Постанова

від 27.11.2024 по справі 580/6960/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6960/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Маловічко І.В., представника відповідача Щербини Н.І. в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Історія справи.

15.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» (надалі - ТОВ «ГАЗТРОН ТРЕЙД») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про: визнання протиправним і скасування розпорядження відповідача від 26.06.2024 №853-рл; зобов`язання відповідача прийняти рішення про видачу, а також видати йому ліцензію на право зберігання пального за адресою: Черкаська область, Уманський район, село Поташ, вул.Зінчук, 25; стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат; стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 19000,00грн; стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 88000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне розпорядження про відмову позивачу у видачі ліцензії на право зберігання пального є протиправним, оскільки прийнято з порушенням норм чинного законодавства, без врахування того пакету документів, що було надано позивачем.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним і скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.06.2024 №853-рл.; зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області повторно розглянути матеріали ТОВ «ГАЗТРОН ТРЕЙД» щодо отримання ліцензії на право зберігання пального за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н., с.Поташ, вул. Зінчук, 25,- та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки обґрунтоване рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами правомірність спірного розпорядження.

Суд першої інстанції зробив висновок, що позивач надав відповідачу пакет документів щодо права власності на нерухоме майно, земельну ділянку, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та документ щодо введення об`єкта в експлуатацію, тобто у повному обсязі, проте, розпорядження не містить зрозумілих обґрунтувань щодо неприйняття відповідачем документів, які надав позивач, відсутні мотиви прийняття такого рішення, тощо, тобто не відповідає положенням ст.2 КАС України.

Позивач судове рішення в частині відмовлених позовних вимог не оскаржує.

Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначених законодавством.

Позиція відповідача аналогічна позиції висловленій у суді першої інстанції, а саме те, що стаття 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (надалі - Закон №481) встановлено вичерпний перелік документів, необхідних для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, проте позивач для отримання ліцензії надав завірену копію акта від 28.10.1992, в якому відсутня адреса розташування об`єкта будівництва.

Також апелянт наголосив, що позивач не надав додатки до нього, що є невід`ємною його частиною, через що підстав для визначення вказаного акту, як введення в експлуатацію нерухомості та надавати право на зберігання пального за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н., с.Поташ, вул.Зінчук, 25, у відповідача не було.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому погоджується з висновками суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований, як юридична особа, основний вид діяльності «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом та подібними продуктами» і є платником ПДВ.

05.06.2024 позивач звернувся до відповідача з листом №64 про видачу ліцензії на право зберігання пального за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н., (раніше Манькійвський р-н.), с.Поташ, вул. Зінчук, 25.

До вказаного листа долучено було: виписку підприємства, Статут, документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку - договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки №323 від 07.07.2022, акт введення в експлуатацію Потаської нафтобази, Висновок експерта щодо результатів проведення будівельно-технічної експертизи про відповідність акту державної приймальної комісії про приймання закінченого будівництвом об`єкту від 28.10.1992, Витяг з державного реєстру речових прав №304430995 від 07.07.2022, Дозвіл Держпраці №ДЗ-5639/Ц/1-23 від 28.12.2023 (зберігання вибухопожежнонебезпечних речовин, газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежнонебезпечних та або пожежонебезпечних зонах, злив, очистка, нейтралізація резервуарів та інших ємностей з-під нафтопродуктів та інших небезпечних речовин), Дозвіл Держпраці №ДЗ-5646/Ц/1-23 від 28.12.2023 (експлуатація обладнання та захисні системи призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах вибухопожежнонебезпечних речовин згідно з переліком), платіжну інструкцію №63 від 04.01.2024 щодо щорічної плати за ліцензію.

Також у листі позивач звернув увагу, що відповідно до ст.15 Закону № 481 до заяви подає акт введення в експлуатацію, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства щодо об`єкту зберігання пального.

Отже, до заяви позивача був доданий акт про приймання закінченого будівництвом об`єкту від 28.10.1992, який відповідно до висновку експерта №359/05.2024 від 31.05.2024 ТОВ «Український центр експертизи та оцінки» щодо проведення будівельно-технічної експертизи акт від 28.10.1992 складений відповідно до форми та змісту вимог, чинних на території України на дату його складання будівельним нормативом - СниП 3.01.04-87 "Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".

Відповідач 26.06.2024 прийняв розпорядження №853-рл про відмову у видачі ліцензії в якому зазначено, що посилаючись на ст.15 Закону України від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» з урахуванням вимог наказу ДПС України від 22.04.2021 №446 «Про затвердження типових інформаційних карток адміністративних послуг» (зі змінами), наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 24.10.2023 №279 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг», на підставі доповідної записки Управління контролю за підакцизними товарами від 26.06.2024 №900/23-00-09-03-01 та поданої позивачем заяви щодо отримання ліцензії на право зберігання пального (вх. ГУ ДПС від 07.06.2024 №12439/АП). Підставою відмови зазначив відсутність документів, необхідних для отримання ліцензії відповідно до ст.15 вказаного вище Закону (а.с.101).

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає завдання та основні засади адміністративного судочинства.

Так частиною 1 цієї статті передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є:

1) верховенство права;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі;

5) обов`язковість судового рішення;

6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом;

8) розумність строків розгляду справи судом;

9) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (надалі - Закон №481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним його виробництвом та обігом на території України.

Статтею 1 Закону №481 визначені основні поняття:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості про:

ліцензіатів (для юридичних осіб - найменування, код ЄДРПОУ, для фізичних осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім`я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті), для спільної діяльності без створення юридичної особи - найменування, код ЄДРПОУ особи, відповідальної за ведення обліку спільної діяльності, для іноземного суб`єкта господарювання - найменування постійного представництва, реєстраційний номер постійного представництва);

місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (адреса);

дату видачі/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Згідно з окремими положеннями ст.15 ЗУ №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Висновки суду.

Отже, за результатами розгляду заяви позивача відповідач зобов`язаний видати ліцензію або рішення про відмову у її видачі, в якому вказати підставу для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Перевіряючи дослідженням доказів вказаної в Спірному рішенні підстави для відмови у видачі ліцензії, суд звернув увагу на наявність посилання на ст.15 вказаного вище Закону без конкретизації переліку документів, яких саме відповідно до вказаної норми Закону позивач не надав. Отже, воно не є належно обгрунтованим та не дозволяє позивачу усунути виявлені недоліки поданого ним пакету документів.

У заявлених спірних правовідносинах позивач надав відповідачу згаданий вище пакет документів щодо права власності на нерухоме майно, земельну ділянку, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та документ щодо введення об`єкта в експлуатацію. Тобто, загально він поданий у повному обсязі. Не врахування будь-якого з них відповідачем мало бути належно обгрунтованим. Посилання у відзиві на такі обставини і факти не враховані, оскільки вони не зазначені в Спірному рішенні, та, відповідно, відсутні підстави вважати, що саме такими мотивами керувалася посадова особа, що його винесла. Крім того, акт введення в експлуатацію об`єкта містить відомості про його місцезнаходження в м.Поташ, складений у зв`язку з реконструкцією нафтобази та інші відомості, що стосуються об`єкта позивача. То ж для неприйняття його до уваги відповідач мав мати та надати суду переконливі докази зміни такого об`єкта після дати вказаного акту. До їх наявності відповідач мав застосувати вказану вище норму ст.15 ЗУ №481/95-ВР про відповідальність осіб за достовірність даних у поданих для отимання ліцензії документах та перевірити їх у подальшому.

Доказів оцінки відповідачем вказаних позивачем відомостей з отриманих від нього документів суду не надано, що свідчить про безпідставне неврахування відповідачем змісту поданих позивачем для отримання ліцензії документів. Вказана в Спірному рішенні відповідача підстава не підтверджена, а отже, не відповідає вимогам закону та доводить обгрунтованість посилань позивача про його протиправність.

Відповідно до абзацу першого ст.16 ЗУ №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Тобто, саме на відповідача покладено обов`язок контролювати дотримання позивачем вимог вказаного закону, у т.ч. перевіряти поданий платником обсяг обов`язкових документів, наданих для отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 481/95-BP до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Отже, системний аналіз вищенаведених норм дає дійти висновку, що відповідач приймаючи рішення має прийняти його у межах своїх повноважень, у спосіб передбачений законом порядку, та таке рішення має відповідати положенням статті 2 КАС України, а саме з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), мотивованим і розсудливим, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тощо.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції зробив висновок, що спірне рішення відповідача не відповідає положенням ст.2 КАС України, оскільки у спірному рішення не вбачається мотивація і розсуд відповідача, які документи він вважає належними і приймає до уваги, а які документи, що були подані позивачем він вважає оформленими з порушенням, чому вони є такими, який саме документ не приймає до уваги, тощо.

Спірне розпорядження взагалі не має мотивації, чому воно приймається і яких документів не вистачає відповідачу для прийняття позитивного рішення про надання позивачу права на зберігання пального саме за такою адресою.

Апелянтом вказане не спростовано.

Суд першої інстанції правильно оцінив позицію відповідача, все що зазначає відповідач як у відзиві на позовну заяву (так і доводи апеляційної скарги) є лише поясненнями сторони, при цьому такі міркування і оцінка документів не містяться у спірному розпорядженні, через що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині скасування спірного розпорядження як протиправного, оскільки воно не відповідає положенням ч.2 ст.2 КАС України.

Окремо слід наголосити, що суд першої інстанції правильно вирішив щодо решти позовних вимог, обравши шлях зобов`язання відповідача повторно розглянути матеріали позивача, оскільки таким чином не порушується принцип дискреційності.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Крім того, надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст виготовлено 02.12.2024.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 р. - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк