Ухвала

від 02.12.2024 по справі 240/26506/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 240/26506/23

адміністративне провадження № К/990/44964/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайдманн Малин Ізоляційні Компоненти» (далі - ТОВ «ВМІК», позивач) звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 22 серпня 2023 року:

- №00156750711 про визначення грошового зобов`язання ТОВ «ВМІК» сплатити раніше відшкодовану суму ПДВ в розмірі 1 335 306,00 грн та додатково штраф за ставкою 25% в розмірі 333 826,60 грн;

- №00156870711 про зменшення ТОВ «ВМІК» розміру від`ємного значення суми ПДВ на 290 157,00 грн;

- №00156880711 про застосування до ТОВ «ВМІК» штрафу в розмірі 3 400 грн;

- №00156790711 про визначення грошового зобов`язання ТОВ «ВМІК» з податку на прибуток підприємств на суму 998 200,00 грн та додатково штрафом за ставкою 25% в розмірі 249 550,00 грн;

- №00156810711 про зменшення ТОВ «ВМІК» від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 283 454,00 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, позов задоволено.

25 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 6 листопада 2024 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд зазначав про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання з цієї підстави.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередньої касаційної скарги (додано розділ про поновлення строку подання касаційної скарги), яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Так, на початку касаційної скарги міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, безпосереднє обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без належного обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Обов`язкових умов, передбачених при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі так і не зазначено.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська