Постанова

від 27.11.2024 по справі 640/9558/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9558/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 08 березня 2022 року № 55 в частині притягнення старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 09 березня 2022 року № 45 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області в раніше присвоєному званні капітана поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 09 березня 2022 року по день винесення судового рішення у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 відкрито провадження у справі №640/9558/22 за вказаним позовом, та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX), Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/9558/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/9558/22 та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що не вчинив жодного дисциплінарного проступку, а тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби з поліції є незаконним та необґрунтованим.

Зокрема, апелянт стверджує, що службовим розслідуванням, на висновки якого послався суд першої інстанції, не встановлено те, що позивач порушив положення:

ст. 12 Закону України «Про національну поліцію», які передбачають безперервне забезпечення поліцією виконання своїх завдань та відсутність права на відмову в розгляді або відкладення розгляду звернень стосовно забезпечення прав людини, та юридичних осіб;

п.п. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виконання поліцейським службових обов`язків;

п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо знання законів та інших нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про безпідставний невихід позивачем на службу, оскільки з 28.02.2022 до 07.03.2022 позивач перебував на лікарняному у зв`язку з довготривалим переохолодженням при несенні служби з 24.02.2022 до 27.02.2022, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність №АЕ8К-243В-Р89А-ХЕЕР від 28.02.2022.

Наприкінці, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував обставину, що позивач після виходу з лікарняного (08.03.2022) 10.03.2022 року виконував функціональні обов`язки, що підтверджується довідками про результати проведення перевірок по зверненнях громадян, тобто наказ про звільнення з посади прийнято не 09.03.2022, а пізніше.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного грошового забезпечення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. У відзиві відповідач зазначає, що після розстановки сил та засобів відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 з`являвся на роботі та був задіяний на службі до 27 лютого 2022 року.

Після 27.02.2022 ОСОБА_1 не виходив на службу, проте повідомив, що з 28 лютого 2022 року відкрив електронний лікарняний листок непрацездатності. 05 березня 2022 року до відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ з відділення поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшла інформація про виявлення на блок-посту в смт Любар, Житомирської області, за кермом автомобіля марки «Фольсваген Т-5» старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 . За вказаним фактом останній перебував в іншій області у форменому одязі та покинув межі свого гарнізону не повідомивши будь-кого з керівників. У зв`язку з чим, за вих. №№ 5899, 5902 від 06 березня 2022 року та № 5914 від 08 березня 2022 року у Білоцерківському РУП ГУ НП в Київській області складено акти про не вихід на службу 05, 06, 07 та 08 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 . Окрім того, після вказаного за місцем проживання ОСОБА_1 вилучено табельну вогнепальну зброю з двома спорядженими магазинами до неї, які були передані та поміщені до кімнати зберігання зброї ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області. Отже, на переконання відповідача, у діях позивача вбачались порушення службової дисципліни.

Щодо процедури проведення службового розслідування, відповідач зазначає, що актом відмови від надання письмових пояснень від 08 березня 2022 року підтверджується, що позивач у телефонному режимі відмовився прибути для написання письмових пояснень в рамках службового розслідування, що свідчить про те, що позивач на власний розсуд відмовився скористатись наданим йому правом на захист відповідно до вимог Дисциплінарного статуту, а також вказує на його обізнаність про проведення відносно нього службового розслідування.

Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 листопада 2024 року.

05 листопада 2024 року у судовому засіданні оголошено перерву до 27 листопада 2024 року з метою витребування додаткових доказів та необхідністю викликати свідків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у судове засідання на 27 листопада 2024 року викликано Начальника відділу поліції № 1 Білоцерківського управління поліції ГУ НП в Київській області - ОСОБА_2 та Старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Білоцерківського управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_7. Витребувано у Головного управління Національної поліції в Київській області копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 .

На виконання вимог вказаної ухвали 25 листопада 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшли копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 .

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У судове засідання з`явився свідок - Начальник відділу поліції № 1 Білоцерківського управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , який надав поясненні щодо періоду перебування позивача на службі та щодо виконання ним службових обов`язків.

Старший інспектор сектору кадрового забезпечення Білоцерківського управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 у судове засідання в якості свідка не з`явилась з підстав перебування у декретній відпустці.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи та свідка, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.03.2022 №288 відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893, у зв`язку із надходженням до керівництва Головного управління Національної поліції в Київській області доповідних записок начальників структурних та відокремлених підрозділів Головного управління Національної поліції в Київській області про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУ НП в Київській області, які виразились у порушенні вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» наказано призначити службове розслідування за інформацією, викладеною у доповідних записках начальників структурних та відокремлених підрозділів Головного управління Національної поліції в Київській області про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУ НП в Київській області, які виразились у порушенні вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Наказ №288) (т. 1, а.с. 116-117).

За наслідком проведення службового розслідування, начальником Головного управління Національної поліції в Київській області генералом поліції третього рангу Андрієм Нєбитовим затверджено висновок від 08.03.2022 службового розслідування за інформацією, викладеною у доповідних записках начальників структурних та відокремлених підрозділів Головного управління Національної поліції в Київській області про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУ НП в Київській області, які виразились у порушенні вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Висновок) (т. 1, а.с. 188-262, т. 2, а.с. 1-90).

Зі змісту Висновку вбачається, що після розстановки сил та засобів відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 з`являвся на роботі та був задіяний на службі до 27 лютого 2022 року. Надалі, ОСОБА_1 не виходив на службу, проте повідомив, що з 28 лютого 2022 року відкрив електронний лікарняний листок непрацездатності. 05 березня 2022 року до відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ з відділення поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшла інформація про виявлення на блок-посту в смт Любар, Житомирської області, за кермом автомобіля марки «Фольсваген Т-5» старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 . За вказаним фактом останній перебував в іншій області у форменому одязі та покинув межі свого гарнізону не повідомивши будь-кого з керівників. У зв`язку з чим, за вих. №№ 5899, 5902 від 06 березня 2022 року та № 5914 від 08 березня 2022 року у Білоцерківському РУП ГУ складено акти про не вихід на службу 05, 06, 07 та 08 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 . Окрім того, після вказаного за місцем проживання ОСОБА_1 вилучено табельну вогнепальну зброю з двома спорядженими магазинами до неї, які були передані та поміщені до кімнати зберігання зброї ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУ.

Службовим розслідуванням встановлено, що у діях старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центу Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 05 по 08 березня 2022 року для виконання завдань пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 08 березня 2022 року №55 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», зокрема, до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 09 березня 2022 року № 45 о/с старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції без виплати грошового забезпечення.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центу Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 05 по 08 березня 2022 року для виконання завдань пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до вимог частини 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно вимог частини 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Частиною 1 статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч. 1 ст. 12).

Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно частин 1-4, 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Частиною 1 статті 15 Дисциплінарного статуту передбачено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Водночас, статтею 16 Дисциплінарного статуту передбачено строки проведення службового розслідування.

Так, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893) розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Відповідно до п. 14 Порядку № 893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, - після його протверезіння.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Відповідно до частин 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту ід час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Аналогічні положення закріплені в пунктах 2-3 розділу IV Порядку №893.

Згідно із частинами 1-3 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Як вбачається з Висновка службового розслідування від 08.03.2022, згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад Головного управління Національної поліції в Київській області переведено на посилений варіант службової діяльності.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Частинами 2, 3 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення стали обставини безпідставного не виходу на службу з 05 по 08.03.2022.

Вказаний висновок ґрунтується на поясненнях:

Начальника відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - ОСОБА_2 ;

Заступника начальника сектору моніторингу відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - Штундер С.В. ;

Т.в.о. начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - ОСОБА_4 ;

Начальника сектору моніторингу відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - Барчукова А.А. ;

Заступника начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - Романюка О.М. ;

Старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 .

Так, Начальник відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - ОСОБА_2 у своїх поясненнях від 08.03.2022 повідомив, що після розстановки сил та засобів відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 з`являвся на роботі та був задіяний на службі до 27 лютого 2022 року. Надалі, ОСОБА_1 не виходив на службу, проте повідомив, що з 28 лютого 2022 року відкрив електронний лікарняний листок непрацездатності. 05 березня 2022 року до відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ з відділення поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшла інформація про виявлення на блок-посту в смт Любар, Житомирської області, за кермом автомобіля марки «Фольсваген Т-5» старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 . За вказаним фактом останній перебував в іншій області у форменому одязі та покинув межі свого гарнізону не повідомивши будь-кого з керівників. У ході з`ясування обставин був складений акт про невихід на службу 05 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 . У подальшому 06 ,07, та 08 березня 2022 року ОСОБА_1 на службу не з`явився. Окрім того, після вказаного за місцем проживання ОСОБА_1 вилучено табельну вогнепальну зброю з двома спорядженими магазинами до неї, які були передані та поміщені до кімнати зберігання зброї ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області (т. 1, а.с. 146-147).

У поясненнях від 08.03.2022 Заступника начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - Романюка О.М. , Старший інспектор сектору кадрового забезпечення Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 та Т.в.о. начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 144-145, 148-149, 134-135) наведені аналогічні пояснення, що надані ОСОБА_2

Складу дисциплінарної комісії було відомо про обставини можливого знаходження позивача на лікарняному, так як сам позивач повідомляв ОСОБА_2 про те, що перебуває на лікарняному.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявна ксерокопія медичного висновку №АЕ8К-243В-Р89А-ХЕЕР від 28.02.2022 про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 по 07.03.2022, виданого КНП «Сквирської міської ради «Сквирський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (т. 1, а.с. 82).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.06.2021 за №728/36350, затверджено «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» (далі - Наказ №1066).

Згідно з пунктом 5 Наказу №1066 установлено, що за умови наявності відповідної технічної можливості щодо функціонування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в електронній системі охорони здоров`я для закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та здійснюють експертизу з тимчасової втрати працездатності, (далі - заклади охорони здоров`я) формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого підпунктом 1 пункту 1 цього наказу, є обов`язковим:

із 04 червня 2021 року - на період дії перехідної моделі роботи з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я та листками непрацездатності, виданими за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1454/10053, (далі - листок непрацездатності), що триває до 31 серпня 2021 року, (далі - перехідна модель) для закладів охорони здоров`я, які в установленому порядку підключені до електронної системи охорони здоров`я;

із 01 жовтня 2021 року - для всіх закладів охорони здоров`я.

За правилами пункту 8 Наказу №1066 для всіх закладів охорони здоров`я, які розпочали формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я в установленому порядку, з дати формування першого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, а також із 01 жовтня 2021 року видача листків непрацездатності відповідно до вимог, визначених в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196, Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055, Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 036/о "Журнал реєстрації листків непрацездатності", затвердженій наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 685/20998, Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 квітня 2008 року № 189, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04 липня 2008 року за № 589/15280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066), забороняється, окрім таких випадків:

1) продовження та закриття листків непрацездатності, що були видані особам до 01 жовтня 2021 року;

2) спливу строку, протягом якого лікуючий лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я. У такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я, а за її відсутності керівник закладу;

3) застрахованій особі протягом двох місяців з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження дитини - на підставі цього свідоцтва та рішення суду про усиновлення дитини;

4) виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності та Реєстром медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, які призводять до неможливості формування електронного листка непрацездатності в Електронному реєстрі більше ніж протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність - до усунення таких проблем (помилок);

5) зупинення в умовах воєнного стану доступу користувачів електронної системи охорони здоров`я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров`я;

6) порушення строків звернення пацієнта для продовження випадку тимчасової непрацездатності, якщо це порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, а також за умови, що на дату звернення за медичною та/або реабілітаційною допомогою пацієнт залишається непрацездатним відповідно до результатів проведеної експертизи тимчасової непрацездатності та висновку лікуючого лікаря про тимчасову непрацездатність зазначеного пацієнта. У такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності як продовження раніше виданого з дати наступної за датою завершення періоду непрацездатності, засвідченого раніше виданим листком непрацездатності, приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я, а за її відсутності керівник закладу.

У бланку листка непрацездатності, який видається у випадках, зазначених у цьому пункті, як продовження електронного листка непрацездатності, зазначається номер листка непрацездатності, який продовжується.

У той же час, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.06.2021 №1234, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2021 за №890/36512, затверджено Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності (далі - Порядок №1234), який визначає механізми видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстру листків непрацездатності (далі - Реєстр).

Згідно із пунктами 1, 2 розділу II Порядку №1234 дані медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок), що внесені до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, надходять з електронної системи охорони здоров`я.

Листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - РЗО).

Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Також, Постановлю Кабінету міністрів України від 17.04.2019 №328 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 №323) затверджено Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього (далі - Порядок №328), відповідно до підпунктів 1, 2, 3 пункту 2 якого єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності - унікальний номер, який формується та присвоюється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Реєстру, складається з цифр, що утворюють числа натурального ряду, шляхом додавання одиниці до останнього наявного номера, та за яким може бути ідентифіковано випадок тимчасової непрацездатності та всі пов`язані з ним документи в реєстрі; листок непрацездатності - сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) - електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров`я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення листка непрацездатності.

Отже, з огляду на викладене, медичний висновок №АЕ8К-243В-Р89А-ХЕЕР від 28.02.2022 про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 по 07.03.2022, який виданий КНП «Сквирської міської ради «Сквирський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» є належним доказом, що підтверджує факт тимчасової непрацездатності позивача.

Тож, матеріалами справи підтверджено обставини перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 28.02.2022 по 07.03.2022, що у свою чергу виключає наявність обставин безпідставного його не виходу на службу у період з 05.03.2022 по 07.03.2022.

З огляду на викладене, безпідставними є висновки суду першої інстанції про те, що у діях позивача вбачаються порушення норм чинного законодавства України, які виразилися у безпідставному не виході на службу з 05 по 07 березня 2022 року для виконання завдань пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам.

Що стосується відсутності позивача 08.03.2022 слід зазначити наступне.

Позивач стверджує, що 08.03.2022 після закінчення лікарняного вийшов на службу та здійснював свої функціональні обов`язки, про що свідчать, зокрема, Довідки про результати проведення перевірки заяв громадян, які затверджені 10.03.2022 Начальником відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - ОСОБА_2 .

Колегія суддів звертає увагу, що Висновок службового розслідування не містить в собі фактичних обставин перевірки виходу позивачем 08.03.2022 на службу та виконання ним функціональних обов`язків.

У свою чергу, судом апеляційної інстанції вижито заходів щодо додаткового витребування доказів та допитано свідка - Начальника відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції повідомив, що позивач з 24.02.2022 після початку повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації був задіяний на службі (охорона громадського порядку на блокпості) до 27 лютого 2022 року, а у подальшому він повідомив, що перебуває на лікарняному.

05 березня 2022 року до відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ з відділення поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшла інформація про виявлення на блок-посту в смт Любар Житомирської області за кермом автомобіля марки «Фольсваген Т-5» старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 з цивільними особами в автомобілі.

ОСОБА_2 вказав, що оскільки позивач покинув межі свого гарнізону та не повідомив про це будь-якого з керівників, то він порушив правила поведінки та дисципліни поліцейського. У зв`язку з чим, надано дорученням працівникам відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ забрати жетон та посвідчення поліцейського, які були відібрані 05.03.2022 у позивача працівниками відділення поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.

Окрім того, після вказаного за місцем проживання ОСОБА_1 вилучено табельну вогнепальну зброю з двома спорядженими магазинами до неї, які були передані та поміщені до кімнати зберігання зброї ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.

ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 на службу з 05.03.2022 по 08.03.2022 не виходив, про що складені відповідні акти. Також свідок зазначив, що йому, як керівнику відділу поліції, було відомо про знаходження ОСОБА_1 на лікарняному, однак, на його думку, діагноз, за яким позивачу відкрито лікарняний (травма ребра), дозволяв здійснювати першочергові заходи щодо охорони громадського порядку, враховуючи, що на той час цінилась кожна бойова одиниця.

Свідок повідомив, що після закінчення лікарняного ОСОБА_1 як бойова одиниця підрозділу на роботу не виходив. Однак, не виключив, що можливо бачив ОСОБА_1 08.03.2022 у приміщенні відділу поліції. Станом на 08.03.2022 позивач до служби не приступав, оскільки на той час у нього вилучено жетон, посвідчення поліцейського та вогнепальну зброю.

ОСОБА_2 також повідомив, що 24.02.2022 згідно з правилами внутрішньої організації роботи усі поточної матеріалами, які знаходись на виконанні у працівників поліції чоловіків, у тому числі розгляд звернень громадян, передані відповідальному працівнику - ОСОБА_4 , яка у подальшому виконувала таку роботу та обробляла відповідні матеріали (опитувала громадян тощо), оскільки весь чоловічій склад поліцейських був задіяний для виконання першочергових завдань, пов`язаних з охороною громадського порядку.

ОСОБА_2 зазначив, що довідки про результати проведення перевірок по зверненнях громадян від 10.03.2022, які ним затверджені 10.03.2022, безпосередньо виконані та складені ОСОБА_4 , а підпис ОСОБА_1 у цих довідках міститься лише як першочергово визначеного виконавця документу.

У свою чергу, представник відповідача у судовому засіданні наголосив, що після виходу 08.03.2022 позивачем з лікарняного йому повідомлено про те, що відносно нього розпочато службове розслідування, пов`язане із фактом не виходу на роботу у період з 05.03.2022 по 08.03.2022

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи міститься Акт від 08.03.2022 № 5914 про не вихід на службу без поважних причин, згідно з яким старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 без поважних причин не прибув на робоче місце, зокрема, 08.03.2022 за адресою місця дислокації підрозділу поліції де він проходить службу (т. 1 а.с.123).

Також у матеріалах справи знаходиться рапорт начальника Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Михайла Пелеха, яким останній доповів начальнику ГУНП в Київській області Андрія Нєбитова, про те, що старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 відсутній на службі, зокрема, 08.03.2022 та про те, що ОСОБА_1 не пояснює причини не виходу на службу (а.с. т. 1, а.с.126).

Отже, враховуючи наведені докази, пояснення представника відповідача та свідка, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт не виходу позивача на службу 08.03.2022 підтверджується матеріалами справи.

Тож, висновки службового розслідування щодо не виходу позивачем на службу 08.03.2022 сформульовані з повним та всебічним з`ясуванням всіх обставин, що стали підставою для його призначення.

Доводи позивача про те, що він після закінчення лікарняного 08.03.2022 вийшов на службу та здійснював свої функціональні обов`язки не підтверджується жодними доказами, у тому числі поясненнями свідка ОСОБА_2 .

Посилання позивача на Довідки про результати проведення перевірки заяв громадян, які затверджені 10.03.2022 Начальником відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - ОСОБА_2 (т. 2 а.с.142-145), як на підставу того, що він після 08.03.2022 здійснював функціональні обов`язки, не знаходять свого обґрунтування, оскільки, як вбачається з вказаних довідок, виконавцем цим довідок, окрім позивача, зазначена ОСОБА_4 , а як зазначив свідок ОСОБА_2 ОСОБА_4 з 24.02.2022 виконувала роботу та обробляла відповідні матеріали, виконавцем у яких першочергово був визначений позивач.

Окрім того, позивач у судовому засіданні визнав, що з приводу цих матеріалів (Довідок від 10.03.2022) контактував із ОСОБА_4, яка безпосередньо подавала вказані довідки на затвердження керівництву.

Щодо доводів позивача про порушення процедури проведення службового розслідування, а саме: неповідомлення про початок службового розслідування та про ненадання можливості надати пояснення, то колегія суддів такі доводи відхиляє, з огляду на наступне.

Аналіз положень пунктів 2, 3 розділу IV Порядку № 893 у взаємозв`язку з положеннями пункту 7 частини шостої статті 1, частин першої, дев`ятої статті 15 та частин першої-третьої статті 18 Дисциплінарного статуту, свідчить про те, що член дисциплінарної комісії, який проводить службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування. У свою чергу, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право на захист шляхом участі у службовому розслідуванні, у тому числі надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Водночас поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, наділено також правом відмовитися від надання пояснень.

При цьому, положення частини десятої статті 15 Дисциплінарного статуту та пункту 7 розділу V Порядку № 893 свідчать, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження та лише на підставі окремого рішення керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. Лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні поліцейський, який притягається до відповідальності, повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі ж розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Отже у тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали. У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.

Правова позиція у спорі, що виник за подібних правовідносин, викладена в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 200/11250/19-а.

Як повідомила представник відповідача у судовому засіданні, службове розслідування було призначено у формі письмового провадження. Водночас, позивачу запропоновано дати пояснення щодо факту вчинення дисциплінарного проступку, однак від надання пояснень позивач відмовився (Акт від 08 березня 2022 року, складений у зв`язку з тим, що позивач у телефонному режимі відмовився прибувати для написання письмових пояснень в рамках службового розслідування.), а отже позивач не скористався своїм правом на захист.

Чинним законодавством України передбачено право, а не обов`язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування.

Поряд з цим, приписами Дисциплінарного статуту встановлений обов`язок дисциплінарної комісії скласти акт, у разі відмови поліцейського від надання пояснень

Отже, дисциплінарною комісією було надано позивачу можливість скористатись своїм правом надати пояснення, однак позивач цим правом не скористувався.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 640/8784/21.

Аргумент позивача про те, що його не повідомили про початок службового розслідування не заслуговує на увагу, оскільки згадане службове розслідування проводилось у письмовій формі, а повідомлення поліцейського, який притягається до відповідальності, про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією, здійснюється лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні.

З огляду на викладене, службове розслідування стосовно позивача проведено з дотриманням порядку його проведення, який регламентований чинним законодавством України.

Отже, з огляду на викладене, ГУНП в Київській області при проведенні службового розслідування не допущено фундаментальні порушення порядку проведення службового розслідування, що стало наслідком прийняття обґрунтовано спірного Наказу №55, що стосується позивача, який, у свою чергу став підставою для звільнення його зі служби на підставі спірного Наказу №45.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.03.2022 № 55 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" в частині притягнення старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції за безпідставний не вихід на роботу 08.03.2022 року є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Як наслідок, відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області "По особовому складу" від 09.03.2022 №45 о/с про звільнення зі служби в поліції старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, однак дійшов неправильного висновку про безпідставний не вихід позивачем на службу у період з 05 по 07 березня 2022 року, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що у ці дні позивач з поважних причин не з`являвся на службу, адже перебував на лікарняному.

При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач 08.03.2022 без поважних причин не вийшов на службу, у зв`язку з чим порушив Присягу поліцейського, зокрема самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на органи поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за що спірним Наказом №45 звільнений з органу поліції.

Тому, рішення суду першої інстанції у мотивувальній частині підлягає зміні, у решті - залишенню без змін.

За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, водночас вважає необхідним змінити вказане судове рішення у мотивувальній частині, зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні позовних вимог є доводи, викладені у цій постанові апеляційного адміністративного суду. У решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Розподіл судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі не здійснюється, оскільки апелянт не сплачував судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року, зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні позовних вимог є доводи, викладені у цій постанові Шостого апеляційного адміністративного суду.

У решті рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма