Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/19944/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа№ 910/19944/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників сторін:

від позивача: Губаненко Ю.П.

від відповідача: Шилін О.С., Алмаз В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 (повний текст рішення складено та підписано 03.07.2024)

у справі №910/19944/20 (суддя - Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРЦ»

до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»

про стягнення 1 125 086,15 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою з вимогами до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про стягнення 1 125 086,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №4790 надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року в частині оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 910/19944/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРЦ» 1 125 086,15 грн. боргу та судовий збір в розмір 16 876,29 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем як порушення відповідачем договірних зобов`язань з оплати наданих послуг, так і обсяг їх невиконання з огляду на сукупність наявних в матеріалах даної справи доказів, зокрема й отриманого за наслідками проведення судової економічної експертизи висновку, яким підтверджуються доводи позивача про невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним Договором в частині оплати наданих позивачем послуг.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/19944/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А, Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19944/20 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/19944/20.

08.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 910/19944/20 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

24.09.2024 через відділ документообігу суду від Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з поданим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/19944/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/19944/20, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 09.10.2024.

07.10.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРЦ» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

09.10.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.11.2024.

Розпорядженням керівника апарату суду від 19.11.2024 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 прийнято до провадження справу №910/19944/20 колегією суддів у визначеному складі, розгляд якої здійснювати 20.11.2024.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що рішення суду прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не відповідає ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:

- судом не було надано оцінку договору №4637 від 01.04.2019 укладеному між КП «ГІОЦ» та ТОВ «ФК ГЕРЦ» оскільки ТОВ «ФК ГЕРЦ» надавались фінансові послуги в системі АСОП то останнє не мало права надавати ПТКС в користування ТОВ «ГЕРЦ»;

- судом не з`ясовано та фактично визнано доведеними ТОВ «Герц» обставини надання послуг за договором через ТОВ «ФК «Герц», що вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права;

- КП «ГІОЦ» відповідно до договору не зобов`язане приймати та оплачувати послуги, надані позивачем не за договором, а до послуг, наданих не за договором не може застосовуватись передбачений договором порядок прийняття та оплати послуг.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує щодо доводів апеляційної скарги, яку просить суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на наступне:

- правовідносини за договором №4637 судом досліджувались, але при винесенні рішення суд посилався виключно на обставини виконання сторонами Договору 4790 надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 за яким і виникла заборгованість Відповідача;

- відповідачем не заперечується, а позивачем доведено факт отримання Актів за спірний період, однак мотиви з яких КП ГІОЦ не підписував Акти не ґрунтуються на умовах Договору та є спробою уникнути майнової відповідальності за зобов`язаннями.

2.4. інші процесуальні дії у справі

У судове засідання 20.11.2024 з`явилися представники учасників справи, надали свої пояснення.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2018 року № 1887 було затверджено Порядок функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (далі - Порядок), який регулює питання функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності, визначає учасників відносин, їх права та обов`язки, види та форми носіїв електронного квитка, процедуру реєстрації та обігу електронного квитка.

Пункт 1.4. Порядку встановлює значення термінів, які вживаються в тексті Порядку:

- автоматизована система обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (далі - АСОП) - програмно-технічний комплекс, призначений для обліку наданих транспортних послуг з використанням електронного квитка;

- електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в АСОП дає пасажирові право на одержання транспортних послуг;

- транспортний ресурс - електронний ресурс, що розміщений на носії електронного квитка, зберігається в АСОП та містить інформацію про наявну в користувача (пасажира) кількість поїздок, проїзні квитки та/або баланс грошових коштів.

При цьому Розділ 3 Порядку визначає коло учасників відносин в АСОП:

3.5. Оператором є Комунальне підприємством «Головний інформаційно - обчислювальний центр».

3.7. Агентами є залучені оператором суб`єкти господарювання, що мають належну інфраструктуру обслуговування (користувачів) пасажирів, обладнання та відповідні права для здійснення операцій з продажу електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу.

3.10. Користувачами (пасажирами) є фізичні особи, що використовують електронний квиток для сплати транспортних послугу пасажирському транспорті загального користування, користуються транспортним засобом, перебуваючи в ньому, але не причетні до керування ним.

Пунктом 3.11. Порядку передбачено, що приєднання перевізників, агентів, банків, фінансових установ до АСОП здійснюються на підставі договорів про надання послуг в АСОП, що укладаються з оператором.

Як встановлено судом за матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Герц» (агент за договором, позивач у справі) шляхом подання Заяви від 02.01.2020 року про намір укласти Договір «Надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП» відповідно до п. 3.11 Порядку укладено з Комунальним підприємством «Головний інформаційно - обчислювальний центр» (відповідач у справі, КП «ГІОЦ» за договором), що визначено особою, уповноваженою здійснювати справляння плати за транспортні послуги, що надаються та оплачуються з використанням автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (далі - АСОП), згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2018 року № 706, Договір № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП (далі - Договір), за умовами п. 2.1 якого КП «ГІОЦ» здійснює генерацію електронних квитків, а Агент (позивач) зобов`язується надавати представницькі послуги, передбачені договором.

Відповідно до преамбули Договору сторони визначили наступні терміни:

- електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в АСОП дає право пасажиру на одержання транспортних послуг;

- носій електронного квитка - матеріальний або віртуальний засіб, що забезпечує доступ до транспортного ресурсу, який зберігається в АСОП;

- оператор АСОП - Комунальне підприємство «Головний інформаційно- обчислювальний центр» (КП ГІОЦ);

- транспортний ресурс - електронний ресурс, що знаходиться на носії електронного квитка, зберігається в АСОП та містить інформацію про наявну у користувача (пасажира) кількість поїздок, проїзні квитки та/або баланс грошових коштів.

Як зазначено в п. 1.1 Договору останній укладений КП ГІОЦ як оператором АСОП з метою забезпечення реалізації електронних квитків АСОП силами ТОВ «Герц» як агента, що має необхідну інфраструктуру обслуговування пасажирів, обладнання та відповідні права для здійснення операцій з продажу електронних квитків тощо, що підтверджується поданою Агентом Заявою про намір у класи Договір «Надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП».

Відповідно до пункту 2.2. Договору під послугами розуміється забезпечення організації та супроводу мережі розповсюдження, в якій користувачі можуть придбати (отримати) послугу оператора АСОП з генерації електронних квитків АСОП та/чи транспортного ресурсу, в режимі реального часу 24/7 (далі - Дистрибуція), а саме: розробку регламентів, інструкцій, моделей фінансових та інформаційних потоків, інших документів для забезпечення методологічного та юридичного супроводу дистрибуції; дистрибуцію через наявні в Агента програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), точки продажу, інтернет-портали/сервіси, агрегатори послуг, банки, ритейлерів тощо; забезпечення процесу дистрибуції урахуванням законодавства України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (фіскалізації); облік, розрахунки, контроль отримання виручки від надання представницьких послуг, наступне її перерахування на відповідні рахунки, інформацію про які надає оператор АСОП; обмін інформацією відповідно до умов цього Договору, технологічних регламентів та вказівок оператора АСОП; забезпечення дотримання вимог, встановлених оператором АСОП, щодо порядку та умов надання дистрибуції; надання звітності щодо дистрибуції оператору АСОП.

Розділами 1-8 Договору сторони узгодили предмет договору, права та обов`язки сторін, порядок надання послуг, вартість послуг та порядок оплати, відповідальність сторін, термін дії договору та умови його припинення, внесення змін до договору тощо.

Додатком № 1 до Договору є Заява про намір укласти Договір «Надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП» та Додатком № 2 «Вартість послуг, порядок розрахунків та інші умови договору».

За умовами пункту 7.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, застосовується до відносин сторін, що виникли з 02.01.2020 року та діє до 31 грудня 2020 року.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором комерційного посередництва (агентським договором), який підпадає під правове регулювання норм глави 31 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 1.2 Договору надання послуг Агента регламентується цим Договором та Порядком функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2018 року № 1887, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міські державної адміністрації) від 26 жовтня 2018 року № 1934 «Про введення в дослідну експлуатацію автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міські державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року № 1864) та іншим нормативи - правовими документами.

Згідно з п. 7.1 Порядку агенти зобов`язані здійснювати продаж електронного квитка та забезпечувати організацію перевірки ліміту, організовувати пункти поповнення транспортного ресурсу, здійснювати операції щодо активації носії електронного квитка.

За умовами п. 4.1 Договору послуги надаються Агентом після отримання ним логіну та пароля згідно з технологічними регламентами, розробленими Оператором АСОП та цим Договором.

Відповідно до п. 4.5 Договору КП ГІОЦ протягом десяти робочих днів з дати підписання Заяви (Додаток № 1 до цього Договору) надає Агенту право (дозвіл) па використання АСОП шляхом надання ключів доступ - логіну(-ів) та паролю (-ін). В цей же строк Агент укладає з КП ПОЦ угоду про конфіденційність відповідно до запропонованої КП ГІОЦ форми. За відсутності такої Угоди, КП ПОЦ має право відтермінувати доступ Агента до АСОП до моменту її підписання.

Як визначено в п. 5.1 Договору вартість послуг Агента та порядок здійснення розрахунків встановлюється у Додатку № 2 до Договору.

Так, відповідно до п. 1 Додатку № 2 до Договору вартість послуг Агента за договором складає 1% від ціни продажу разового квитка, суми поповнення транспортного ресурсу, здійсненого пасажиром з використанням АСОП та оплачується КП «ГІОЦ» щомісячно в порядку, встановленому договором.

Пунктами 2, 3 Додатку № 2 до Договору передбачено, що за результатами наданих послуг Агент до 3-го числа, наступного за місяцем надання послуг, оформляє та передає на підписання КП «ГІОЦ» два примірника акту приймання-передачі наданих послуг за місяць надання послуг. КП «ГІОЦ» впродовж 5-ти робочих днів з моменту одержання від Агента актів приймання-передачі наданих актів, підписує і направляє Агенту його примірник або надсилає мотивовану відмову в прийманні наданих послуг, що містить перелік зауважень.

Агент впродовж 5-ти робочих днів з дня одержання відмови КП «ГІОЦ» від приймання наданих послуг, що містить перелік недоліків та зауважень, складає і направляє КП «ГІОЦ» два примірника двостороннього акту з переліком недоліків і термінів їх усунення, підписаний зі своєї сторони (п. 4 Додатку № 2 до Договору).

Розгляд та узгодження двостороннього акту з переліком недоліків і термінів їх усунення відбувається в порядку, визначеному п. 3 цього Договору (п. 5 Додатку № 2 до Договору).

У випадку не підписання КП «ГІОЦ» акту(-ів) приймання-передачі наданих послуг у встановлені строки та відсутності мотивованої відмови КП «ГІОЦ» в прийманні наданих послуг, вважається, що послуги Агента прийняті без зауважень (п. 6 Додатку № 2 до Договору).

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору позивачем в період липень - жовтень 2020 року було надано, а відповідачем як замовником прийнято послуги з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу на загальну суму 1 125 086,15 грн., на підтвердження чого позивачем надано копії актів приймання - передачі наданих послуг до Договору, а саме:

- від 31.07.2020 року на суму 259 272,50 грн. з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за липень 2020 року на суму 25 927 249,81 грн.;

- від 31.08.2020 року на суму 264 746,28 грн. з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за серпень 2020 року на суму 26 474 628,37 грн.;

- від 30.09.2020 року на суму 305 930,96 грн. з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за вересень 2020 року на суму 30 593 095,60 грн.;

- від 31.10.2020 року на суму 295 136,41 грн. з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за вересень 2020 року на суму 29 513 640,90 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявні Звіти про надання ТОВ «ГЕРЦ» представницьких послуг із забезпечення реалізації електронних квитків АСОП згідно з Договором за період з серпень - жовтень 2020 року, завірені підписами уповноваженої особи ТОВ «Герц» та скріплені відтисками печатки товариства.

Акт приймання - передачі наданих послуг від 31.07.2020 за липень 2020 року підписано обома сторонами Договору без зауважень, та, як вбачається зі змісту останнього, будь-які заперечення щодо повного та належного надання послуг з боку замовника відсутні.

Однак, акти приймання - передачі наданих послуг за серпень - жовтень 2020 року, копії яких наявні в матеріалах справи, підписані в односторонньому порядку позивачем та, як зазначено в позовній заяві, були направлені на адресу КП «ГІОЦ» для погодження та підписання.

Факт отримання вказаних документів відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що визначеному Договором обов`язку агента з оформлення та передавання на підписання замовнику - КП «ГІОЦ» документів для оплати (акту приймання - передачі наданих послуг) кореспондує обов`язок замовника (оператора АСОП) зі своєчасного підписання наданих агентом актів для засвідчення факту належного надання послуг за Договором згідно умов пунктів 2, 3 Додатку № 2 до Договору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, відповідач надіслані Акти приймання-передачі наданих послуг за серпень - жовтень 2020 року в строк, передбачений умовами Договору, не підписав та не повернув.

Суд зауважує, що доказів пред`явлення відповідачем претензій щодо якості та строків надання послуг, зазначених в актах приймання - передачі послуг за спірний період у відповідності до умов Договору на адресу позивача та під час розгляду справи до суду не надходило.

Натомість, як стверджує позивач та встановлено судом, всупереч досягнутим домовленостям відповідач оплату наданих за спірним Договором послуг не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за Договором у зазначеній вище сумі 1 125 086,15 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем як агентом послуг за Договором та з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу замовника претензію вих. № 20/09-30/03 від 30.09.2020 року з вимогою сплатити заборгованість за Актами за період липень - серпень 2020 року.

У відповідь на вказану претензію 09.11.2020 року на адресу ТОВ «ГЕРЦ» надійшла відповідь відповідача вих. №02- 2264 від 02.11.2020 року, в якій КП «ГІОЦ» повідомляє про неможливість точного визначення бази розрахунку агентської винагороди за наданими ТОВ «ГЕРЦ» Актами, відтак не погоджує Акт приймання - передачі наданих послуг за серпень 2020 року та зазначає про відсутність підстав для здійснення оплати заборгованості за ним. При цьому відповідач просив позивача надати звітність щодо дистрибуції за період липень - жовтень 2020 року за формою, наданою КП «ГІОЦ».

У подальшому ТОВ «Герц» 17.11.2020 року на адресу КП «ГІОЦ» було направлено вимогу вих. № 20/11-17/09 від 17.11.2020 року, в якій зазначено, що актуальна інформація про придбані користувачами електронні квитки та/або поповнені транспортні ресурси міститься в базі даних АСОП у вигляді відповідних реєстрів, окрім цього в кінці кожного місяця співробітники ТОВ «ГЕРЦ» та КП «ГІОЦ» проводять в електронному вигляді попередню звірку стосовно наданих Агентом послуг за Договором, результати якої знаходять своє відображення в Актах приймання - передачі послуг. Також у вимозі було зазначено про збільшення суми заборгованості відповідно до наданих Агентських послуг за вересень 2020 року та жовтень 2020 року на суму 305 930,96 грн. та 295 136,41 грн. відповідно, у зв`язку з чим загальна заборгованість відповідача склала 1 125 129,56 грн.

За результатами розгляду вимоги позивача № 20/11-17/09 від 17.11.2020 року відповідач листом № 303-3834 від 21.12.2020 року відхилив останню, посилаючись на її необґрунтованість та неможливість через технічні можливості АСОП виокремити канали продажу, через які ТОВ «Герц» надавало послуги згідно з Договором.

Таким чином, за твердженням позивача, свої зобов`язання щодо сплати позивачу грошових коштів за надані послуги за Договором у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, внаслідок чого, за твердженням позивача, у КП «ГІОЦ» утворилась заборгованість у загальному розмірі 1 125 086,15 грн., яку останній просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

Суд враховує, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу за Договором або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Доказів визнання недійсним Договору № 4790 надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року та/або його окремих положень, а також розірвання правочину на час фактичного виконання сторонами суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та протягом виконання з боку сторін відсутні.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що позивачем у наданих Актах приймання-передачі наданих послуг за спірний період з липня по жовтень 2020 року здійснено розрахунок послуг за Договором з урахуванням обсягів продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу транспортних карток, що не були здійснені внаслідок виконання ТОВ «ГЕРЦ» своїх зобов`язань за Договором.

За твердженням відповідача, до вказаного обсягу позивач в порушення умов п. 2.2 Договору включив обсяг продажу разових електронних квитків і поповнення транспортного ресурсу карток, що були здійснені через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належать територіальній громаді м. Києва, перебувають у господарському віданні КП «ГІОЦ» та не передавалися ТОВ «ГЕРЦ» в оренду, позичку чи в будь-який інший спосіб, а тому ТОВ «ГЕРЦ» безпідставно включило до загальних обсягів продажу також і продажі разових електронних квитків і сум поповнення транспортного ресурсу з використанням ПТКС КП «ГІОЦ».

Зокрема, відповідач стверджує, що в порушення умов п. 2.2 Договору позивачем включено до обсягу продаж також обсяги продажу через Інтернет-сайт КП «ГІОЦ» (https:www.gioc.kiev.ua) і чат-боти (KyivMetroBot в Телеграм, Facebооk та КуіуРауBot в Телеграм та Facebооk).

Як наголошує відповідач, технічні можливості АСОП не дозволяють чітко виокремити інші, окрім ПТКС КП «ГІОЦ» конкретні канали продажу (інтернет-сайт КП ГІОЦ чи чат-бот/сайт сторонньої організації), через які позивач надавав послуги згідно з Договором, у зв`язку з чим КП «ГІОЦ» не було узгоджено та підписано в повному обсязі надані позивачем акти приймання-передачі наданих послуг за період липень - жовтень 2020 року за Договором, оскільки, за твердженням відповідача, без відповідної звітності не вбачається можливим перевірити вірність бази розрахунку агентської винагороди за надані ТОВ ГЕРЦ» представницькі послуги за цим Договором.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд враховує, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем з метою підтвердження своєї позиції заявлялось клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке було задоволено судом першої інстанції та в подальшому ухвалою від 21.12.2022 року призначено комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

На вирішення експертів винесено наступні питання:

- Який обсяг продажу разових електронних квитків було здійснено за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року за даними реєстрів системи АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу?

- Який обсяг поповнення транспортного ресурсу карток було здійснено за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року за даними реєстрів системи АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу?

- Який обсяг коштів було повернено з коштів, що надійшли за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року з продажу разових електронних квитків і поповнення транспортного ресурсу каток?

- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ «ГЕРЦ» розмір заборгованості за Договором № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року? Якщо підтверджується, то якими саме доказами та в якому розмірі?

Зважаючи на специфіку правовідносин сторін, що узгоджені Договором та пов`язані з автоматизованою системою обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва (АСОП) та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, за умови необхідності застосування спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку та фінансово-господарської діяльності, а також враховуючи визначення та зміст економічної експертизи, наведене в сукупності зумовило неможливість самостійного встановлення судом як факту наявності так і документально підтвердженого розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Герц» за надані послуги за Договором та, відповідно, призначення судової економічної експертизи.

Відповідно до наявного в матеріалах висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7768/7769/23-72 від 20.10.2023:

у межах наданих на дослідження документів не видалося за можливе надати відповідь на питання, який обсяг продажу разових електронних квитків системи АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу;

не видалося за можливе надати відповідачі на питання, який обсяг поповнення транспортного ресурсу карток було здійснено за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року за даними реєстрів систему АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу, а також не видалося за можливе надати відповідь на питання, який обсяг коштів було повернено з коштів, що надійшли за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року з продажу разових електронних квитків і поповнення транспортного ресурсу карток.

У межах наданих на дослідження документів (зокрема, актів приймання-передачі послуг, звітів про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП, з урахуванням умов договору № 4790 від 02.01.2020) підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ «ГЕРЦ» розмір заборгованості за Договором № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року у сумі 1 125 086, 15 грн.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що ознайомившись зі змістом отриманого судом експертного висновку № 7768/7769/23-72 від 20.10.2023 року, докладним описом проведених досліджень та наведеними висновками експерта судом встановлено відсутність будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність наданого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України висновку чи суперечливість його іншим матеріалам та документам, за умови їх відсутності.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що за результатами аналізу наданого експертного висновку судом першої інстанції правильно встановлено, що за результатами дослідження експертами наданих документів (актів приймання - передачі послуг, звітів про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП, банківських виписок та платіжних доручень) підтверджується:

- за період січень 2020 року - жовтень 2020 року надання послуг ТОВ «Герц» на користь КП» ГІОЦ» за Договором на загальну суму 1 972 055,31 грн.;

- сума грошових коштів, отриманих ТОВ «Герц» від КП «ГІОЦ» як оплата за надані послуги відповідно до Договору складає 846 969,16 грн.;

- сума непогашеної заборгованості КП «ГІОЦ» перед ТОВ «Герц» за надані згідно Договору послуги за період липень 2020- жовтень 2020 року складає 1 125 086,15 грн.

При цьому, як зазначено експертами, на дослідження надано Звіти про реалізацію продукції, складені КП «ГІОЦ», за підписом в.о. директора КП «ГІОЦ» Д.Д.Шевченка, що містять інформацію про кількість та вартість проданих КП «ГІОЦ» разових квитків у розрізі окремих агентів, а також розгорнуті Звіти про реалізацію продуктів (Загальна сума здійснених операцій з продажу електронних квитків) за липень - жовтень 2020 року.

Проте, на дослідження не надано вихідних даних та інформаційних ресурсів, на підставі яких сформовано вищенаведені розрахунки, тому, за висновками експертів, підтвердити їх достовірність у межах наданих на дослідження документів не видається за можливе.

Крім цього, на дослідження надано документ під назвою «Інформація щодо розбіжностей при розрахунку суми винагороди ТОВ «ГЕРЦ» згідно з Договором за період з липня по листопад 2020 року, проте у зв`язку з ненаданням вихідної інформації та доступу до інформаційного забезпечення, де міститься інформація, наведена у вказаному документі, відповідно, у межах наданих на дослідження документів та у межах компетенції судового експерта - економіста не видається за можливе підтвердити чи спростувати достовірність вищенаведених розрахунків.

Водночас, колегія суддів наголошує, що як вказано в отриманому судом висновку експертів, у межах наданих на дослідження документів (зокрема, актів приймання-передачі послуг, звітів про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП, з урахуванням умов Договору №4790 від 02.01.2020 року), підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ «ГЕРЦ» розмір заборгованості за Договором № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року за період з липня 2020 по жовтень 2020 року у сумі 1 125 086,15 грн.

Суд зазначає за результатами правового аналізу статей глави 31 ГК України, яка регулює відносини комерційного посередництва, що сутність комерційного посередництва агента полягає саме у наданні послуги у вигляді укладання чи сприяння в укладанні угоди, отже результатом роботи, який має визначатися у Акті виконання робіт має, зазначається саме цей факт.

Як зазначалось судом вище, сторонами в Додатку № 2 до Договору погоджено вартість, порядок документального оформлення послуг та порядок розрахунків.

Відтак, враховуючи визначений Додатком № 2 до Договору порядок погодження сторонами вартості послуг та обсягу винагороди агента, у разі непогодження КП «ГІОЦ» як замовника зі змістом наданих позивачем на підписання актів приймання - передачі наданих послуг, в тому числі вартістю послуг ТОВ «Герц», має протягом 5 робочих днів з моменту одержання від агента таких актів надіслати мотивовану відмову від приймання наданих послуг, що містить перелік зауважень.

Матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано складених КП «ГІОЦ» актів про відмову від прийняття послуг з мотивацією та переліком недоліків, а також термінів їх усунення.

Суд наголошує, що за змістом п. 6 Додатку № 2 до Договору у випадку не підписання КП «ГІОЦ» акту приймання - передачі наданих послуг у встановлені строки та за відсутності мотивованої відмови в прийманні послуг, вважається, що послуги агента прийняті без зауважень.

Документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з надання відповідачеві агентських послуг за Договором, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з їх оплати, є Акт приймання - передачі наданих послуг та саме цей документ є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує здійснення господарських операцій і містить інформацію про вартість наданих послуг.

Отже, за правильним висновком суду першої інстанції, з огляду на умови Додатку № 2 до Договору щодо порядку погодження сторонами актів приймання - передачі наданих послуг та з урахуванням положень Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказані підписані в односторонньому порядку ТОВ «Герц» акти приймання - передачі наданих послуг за серпень - жовтень 2020 року необхідно вважати такими, що погоджені замовником та за відсутності обґрунтованих відмов від підписання актів є доказом належного виконання позивачем своїх зобов`язань щодо своєчасного та повного надання обумовлених Договором агентських послуг.

Отже, наведене за відсутності доказів наявності мотивованої відмови відповідача від підписання спірних актів та/або їх повернення, вчинених у визначені Договором порядку та строки, а також з урахуванням висновків судової економічної експертизи дає змогу стверджувати про виникнення у відповідача зобов`язання з оплати послуг, а у позивача відповідного права вимагати такої оплати.

Додатково судом взято до уваги обставини погодження сторонами та підписання без заперечень, в тому числі з боку відповідача, актів приймання - передачі наданих послуг за Договором за попередні періоди, тобто під час реалізації усталених правовідносин за наслідками надання ідентичних послуг, умови щодо змісту, порядку надання та оплати яких умовами Договору не змінювались, у зв`язку з чим судом не приймаються до уваги заперечення відповідача з посиланням на зміну керівництва КП «ГІОЦ», позаяк доказів впливу останніх на обставини виконання відповідачем Договору, укладеного між сторонами, КП «ГІОЦ» суду не надано.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

На позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

За викладених обставин, виходячи з таких принципів господарського судочинства як диспозитивність і змагальність сторін, оцінюючи в сукупності наявні в матеріалах даної справи докази, якими в сукупності з отриманим за наслідками проведення судової економічної експертизи висновком підтверджуються доводи позивача про невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним Договором в частині оплати наданих позивачем послуг, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при розгляді даної справи позивачем доведено як порушення відповідачем договірних зобов`язань з оплати наданих послуг, так і обсяг їх невиконання, з чим погоджується судова колегія.

При цьому, за наслідками проведення призначеної судом судової економічної експертизи не знайшли підтвердження доводи відповідача щодо безпідставного збільшення позивачем обсягів продажу за рахунок ресурсів (каналів продажу), які позивач не мав підстав для включення до бази розрахунку агентської винагороди.

