Постанова

від 03.12.2024 по справі 334/3726/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 03.12.2024 Справа № 334/3726/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/3726/24 Головуючий у першій інстанції: Добрєв М.В. Провадження № 22-ц/807/2072/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Трофимової Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова -3» в особі представника Нємної Тетяни Ігорівни на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова -3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И ЛА:

06.05.2024 року до суду звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова-3», в інтересах якого діє адвокат Нємна Т.І. з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території.

В позові посилалися на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 . Даний будинок знаходиться в управлінні ОСББ «Штурмова-3».

Відносини з приводу створення та діяльності об`єднань співвласників багатоквартирних об`єднань регулюються Законом України«Прооб`єднанняспіввласниківбагатоквартирногобудинку» та їх статутом.

Згідно розрахунку заборгованості станом за період з січня 2018 року по квітень 2024 року сума заборгованості по внескам на утримання будинку складає: 16586,08 грн.

Згідно протоколу №2 загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 14.01.2017 року було прийнято тариф 3 грн. за кв.м з загальної площі квартири або нежитлового приміщення

Згідно протоколу № 01/2019 загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 16.03.2019 року було прийнято тариф 5,50 грн. за кв.м з загальної площі квартири або нежитлового приміщення, починаючи з 01.05.2019 р.

Згідно протоколу № 01/2020 загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 26.01.2020 року було прийнято тариф 6 грн. за кв.м з загальної площі квартири або нежитлового приміщення, починаючи з 01.04.2020 р.

Просили стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Штурмова-3» заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 16586,08 грн., та стягнути з боржника на користь ОСББ «Штурмова-3» судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та 2500,00 грн., витрати на правничу допомогу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСББ «Штурмова -3» в особі представника ОСОБА_3 подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані всі обставини справи, та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції помилково визначено відповідачів неналежними.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.2 ст.369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню задоволеню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволення позових вимог суд першої інстанції виходив з того, що позов подано до неналежних відповідачів.

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першї інстанції з огляду на наступне.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відновідпо до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код

юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 3 частини 3 статті 175 ЦПК).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії").

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6Конвенції прозахист правлюдини таосновоположних свобод (далі - Конвенція)).

Так у справі "Делкорт проти Бельгії" ЄСПЛ зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі "Беллет проти Франції" ЄПСЛ вказав, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" та від 12 листопада 2002 року у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

Звертаючись до суду із позовом, ОСББ «Штурмова-3», зазначило в якості відповідачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

03.09.2024 року ОСОБА_2 зверенулась до суду з заявою, в якій просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позов подано до неналежних відповідачів, що обґрунтовувала іншими датами народження відповідачів.

Як вбачається з паспорту громадянина України серія НОМЕР_3 виданого Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 05 серпня 1997 року ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з паспорту громадянина України серія НОМЕР_4 виданого Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 10 листопада 2005 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вищезазначене свідчить про те, що позивач допустив описку в анкетних даних відповідачів, зокрема неправильно зазначив по рік народження ОСОБА_2 , замість «1959 р.н.» зазначив «1958 р.н.» та неправильно зазначив місяць народження ОСОБА_1 , замість «червня (06)» зазначив «липень (07)».

Водночас, усі інші анкетні дані, номер облікової картки платника податків, а також зареєстроване місце проживання відповідача повністю збігаються із анкетними даними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Окрім цього колегія суддів звертає увагу, що відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №766455 та №766505 від 03.09.2024 року не можуть бути доказом неналежного визначення позивачем відповідачів по справі, оскільки відповідні запити складено з введенням не правильних дат народження з правильними РНОКПП, що унеможливлює коректну відповідь на такий запит.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

До персональних даних можна віднести будь-які відомості, за якими ідентифікується або може бути ідентифікована фізична особа. Зокрема, прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер платника податків, адреса, телефони, паспортні дані, національність, освіта, сімейний стан, релігійні та світоглядні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо.

Отже, персональні дані, які дають змогу ідентифікувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реєстраційні номери платника податків, зареєстроване місце проживання абсолютно збігаються з персональними даними, зазначеними позивачем у позові, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

Крім того, 03.09.2024 року ОСОБА_2 особисто звернулась до суду з заявою, в якій просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позов подано до неналежних відповідачів.

Отже, під час розгляду справи ОСОБА_2 підтвердила свій безпосередній зв`язок зі справою, яка розглядається.

Однак, суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що позивач звернувся до суду із позовом до неналежного відповідача.

Вказане свідчить про формальне ставлення суду до вирішення спору та позбавлення позивача доступу до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Подібний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року у справі №175/3613/17.

У зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення та розгляду справи по суті заявлених вимог.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.02.2024 року. Даний будинок знаходиться в управлінні ОСББ «Штурмова-3».

Згідно протоколу №2 загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 14.01.2017 року було прийнято тариф 3 грн. за кв.м з загальної площі квартири або нежитлового приміщення

Згідно протоколу № 01/2019 загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 16.03.2019 року було прийнято тариф 5,50 грн. за кв.м з загальної площі квартири або нежитлового приміщення, починаючи з 01.05.2019 р.

Згідно протоколу № 01/2020 загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 26.01.2020 року було прийнято тариф 6 грн. за кв.м з загальної площі квартири або нежитлового приміщення, починаючи з 01.04.2020 р.

Згідно акту звірки, який додано позивачем до матеріалів справи, станом за період з 01.01.2018 року по 30.04.2024 року на ПІБ. ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , сума заборгованості по внескам на утримання будинку складає: 16586,08 грн.

Відповідно ч.1,2 ст.11ЦКУкраїни цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно ч.1 ст.15ЦКУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1,4 ст.4ЗаконуУкраїни«Про об`єднанняспіввласниківбагатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно ст.6Закону України «Про об`єднанняспіввласників багатоквартирного будинку» державна реєстрація об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Згідно ч.6 ст.13Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема: своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно ст.16Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно ст.17 Закону України «Про об`єднанняспіввласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Аналогічні положення містить Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно ст.525ЦКУкраїни одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611ЦКУкраїни у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.612ЦКУкраїни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, відповідачами не виконано обов`язки покладені на них Законом України «Про об`єднанняспіввласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Цивільним кодексом України, тому колегія суддів визнає позовні вимоги обґрунтованими.

Проте, колегія суддів не погоджується з розрахунком суми заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, з огляду на наступне.

Згідно акту звірки, який додано позивачем до матеріалів справи, станом за період з 01.01.2018 року по 30.04.2024 року на ПІБ. ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , сума заборгованості по внескам на утримання будинку складає: 16586,08 грн.

Як вже зазначалось, згідно протоколу №2 загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 14.01.2017 року було прийнято тариф 3 грн. за кв.м з загальної площі квартири або нежитлового приміщення

Згідно протоколу № 01/2019 загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 16.03.2019 року було прийнято тариф 5,50 грн. за кв.м з загальної площі квартири або нежитлового приміщення, починаючи з 01.05.2019 р.

Згідно протоколу № 01/2020 загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 26.01.2020 року було прийнято тариф 6 грн. за кв.м з загальної площі квартири або нежитлового приміщення, починаючи з 01.04.2020 р.

Проте, з акту звірки за період 01.01.2018 року по 30.04.2024 вбачається невідповідність нарахувань тарифам, які встановлені протоколами загальних зборів членів ОСББ «Штурмова-3» від 14.01.2017 року, 16.03.2019 року та 26.01.2020 року, а саме в період з січня 2018 по травень 2018 року та з червня 2018 року по квітень 2019 року.

У зв`язку з чим, не підлягають стягненню нарахування по внескам на утримання будинку та прибудинкової території в період з січня 2018 по травень 2018 року та з червня 2018 року по квітень 2019 року, загальною сумою 2524 гривні 43 копійки.

Враховуючи викладене, позовн вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню підлягає заборгованість повнескам наутримання будинкута прибудинковоїтериторії 16586,08 грн 2524,43 грн = 14061, 65грн.

Доводи апеляційної скарги зайшли часткове підтвердження під час розгляду колегією суддів матеріалів справи.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно довимог статті141ЦПК Українисудові витратипокладаються навідповідача пропорційнозадоволених вимог,а томустягненню накористь Позивачаз відповідачівпідлягають судовівитрати всумі 2543гривні 52копійки за подання позовної заяви та 3 815 гривень 28 копійок за подання апеляційної скарги .

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова -3» в особі представника Нємної Тетяни Ігорівни задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2024 року у цій справі скасувати, прийняти постанову наступного змісту.

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова -3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова -3» заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 14061 гривень 65копійок (чотирнадцять тисяч шістдесят одна гривня шістдесят п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова -3» судові витрати у розмірі 6 358 гривень 80копійок (шість тисяч триста п`ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок), по 3179 гривні 40 копійок (три тисячі сто сімдесят девять гривень сорок копійок) з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2024 року.

Головуючий

Судді: