Ухвала

від 04.12.2024 по справі 918/734/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"04" грудня 2024 р. Справа № 918/734/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Маціщук А.В.

судді Мельник О.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційний центр Чайка" на рішення Господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року, повний текст рішення складено 27 вересня 2024 року по справі №918/734/24 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційний центр Чайка"

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради

про стягнення заборгованості в розмірі 34 206 грн 65 коп., розірвання договору оренди та звільнення нежитлових приміщень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційний центр Чайка" (надалі - Відповідач) за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради (надалі - Третя особа) про стягнення заборгованості в розмірі 34 206 грн 65 коп., розірвання договору оренди та звільнення нежитлових приміщень, позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Відповідача на когристь Позивача 34 206 грн 65 коп. заборгованості із орендної плати. Розірвано договір оренди нерухомого майна № 409-б від 30 листопада 2016 року, укладений між Позивачем та Відповідачем. Зобов`язано Відповідача звільнити нежитлові приміщення загальною площею 331 кв.м., розташовані на V поверсі терапевтичного корпусу на вул. М. Карнаухова, 25а, у м. Рівне, шляхом виселення та передати Комунальному некомерційному підприємству "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради по акту прийому-передачі.

6 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Відповідача надійшла апеляційна скарга в якій, представник Відповідача просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення; скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року; скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 12 серпня 2024 року; позов Позивача залишити без розгляду.

Скаржник в апеляційній скарзі просто цитує норми права, зокрема, 275, 278, 280 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що 15 жовтня 2024 року Відповідачу стало відомо, що 23 вересня 2024 року по справі № 918/734/24 винесено оскаржуване рішення, 17 жовтня 2024 року представник Відповідача, Негрей А.С. ознайомився з матералми справи та отримав копію оскаржуваного рішення, на підставі цього представник Відповідача в пункті 1 прохальної частини просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 листопада 2024 року апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року - залишено без руху. Запропоновано Відповідачу усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: зазначити інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження; надати докази реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційний центр Чайка" відповідно до статті 6 ГПК України.

28 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Відповідача надійшла заява про усунення недоліків, в якій Відповідач уже обгрунтував причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження. Скаржник вказав, що Відповідача зареєстровано 27 лютого 2016 року за адресою реєстрації юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України визначено фактична адреса місця проживання її керівника ОСОБА_1: АДРЕСА_1 . Скаржник вказує, що Відповідач фактично проводить свою господарську діяльність за адресою: 33018, м. Рівне, вул. М. Карнаухова, 25а на V поверсі терапевтичного корпусу, нежитлові приміщення якого орендує згідно договору оренди нерухомого майна № 409-б від 30 листопада 2016 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем. Відповідач зазначає, що в 26 листопада 2021 року квартира АДРЕСА_2 була продана відповідно до договору купівлі-продажу р.№3771 виданого 26 листопажда 2021 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Т.В..

Зміни до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, щодо реєстрації юридичної особи, внесені не були. Тому, уся кореспонденція, яка надходила на адресу: АДРЕСА_1 , до адресата - не доходила. Апелянт зазначає, що лише після винесення рішення Господарським судом Рівненської області 23 вересня 2024 року в середині жовтня 2024 року керівництво Третьої особи усно інформували директора Відповідача ОСОБА_1 про те, щоби нових пацієнтів фахівці «Чайки» не брали, так як їх будуть виселяти.

Розглянувши заяву про усунення недоліків, колегія суддів зауважує наступне.

Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у статтею 242 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статтею 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Як визначено частиною 11 статтею 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі №908/1724/19, від 14 серпня 2020 року в справі №904/2584/19 та від 13 січня 2020 року в справі №910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі №800/547/17, Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року в справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року в справі №24/260-23/52-б, від 21 січня 2021 року в справі №910/16249/19, від 19 травня 2021 року в справі №910/16033/20, від 20 липня 2021 року в справі №916/1178/20.

Господарський суд Рівненської області 12 серпня 2024 року надсилав наступні процесуальні документи: копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 12 серпня 2024; 9 вересня 2024 року надіслав копію ухвали про відкладення розгляду справи від 9 вересня 2024 року та 1 жовтня 2024 копію рішення від 23 вересня 2024 року на адресу: 33001, м. Рівне, вул. Коцюбинського, будинок 4, квартира 71. Конверти із вказаним процесуальними документами повернулися до суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

При звернені з апеляційною скаргою, Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що місцезнаходженням підприємства для листування є - м. Рівне, вул. М.Карнаухова, 25а.

На запит апеляційного суду, із підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», 18 листопада 2024 року апеляційним судом отримано відповідь №910597, в якій міститься інформація із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що місцезнаходженням Відповідача є: 33001, м. Рівне, вул. Коцюбинського, будинок 4, квартира 71, тобто така адреса на яку судом першої інстанції здійснювалися відправлення усіх процесуальних документів, і зовсім не та, що наведена скаржником в апеляційній скарзі.

Колегія суддів також зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників справи, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників справи, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

При цьому Відповідачем долучено до заяви про усунення недоліків копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєструзаборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якої видно лише вчинення правочину щодо продажу квартири АДРЕСА_2 . При цьому будь-якого доказу, котрий вказував про офіційне місцезнаходження Відповідача за адресою - м. Рівне, вул. М.Карнаухова, 25а, як на момент розгляду справи судом першої інстанції, так і на момент подання апеляційної скарги матеріали спарви не містять, а Відповідачем не подано.

При цьому, Відповідачем самостійно в апеляційній скарзі зазначено, що зміни до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, щодо реєстрації юридичної особи, внесені Відповідачем не були.

Частина 1 статті 7 Закону України про державну реєстрацію визначає, що ЄДР створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з ЄДР.

У відповідності до частини 1 статті 10 Закону України про державну реєстрацію, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У частині 4 статті 9 Закону України про державну реєстрацію вказано перелік відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в ЄДР, зокрема, місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

Вказане дає підстави вважати, що адреса Відповідача ( АДРЕСА_3 ) була актуальною під час розгляду судом першої інстанції даної справи, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Колегія суду звертає увагу, що Відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до частини 1, пункту 5 частини 4 статті 9 Закону України про державну реєстрацію покладено обов`язок зазначати достовірні відомості щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 цього Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень фізична особа - підприємець повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270.

Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року в справі №905/1397/21.

Отже, Відповідач, попри визначений для нього Законом України про державну реєстрацію обов`язок, не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 за адресою, визначеною у відомостях в ЄДР під час розгляду судом першої інстанції справи, у зв`язку із чим отримання Відповідачем від суду кореспонденції з копіями процесуальних документів перебувало поза межами контролю Господарського суду Рівненської області.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року в справі №918/734/24 оприлюднено в ЄДРСР 27 вересня 2024 року.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому колегія суддів зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а процесуальна бездіяльність скаржника, як заявника апеляційної скарги, не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону. Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03).

Відтак, підсумовуючи усе зазначене вище, колегія суддів виснує, що дії Відповідача з пропуску строку на подання апеляційної скарги носили суб`єктивний характер, а не об`єктивний і непереборний (які б завадили вчасно оскаржити рішення суду), а тому причини вказані Відповідачем у заяві про усунення недоліків є неповажними та спростовуються усім описаним вище в даній ухвалі.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи те, що вказані Відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Вказані приписи Господарського процесуального кодексу України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

При цьому апелянтом не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржника. Тому, суд не вбачав підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною четвертою статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційний центр Чайка" на рішення Господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року у по справі №918/734/24.

2. Апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційний центр Чайка".

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Мельник О.В.