Рішення

від 22.11.2024 по справі 909/611/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/611/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка"

вул. Галицька, 86, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401

до відповідача: Приватного підприємства "Вторпласт +"

вул. Промислова, буд. 9, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500

про стягнення 150 540 грн 66 коп. заборгованості з орендної плати

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Вторпласт +"

вул. Промислова, буд. 9, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500

ел. пошта: mux71@ukr.net

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка"

вул. Галицька, 86, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401

про розірвання договору оренди та повернення майна

за участю представників сторін:

від Товариства з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка": ОСОБА_1;

від Приватного підприємства "Вторпласт +": Ковтун Надія Олександрівна

ВСТАНОВИВ: Товариство з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Вторпласт +" про стягнення 150 540 грн 66 коп. заборгованості з орендної плати.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2024, суд залишив подану заяву без руху та встановив позивачу строк на усунення недоліків.

09.07.2024 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява від 09.07.2024 (вх.№11251/24) про усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2024, суд призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 19.08.2024.

07.08.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача у справі - ПП "Вторпласт +" надійшла зустрічна позовна заява (вх.№7061/24) до ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" про розірвання договору оренди від 01.02.2020, укладеного між ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" та ПП "Вторпласт +" та повернення майна, яке знаходиться у приміщенні ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" за адресою: м. Тисмениця, вул. Галицька, 86.

08.08.2024 через систему "Електронний суд" від ПП "Вторпласт +" надійшов відзив на позовну заяву від 07.08.2024 (вх.№12759/24).

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2024, суд залишив без руху зустрічну позовну заяву ПП "Вторпласт +" та встановив позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.08.2024 та 19.08.2024 через систему "Електронний суд" від ПП "Вторпласт +" надійшли клопотання (вх.№12861/24 та вх.№13204/24) про відкладення розгляду справи з метою реалізації права на захист.

19.08.2024 через систему "Електронний суд" від ПП "Вторпласт +" надійшла заява (вх.№13214/24) про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, до якої приєднано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 6 056 грн.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2024, суд прийняв зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Вторпласт +" до Товариства з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" про розірвання договору оренди та повернення майна до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднати в одне провадження з первісним позовом; перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 18.09.2024; встановив сторонам за зустрічним позовом строк на надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

У зв`язку з перебуванням судді Рочняк О.В. у відпустці, судове засідання, призначене на 18.09.2024, не відбулося.

Відповідно до ухвали від 30.09.2024, суд повідомив сторони про те, що підготовче засідання відбудеться 10.10.2024.

Сторонам ухвалу від 30.09.2024 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та в той же день доставлено до електронних кабінетів, про що свідчать довідки від 01.10.2024 про доставлення до електронних кабінетів документу.

В підготовчому засіданні 10.10.2024 представниця ПП "Вторпласт +" заявила усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання з метою добровільного врегулювання спору, проти якого заперечив представник ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка"; суд відмовив в задоволенні клопотання представниці відповідача про продовження строку підготовчого провадження з огляду на відсутність підстав, разом з тим в межах строку підготовчого провадження оголосив перерву в судовому засіданні до 21.10.2024, про що представники сторін повідомлені під розписку.

21.10.2024 через систему "Електронний суд" від ПП "Вторпласт +" надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№16309/24) з додатками.

В судовому засіданні 21.10.2024 суд оголосив перерву до 24.10.2024, про що представники сторін повідомлені під розписку.

23.10.2024 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№16465/24) з додатками.

За наслідками підготовчого засідання 24.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.11.2024, про що представники сторін повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 13.11.2024 представник ПП "Вторпласт +" заявила клопотання про відкладення розгляду справи з метою укладення мирової угоди, проти якого представник ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" заперечив, при цьому вказав на бездіяльність ПП "Вторпласт +" та зазначив, що це призведе до затягування розгляду справи. Суд заслухав вступні слова учасників справи, з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі та перед судовими дебатами оголосив перерву в судовому засіданні до 21.11.2024.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка". Первісний позов мотивований тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач за первісним позовом з січня 2024 по червень 2024 року не сплатив орендну плату за передане йому в оренду майно, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, на яку позивач нарахував інфляційні втрати.

Щодо вимоги ПП "Вторпласт +" про розірвання договору оренди від 01.02.2020 не заперечив за умови вивезення орендарем з території ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" своєї сировини (сміття). Стосовно вимоги ПП "Вторпласт +" про повернення майна, яке знаходиться у орендованому приміщенні, заперечив, мотивуючи тим, що вказане майно притримано ним до повної сплати орендарем заборгованості по орендній платі.

Щодо посилання представника ПП "Вторпласт +" на те, що у зв`язку з перешкоджаннями орендодавця з січня 2023 року підприємство не мало можливості здійснювати господарську діяльність, вказав, що зазначене є голослівним та таким, що не скріплене жодними фактами. Що стосується посилання ПП "Вторпласт +" на лист відділення поліції №1 Івано-Франківського районного управління ГУНП в Івано-Франківській області НПУ від 26.06.2024, зазначив, що працівники поліції встановили, що кримінальне правопорушення не зафіксовано, а між сторонами існує спір про стягнення заборгованості за орендоване приміщення.

Позиція ПП "Вторпласт +". Позивач за зустрічним позовом просить суд розірвати укладений між сторонами договір оренди, мотивуючи зміною істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки при укладенні договору оренди орендар не міг передбачити зменшення попиту на продукцію, для реалізації якої і використовувалося орендоване приміщення, що в свою чергу призвело також і до призупинення господарської діяльності орендаря та до неможливості організації його запланованої діяльності. Вказує на те, що з січня 2023 року ПП "Вторпласт +" не має можливості належним чином здійснювати господарську діяльність, оскільки орендодавець перешкоджає орендарю у поверненні його ж майна, яке використовувалось ним на об`єкті оренди, а саме: Гранулятор, виробник ?nongjiagang sevenstars machinery CO., LTD, Китай; конвеєрна лінія; шредер для порізки стренч з полімерів; дробильна машина ИПР 400; дробильна машина TRIA 950-ELR-TL; мийка полімерів, виробництво Полтава; кабель 4х120-30 м, 4х90-300 м; відходи полімерів для переробки (5 т). Листом №10/05-24 від 10.05.2024 орендар повідомив орендодавця про розірвання договору оренди від 01.02.2020 та зазначив, що договір слід вважати розірваним з 13.05.2024. В листі №7 від 31.05.2024 орендодавцем заявлено вимогу про негайне звільнення об`єкта оренди. Разом з тим, 14.06.2024 орендодавцем було відмовлено ПП "ВТОРПЛАСТ+" в доступі до власного майна, що також зафіксовано поліцією в листі від 14.06.2024.

Таким чином, ПП "Вторпласт +" вважає, що у відповідності до ст. 652 ЦК України договір підлягає достроковому розірванні в судовому порядку з підстав істотної зміни обставин. При цьому зазначив, що для дострокового розірвання договору оренди з підстав істотної зміни обставин, у результаті такої зміни сторона не може в повній мірі задовольнити свої матеріальні та інші інтереси, виходячи із умов діючого договору, а тому такий договір не може надалі бути залишеним в силі, оскільки не відповідає початковим намірам та волевиявленню сторони під час його укладення.

Щодо вимоги ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" про стягнення орендної плати ПП "Вторпласт +" заперечив посилаючись на те, що підстав для сплати орендної плати не має, оскільки з вини орендодавця підприємство (орендар) з січня 2023 року не здійснює свою господарську діяльність.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.02.2020 між ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" (орендодавець) та ПП "Вторпласт +" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування приміщення цеху №1 площею 740,1 кв.м., гаражні бокси площею 140 кв.м., бетонну площадку площею 500 кв.м., склад площею 270 кв.м. без права суборенди.

Об`єкт оренди, являє собою індивідуально визначене нерухоме майно, що знаходиться в м. Тисмениця по вул. Галицькій, 86 і належить орендодавцю на праві приватної власності (п.1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, об`єкт оренди передавався в оренду з метою здійснення статутної діяльності орендаря, зокрема, для переробки та сортування вторинної сировини.

За змістом п. 3.2 договору, об`єкт, що орендується вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі.

В п. 4.1 договору визначено, що розмір орендної плати за об`єкт, що орендується в цілому складає 29 462 грн 20 коп. за місяць, згідно з додатком №1 до договору.

Відповідно до 4.3 договору, орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок або готівкою в касу орендодавця, що здійснюється не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 6.1 договору, орендар зобов`язався, зокрема, своєчасно здійснювати оплату орендної плати та за спожиті комунальні послуги (пп. 6.1.2); власними силами здійснювати прибирання об`єкта, що орендується (пп. 6.1.3); відшкодовувати орендодавцю вартість фактично спожитої орендарем на об єкті, що орендується електричної та теплової енергії шляхом авансування таких витрат (пп.6.1.4).

За змістом пунктів 7.1, 7.2 договору, термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття об`єкта, що орендується. Термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін.

Після закінчення строку договору, якщо жодна сторона в термін 90 днів до закінчення цього договору письмово не повідомить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонговується на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені ним договором (п.7.3 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору, орендодавець може розірвати цей договір в односторонньому порядку, якщо орендар не сплачує орендну плату за об`єкт, що орендується протягом трьох місяців поспіль, або коли він систематично порушує умови цього договору.

Згідно з п. 9.2 договору, орендар має право на дострокове розірвання цього договору при наявності важливих підстав, а саме: у випадку встановлення орендарем неможливості організації запланованої діяльності; при неминучому отриманні незадовільного результату від діяльності.

Відповідно до акту приймання-передачі орендованого майна від 01.02.2020, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення: цех №1, площею 740,1 кв.м., гаражні бокси площею 140 кв.м., бетонну площадку площею 500 кв.м., склад площею 270 кв.м., які розміщені за адресою: вул. Галицька, буд. 86, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401, а саме: нежитлові виробничо-складські приміщення загальною площею 1650,1 кв.м.

01.01.2022 сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до додатку №1 (Розрахунок орендної плати та відшкодувань) до договору оренди від 01.02.2020, відповідно до якої загальна сума місячного платежу по договору становить 20 002 грн 40 коп.

10.01.2023 ПП "Вторпласт +" звернулося до ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" із листом №10/01 про звільнення від орендної плати за січень місяць 2023 року у зв`язку із неможливістю повноцінного використовувати орендоване приміщення.

ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" листом №4 від 30.01.2023 повідомило ПП "Вторпласт +", що орендна плата буде нараховуватись до того моменту, поки не буде повністю вивільнено орендоване приміщення та прибрано територію прилеглу до об`єкта оренди.

01.06.2023 сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до додатку №1 (Розрахунок орендної плати та відшкодувань) до договору оренди від 01.02.2020, відповідно до якої загальна сума місячного платежу по договору становить 25 003 грн 00 коп.

10.05.2024 ПП "Вторпласт +" надіслало ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" лист №10/05-24, в якому повідомило орендодавця про розірвання договору оренди та вважати договір оренди розірваним з 13.05.2024.

У відповідь ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" надіслало ПП "Вторпласт +" лист №7 від 31.05.2024 про сплату заборгованості та звільнення орендованого приміщення до 15.06.2024 у зв`язку із запланованим його ремонтом.

Відповідно до наведеного в позовній заяві ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" розрахунку заборгованості, за період з січня 2024 по червень 2024 р.р. загальний розмір заборгованості за договором оренди від 01.02.2020 становить 150 540 грн 66 коп., з яких 499 грн 66 коп. інфляційні втрати.

26.06.2024 Відділення поліції №1 Івано-Франківського районного управління ГУНП в Івано-Франківській області НПУ листом від 26.06.2024 №5442/108/07/01-24 на звернення від 14.06.2024 повідомило ПП "Вторпласт +", що орендодавець ОСОБА_1 відмовляється віддати обладнання із виробничих приміщень у м. Тисмениця вул. Галицька, 89, оскільки є заборгованість по орендній платі. При цьому зазначено, що за результатами перевірки у даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини, факту вчинення будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення не встановлено.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 11 Цивільного кодексу України та стаття 174 Господарського кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків визначають, зокрема, договори (господарські договори) та інші правочини (угоди).

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини першої статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 та частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, частин першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату також і у відповідності до частини третьої статті 285 Господарського кодексу України.

Частинами першою, четвертою статті 286 цього ж кодексу визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (статті 530, 599 Цивільного кодексу України).

За встановлених судом обставин, орендна плата за спірний період (з січня по червень 2024 року) відповідно до додаткової угоди від 01.06.2023 до договору оренди від 01.02.2020 становила 25 003 грн 00 коп.

Орендну плату орендар, незалежно від наслідків його господарської діяльності, сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок або готівкою в касу орендодавця, що здійснюється не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за звітним ( 4.3 договору).

За приписами статті 627 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дострокове розірвання договору допускається за взаємною згодою сторін. Реалізація права дострокового розірвання договору повинна відбуватися з урахуванням приписів Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, що регулюють орендні відносини.

Частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України унормовано, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Згідно з положеннями частини другої цієї ж статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частини третя статті 188 Господарського кодексу України).

У разі прийняття пропозиції договір вважається розірваним за згодою сторін (про що інша сторона повідомляється письмово або сторонами складається єдиний документ).

Тобто передумовою дострокового розірвання договору оренди є необхідність направлення ініціюючою стороною іншій стороні пропозиції про дострокове припинення договірних відносин.

У відповідності до частини четвертої статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. У такому разі договір є зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частини п`ята статті 188 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом, обґрунтовує позовні вимоги про дострокове розірвання договору оренди, укладеного між сторонами, зміною істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Позов про розірвання договору оренди належить до зобов`язально-правових способів захисту, оскільки між сторонами існують договірні правовідносини.

За приписами частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою цієї ж статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" (орендодавець) та ПП "Вторпласт +" (орендар) при укладенні договору передбачили такі підстави для його розірвання договору в односторонньому порядку: орендодавець може розірвати цей договір в односторонньому порядку, якщо орендар не сплачує орендну плату за об`єкт, що орендується протягом трьох місяців поспіль, або коли він систематично порушує умови цього договору (п.9.1); орендар має право на дострокове розірвання цього договору при наявності важливих підстав, а саме: у випадку встановлення орендарем неможливості організації запланованої діяльності; при неминучому отриманні незадовільного результату від діяльності (п.9.2.).

Як встановлено судом, ПП "Вторпласт +" (орендар) було реалізоване його право на дострокове розірвання договору оренди шляхом надіслання ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" (орендодавцю) відповідного повідомлення від 10.05.2024, в якому орендар з посиланням на п.9.2. договору, ст.651 ЦК України, ст.188 ГК України, виявив бажання припинити дію договору оренди з 13.05.2024.

У свою чергу ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" (орендодавець) у листі від 31.05.2024 просив сплатити заборгованість за договором оренди та звільнити орендоване приміщення до 15.06.2024 у зв`язку із запланованим ремонтом приміщення орендодавцем та підписанням договору оренди із новим орендарем.

Отже, орендодавець цим листом від 31.05.2024 фактично не заперечив щодо розірвання договору оренди з 15.06.2024.

Відтак, вказане свідчить про згоду орендодавця (відповідача за зустрічними позовом) на отримання майна з оренди, що є передумовою припинення дії договору оренди в порядку його дострокового розірвання.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що станом на запропоновану ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" (орендодавцем) дату розірвання договору оренди (15.06.2024) сторони досягли згоди щодо дострокового розірвання договору та повернення майна з оренди.

За таких обставин справи дія договору оренди припинилася 15.06.2024 внаслідок його розірвання за згодою обох сторін.

Отже, вказане свідчить про настання юридичного факту дострокового припинення договору оренди.

При цьому, суд зазначає, що наявність заборгованості по орендній платі не впливає на факт припинення договору оренди, оскільки орендодавець вправі захистити свої права в судовому порядку шляхом стягнення такої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

У постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17 міститься висновок, згідно з яким розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №916/612/19, від 14.07.2021 у справі №911/1442/19, від 07.10.2021 у справі №904/2903/20, від 07.06.2023 у справі №922/3397/20, а також у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20.

В іншому разі на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення буде відсутній предмет спору, яким і виступає в такому разі договір. Отже, перш ніж розглядати по суті заявлену у справі вимогу про розірвання договору господарському суду належить пересвідчитись (шляхом встановлення відповідних обставин та оцінки пов`язаних з цим доказів зі справи) у чинності такого договору.

Відповідний висновок Верховного Суду викладено в постанові від 07.06.2023 у справі №922/3397/20.

Враховуючи те, що на час звернення до суду з позовом та прийняття рішення у справі договір оренди був розірваний, тобто був нечинний та не діяв, позовна вимога про його розірвання не підлягає задоволенню.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором не надав.

Заперечення ПП "Вторпласт +" на відсутність підстав для сплати заборгованості за договором оренди з огляду на нездійснення ним господарської діяльності критично оцінюється судом, оскільки відповідно до п.4.3 договору оренди, орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків його господарської діяльності.

Враховуючи встановлені судом обставини, позовна вимога ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" про стягнення з ПП "Вторпласт +" заборгованості за договором оренди належить до задоволення частково - в розмірі 137 516 грн 50 коп. (за період з січня 2024 року по 15.06.2024 (дату припинення договору).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 499 грн 66 коп. інфляційних втрат.

За перерахунком суду, розмір інфляційних втрат становить 1079 грн 01 коп. Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат - 499 грн 66 коп.

Щодо позовної вимоги про повернення майна.

Так, представник ТДВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" в судовому засіданні фактично не заперечив, що майно ПП "Вторпласт +" знаходиться у нього для забезпечення виконання зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати за договором оренди.

Таким чином, в даному випадку має місце притримання.

Відповідно до частини першої статті 545 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, притримання є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Загальні засади права притримання закріплені у параграфі 7 «Притримання» глави 49 «Забезпечення виконання зобов`язання» Цивільного кодексу України, в якому визначені загальні положення застосування права на притримання.

Визначення змісту права притримання міститься у статті 594 Цивільного кодексу України, згідно з частиною першою якої кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.

Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 594 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 595 Цивільного кодексу України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

Згідно зі статтею 596 Цивільного кодексу України до кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї. Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.

Зазначені норми права є загальними нормами, що регулюють відносини, пов`язані з таким видом забезпечення зобов`язання як притримання.

Висновки Верховного Суду щодо застосування положень, закріплених у параграфі 7 «Притримання» глави 49 «Забезпечення виконання зобов`язання» Цивільного кодексу України, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 квітня 2024 року у справі № 916/101/23.

Відповідно до зазначених висновків Верховного Суду підставою виникнення права притримання є невиконання боржником у строк зобов`язання: 1) щодо оплати речі; 2) щодо відшкодування кредиторові пов`язаних з річчю витрат та інших збитків; 3) щодо інших вимог кредитора.

Притримання може використовуватися в договірному зобов`язанні, яке виникло між кредитором і боржником щодо речі, яка стає предметом притримання, а також відповідно до частини другої статті 594 Цивільного кодексу України притриманням речі можуть забезпечуватися інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, притриманням може забезпечуватися виконання будь-якого зобов`язання боржника перед кредитором (як договірного, так і позадоговірного).

У розумінні статті 594 Цивільного кодексу України кредитор має право на притримання речі боржника як у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі, так і у разі наявності боргу, який не пов`язаний з оплатою речі та відшкодуванням витрат на неї. Тобто, зважаючи на широке коло зобов`язань боржника, які можуть забезпечуватися притриманням, та з огляду на неможливість заздалегідь передбачити, за яких саме обставин у боржника може виникнути відповідне зобов`язання, що потребує забезпечення, притримання - це право, а не обов`язок кредитора, скористатися яким, чи ні - цілком залежить від його волі, а тому правочин про притримання належить до односторонніх правочинів, його суб`єктом є кредитор. Такий правочин вчиняється шляхом повідомлення боржника про притримання (частина перша статті 595 Цивільного кодексу України).

Право притримання виникає на підставі прямої вказівки статті 594 Цивільного кодексу України за умови повідомлення боржника відповідно до частини першої статті 595 Цивільного кодексу України і для його реалізації не потрібно домовленості між кредитором та боржником шляхом укладання відповідного двостороннього правочину.

Отже, нормативне регулювання притримання здійснюється через загальні положення Цивільного кодексу України та спеціальні норми про притримання в окремих видах зобов`язань, що водночас не позбавляє кредитора права скористатися зазначеним способом для забезпечення виконання й інших зобов`язань за наявності необхідних для цього підстав та умов згідно з частиною другою статті 594 Цивільного кодексу України.

Також Верховний Суд у зазначеній постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 квітня 2024 року у справі № 916/101/23 дійшов висновку про те, що для виникнення у кредитора права притримання необхідна одночасна наявність таких умов:

1) притримання можливе лише щодо чужої речі, тобто речі, на яку право власності належить іншій особі, а не кредитору;

2) кредитор має володіти річчю на законній підставі;

3) кредитор має право притримувати річ боржника, якщо інше не встановлено домовленістю сторін у договорі;

4) існує дійсне прострочене зобов`язання боржника перед кредитором, який притримує річ боржника.

Суд зазначає про те, що хоча вимоги чинного законодавства і передбачають права позивача на притримання, проте це право виникає у позивача та позивач набуває можливості реалізувати це право лише за наявності усіх наведених вище умов виникнення права притримання у їх сукупності.

Дослідивши питання виникнення у позивача за первісним позовом права на притримання права майна, яке належить відповідачу за первісним позовом, перевіривши існування зазначених вище умов для виникнення у позивача права притримання, суд встановив, що наявність першої та четвертої умов є доведеним, натомість друга та третя умови у спірних правовідносинах відсутні.

Так, ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" не заперечується факту того, що майно, яке він притримує задля сплати ПП "Вторпласт +" заборгованості по орендній платі, є чужим майном, тобто не належить йому на праві власності, а є власністю ПП "Вторпласт +". Разом з тим, жодних доказів того, що він притримує це майно (обладнання) на законній підставі (на підставі договору зберігання чи іншому праві) матеріали справи не містять.

Встановивши відсутність другої та третьої умов для виникнення права притримання, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах у ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" не виникло право притримання майна (обладнання) ПП "Вторпласт +", відтак позовна вимога Приватного підприємства "Вторпласт +" про повернення належного ПП "Вторпласт +" майна, яке знаходиться у приміщенні Товариства з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" є обґрунтованою та належить до задоволення.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Враховуючи вищевикладене, первісний та зустрічний позови належать до задоволення частково.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 ГПК України, належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 238, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Вторпласт +" (вул. Промислова, буд. 9, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500, код ЄДРПОУ 37322439) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" (вул. Галицька, 86, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401, код ЄДРПОУ 05523889) 138 016 (сто тридцять вісім тисяч шістнадцять) грн 16 коп. заборгованості з яких: 137 516 (сто тридцять сім тисяч п`ятсот шістнадцять) грн 50 коп. основного боргу, 499 (чотириста дев`яносто дев`ять) грн 66 коп. інфляційних втрат та 2 776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість) грн 08 коп. судового збору.

В решті первісного позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" (вул. Галицька, 86, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401, код ЄДРПОУ 05523889) повернути належне Приватному підприємству "Вторпласт +" (вул. Промислова, буд. 9, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500, код ЄДРПОУ 37322439) майно, яке знаходиться у приміщенні Товариства з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" за адресою: м. Тисмениця, вул. Галицька, 86.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Галичанка" (вул. Галицька, 86, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401, код ЄДРПОУ 05523889) на користь Приватного підприємства "Вторпласт +" (вул. Промислова, буд. 9, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500, код ЄДРПОУ 37322439) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

В решті зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.12.2024

Суддя О.В. Рочняк