Постанова

від 03.12.2024 по справі 234/14482/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10746/24 Справа № 234/14482/21 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин за позовомКомунального виробничогопідприємства «Краматорськатепломережа» Краматорськоїміської радидо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза послугиз постачаннятеплової енергії,в якійподана апеляційнаскарга ОСОБА_1 на рішенняІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від22травня 2024року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021року Комунальне виробничепідприємство «Краматорськатепломережа» Краматорськоїміської ради (далі КВП «Краматорська тепломережа») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якому виклало вимоги про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 за якою КВП «Краматорська тепломережа» надає послуги з централізованого постачання теплової енергії, особовий рахунок № НОМЕР_1 . Однак відповідачі несвоєчасно і не в повному обсязі вносять оплату за отримані послуги через що утворилася заборгованість за період з 01 липня 2015року по 28 лютого 2019року в розмірі 32 653,49грн.

За наведених обставин, позивач виклав вимогу про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послугиз постачаннятеплової енергії в розмірі 32 653,49грн, а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00грн.

Рішенням Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від22травня 2024року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КВП «Краматорська тепломережа» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 12969,82грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклав вимогу про скасування рішення та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що після встановлення вузла комерційного обліку у 2018році розмір плати виріс втричі, що порушує права мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_2 , як споживачів. У квитанціях на оплату послуг позивача відсутня графа для зазначення поточних і попередніх показань, а тому розрахунки позивача є недостовірними. Норми споживання теплової енергії у вказаному будинку в два рази перевищує норму нарахувань в аналогічних будинках.

Позивач своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подавав.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа.

Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з постачання теплової енергії, які надавалися КВП «Краматорська тепломережа» за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості КВП «Краматорська тепломережа» особовий рахунок квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , за період з 01 липня 2015року по 28 лютого 2019року щодо постачання теплової енергії за вищевказаною адресою наявна заборгованість в розмірі 32653,49грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії є частково обґрунтованими в межах строку позовної давності. Матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення відповідачами дій, які свідчать про визнання ними боргу у період з липня 2015року по жовтень 2018року. Разом з тим, позивачем не пропущено позовну давність щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за щомісячними платежами за період з жовтня 2018року в розмірі, що за перерахунком становить 12 969,82грн.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Крім того, вимогами частини четвертої статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Встановивши, що позивач надавав послуги з теплопостачання до квартири АДРЕСА_3 , а відповідачі не надали належних доказів неправильності проведених позивачем розрахунків існуючої заборгованості за надані послуги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в межах строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги щодо надання позивачем неякісних послуг є безпідставними та недоведеними.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1145 від 27 грудня 2018року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач або управитель багатоквартирного будинку (за дорученням співвласників багатоквартирного будинку в разі прийняття ними відповідного рішення) має право викликати виконавців комунальних послуг (їх представників) для перевірки якості та/або кількості наданих послуг.

Проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, забезпечується виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку.

Споживач також має право звернутися до відповідних уповноважених державних органів за захистом порушених прав щодо якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком.

Для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, споживач звертається до виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідних послуг, з претензією про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг.

У зверненні обов`язково зазначається прізвище, ім`я та по батькові, місце фактичного проживання споживача, а також найменування ненаданої, наданої не в повному обсязі або неналежної якості послуги.

Звернення споживача обов`язково реєструється виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку в журналі реєстрації заявок споживачів.

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний на вимогу споживача надати в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідної послуги, інформацію про прізвище, ім`я та по батькові, посаду особи, яка прийняла звернення, його реєстраційний номер та час прийняття.

У разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги.

Акт-претензія складається у двох примірниках і підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги (його представником) або управителем багатоквартирного будинку. Один примірник акта-претензії передається споживачеві, другий зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком.

Отже, в разі ненадання, неналежного надання послуг з теплопостачання споживач не позбавлений права повідомити про це виконавця послуг, а на підтвердження таких звернень повинні бути складені Акти-претензії, за участю споживача та представника виконавця послуги.

Однак, зазначених доказів ОСОБА_1 в ході розгляду справи в суді першої інстанції не надано, та, знову посилаючись на неякісні послуги в апеляційній скарзі, відповідач нових доказів не подає. Внаслідок зазначеного його ствердження про неякісні послуги є не підтвердженими.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Саме по собі посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи чинної ліцензії на виробництво теплової енергії та транспортування теплової енергії, не може свідчити про ненадання або неякісне надання послуг з постачання теплової енергії.

Доводи апеляційної скарги про недоведення розміру заборгованості не впливають на правильність висновків суду по суті вирішення справи та переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів і містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта із мотивами судового рішення, які наведені в його обґрунтування, а також переоцінки доказів, проте відповідно до вимог статті 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від22травня 2024року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 03 грудня 2024року.

Судді: