Рішення

від 31.05.2024 по справі 240/26506/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/26506/23

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайдманн Малин Ізоляційні Компоненти" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайдманн Малин Ізоляційні Компоненти" (далі - ТОВ "ВМІК", товариство) із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00156750711 від 22.08.2023 про визначення грошового зобов`язання ТОВ "ВМІК" сплатити раніше відшкодовану суму ПДВ в розмірі 1 335 306,00 грн та додатково штраф за ставкою 25% в розмірі 333 826,60 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00156870711 від 22.08.2023 про зменшення ТОВ "ВМІК" розміру від`ємного значення суми ПДВ на 290 157,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00156880711 від 22.08.2023 про застосування до ТОВ "ВМІК" штрафу в розмірі 3 400 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00156790711 від 22.08.2023 про визначення грошового зобов`язання ТОВ "ВМІК" з податку на прибуток підприємств на суму 998 200,00 грн та додатково штрафом за ставкою 25% в розмірі 249 550,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00156810711 від 22.08.2023 про зменшення ТОВ "ВМІК" від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 283 454,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується з порушеннями, встановленими контролюючим органом за результатами документальної планової перевірки, а тому оскаржувані рішення відповідачем прийняті неправомірно, без достатніх підстав.

На думку товариства щодо його взаємовідносин із ТОВ "Технопрактик" та ТОВ "Газтехбуд", стосовно яких нібито встановлено відсутність фактичної можливості поставки ТМЦ та послуг, а також невключення «до бази оподаткування ПДВ суми ПДВ, сформовану при сплаті коштів за послуги з реконструкції навісу» всі податкові накладні та/ або розрахунки коригування до них, складені та зареєстровані після 1 липня 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Крім того, контролюючий орган не проводив зустрічних звірок для підтвердження господарських відносин та виду, обсягу і якості операцій та розрахунків між позивачем та вказаними контрагентами. Тому ТОВ "ВМІК" правомірно сформувало податковий кредит та отримало бюджетне відшкодування з ПДВ.

Стосовно висновку відповідача, зазначеного в акті перевірки від 14.02.2022, на підставі якого застосовано до товариства штраф в розмірі 3 400 грн за нескладення та нереєстрацію податкової накладної в ЄРПН 31.12.2019 на загальну суму 1 701 793,14 грн позивач пояснює, що ТОВ "Газтехбуд" - не припинено, не визнано банкрутом, отже вказана заборгованість не є безнадійно в розумінні пп.14.1.11 ПК України, отже, на час податкової перевірки у позивача були відсутні підстави для складання розрахунків коригування та зменшення податкового кредиту, сформованого при сплаті авансу в розмірі 1 701 793,14 грн.

Про висновок відповідача щодо відсутності реальної можливості у постачальників ТОВ "Технопрактик" здійснити постачання продукції на користь останнього, ТОВ "ВМІК" зазначає, що відповідач не спростував реального характеру виконаних поставок товарів від вказаного контрагента та не спростував права позивача на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 592 028,27 грн.

Щодо відносин ТОВ "ВМІК" із ТОВ "Газтехбуд" по влаштуванню нового навісу за договором РЕ5-119-17 позивач зазначає, що відповідач не спростував реального характеру виконаних будівельних робіт за договором генерального підряду № РЕ5-119-17 від 03.10.2017 силами ТОВ «Газтехбуд» та не спростував права позивача на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 549 826 грн, сплаченого в складі авансу генеральному підряднику.

Пояснює, що ГУ ДПС у Житомирській області наполягає на незаконності віднесення позивачем до податкового кредиту 283 632,19 грн при сплаті авансу за іншим договором генерального підряду № РЕ5-118-17 від 03.10.2017 на користь ТОВ «Газтехбуд» та на підставі податкової накладної цього контрагента посилаючись на факт невиконання ТОВ «Газтехбуд» умов договору генерального підряду № РЕ5-118-17 від 03.10.2017 і невиконання ним робіт із реконструкції навісу на території позивача. Позивач вважає, що за правилами ПК України невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором (в т.ч. у разі сплати авансу та віднесення сплаченої в його складі суми ПДВ по податкового кредиту) саме по собі не породжує податкових наслідків та не скасовує правомірності формування такого податкового кредиту. Однак, такого повернення авансу/попередньої оплати постачальником ТОВ «Газтехбуд» здійснено не було, таким чином, відповідач не спростував правомірності формування позивачем податкового кредиту в сумі 283 632,19 грн при сплаті авансу за договором генерального підряду №РЕ5-118-17 від 03.10.2017 на користь ТОВ «Газтехбуд».

Стосовно висновку контролюючого органу, що позивач протиправно продовжував нарахування амортизації на первісну вартість будівлі цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів (інв. № 552100006), зазначає, що в період реконструкції навісу цей цех фактично експлуатувався, тому причини призупиняти нарахування амортизації були повністю відсутні.

Зазначає, що висновок меморандуму ТОВ «Ернст енд Янг» від 13.05.2022 «Щодо наявності ділової мети у внутрішню групових операціях з отримання консультаційних послуг та трансферного ціноутворення» підтверджує наявність ділової мети в господарських операціях товариства з Weidmann Electrical Tehnology AG.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 31.10.2023.

20.10.2023 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС України в Житомирській області (далі - ГУ ДПС України в Житомирській області) (том VІ, а.с.43-58), в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вказала, що позивачем не спростовано факти порушень, встановлені за результатами перевірки, а тому спірні рішення винесені відповідачем правомірно.

Пояснює, що за результатами перевірки встановлено, що згідно з умовами договору ТОВ «Газтехбуд» не виконав свої договірні зобов`язання з реконструкції навісу отримавши попередню оплату. ТОВ «ВМІК» 06.12.2018 направило на адресу підрядника лист про розірвання договору в односторонньому порядку та претензію з вимогою повернути на поточний рахунок суму сплаченої попередньої оплати в сумі 1 701 793,14 грн. Враховуючи зазначене, виявлено порушення п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, так як підприємством не складено та не зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 31.12.2019 на загальну суму 1 701 793,14 грн, в тому числі ПДВ 283 632,19 грн.

Зазначає, що перевіркою також встановлено, що фактичний рух активів (ящиків дерев`яних) по ланцюгу постачання: ТОВ "Тайтан Логістик" - ТОВ «Технопрактик» - ТОВ «ВМІК»; ТОВ «Лісмак» - ТОВ «Технопрактик» - ТОВ «ВМІК» не відбувався.

Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ "Газтехбуд" зазначає, що 03.10.2017 між сторонами укладено договір генпідряду №РЕ5-119-17 на виконання роботи: улаштування навісу між реконструйованим складом та будівлею цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів, розташованого на території ПрАТ "Вайдмани-МПФ". Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що ТОВ «ВМІК» у перевіряємому періоді завищено податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від постачальника, по якому в ході перевірки не підтверджено саме факту отримання від нього послуг та у зв`язку з відсутністю даних послуг по ланцюгу постачання на загальну суму 799 827 грн.

Пояснює також, що об`єкт основних засобів «Будівля цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів» (основний засіб №552100006) в періоді із 27.07.2017 по 31.12.2019 перебував на реконструкції в зв`язку із проведенням робіт із реконструкцією навісу будівлі цеху з виробництва деталей із електроізоляційного картону, будівництвом навісу між реконструйованим складським приміщенням та будівлею цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів та реконструкцією автоматичної пожежної сигналізації, тому ТОВ «ВМІК» протиправно не припинило нарахування амортизації на цей період будівлі цеху.

Представниця контролюючого органу у відзиві зазначає, що отримання ТОВ «ВМІК» консультаційних послуг від Weidmann Electrical Technology AG на загальну суму 1 385 116,11 грн підпадає під визначення операцій, здійснених з нерезидентами, що не має розумної економічної причини (ділової мети), та по своїй суті являються формою управління власником (Weidmann Electrical Technology AG) стосовно заснованого ним підприємства (ТОВ «ВМІК»). Як передбачено ч.2 ст.65 ГКУ власник підприємства здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів отже відбулося завищення витрат понесених при здійсненні операцій з нерезидентами.

27.10.2023 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій він обґрунтовував свої заперечення на доводи контролюючого органу вказані у відзиві на позов (том VІ, а.с.71-76).

31.10.2023 відбулося підготовче засідання, яке протокольною ухвалою суду закрите та призначено розгляд справи по суті на 21.11.2023.

21.11.2023 протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 19.12.2023.

19.12.2023 протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2024.

18.01.2024 протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2024.

08.02.2024 представник позивача направив до суду додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю з мотивів, викладених у відзиві на адміністративний позов та поясненнях.

08.02.2024 ухвалою суду, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Працівниками ГУ ДПС України в Житомирській області на підставі наказу від 29.12.2021 № 1913-п та направлень від 06.01.2022 №№ 11-17 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ВМІК" з питань дотримання вимог податкового, валютного, iншого законодавства за період діяльності з 01.04.2017 по 30.09.2021 та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 30.09.2021.

За результатами перевірки складено акт від 14.02.2022 № 2221/06-30-07- 15/32002742 (том І, а.с. 30-78) у висновку якого контролюючим органом встановлено наступні порушення:

1. п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135, пп.140.5.15. п. 140.5. ст. 140 Податкового кодексу України, п.5 Положенння (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 та п.21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248, п.23, 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за № 288/4509, п. 8 Про затвердження Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", із змінами і доповненнями, п. 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. № 318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 998 202,00 грн та, відповідно, завищено від`ємне значення з податку на прибуток на загальну суму 2 283 454,00 грн;

2. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 1 385 335,00 грн, та, відповідно, завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2021 року в сумі 290 157,00 грн.

3. п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого не складено та не зареєстровано податкову накладну в ЄРПН 31.12.2019 на загальну суму 1 701 793,14 грн, в тому числі ПДВ 283 632,19 грн тощо.

Позивач не погодився із зазначеними висновками перевірки та 16.06.2022 подав відповідачу заперечення до вказаного акту перевірки (том І, а.с. 110-114).

Позивач отримав відповідь про розгляд заперечення № 18101/6/06-30-07-11 від 17.08.2023 (том І, а.с. 106) в якому відповідач залишив без задоволення заперечення на акт перевірки та прийняв податкові повідомлення-рішення від 22.08.2023 (том І, а.с. 18 -28):

- №00156750711, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 1 335 306,00 грн, та застосовано штрафні санкції у розмірі 333 826,6 грн.;

- №00156790711, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 247 750,00 грн, в тому числі за штрафними санкціями 249 550,00 грн;

- №00156880711, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 400,00 грн, в тому числі за штрафними санкціями 3 400,00 грн.;

- №00156870711, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 290 157,00 грн;

- №00156810711, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 283 454,00 грн.

Оскільки в ході процедури адміністративного оскарження не було відновлено порушених прав ТОВ "ВМІК", не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пункт 198.1 статті 198 ПК України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних тощо.

Стосовно спірних податкових повідомлень - рішень: №00156750711, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 335 306,00 грн, та застосовано штрафні санкції у розмірі 333 826,60 грн; №00156870711, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 290 157,00 грн; №00156880711, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3400,00 грн, в тому числі за штрафними санкціями 3400,00 грн, суд зазначає про таке.

Встановлено, що вказані спірні рішення прийняті контролюючим органом за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ "Технопрактик" та ТОВ «Газтехбуд».

