Постанова

від 03.12.2024 по справі 200/20064/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9424/24 Справа № 200/20064/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів Макарова М.О., Пищиди М.М.

секретар судового засідання Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 листопада 2023 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівський, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 , третя особа - ОСББ Артемівський, про стягнення майнової шкоди у загальному розмірі 1155798 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 липня 2015 року у квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 , та яка межує з квартирою АДРЕСА_2 а в тому ж будинку, що на праві приватної власності належить позивачеві, сталась пожежа, внаслідок чого згорів спільний над цими квартирами дах, дерев`яні перекриття, зокрема, над квартирою позивача.

Позивач вказував, що під час ліквідування наслідків пожежі, пошкоджені меблі в квартирі, відбулось затоплення першого та другого поверхів квартири, що завдало шкоди внутрішньому оздобленню приміщення квартири, де проживала вся сім`я позивача.

Позивач стверджує, що в його квартирі був сучасний ремонт, придбані нові меблі, що завдало збитків йому, як власнику квартири, винною бездіяльністю та відсутністю належного утримання квартири саме відповідачем.

З метою встановлення розміру нанесених збитків позивач звернувся до ТОВ С-Тиматика, яким складено звіт №282 щодо оцінки вартості витрат на відновлений ремонт 3-кімнатної квартири позивача, де встановлено вартість відновлювального ремонту у розмірі 186 900 грн..

Також позивач зазначає, що до оцінки у цьому звіті не було включено ремонт покрівлі даху, який він провів перед пожежею та на який витратив матеріалів вартістю 11763,00 грн. з вартістю цих робіт в розмірі 5000,00 грн., а також придбання плівки для перекриття квартири від опадів під час відсутності даху на суму 1060,00 грн. та капітальний ремонт даху і перекриття всього будинку на суму 358 525,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що за наслідком пожежі йому було необхідно придбавати нові меблі замість зіпсованих пожежею та її гасінням, на що він поніс витрати на купівлю нового дивану Антарес - 13 000,00 грн., кухні 68 380,00 грн., придбання та встановлення нового лічильнику газу замість того, що вийшов з ладу внаслідок пожежі - 930,00 грн..

Позивач наголошує, що у зв`язку із неможливістю проживання його та всієї його сім`ї в квартирі, яка була непридатна для проживання внаслідок пожежі, він був змушений винайняти тимчасове житло для своєї родини до завершення повного капітального ремонту квартири та за 2 роки проживання у винайманій квартирі за 8000,00 грн. на місяць орендної плати він витратив 192 000,00 грн. та 4000,00 грн. сплатив за посередницькі послуги агенції нерухомості Авангард з пошуку квартири, а також був вимушений витрачати кошти на вимушені поїздки маршруткою під час відвідування своєї родини за тимчасовим місцем мешкання, пересуваючись після роботи з його власної квартири, яка погоріла, до родини протягом двох років, що склало додаткових збитків на суму 3 780,00 грн.

За таких обставин позивач вважає, що сума матеріальної шкоди, завдана ОСОБА_5 , складає у загальному розмірі 845 338, грн..

При цьому, позивач вказує, що внаслідок пожежі, йому була завдана та всій його сім`ї моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 150 000,00 грн..

Враховуючи викладене, а також той факт, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути зі спадкоємця ОСОБА_5 - ОСОБА_1 на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 486 813,00 грн., моральної шкоди 150 000,00 грн. та на користь місцевого бюджету вартість капітального ремонту даху у розмірі 358 525 грн..

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено частково, а саме, стягнуто з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у загальному розмірі 306 910,00 грн. та судовий збір у розмірі 3069,00 грн.. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на момент пожежі, ОСОБА_5 був обмежений у користуванні та володінні своєю квартирою через протиправні дії його колишньої дружини ОСОБА_6 .. Апелянт вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що у Акті про пожежу від 20 липня 2015 року зазначено, що причиною пожежі є необережне поводження з вогнем гр. ОСОБА_6 і не зазначено інших причин, таких, як недодержання правил утримання квартири. Крім того, апелянт вказує на відсутність у відповідача бездіяльності та виключає причетність ОСОБА_5 до завданої позивачеві шкоди.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, право власності на квартиру АДРЕСА_1 з 2010 року зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 10 липня 2010 року.

Згідно копії ордеру на жиле приміщення №5751 (обмінний), виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів 18 листопада 1988 року, квартира АДРЕСА_1 ) надана ОСОБА_5 зі складом сім`ї 3 особи ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 дружина, ОСОБА_7 син). Право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_5 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 жовтня 2012 року.

У відповідності до Акту про пожежу від 20 липня 2015 року, о 05 год. 23 хв. того ж дня відбулась пожежа у квартирі АДРЕСА_1 , та пожежею знищено домашнє майно квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 та дах будинку на загальній площі 80 м2. Причина пожежі необережне поводження з вогнем гр. ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_2 .

Встановлено, що власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 на момент пожежі в ній не проживав, натомість фактично у цій квартирі тривалий час проживали його колишня дружина, шлюб з якою розірваний у 1989 році, та їх син ОСОБА_8 , який помер у 2013 році, що встановлено у рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2014 року, яким вирішено виселити ОСОБА_6 із займаної квартири АДРЕСА_1 .

З 2008 року мешканці будинку АДРЕСА_4 неодноразово подавали заяви до ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області щодо здійснення заходів відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які постійно порушують громадський порядок, сваряться із сусідами, шкодять майну мешканців будинку навмисно, травлять домашніх тварин сусідів товченим склом, б`ють палицями та є дуже агресивними.

Відповіддю Бабшкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06 вересня 2012 року на заяву позивача ОСОБА_5 від 16 серпня 2012 року також встановлювалось фактичне проживання у зазначеній квартирі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

Разом з цим, за відомостями, наданими у копії спадкової справи №325/2016, відкритої Сьомою Дніпровською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 12 квітня 2016 року.

ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом від 05 грудня 2012 року, яким останній заповідав ОСОБА_1 належну йому квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , спадкоємцем після смерті якого є його дружина ОСОБА_3 ..

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 , як власник квартири АДРЕСА_1 , починаючи з моменту вселення у зазначену квартиру та, зокрема, на момент пожежі у квартирі, яку вчинила ОСОБА_6 у 2015 році, не брав участі в утриманні своєї власності та у забезпеченні її схоронності, достеменно будучи обізнаним про пряму загрозу з боку ОСОБА_6 , яка без відповідних правових підстав там проживала. А тому, встановивши винну бездіяльність ОСОБА_5 , яка стала у причинному зв`язку з виникненням пожежі 20 липня 2015 року у його квартирі АДРЕСА_1 , в силу ст. 386 ЦК України, вважав, що саме відповідач як власник квартири, має відшкодувати завдану матеріальну шкоду.

Однак, колегія суддів не може погодитись із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частинами 4, 5 ст. 319 ЦК України зазначено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Тобто, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 322 ЦК України).

Нормами статей 151, 156, 177 ЖК України визначено, що громадяни (власники, наймачі, члени їх сімей) зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Частиною 6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 , як власник квартири АДРЕСА_2 , на момент пожежі в ній не проживав, оскільки у цій квартирі тривалий час проживали його колишня дружина, шлюб з якою розірваний у 1989 році, та їх син ОСОБА_8 , який помер у 2013 році.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що з метою захисту своїх прав, зокрема, щодо проживання у належній йому квартирі, ОСОБА_5 , за життя, звертався до суду із позовом про виселення ОСОБА_6 із квартири та його вселення.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2014 року ОСОБА_6 виселена із займаної квартири АДРЕСА_1 та вселено ОСОБА_5 ..

Вказаним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_6 безпідставно проживає у належній ОСОБА_5 квартирі.

Постановою про залучення працівників міліції для проведення виконавчих дій від 20 липня 2015 року, державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції постановлено залучити працівника міліції для підтримання громадського порядку під час проведення виконавчих дій при виконанні виконавчого листа №2-200/11177/13ц про виселення ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 , оскільки остання усувається від невиконання рішення суду.

Зазначені обставини спростовують висновок суду першої інстанції про те, що бездіяльність ОСОБА_5 стала причинною виникненням пожежі 20 липня 2015 року у його квартирі АДРЕСА_1 , оскільки внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 він був позбавлений об`єктивної можливості потрапити до належної йому квартири.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.1ст.1166ЦК Українимайнова шкода,завдана неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю особистимнемайновим правамфізичної абоюридичної особи,а такожшкода,завдана майнуфізичної особиабо юридичноїособи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

У пункті 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», яка є релевантною і до норм нового ЦК України, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуваннюв повномуобсязі особою,яка їїзаподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. За обставинами справи цю презумпцію мала б спростувати саме відповідачка, що нею не зроблено.

Актом про пожежу від 20 липня 2015 року встановлено, що причиною пожежі є необережне поводження з вогнем гр. ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_2 .

Таким чином враховуючи, що винною в пожежі є ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що, саме, вона повинна відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 не залучалась у якості відповідача чи співвідповідача.

Розгляд справи з неналежним відповідачем або за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд апеляційної інстанції можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі, суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі у справі інших осіб, а суд першої інстанції дане питання не вирішив, - колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4650,00 грн..

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 листопада 2023 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівський, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 650,00 грн..

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженав касаційномупорядку безпосередньодо ВерховногоСуду протягомтридцяти днівз дняскладання повногосудового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 04 грудня 2024 року.

Головуючий суддя А.П. Барильська

Судді М.О. Макаров

М.М. Пищида