Постанова

від 02.12.2024 по справі 910/6845/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Справа№ 910/6845/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 року

за скаргою Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА"

на незаконну бездіяльність ДКСУ у виконанні постанови Північного апеляційного господарського суду

у справі №910/6845/22 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА"

до Державної казначейської служби України

про стягнення 593 056,55 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення 593 056,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 року у справі №910/6845/22 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 року у справі № 910/6845/22 - задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 року у справі № 910/6845/22 - скасовано, з прийняттям нового про задоволення позову частково та з новим розподілом судових витрат. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" 76 948 56 грн - 3 % річних, 511 781, 95 грн - інфляційних втрат. В решті позовних вимог - відмовлено.

02.06.2023 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 року у справі №910/6845/22, яка набрала законної сили 09.05.2023 року, було видано відповідні накази.

Приватне підприємство "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" звернулося до Господарського суду міста Києва з скаргою на незаконну бездіяльність ДКСУ у виконанні постанови Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 року повернуто скаргу Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" на незаконну бездіяльність ДКСУ у виконанні постанови Північного апеляційного господарського суду - без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" у встановлений процесуальний строк звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 року скасувати та ухвалити постанову про задоволення апеляційної скарги позивача у справі №910/6845/22, повністю. Стягнути з Державної казначейської служби України на користь Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" судові витрати за надання правової (правничої) допомоги у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, обов`язок виконувати рішення суду про списання коштів з Державного бюджету шляхом їх безспірного списання на підставі рішення суду законодавством України покладено саме на Державну казначейську службу України ст. 25 Бюджетного кодексу України.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі застосував суперечливі норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у чисельних постановах Верховного Суду, зокрема постановах у справі №806/2143/15 від 20.02.2019 року, у справі №819/1430/17 від 17.04.2018 року, згідно яких «невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, що свідчить про активну роль суду в реалізації сторонами прав і законних інтересів, із приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

При цьому, за твердженням скаржника, Верховний Суд у своїх постановах приходив до висновку про можливість усталення судового контролю вже після ухвалення рішення у справі, оскільки підставою є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (постанови КАС/ВС: у справі №806/2143/15 від 20.02.209 року, у справі №820/4261/18 від 03.04.2019 року, у справі №580/988/9 від 27.12.2019 року (у якій суд зазначив, що в разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб`єкта владних повноважень).

Крім того, скаржник зауважив, що зважаючи на те, що стягнення постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 року у справі №910/6845/22 на користь позивача грошових коштів в сумі 588730,51 грн, є акцесорним, додатковим до основного зобов`язання (рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/11621/16), залежить від основного і поділяє його долю, відповідач зобов`язаний невідкладно перерахувати позивачеві 588730,51 грн. згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 року у справі №910/6845/22, так-як основна сума боргу відповідача перед позивачем за рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/11621/16 в сумі 1597996,18 грн відповідачем сплачена, а затримка виконання відповідачем судового рішення у справі №910/6845/22, винесеного Північним апеляційним господарським судом 09.05.2023 року на користь позивача, становить протиправне втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном та окремо може призвести Державний бюджет України до зайвих витрат коштів по вині відповідача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 року у справі №910/6845/22. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

18.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від скаржника до суду надійшло клопотання про врахування при розгляді апеляційної скарги позивача у справі №910/6845/22 правові висновки викладені, зокрема: в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №320/51450/24 (щодо бездіяльності ДКСУ у невиконанні наказів Господарського суду міста Києва у справі №910/6845/22); в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 року у справі №320/8429/24; в постановах Верховного Суду від 806/2143/15 від 20.02.2019 року, №820/4261/18 від 03.04.2010 року, №580/988/19 від 27.12.2019 року, №460/350/19 від 12.11.2018 року, №855/115/20 від 23.11.2020 року, №806/3099/17 від 12.11.2018 року, №819/1430/17 від 17.04.2018 року, №905/2458/16 від 28.05.2019 року.

Крім того, скаржник в даному клопотанні просив врахувати при розгляді апеляційної скарги позивача у справі №910/6845/22 положення ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України та п.п. 3, п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215.

19.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 року у справі №910/6845/22 без змін.

При цьому, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що стаття 339 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суд із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю, державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Водночас, представник відповідача зауважив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 року у справі 916/1226/16 сформулювала відповідну правову позицію щодо неможливості оскарження дій органів Казначейства під час виконання рішень господарських судів за правилами Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, представник відповідача зазначив, що жодна норма Господарського процесуального кодексу України не регламентує питання «вжиття спеціальних заходів впливу та притягнення до відповідальності Голови Казначейства», яке без жодних підстав порушувала Компанія у своїй скарзі.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2024 року через канцелярію суду першої інстанції від Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" надійшла скарга на незаконну бездіяльність ДКСУ у виконанні постанови Північного апеляційного господарського суду, а також аналогічна скарга була зареєстрована в електронному судді.

Відповідно до вищевказаної скарги заявник просить:

- за незаконне невиконання протягом тривалого часу Державною казначейською службою України постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 року у справі №910/6845/22, наказів Господарського суду міста Києва, від 02.06.2023 року у справі №910/6845/22, внаслідок чого порушено строки виконання цього рішення суду, вжити спеціальних заході впливу та притягнути до відповідальності Голову Державної казначейської служби України Слюз Т. І.;

- зобов`язати Державну казначейську службу України усунути порушення (поновити порушене право) приватного підприємства «Виробничо-дистрибьюторська компанія «Дім вина «СКАЛА» (ЄДРПОУ 36972343) та виконати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 року у справі №910/6845/22, накази Господарського суду міста Києва, від 02.06.2023 року у справі №910/6845/22;

- з метою забезпечення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 року у справі №910/6845/22, наказів Господарського суду міста Києва, від 02.06.2023 року у справі №910/6845/22, вжити заходи, передбачені ст.137 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування вищевказаних вимог заявник посилався, зокрема, на практику КАС ВС у справі № 806/2143/15 від 20.02.2019 року, у справі № 820/4261/18 від 03.04.2019 року; у справі № 580/988/19 від 27.12.2019 року (у якій суд зазначив, що в разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб`єкта владних повноважень), а також на судову практику викладену в постановах ВС КАС від 21.09.2018 року у справі №829/7371/15, від 29.04.2021 року справі№826/13511/17 в частині необхідності звернення органів Держказначейства до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 1 Положення про Державну казначейську службу України, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що обов`язок виконувати рішення суду про списання коштів з Державного бюджету шляхом їх безспірного списання на підставі рішення суду законодавством України покладено саме на Державну казначейську службу України ст. 25 Бюджетного кодексу України.

Водночас, колегія суддів відзначає, що Державна казначейська служба України не відноситься до органів примусового виконання (державної виконавчої служби та приватних виконавців).

При цьому, посилання скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, на правові висновки Київського оружного адміністративного суду викладені в ухвалах від 22.03.2024 року у справі №320/8429/24 та від 12.11.2024 року у справі №320/51450/24, відповідно до яких, зокрема, судами був зроблений висновок, що дана справа підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не визнає переконливими доводами, оскільки, останні були зроблені в даних справах саме щодо позовних заяв до Державної казначейської служби України, а не скарги на дії Голови Державної казначейської служби України.

З огляду на викладене з урахуванням розділу VI Господарського процесуального кодексу України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», Господарський процесуальний кодекс України передбачає розгляд скарг на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Отже, враховуючи розділ VI Господарського процесуального кодексу України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» у Господарського суду міста Києва, відсутні передбачені господарським процесуальним кодексом повноваження щодо розгляду питань поставлених у прохальній частині скарги.

Виходячи зі змісту скарги, яку заявник просить розглянути судом, така скарга не передбачає можливості такого розгляду в порядку господарського судочинства, а отже суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо повернення скарги заявнику без розгляду.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги твердження відповідача викладене у відзиві на апеляційну скаргу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 року у справі №916/1226/16 сформулювала правову позицію щодо неможливості оскарження дій органів Казначейства під час виконання рішення господарських судів за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Так, зокрема, Велика Палата Верховного Суду в вищевказаній постанові виснувала, що «Спори, що виникають під час виконання органами Державної казначейської служби України рішення суду про стягнення коштів з державного органу, мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства (ст.ст. 2, 17, 18, 162 КАС України), а не у порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із пунктом 15 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року дії (бездіяльність) та рішення органу Державної казначейської служби України можуть бути оскаржені відповідно до адміністративного суду».

Враховуючи, що скарга повернута без розгляду, колегія суддів не надає оцінку доводам скаржника викладеним в апеляційній скарзі, зокрема, щодо бездіяльності ДКСУ у виконанні постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/6845/22.

Водночас, колегія суддів зауважує, що твердження заявника про відсутність належних юридичних механізмів реалізації права на доступ до суду, що свідчить про брак судового контролю на стадії виконання судового рішення, оскільки має місце ускладнення практичної реалізації особою її права на доступ до суду, що є порушенням конституційних засад судочинства та принципів цивільного процесуального права, вказує про обізнаність скаржника щодо неможливості розгляду даної скарги в порядку господарського судочинства та не спростовує вищевказаних висновків суду.

Інші доводи скаржника, щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції про повернення без розгляду скарги Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" на незаконну бездіяльність ДКСУ у виконанні постанови Північного апеляційного господарського суду та посилання на відповідні правові висновки викладені Верховним Судом та Київським окружним адміністративним судом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів частково погоджується з твердженнями відповідача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 140, 234, 235, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 року у справі №910/6845/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 року у справі №910/6845/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6845/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун