Ухвала

від 30.12.2024 по справі 580/6960/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа №580/6960/24

адміністративне провадження № К/990/50796/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі №580/6960/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило суд:

визнати протиправним і скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.06.2024 №853-рл;

зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області прийняти рішення про видачу, а також видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» ліцензію на право зберігання пального за адресою: Черкаська область, Уманський район, село Поташ, вул.Зінчук, 25;

стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області судові витрати;

стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 19000, 00 грн;

стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 88000, 00 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2024, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024, позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.06.2024 №853-рл.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) повторно розглянути матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» (01133, м.Київ, вулиця Є.Коновальця, будинок 36, прим.31; код ЄДРПОУ 40237768) щодо отримання ліцензії на право зберігання пального за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н., с.Поташ, вул. Зінчук, 25,- та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки обґрунтоване рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024, та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Предметом оскарження в цій справі є відмова у видачі ліцензії на право зберігання пального.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Дана справа призначена та розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного письмового провадження.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень, ухвалених за правилами спрощеного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З огляду на предмет спору, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності та відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України могла бути розглянута за правилами письмового позовного провадження.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункти «а», «в» пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, яка подає касаційну скаргу.

Судом не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано у чому саме полягає фундаментальне та виняткове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Таким чином, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024, прийняті у даній справі, не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, та оскільки передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).

З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі №580/6960/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТРОН ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.Г. Стеценко

Судді Н.В. Коваленко

Т.Г. Стрелець