Як видно з матеріалів справи 03.10.2017 між ДП "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" (замовник) та ТОВ "Газтехбуд" (підрядник) укладено договір генпідряду №РЕ5-119-17, сторони якого погодили, що підрядник зобов`язується за завданням замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: улаштування навісу між реконструйованим складом та будівлею цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів, розташованого на території ПрАТ "Вайдмани-МПФ" за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Приходька, 66, відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог чинного законодавства України для таких видів робіт (том ІІ, а.с. 6-12).

Згідно з пунктом 1.2. цього договору склад (зміст) та обсяги (види) робіт, що доручаються до виконання підряднику визначені в проектно-кошторисній документації, що додається до цього договору і є невід`ємною частиною.

Пунктом 3.2. договору визначено, що підрядник зобов`язався розпочати виконання робіт не пізніше 5 робочих днів з дати отримання підрядником авансу, згідно пункту 6.1.1. договору.

Відповідно до пункту 6.1.1 договору генпідряду від 03 жовтня 2017 року, сторони погодили, що протягом 3 банківських днів з дати укладання даного договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника аванс для придбання будівельних матеріалів та відрядження працівників на місце будівельних робіт, в розмірі 50% від суми договору згідно пункту 2.2. договору.

13.10.2017 на виконання пункту 6.1.1. договору генпідряду №РЕ5-119-17, згідно з платіжним дорученням №3814 ТОВ «ВМІК» на поточний рахунок ТОВ "Газтехбуд" було перераховано аванс в розмірі 50% від договірної ціни (вартості робіт), що становить 3 298 960,00 грн, в тому числі ПДВ 549 826,70 грн (том ІІ, а.с.236).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено Господарським судом Харківської області у рішенні від 16.12.2019 у справі №922/3282/19 за позовом ДП "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" до ТОВ "Газтехбуд" про стягнення 1 303 009,39 грн - ТОВ "Газтехбуд" у квітні 2019 року було виконано частину робіт за договором генпідряду від 03 жовтня 2017 року: відповідно до акту від 30 квітня 2019 року № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року (примірна форма № КБ-2в) виконано робіт на загальну суму 1 525 147,63 грн; відповідно до акту від 30 квітня 2019 року № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року (примірна форма № КБ-2в) виконано робіт на загальну суму 1 970 802,98 грн; загальна вартість виконаних робіт та витрати за квітень 2019 року (примірна форма №КБ-3) від 30 квітня 2019 року склала 3 495 950,61 грн. Таким чином на сьогоднішній день заборгованість ТОВ "Газтехбуд" перед позивачем за цим договором генпідряду від 03 жовтня 2017 року складає 1 303 009,39 грн (том ІІ, а.с. 94-98).

Як пояснює представник контролюючого органу дану суму ПДВ в розмірі 549 826,70 грн, з попередньої оплати ТОВ «ВМІК» віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2017 року, згідно з податковою накладною № 4 від 13.10.2017 та в листопаді 2017 року заявлено до бюджетного відшкодування, що підтверджується додатком № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року.

Однак, звертає увагу, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов у ТОВ "Газтехбуд" для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року, отриманих від ТОВ "Газтехбуд", у графі 10 «Витрати труда робітників-будівельників на обсяг робіт, люд.-год.» зазначено показник 4007,92 люд.год., в тому числі по акту № 1 від 30.04.2019р. 2310,18 люд.год., по акту № 2 від 30.04.2019р. 1697,74 люд.год. Тобто, проаналізувавши акти виконаних робіт, перевіркою встановлено нереальність здійснення господарської операції, оскільки для надання послуг з виконаних будівельних робіт, в кількості 4007,92 людино-годин протягом квітня 2019 року (21 робочий день, 8-ми годинний робочий день) необхідно 23,9 працівника (4007,92/21/8=23,9), які у підрядника та у субпідрядника взагалі відсутні. ТОВ "Газтехбуд" податкову звітність за 2019 рік не подавало, остання звітність була подана за липень 2018 року, тому інформація стосовно облікової кількості штатних працівників у ТОВ "Газтехбуд" за квітень 2019 р. відсутня. У зв`язку із неможливістю самостійного надання послуг ТОВ "Газтехбуд", було досліджено джерела походження послуг згідно ЄРПН.

Вказує також, що ТОВ "Газтехбуд" протягом квітня 2018 року здійснювало придбання робіт по улаштуванню навісу між реконструйованим складом та будівлею цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів, розташованого на території ПрАТ "Вайдманн-МПФ" за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Приходька,66 від ТОВ "Будівельна компанія "Дім-Буд" код ЄДРПОУ 41641175 на загальну суму 4 503 337,00 грн, в тому числі ПДВ 750 556,2 грн, від: ТОВ "Будівельна компанія "Дім-Буд", дата державної реєстрації 06.10.2017. З 01.04.2021 року товариство ліквідовано (закрито) та знято з обліку платника податків з 31.03.2021 за № 1910130200104. Свідоцтво платника ПДВ 15.03.2019 анульовано за власним бажанням.

На підставі наведеного контролюючий орган робить висновок, що у ході проведеного аналізу неможливо встановити кінцевого виконавця послуг та виробника товарів, та дослідити ланцюги постачання по вищезазначеним постачальникам, в зв`язку із чим встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів та послуг, введення в обіг яких (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів та послуг (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу. Отримана в ході проведення перевірки інформація та досліджені первинні документи вказують на обставини документального оформлення операцій з постачання послуг до кінцевого покупця ТОВ «ВМІК» без їх фактичного руху.

Представник позивача заперечує проти таких доводів відповідача і зазначає у відповіді на відзив, що ГУ ДПС у Житомирській області у своєму відзиві на позов заперечує реальний характер наданих послуг, наводячи аналіз діяльності контрагентів ТОВ «Газтехбуд» за даними ЄРПН та АІС «Податковий блок». Разом із тим, відповідач у відзиві на позов не заперечує і не спростовує доводів позивача про те, що: вказаний навіс фактично зведений (влаштований/побудований) на відповідній ділянці території виробничих приміщень позивача; на виконання вказаних будівельних робіт був розроблений робочий проект ТОВ «Інститут будівництва» Інженерної академії України; не заперечує складених актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) котрі були додані до позову; не спростовує висновків рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2019 у справі № 922/3282/19, яким встановлено загальну вартість фактично виконаних робіт на суму 3 495 950,61 грн та стягнуто залишок невідпрацьованого авансу на суму 1 303 009,39 грн; не заперечує факту внесення відомостей про влаштований навіс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як складової частини об`єкта нерухомого майна, про що свідчить витяг з ДРРПНМ № 216507518 від 16.07.2020. Таким чином стверджує, що відповідач не спростував реального характеру виконаних будівельних робіт за договором генерального підряду №РЕ5-119-17 від 03.10.2017 силами ТОВ «Газтехбуд» та не спростував права позивача на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 549 826 грн, сплаченого в складі авансу генеральному підряднику.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що доводи представника позивача підтверджені належними доказами: копією робочого проекту ТОВ «Інститут будівництва» Інженерної академії України (том ІІ, а.с. 15-59); актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) (том ІІ, а.с. 60-79); витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 216507518 від 16.07.2020, що в свою чергу підтверджує улаштування навісу, та відповідно право позивача на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 549 826 грн, сплаченого в складі авансу генеральному підряднику.

Щодо позиції контролюючого органу про те, що у ТОВ "Газтехбуд" та ТОВ "Будівельна компанія "Дім-Буд"на підставі аналізу бази даних ЄРПН АІС «Податковий блок» для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів при значних обсягах реалізації товарів встановлено відсутність необхідних умов, суд зазначає, що п. 198.6 ст.198 ПК України, чітко визначає що податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Доказів того, що контролюючий орган провів зустрічну звірку з вказаним контрагентом не має, тому висновки перевіряючих не підтверджуються у визначеному законом порядку.

Проаналізувавши наведене суд зазначає, що статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідне лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Тобто, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише інформаційними базами даних, що можливо ймовірно вказують на допущені контрагентом порушення вимог законодавства, або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив певні порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Судова практика однозначно вказує на той важливий аспект, що при дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів, підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця із зазначеними продавцем недостовірними відомостями.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер, потребує ретельної перевірки чи отримання підтвердження з альтернативних джерел та не являється належним доказом.

Стосовно спірного рішення №00156870711, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 290 157,00 грн в яке ввійшло заниження ТОВ «ВМІК» податкового зобов`язання з ПДВ на суму 283 632 грн суд зазначає наступне.

03.10.2017 між ДП "ВМІК" (замовник) та ТОВ "Газтехбуд" (підрядник) укладено договір генпідряду №РЕ5-118-17 (том ІІ, а.с. 80-84) за умовами якого підрядник зобов`язувався своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик зобов`язався якісно виконати наступні роботи: реконструкцію навісу, прибудованого до будівлі цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів, корпус 1, в складські приміщеннях, розташованого на території ПрАТ "Вайдмани-МПФ" за адресою Житомирська обл., м. Малин, вул. Приходька, 66, відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог чинного законодавства України для таких видів робіт (п.1.1 договору).

Договірна ціна (вартість робіт) за цим договором є твердою, визначається на основі твердого кошторису (додаток № 1) і складає 3 403 586,28 грн в тому числі ПДВ 567 264,38 грн. (п. 2.2 договору). Договірна ціна (вартість робіт) включає вартість матеріалів, обладнання та всі інші витрати підрядника, пов`язані з виконанням робіт за цим Договором, а також винагороду підрядника (п.2.3 договору).

Відповідно до п. 4.2.7 договору, у разі, якщо підрядник не береться в строк, вказаний в договорі, за виконання робіт або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право в односторонньому порядку розірвати договорі та вимагати від підрядника повернення сплачених замовником коштів (авансу) з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також виплати передбачених договором та чинним законодавством України штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Як видно з матеріалів справи та встановлено в рішенні Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/3217/19, за позовом ДП "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" до ТОВ "Газтехбуд", про стягнення коштів, яке набрало законної сили, 13.10.2017 на виконання п. 6.1.1. договору №РЕ5-118-17, згідно із платіжним дорученням №3815 ТОВ «ВМІК» на поточний рахунок ТОВ "Газтехбуд", було перераховано аванс в розмірі 50% від договірної ціни (вартості робіт), що становить 1 701 793,14 грн, в тому числі ПДВ 283 632,19 грн, проте ТОВ "Газтехбуд" не приступив до виконання зобов`язань за договором та не виконав роботи у строк, встановлений п. 3.1. договору (зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 28.12.2017). Доказів виконання такого зобов`язання або підстав для звільнення від його виконання відповідачем не було надано до суду. Зазначене з урахуванням п. 4.2.7 договору дає право замовнику в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати від підрядника повернення сплачених замовником коштів (авансу) з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також виплати передбачених договором та чинним законодавством України штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Господарський суд Харківської області зазначає у вказаному рішенні, що з наявних в матеріалах справи документів видно, що 06.12.2018 позивач направив на адресу ТОВ "Газтехбуд" лист про розірвання договору в односторонньому порядку (вих. № 2173) та претензію (вих. №2174) з вимогою повернути на поточний рахунок позивача суму сплаченої попередньої оплати (1 701 793,14 грн) та сплатити пеню за несвоєчасне виконання робіт по договору. Відповідач вказані вимоги залишив поза увагою, аванс не повернув, доказів зворотного до суду не було надано. На підставі наведеного суд прийняв рішення у цій справі про стягнення коштів в сумі 1 701 793,14 грн, з ТОВ "Газтехбуд" на користь ТОВ «ВМІК» (том ІІ, а.с. 88-93).

В матеріалах справи є інформація про виконавче провадження від 07.09.2023 по наказу від 18.12.2019 №922/3217/19, виданого Господарським судом Харківської області, про стягнення коштів з ТОВ "Газтехбуд" на користь ДП "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" з якого видно, що 04.08.2023 головним державним виконавцем Форсекк К.Й. винесено постанову про припинення розшуку майна та повернення виконавчого документа стягувачу п.2 ч. 1 ст. 37 (відсутність у боржника майна).

Контролюючий орган у своєму відзиві зазначає, що суму ПДВ в розмірі 283 632, 19 грн, з попередньої оплати ТОВ «ВМІК» по вказаному договору №РЕ5-118-17 віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2017 року, згідно податкової накладної № 3 від 13.10.2017. Згідно з даними бухгалтерського обліку, а саме по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 01.10.2021 рахується дебіторська заборгованість в сумі 1 701 793,14 грн, на користь ТОВ «ВМІК».

Вважає, що перерахувавши попередню оплату за реконструкцію навісу ТОВ "Газтехбуд", сума ПДВ з якої позивачем віднесена до складу податкового кредиту та не була використана в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, що підтверджується рішенням Господарського суду та в подальшому не може бути використана, оскільки відповідний договір на виконання робіт було розірвано, а роботи по реконструкції, навісу, прибудованого до будівлі цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів, корпус 1, в складські приміщеннях, розташованого на території ПрАТ "Вайдмани-МПФ" за адресою Житомирська обл., м. Малин, вул. Приходька, 66, виконані іншим підрядником. Тому на порушення п.198.5 ст. 198 ПК України товариством в грудні 2019 року не включено до бази оподаткування податком на додану вартість суму податкового кредиту сформованого при сплаті коштів за послуги з реконструкції навісу, який не може бути використаний в господарській діяльності платника податку, в результаті чого занижено податкові зобов`язання на загальну суму ПДВ 283 632,00 грн.

Представник позивача категорично не погоджується з такими доводами контролюючого органу, так як за правилами ПК України невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором (в т.ч. у разі сплати авансу та віднесення сплаченої в його складі суми ПДВ по податкового кредиту) саме по собі не породжує податкових наслідків та не скасовує правомірності формування такого податкового кредиту. Повернення авансу/попередньої оплати постачальником ТОВ «Газтехбуд» здійснено не було, таким чином, відповідач не спростував правомірності формування позивачем податкового кредиту в сумі 283 632,19 грн при сплаті авансу за договором генерального підряду №РЕ5-118-17 від 03.10.2017 на користь ТОВ «Газтехбуд».

Суд зазначає, що п. 192.1 ст.192 ПК України визначено - якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Згідно з п. 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних тощо.

Узагальнюючи наведене, суд вважає доводи ТОВ «ВМІК» обґрунтованими, так як сума авансу не була повернута, не відбулося й примусового стягнення цих коштів, не встановлено фактів використання товарів/послуг , необоротних активів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку як того вимагає пункт 198.5 ст. 198 ПК України, а отже у позивача були відсутні підстави для складання розрахунків коригування та зменшення податкового кредиту, сформованого при сплаті авансу за договором генерального підряду № РЕ5-118-17 від 03.10.2017 на користь ТОВ «Газтехбуд».

Щодо спірного рішення ППР № 00156880711 від 22.08.2023 про накладення штрафу в розмірі 3 400 грн на позивача за нереєстрацію податкової накладної в ЄРПН 31.12.2019 на загальну суму 1 701 793,14 грн, в тому числі ПДВ 283 632,19 грн суд зазначає, що контролюючий орган посилався в акті перевірки 14.02.2022 на підпункт «г» пункту 198.5 ст. 198 ПК України.

Накладення штрафу, а думку суду, є неправомірним, оскільки суд вже надав оцінку щодо сплаченого позивачем авансу ТОВ «Газтехбуд» і так як сума авансу не була повернута, не відбулося й примусового стягнення цих коштів, не встановлено фактів використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку як того вимагає пункт 198.5 ст. 198 ПК України, а отже у позивача були відсутні підстави для складання розрахунків коригування та зменшення податкового кредиту, сформованого при сплаті авансу за договором генерального підряду № РЕ5-118-17 від 03.10.2017 на користь ТОВ «Газтехбуд» відповідно відсутній обов`язок реєструвати податкову накладну.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Технопрактик» за результатами перевірки яких відповідач зробив висновок про відсутність реального вчинення позивачем господарських операцій та неправомірне віднесення цієї суми до складу податкового кредиту за період з 01.04.2017 по 30.09.2021 в якому ТОВ «ВМІК» відобразив отримання від ТОВ «Технопрактик» ящиків дерев`яних на загальну суму 3 552 169,67 грн, в т.ч. ПДВ 592 028,27 грн суд зазначає, що відповідач наводить характеристику діяльності ТОВ «Технопрактик» та його контрагентів виключно за даними ЄРПН та АІС «Податковий блок».

Висновок ГУ ДПС у Житомирській області щодо неможливості здійснення досліджуваних господарських операцій з отримання від ТОВ «Технопрактик» ящиків дерев`яних ґрунтується на сукупності з`ясованих доказів, їх об`єктивності та сутнісному зв`язку із такою операцією, а саме: встановлено документальне оформлення операцій поставки без фактичного здійснення операцій; суб`єктигосподарювання по ланцюгу постачанняТОВ"Техноплато", ТОВ «Лісмак», ТОВ "Тайтан Логістик" - ТОВ «Технопрактик» ТОВ «ВМІК» - не мають виробничих потужностей, автотранспорту для перевезення вантажів, що фізично унеможливлює виконання договірних умов у задекларованих обсягах (поставки ящик); незначна кількість, враховуючи специфіку досліджуваних операцій та обсяги виконання, працівників у ТОВ "Техноплато", ТОВ «Лісмак», ТОВ "Тайтан Логістик""; неможливо встановити кінцевого виробника товарів та дослідити ланцюги постачання по вищезазначеним постачальникам у зв`язку із відсутністю придбання відповідних товарі по ланцюгах згідно даних ЄРПН.

Позивач не згоден з такими доводами відповідача оскільки, зустрічна звірка взаємовідносин ТОВ «ВМІК» та ТОВ «Технопрактик», а також останнього та його контрагентів, - не здійснювалась. Відомості про контрагентів ТОВ «Технопрактик», наведені контролюючим органом на конкретні дати без дослідження їхньої динаміки за весь час взаємовідносин цих платників податків.

Суд вважає, що доводи контролюючого органу про відсутність реального вчинення позивачем господарських операцій спростовуються наданими ТОВ «ВМІК» первинними документами, які знаходяться в матеріалах даної справи: договір укладений 17.06.2016 між ТОВ "ВМІК" та ТОВ «Технопрактик» про постачання дерев`яної тари (том ІІІ, а.с. 117-119); видатковими накладними на дерев`яні ящики, товарно транспортними накладними на їх перевезення (том ІІІ, а.с.106 - 107, 120- 213); банківськими виписками (том ІІІ, а.с. 214- 251, том IV, а.с. 1- 119); складськими документами на видачу дерев`яних ящиків (том IV, а.с.120-240); актами на списання ТМЦ (том IV, а.с.242 -251, том V, а.с. 1-52); журналами господарських операцій (том V, а.с. 53- 128); податковими накладними (том V, а.с. 129-170); актами огляду дерев`яного пакувального матеріалу ТОВ «Технопрактик», складені державними фітосанітарними інспекторами Головного управління Держпродспоживчслужби в Полтавській області (том VІ, а.с. 88-99); актами відповідності про проведення термічної обробки тари виконавцем ПрАТ «Будтранссервіс» (том VІ, а.с. 100-104).

Висновки відповідача, про те, що постачальники контрагента ТОВ "Техноплато", ТОВ «Лісмак», ТОВ "Тайтан Логістик" не мали можливості виробляти/зберігати товар не приймаються судом з огляду на таке.

Суд зазначає, що п. 198.6 ст.198 ПК України, чітко визначає, що податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Доказів того, що контролюючий орган провів зустрічну звірку з вказаним контрагентом не має, тому висновки перевіряючих не підтверджуються у визначеному законом порядку.

Відповідно до висновків викладених у Постанові Верховного Суду від 30 серпня 2019 року у справі № 804/17176/14 : «Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними».

Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що висновок відповідача про те, що ТОВ «ВМІК» за період що перевірявся завищив податковий кредит з податку на додану по контрагенту ТОВ "Технопрактик" за операціями з придбання дерев`яних ящиків, реальність (фактичне) вчинення якої не відбулось, на загальну суму ПДВ 592 033,00 грн не підтверджено належними доказами, а тому є необґрунтованим.

Щодо податкових повідомлень-рішень: №00156790711, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибутокна загальну суму 1247750,00 грн, в тому числі за штрафними санкціями 249550,00 грн; №00156810711, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2283454,00 грн, суд встановив таке.

Перевіркою виявлено фактичне переміщення ідентифікованих товарно- матеріальних цінностей, які в подальшому частково списані, встановлено здійснення ТОВ «ВМІК» документального оформлення насправді вчиненої господарської операції з безоплатного отримання товарно-матеріальних цінностей від невстановлених перевіркою суб`єктів господарювання, але не на виконання договору з ТОВ «Технопрактик» тому контролюючий орган робить висновок про отримання ідентифікованих товарно-матеріальних цінностей на суму 2 960 142,0 грн, які вважаються такими, що безоплатно отримані ТОВ «ВМІК» від невстановленого(них) перевіркою суб`єкта(ів) господарювання.

Суд зазначає, що надавши вище оцінку господарським відносинам позивача з ТОВ «Технопрактик» із здійснення поставок дерев`яних ящиків, які підтверджені переліченими вище первинними документами, розглядати припущення ГУ ДПС в Житомирській області про безоплатне отримання ТОВ «ВМІК» товарно-матеріальних цінностей від невстановлених перевіркою суб`єктів господарювання, без достатніх доказів зі сторони суб`єкта владних повноважень в підтвердження своїх доводів, не є доцільним так як висновок судом уже зроблено.

Іншим порушенням, яке є складовою суми донарахованих податків та застосованих штрафних санкцій є порушення щодо завищення нарахування амортизації на основний засіб, який перебував на реконструкції (модернізації).

Як зазначає контролюючий орган плановою перевіркою встановлено, що об`єкт основних засобів «Будівля цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів» (основний засіб №552100006) в періоді із 27.07.2017 по 31.12.2019 перебував на реконструкції в зв`язку із проведенням робіт із реконструкцією навісу будівлі цеху з виробництва деталей із електроізоляційного картону, будівництвом навісу між реконструйованим складським приміщенням та будівлею цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів та реконструкцією автоматичної пожежної сигналізації.

ТОВ «ВМІК» у 2020 році збільшило вартість будівлі цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів на суму 7 030 733,03 грн, що проведено бухгалтерською проводкою Дт117 Кт152 на суму 7030733,03грн. (37606,82+1630538,14+5362588,07).

ТОВ «ВМІК» не здійснювалось призупинення нарахування амортизації на період реконструкції, модернізації, добудови об`єкта основних засобів «Будівля цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів» (основний засіб №552100006).

Тому, на думку відповідача, за період з 01.08.2017 по 31.12.2019 товариством було протиправно нараховано амортизації (Дт23 Кт131) по об`єкту будівля цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів (№552100006) в сумі 3 277 401,78 грн, в т.ч.: за серпень-грудень 2017 р. в сумі 563 265,88 грн, за січень-грудень 2018 р. в сумі 1 351 838,10 грн., за січень-грудень 2019 р. в сумі 1 362 297,80 грн.

ТОВ "ВМІК" заперечує проти таких доводів відповідача та вказує, що ГУ ДПС у Житомирській області не спростувало доводів позовної заяви про те, що поліпшення орендованої будівлі (інв. № 552100006) в період реконструкції фактично експлуатувалися, тому причини призупиняти нарахування амортизації були повністю відсутні. Пояснює, що як видно з проектної документації по улаштуванню навісу, отриманої від ТОВ «Інститут будівництва» Інженерної академії України, - реконструкція навісу не впливала на експлуатацію орендованої будівлі цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів з її поліпшеннями, адже на сторінці 24 робочого проекту враховано (запроектовано) проведення робіт в умовах діючого підприємства. Крім того, відповідач не наводить у своєму відзиві будь-якого спростування відомостям, які наявні у доданих до позову табелів обліку робочого часу за грудень 2017 грудень 2019 років, згідно яких зазначені у ньому працівники позивача продовжували роботу на підприємстві на дільниці пресування, котра розташована у вказаному цеху. Звертає увагу також на арифметичні помилки в акті перевірки від 14.02.2022 - неправильно вказана сума нарахованих амортизаційних відрахувань за І кв 2019, півріччя 2019 року, три квартали 2019 року та 2019 рік. Помилково взято річну амортизацію по об`єкту ІН 552100006 за даними бухгалтерського обліку, а не податкового.

Відповідно до пп. 138.3.1. п. 138.3 ст. 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв`язку з їх консервацією.

Пунктом 23 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі - ПСБО) 7 «Основні засоби», нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Згідно п. 30 ПСБО 7 «Основні засоби», суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Відповідно до абзацу 4 пункту 29 ПСБО 7 «Основні засоби» передбачено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об`єкта основних засобів.

Відповідно до п.83.1, ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків зокрема є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація.

Відповідач не довів в суді на підставі чого ним було зроблено висновок за даними перевірки, що орендована будівля (інв. № 552100006) в період реконструкції фактично не експлуатувалася і тому була причина призупиняти нарахування амортизації, позаяк доводи контролюючого органу про протиправність нарахування амортизації ТОВ "ВМІК" по об`єкту будівля цеху з виробництва електроізоляційних матеріалів (№552100006) в сумі 3 277 401,78 грн не приймаються судом.

Стосовно висновку відповідача про завищення витрат позивачем, понесених при здійсненні операцій з нерезидентами у зв`язку із отриманням ТОВ «ВМІК» консультаційних послуг від Weidmann Electrical Technology AG на загальну суму 1 385 116,11 грн суд встановив наступне.

ДП «ВМІК» уклало із компанією Weidmann Electrical Technology AG договір про надання консультаційних послуг від 02 лютого 2012 року (том V, а.с. 171- 185).

Згідно з вказаним договором ДП «ВМІК» (замовник) в особі виконавчого директора Волги І.В. що діє на підставі статуту та Weidmann Electrical Technology AG (Нойє Йонштрассе, 60, 8640, Рапперсвіль, Швейцарія) (виконавець) в особі генерального директора компанії Марселя Суттера, уклали даний договір враховуючи наступне:

(І) замовник та виконавець є компаніями групи WICOR (група), що провадить розробку, виготовлення та продаж, серед інших видів продукції, різноманітних компонентів електроізоляції (продукція) у Європі;

(ІІІ) для підвищення якості виробничого процесу та стандартів якості, рівня конкурентоспроможності продукції, замовник бажає залучити персонал виконавця вищого рівня для надання консультаційних послуг за цим договором;

Згідно з п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику комплекс консультаційних послуг, а замовник зобов`язується прийняти належним чином надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах і в порядку, що визначені цим договором;

П. 1.2 договору визначено, що перелік та види послуг, які виконавець зобов`язується надати замовнику, конкретні умови надання послуг в кожному випадку визначаються в додатках до цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, після фактичного закінчення надання послуг, виконавець направляє замовнику акт не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) робочих днів та звіт не пізніше ніж 30 робочих днів у двох примірниках.

Згідно з п. 11.1 цей договір діє до 31.12.2012 та в п. 11.4, після закінчення строку дії договір автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах якщо жодна зі сторін не заявить про своє бажання його розірвати, крім можливості дострокового розірвання.

Згідно із додатком 2 до цього договору виконавець зобов`язується надати визначені далі послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані послуги в порядку, у строки та на умовах, визначених цим додатком та договором: консультування щодо здійснення інвестиційної діяльності та придбання замовником активів; консультування з питань управління персоналом з урахуванням бізнес-стратегії групи; консультування з питань організації виробництва, забезпечення технологій виробництва та якості продукції замовника; консультування з питань впровадження інноваційних технологій виробництва, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; консультування з питань організації та планування продажів; консультування з питань фінансової звітності та обліку витрат із застосуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку; консультування з питань формування бізнес-планів та бюджетів, грошового планування та забезпечення захисту фінансової ситуації замовника; консультування з питань політики трансфертного ціноутворення в рамках групи; консультування з питань залучення зовнішнього фінансування замовника (том V, а.с. 189-191).

Відповідно до акту №1 приймання передачі наданих послуг від 31.12.2020 за договором про надання консультаційних послуг від 02.02.2012 ТОВ «ВМІК» (замовник) отримано від Weidmann Electrical Technology AG (виконавець) послуги передбачені договором та додатком 2 за період із 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року на загальну суму 48 988 доларів США (1 385 116,11 грн по курсу НБУ станом на 31.12.2020), які віднесено підприємством до складу адміністративних витрат за 2020 рік (том V, а.с. 204-205).

У звіті про надання послуг за договором про надання консультаційних послуг від від 02 лютого 2012 року про отримання ТОВ «ВМІК» (замовник) від Weidmann Electrical Technology AG (виконавець) перелічено опис роботи, виконавців, час та дату цих послуг на суму 48 988 доларів США (том V, а.с. 206-220).

Контролюючий орган зазначає, що отримання ТОВ «ВМІК» консультаційних послуг від Weidmann Electrical Technology AG на загальну суму 1 385 116,11 грн підпадає під визначення операцій, здійснених з нерезидентами, що не має розумної економічної причини (ділової мети), та по своїй суті являються формою управління власником (Weidmann Electrical Technology AG) стосовно заснованого ним підприємства (ТОВ «ВМІК»). Як передбачено ч.2 ст.65 ГКУ власник підприємства здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів отже відбулося завищення витрат понесених при здійсненні операцій з нерезидентами.

Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції яка діяла із 23.05.2020 року по 31.12.2020), розумна економічна причина (ділова мета) це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо: головною або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Пояснює, що під час проведення перевірки було направлено запит від 16.01.2022 про надання пояснення щодо одержаного економічного ефекту (ділової мети) при отриманні (використанні) консультаційних послуг згідно договору від 02.02.2012. У своїй відповіді (вих. №35 від 19.01.2022) ТОВ «ВМІК» повідомило контролюючий орган, що отримані консультаційні послуги передбачають аналіз, формування можливих варіантів, пошук оптимальних рішень щодо питань (але не обмежуючись): здійснення інвестиційної діяльності та придбання активів; управління персоналом з урахуванням бізнес-стратегії рупи; організація виробництва, забезпечення технологій виробництва та якості продукції виробництва; впровадження інноваційних технологій виробництва, науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт; організація та планування продажів; коректність застосуванням стандартів фінансового обліку, як міжнародних так і національних, для формування фінансової звітності; облік витрат та пошук ефективних методів зниження витрат; формування бізнес-планів та бюджетів, грошового планування та забезпечення захисту фінансової ситуації; політики трансфертного ціноутворення в рамках групи з дотриманням вимог національного та міжнародного законодавства; залучення зовнішнього фінансування. При формуванні рішення щодо вказаних вище задач ТОВ «ВМІК», як і інші компанії групи, не виключали можливість використання кожною компанією групи самостійно аналогічних послуг збоку третіх сторін.

Відповідач вважає, що відповідні консультаційні послуги являються вузькоспеціалізованими та пов`язаними із особливостями діяльності групи WICOR і не можуть бути надані сторонніми організаціями (непов`язаними особами) та підпадають під визначення операцій, здійснених з нерезидентами, що не має розумної економічної причини (ділової мети), та по своїй суті являються формою управління власником (Weidmann Electrical Technology AG) стосовно заснованого ним підприємства (ТОВ «ВМІК»).

Позивач не погоджується з такими твердженнями контролюючого органу та вказує, що відповідач продовжує наполягати на відсутності ділової мети при придбанні позивачем послуг у Weidmann Electrical Technology AG при цьому ГУ ДПС у Житомирській області не наводить жодних заперечень, міркувань та доводів про висновки Меморандуму ТОВ «Ернст енд Янг» від 13.05.2022 «Щодо наявності ділової мети у внутрішню групових операціях з отримання консультаційних послуг та трансферного ціноутворення». Зауважує, що ТОВ «Ернст енд Янг» є підрозділом Ernst Young Global Limited однієї з найбільших у світі міжнародних компаній, що надають професійні аудиторські послуги, та одна з компаній «Великої четвірки» поряд з Deloitte, KPMG та PwC. Згідно з висновком вказаного меморандуму: «економічний ефект компанією одержано шляхом покращення загальних фінансових показників ВМІК, запровадження нового виробництва та вдосконалення існуючих процесів. Головною ціллю отримання послуг в жодному разі не було отримання податкової вигоди». Тому вважає, що відповідач у своєму відзиві не спростував наявність ділової мети в господарських операціях позивача з Weidmann Electrical Technology AG та не довів правомірності збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 1 385 116,00 грн.

Суд зазначає, що вказані доводи позивача заслуговують на увагу та підтверджуються Меморандумом ТОВ «Ернст енд Янг» від 13.05.2022 «Щодо наявності ділової мети у внутрішньогрупових операціях з отримання консультаційних послуг та трансферного ціноутворення» (том V, а.с. 227-250) в якому вказано, що компанія "ВМІК" не має у своєму штаті працівників, що в повній мірі можуть виконати функції, для надання консультаційних послуг, придбавати такі послуги у незалежного постачальника недоцільно, ТОВ "ВМІК" отримало економічний ефект від наданих їй послуг.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та достатніми доказами правомірність своїх висновків за актом перевірки та правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 22.08.2023 №№00156750711, №00156870711, 00156880711, 00156790711, 00156810711.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ВМІК".

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачу підлягає відшкодуванню сума сплаченого судового збору, платіжні доручення про його сплату знаходиться у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайдманн Малин Ізоляційні Компоненти" (вул. Неманихіна, 2, м. Малин, Коростенський район, Житомирська область, 11602. ЄДРПОУ: 32002742) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 22.08.2023 №№00156750711, №00156870711, 00156880711, 00156790711, 00156810711.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайдманн Малин Ізоляційні Компоненти" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 79 298 (сімдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто вісім) грн 37 коп.за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 31 травня 2024 р.