HUNAN CHINA, CN», країна походження Китай, зазначені товари поставлялись на умовах FОВ Янтянь, Шенчьжень, Китай згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2020», що підтверджується змістом копій відповідних специфікації, рахунку та митної декларації (а.с.6,9-10).

14. Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД №24UA110050001894U7 від 25.04.2024р. (а.с.6).

15. За результатом опрацювання поданих декларантом документів, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110050/2024/000063/1 від 26.04.2024.

16. Позивач, уважаючи таке рішення митного органу протиправним, звернувся до суду із позовом про його скасування.

V. Позиція Верховного Суду

17. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

18. Відповідно до частині 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

19. Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

20. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

21. Згідно з ч. ч. 4, 5, п. 5 ст.10 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

22. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

23. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

24. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

25. Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.

27. Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

28. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

29. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

30. Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

31. Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

32. Положеннями частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

33. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

34. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

35. За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

36. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

37. Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

38. Указана правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 9 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044.

39. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

40. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом рішення про коригування митної вартості за резервним методом.

41. Позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларант не подавав документів, які б спростували сумніви митниці у достовірності наданої інформації, митну вартість товару було визначено відповідачем за резервним методом.

42. Так, відповідачем, у оспорюваному рішенні, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) скановані копії документів таких, як коносамент від 28.01.2024 №BW24010485 та копія митної декларації країни відправлення від 26.01.2024 №531620240160199437, надано без перекладів;

2) позивачем до митного контролю та оформлення за ЕМД заявлено партію товару, імпортовану за угодою безпосередньо з виробником (код 4104 в графі 44 ЕМД) від 09.07.2021 № 262/E з HENGHUI PORCELAIN PLANT LILING HUNAN CHINA (далі Контракт), торгівельної марки «INTEROS», проте документального підтвердження торговельної марки не надано;

3) відповідно до п. 4.1 Контракту якість товару підтверджується Продавцем у сертифікаті якості, при цьому, документи від виробника, що містять відомості про детальні якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано, документи, що підтверджують якість товару, декларантом не надано;

4) наданий декларантом прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки, та за формою та змістом повторюючи специфікацію № 17 від 26.01.2024 до Контракту, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 статті 52 МКУ;

5) відповідно до відомостей документів, наданих декларантом до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB YANTIAN, SHENZHEN (Китай), згідно Інкотермс 2020, відповідно до розділу «Розрахунок» ЕМД загальна сума транспортних витрат від порту YANTIAN Китай до митного кордону України складає 287 591,26 грн., разом з тим, декларантом не надано документів, що підтверджують оплату транспортних послуг і після письмової вимоги митного органу;

6) відповідно до відомостей декларації країни відправлення від 26.01.2024 № 531620240160199437 наявні посилання на інший номер коносаменту №А2401231721, який до митного контролю не надано та зазначено назву іншого судна UN9619971/402W, що свідчить про наявність перевантажень та додаткових коносаментів по даній поставці та має прямий вплив на рівень складових митної вартості, понесених покупцем, на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також навантажувально-розвантажувальних робіт;

7) згідно з наданим декларантом рахунком-фактурою TOB «Iнтернешил Kарго Cервіс Eйч.Ді» від 02.04.2024 № 371 на загальну суму 344 246,38 грн, з яких 2 442,18 грн становить «експедиційна винагорода на митній території України», винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджено та, відповідно, не включено до складу митної вартості товару, разом з тим, якщо в рахунках на оплату транспортних витрат відсутня розбивка винагорода експедитора за надання послуг за межами території України та на території України, то до транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України враховується вся сума експедиторської винагороди зазначеної в рахунку ТЕО;

8) заявлена декларантом в графі 12 ЕМД митна вартість товару в сумі 1 110 884,76 грн (28 143,899 дол.США), базується на висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 15.04.2024 № M-90/1. Відповідно до висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 15.04.2024 № M-90/1 за результатом проведеного маркетингового аналізу зроблено висновок, що ринкова вартість товару на умовах FOB YANTIAN, SHENZHEN становить 28 143,90 дол.США, однак експертом не здійснено ніяких розрахунків та не приведено значень витрат на доставку товару до кордону України, а лише наведено значення вартості кожної позиції товару у таблиці, що ставить під сумнів рівень визнаної ринкової вартості оцінює мого товару за висновком експерта Дніпропетровської ТПП від 15.04.2024 № M-90/1. Також і експертом Дніпропетровської ТПП визначено ринкову вартість товарів, а не митну вартість товарів;

9) відповідно до пункту 3,2 Договору ТЕО від 28.01.2021 №071220-27 ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати Виконавцю та витрат, понесених Виконавцем в інтересах Замовника в цілях виконання цього Договору, розмір плати Виконавцю відсутній у наданих документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Числове значення митної вартості та її складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено, що підтверджується копією оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, наявною у справ

43. Разом з тим, як убачається зі змісту графи 44 ЕМД №24UA110050001894U7 від 25.04.2024р. (а.с.6), позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.

44. Так, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, зокрема копій зовнішньоекономічного контракту №262/Е від 09.07.2021р.; специфікації №17 від 26.01.2024р.; комерційного рахунку №НН2023054-3 від 26.01.2024р.; коносаменту від 28.01.2024; банківської платіжної квитанції SWIFT від 05.03.2024 №240305CRDE0113; висновок експерта від 15.04.2024р. № М-90/1; заявки на переведення №84 від 10.01.2024р., рахунку на оплату від 02.04.2024р. №371; довідки про транспортні витрати від 02.04.2024р. № 024/2/234, вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом (а.с.7-15,31-33).

45. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач у якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару, при цьому відповідач не довів суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

46. Суд першої інстанції вказав також на те, що, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

47. Відтак, узагальнюючи наведене вище необхідно погодитися із висновками суду першої інстанції про те, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню; до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив Товариству у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

48. Суд же апеляційної інстанції, формуючи свої висновки щодо відповідності оскаржуваних індивідуальних актів вимогам частини другої статті 2 КАС України, норми права застосував формально, безвідносно до обставин цієї справи, при цьому належним чином (відповідно до визначених у оскаржуваних індивідуальних актах підстав) не обґрунтував у чому полягає недостатність і неналежність наданих позивачем документів для цілей підтвердження митної вартості товару.

49. Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм МК України, встановлені судом першої інстанції обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для підтвердження митної вартості товару, що ввозився позивачем, підтверджуються зроблені судом першої інстанції висновки про те, що Товариство надало усі наявні та достатні документи, передбачені митним законодавством, що підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару за першим методом. Натомість, всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірних у справі індивідуальних актів.

50. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000063/1 від 26.04.2024

51. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

52. Згідно з частиною першою статті 352 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

53. Переглянувши судові рішення, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а суд апеляційної інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права що є підставою для скасування судового рішення. За таких обставин касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

VІІ. Судові витрати

54. Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

55. Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

56. За положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

57. Як убачається із матеріалів справи, при зверненні до суду з касаційною скаргою, позивач сплатив судовий збір у розмірі - 10 562,27 грн (платіжне інструкція № 4244 від 13 січня 2025 року), а тому такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

58. Керуючись статтями 328, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» - задовольнити.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №160/12189/24 скасувати, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року залишити в силі.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, буд. 48А, код ЄДРПОУ 43968660) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 10 562,27 ( десять тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривень.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко