Постанова

від 26.11.2024 по справі 580/3280/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3280/24 Головуючий у 1 інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Безименної Н.В.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» до Черкаської міської ради, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради, що полягає у нездійсненні заходів по виключенню з фонду захисних споруд цивільного захисту міста Черкаси підвального приміщення (цокольний поверх) ТРЦ «Дніпро-Плаза» за адресою: вул. Припортова 34 у м.Черкаси, власником якого є позивач, як захисної споруди подвійного призначення;

- зобов`язати Черкаську міську раду виключити підвальне приміщення (цокольний поверх) ТРЦ «Дніпро-Плаза» за адресою: вул. Припортова 34 у м. Черкаси, власником якого є позивач, як захисну споруду подвійного призначення з фонду захисних споруд цивільного захисту міста Черкаси.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що єдиною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом першої інстанції зазначено про невірно обраного позивачем під час подання позову відповідача. Разом з тим, апелянт наголошує, що ним подавались до суду клопотання про заміну первинного відповідача Черкаської міської ради на виконавчий комітет Черкаської міської ради, про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів - виконавчого комітету Черкаської міської ради, Управління цивільного захисту Черкаської міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та про заміну первинного відповідача Черкаської міської ради на Управління цивільного захисту Черкаської міської ради, які були відхилені судом першої інстанції з формальних причин. На переконання апелянта, встановлення належності відповідачів у спорі, заміна відповідача чи залучення співвідповідача, в тому числі, є обов`язком суду

18 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Черкаської міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року клопотання Черкаської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Також, 21 листопада 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Черкаській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариству з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» на праві власності належить об`єкт нерухомості торгівельно-розважальний центр «Дніпро-Плаза», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 102737671101, який знаходиться за адресою: вул. Припортова 34, м. Черкаси.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.07.2018 № 595 утворено тимчасову комісію з проведення обстеження будівель і споруд комунальної, державної та приватної власності (за згодою їх власників) форм власності для встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

29 грудня 2018 року вищезазначеною комісією виявлено серед інших - об`єкт, на території якого знаходиться споруда для укриття - підвал (цокольний поверх), що належить ТОВ «Пролог-93» по вул. Припортова 34 в місті Черкаси та запропоновано його включити до фонду захисних споруд подвійного призначення та найпростіших укриття міста Черкаси.

Згідно протоколу позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 02.06.2023 № 14, створено тимчасову комісію для проведення оперативних комісійних обстежень об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, які передбачаються для укриття населення, зокрема, їх готовності до використання за призначенням, забезпечення безперешкодного доступу до них населення, обладнання необхідним майном, облаштування покажчиками розміщення та руху до укриттів у складі представників: Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаського районного управління ГУ ДСНС України у Черкаській області. 04.06.2023 комісією за участі директора ТОВ «Пролог - 93» складено акт оперативного огляду вищезазначеного об`єкта цивільного захисту щодо можливості його використання для укриття населення.

Листом від 30.08.2023 вих. № 664-Ч, ТОВ «Пролог-93» звернулось на адресу Черкаської міської ради (копія - ГУ ДСНС України у Черкаській області) із заявою про виключення з фонду захисних споруд цивільного захисту міста Черкаси підвального приміщення (цокольний поверх) ТРЦ «Дніпро-Плаза», розташованого за адресою: вул. Припортова 34 в місті Черкаси, як споруди подвійного призначення, в тому числі прибрати таку інформацію з публічного доступу, тим самим не наражати населення м. Черкаси на небезпеку недостовірною інформацією про укриття.

Листом від 03.10.2023 № 13460-01-26 повідомлено Генерального директора «Пролог-93», що Управління зібрало наявні документи по укриттю за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова 34 та направило їх на розгляд департаменту цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Черкаської обласної державної адміністрації для надання роз`яснень щодо можливого зняття з обліку укриття із фонду захисних споруд цивільного захисту міста Черкаси.

В подальшому, листом від 24.01.2024 № 21718-01-26 Управління цивільного захисту Черкаської міської ради знову звернулось до Черкаського районного управління ГУ ДСНС України в Черкаській області з проханням надати погодження на виключення захисних споруд подвійного призначення, серед яких і спірна споруда, з фонду захисних споруд цивільного захисту міста Черкаси та включення їх до фонду, як найпростіших укриттів. Проте, погодження до Управління не надходило, що було б підставою для прийняття відповідного рішення, про що листом від 26.01.2024 № 21718-01-26 було повідомило ТОВ «Пролог-93».

Не погоджуючись з бездіяльністю щодо невиключення приміщення з фонду захисних споруд цивільного захисту, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

За визначенням пункту 14 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

За приписами абзацу перший частини другої статті 32 Кодексу цивільного захисту України, для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

Згідно частини 4 статті 32 Кодексу цивільного захисту України, для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

У відповідності до ч. 7 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Частиною 15 статті 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, ТОВ «Пролог-93», з урахуванням уточненої позовної заяви, просило визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради, що полягає у нездійсненні заходів по виключенню з фонду захисних споруд цивільного захисту міста Черкаси підвального приміщення (цокольний поверх) ТРЦ «Дніпро-Плаза» за адресою: вул. Припортова 34 у м.Черкаси, власником якого є позивач, як захисної споруди подвійного призначення, а також, зобов`язати Черкаську міську раду виключити підвальне приміщення (цокольний поверх) ТРЦ «Дніпро-Плаза» за адресою: вул. Припортова 34 у м. Черкаси, власником якого є позивач, як захисну споруду подвійного призначення з фонду захисних споруд цивільного захисту міста Черкаси.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до повноважень Черкаської міської ради не відноситься прийняття рішення про виключення приміщень з фонду захисних споруд, тому відсутні правові підстави для задоволення позову до Черкаської міської ради.

Також, судом першої інстанції зазначено, що представником позивача подавались до суду клопотання про заміну первинного відповідача - Черкаської міської ради на виконавчий комітет Черкаської міської ради, про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів - виконавчого комітету Черкаської міської ради, Управління цивільного захисту Черкаської міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та про заміну первинного відповідача - Черкаської міської ради на Управління цивільного захисту Черкаської міської ради.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу до подачі позовної заяви достеменно було відомо, який саме суб`єкт владних повноважень має бути належним відповідачем у даній справі. Однак, представник позивача належним чином не обґрунтував, не надав жодних належних доказів того, що саме Черкаська міська рада порушила права позивача у спірних правовідносинах та ніби-то повинна відповідати за його позовом щодо виключення підвального приміщення (цокольний поверх) ТРЦ «Дніпро-Плаза», як захисної споруди подвійного призначення з фонду захисних споруд цивільного захисту міста Черкаси.

Надаючи оцінку вищевказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно - владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Матеріали справи свідчать, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.07.2018 № 595 утворено тимчасову комісію з проведення обстеження будівель і споруд комунальної, державної та приватної власності (за згодою їх власників) форм власності для встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Так, вищезазначеною комісією виявлено серед інших - об`єкт, на території якого знаходиться споруда для укриття - підвал (цокольний поверх), що належить ТОВ «Пролог-93» по вул. Припортова 34 в місті Черкаси та запропоновано його включити до фонду захисних споруд подвійного призначення та найпростіших укриття міста Черкаси, як наслідок, згідно з протоколом від 02.06.2023 № 14 позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій створено тимчасову комісію для проведення оперативних комісійних обстежень об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, які передбачаються для укриття населення, зокрема їх готовності до використання за призначенням, забезпечення безперешкодного доступу до них населення, обладнання необхідним майном, облаштування покажчиками розміщення та руху до укриттів у складі представників: Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області; Черкаського районного управління ГУ ДСНС України у Черкаській області.

04 червня 2023 року комісією за участі директора ТОВ «Пролог-93» складено Акт оперативного огляду підвального приміщення (цокольного поверху) ТРЦ «Дніпро-Плаза» ТОВ «Пролог-93» розташованого за адресою: вул. Припортова 34 в місті Черкаси щодо можливості його використання для укриття населення.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - фонд захисних споруд), включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд, ведення обліку сховищ і протирадіаційних укриттів (далі - захисні споруди), споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів та первинних (мобільних) укриттів, що є об`єктами відповідного фонду, а також статус таких об`єктів для забезпечення захисту населення визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок № 138).

Відповідно до пункту 28 Порядку №138, у разі встановлення неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд у випадках, передбачених вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, визначеними МВС, підготовка пропозицій щодо подальшого використання захисних споруд, зокрема щодо їх виключення з фонду захисних споруд, належить до повноважень балансоутримувачів.

Згідно пунктів 29-30 Порядку №138, балансоутримувач здійснює підготовку документів, пов`язаних із виключенням захисних споруд із фонду таких споруд (далі - документи), перелік, форми та порядок підготовки яких установлено вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.

З метою встановлення потреби в захисних спорудах та погодження з ДСНС виключення захисних споруд із фонду таких споруд балансоутримувачі звертаються до органів місцевого самоврядування, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за місцезнаходженням захисних споруд, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать захисні споруди, з поданням пропозицій та документів.

Зазначені пропозиції та матеріали надсилаються до зазначених органів у паперовій або електронній формах за умови їх оформлення в установленому законодавством порядку.

Пунктом 31 Порядку №138 передбачено, що за зверненням балансоутримувачів органи місцевого самоврядування, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за місцезнаходженням захисних споруд, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі споруди, відповідно до повноважень, визначених Кодексом цивільного захисту України, та у визначені законодавством строки розглядають пропозиції щодо подальшого використання захисних споруд та визначають потреби фонду таких споруд.

Результати визначення потреби фонду захисних споруд оформлюються довідкою щодо потреби в захисній споруді цивільного захисту, складеною за формою, встановленою вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.

Відповідно до п.п. 32-33 Порядку №138, орган, до якого звернувся балансоутримувач, здійснює погодження поданих ним пропозицій та матеріалів з іншими органами, до повноважень яких відповідно до Кодексу цивільного захисту України належать питання визначення потреб фонду захисних споруд та виключення за погодженням із ДСНС захисних споруд із фонду таких споруд, без залучення такого балансоутримувача.

Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, районна держадміністрації, орган місцевого самоврядування за місцем розташування захисної споруди в разі згоди із змістом та висновками довідки щодо потреби в захисній споруді цивільного захисту, виданої іншим органом, погоджують питання виключення захисної споруди з фонду таких споруд без складення додаткових довідок щодо потреби в захисній споруді цивільного захисту шляхом надсилання відповідного листа.

За приписами пунктів 34-36 Порядку №138, надсилання матеріалів для погодження з ДСНС здійснює орган, до якого звернувся балансоутримувач.

Про результати розгляду ДСНС інформує орган, від якого надійшли матеріали у визначені законодавством строки.

Погодження та прийняття рішення про подальше використання захисної споруди, зокрема щодо її виключення з фонду захисних споруд, здійснюється за умови відповідності матеріалів вимогам законодавства та інших нормативно-правових актів, що діють у сфері цивільного захисту, а також потребам у захисних спорудах.

У разі невідповідності матеріалів зазначеним вимогам орган, що здійснює їх розгляд, приймає рішення про відмову у виключенні захисної споруди з фонду захисних споруд та інформує про це балансоутримувача із зазначенням причин відмови.

Матеріали, подані в паперовій формі, повертаються балансоутримувачу.

Отже, з вищевказаного слідує, що балансоутримувач оформлює відповідний пакет документів, що підтверджує неможливість подальшого утримання та експлуатації захисних споруд (подвійного призначення), визначених МВС та готує пропозиції щодо подальшого використання таких споруд та звертається до органу місцевого самоврядування, а орган місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених Кодексом цивільного захисту України, лише здійснює погодження поданих пропозицій із ДСНС.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, які уповноважені розглядати певний перелік питань.

Натомість, статтями 27-40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

В силу вимог пункту 10 частини 1 статті 36-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать виконання вимог законодавства щодо визначення потреби, створення, використання, утримання, реконструкції та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, здійснення контролю за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням та підтримкою в належному технічному стані.

Відповідно до пункту 1 Положення про управління цивільного захисту Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 26.01.2023 № 35-20, Управління є виконавчим органом Черкаської міської ради, підконтрольним і підзвітним Черкаській міській раді, підпорядкованим її виконавчому комітету та Черкаському міському голові.

Згідно пункту 1.4 Положення про управління цивільного захисту Черкаської міської ради, Управління є самостійною юридичною особою (самостійним виконавчим органом Черкаської міської ради), зареєстрованою у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, круглу печатку із зображенням Державного Герба України, печатки, штампи та відповідні бланки із своїм найменуванням, розрахункові рахунки в установах банків та рахунки, передбачені законодавством України.

Приписами пункту 2 Положення про управління цивільного захисту Черкаської міської ради передбачено повноваження управління.

Згідно пунктів 2.1, 2.27-2.33 Положення про управління цивільного захисту Черкаської міської ради, до повноважень Управління належить, серед інших:

- реалізація державної політики в межах повноважень у сфері цивільного захисту населення і території міста від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і оборонної роботи;

- здійснення організації виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту.

- здійснення визначення за погодженням з місцевою державною адміністрацією потреби фонду захисних споруд цивільного захисту.

- здійснення планування та організації роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення.

- здійснення підготовки пропозицій про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває та безхазяйних захисних споруд.

- здійснення організації обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

- здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту.

- здійснення організації з проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до повноважень Черкаської міської ради не відноситься прийняття рішення про виключення приміщень з фонду захисних споруд.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні клопотань ТОВ «Пролог-93» про заміну первинного відповідача - Черкаської міської ради на виконавчий комітет Черкаської міської ради, про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів - виконавчого комітету Черкаської міської ради, Управління цивільного захисту Черкаської міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, а також, про заміну первинного відповідача - Черкаської міської ради на Управління цивільного захисту Черкаської міської ради, з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

За приписами частини 4 статті 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

У відповідності до частини 7 статті 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 зазначив наступне: «…позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду».

Колегія суддів зазначає, що з аналізу статті 48 КАС України вбачається, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

Таким чином, в силу наведених вище приписів процесуального законодавства суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданих йому КАС України процесуальних повноважень виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та здійснити заміну первинного відповідача належним відповідачем.

Так само, в силу приписів статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення порушень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 640/26047/19.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 826/12172/18 та від 1 березня 2023 року у справі № 420/524/21.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, оскільки, адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача, водночас, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість замінити його належним відповідачем, а також, відсутні повноваження направляти справу до суду першої інстанції на новий розгляд, колегія суддів приходить до висновку, що правильним процесуальним наслідком за даних обставин буде зміна рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині, з урахуванням висновків викладених в цій постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з помилковим застосуванням норм процесуального права, у зв`язку з чим, воно підлягає зміні в мотивувальній частині.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року змінити в мотивувальній частині, з урахуванням висновків викладених в постанові суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Безименна Н.В.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 02.12.2024 р.