Зокрема, зазначаючи про те, що технічні можливості АСОП не дозволяють виокремити канали продажу, через які ТОВ «Герц» надавало послуги згідно спірного Договору, відповідачем не враховано умови п.п.3.1.4, 3.1.7 Договору, згідно якого КП «ГІОЦ» зобов`язується: забезпечувати можливість цілодобового вільного доступу агента та/або уповноважених представників агента з використанням телекомунікаційних мереж АСОП, окрім періоду проведення технологічних робіт, про що заздалегідь повідомляється агента; забезпечувати інформаційну, технологічну взаємодію та відповідний обмін даними із Агентом щодо функціонування носіїв електронного квитка та розподілу грошових коштів між учасниками АСОП.

У відповідності до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2018 року № 706 КП «ГІОЦ» визначено оператором автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва (АСОП), отже відповідач як оператор за наявності доступу до інформації про операції з придбання користувачами електронних квитків та/або поповнення транспортних ресурсів, яка міститься в базі даних АСОП у вигляді відповідних реєстрів, що спростовує твердження відповідача про неможливість розрахунку вартості послуг ТОВ «Герц» як агента з урахуванням каналів продажу.

З урахуванням імперативних умов спірного Договору щодо права КП «ГІОЦ» на надання мотивованої відмови від підписання актів приймання - передачі послуг суд наголошує, що відповідне право має бути реалізоване відповідачем до початку судового розгляду спору про стягнення заборгованості за такими актами, позаяк, зокрема, обставини нездійснення відповідачем оплати та за відсутності вчинених у встановлені Договором строки належним чином мотивованих відмов зумовили виникнення даного судового спору.

Підсумовуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором у встановлений строк, розмір основної заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати за надані позивачем послуги відповідач суду не надав, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 125 086,15 грн. підлягають задоволенню.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Статтею 295 Господарського кодексу України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Згідно з ч. 1 ст. 296 ГК України агентські відносини виникають у разі: 1) надання повноважень агентові на вчинення відповідних дій на підставі договору; 2) схвалення принципалом угоди, укладеної в його інтересах агентом, без повноважень на її укладення або з перевищенням наданих йому повноважень.

За правилами статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

У відповідності до ст. 305 Господарського кодексу України відносини, які виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

За загальним правилом ч. 1 ст. 300 ГК України агент зобов`язаний особисто виконати дії, на які його уповноважив принципал. Причому, якщо агентським договором не передбачено іншого, агент не може передавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах принципала (ч. 2 ст. 300 ГК України).

У відповідності до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 300 ГК України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Суб`єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода. Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором (ч.ч. 4-6 ст. 300 ГК України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Доводи відповідача про надання чи ненадання судом оцінки договору №4637 від 01.04.2019, укладеному між КП «ГІОЦ» та ТОВ «ФК ГЕРЦ», колегія суддів сприймає критично, оскільки предметом даного позову є саме стягнення заборгованості з відповідача, що виникла за укладеним між сторонами цього спору Договору №4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020, заборгованість за яким відповідачем не спростована та, більше того, підтверджена висновком судової експертизи, яка була призначена та проведена в межах даної справи за клопотанням відповідача.

На переконання судової колегії, судом першої інстанції належним чином, повно та всебічно з`ясовано обставини справи, що входять до предмету доказування в даній справі.

При цьому, судом враховується, що не всі акти приймання-передачі наданих послуг між сторонами підписані, однак в силу умов договору відсутність вмотивованої відмови від приймання послуг за змістом п. 6 Додатку № 2 до Договору дає підстави вважати, що послуги агента прийняті без зауважень.

Також у зв`язку з викладеним, відхиляються заперечення відповідача щодо обсягу робіт, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема висновком експертизи, при цьому враховуючи, що з урахуванням презумпції правомірності правочину, договір №4790 надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020, укладений між позивачем та відповідачем, є обов`язковим до виконання його сторонами.

Усі інші доводи та міркування учасників справи судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 910/19944/20 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 910/19944/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 910/19944/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 910/19944/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/19944/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 04.12.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

Г.П. Коробенко