Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/3674/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/3674/24

Суддя Н.Плотницька, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладання на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001" простягнення 112 756 грн 75 коп. Представники сторін: не викликались ВСТАНОВИВ:

26.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001" про стягнення 22 888 грн 38 коп. 3 % річних та 89 868 грн 37 коп. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2024, що залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024, позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" стягнуто 22 888 грн 38 коп. 3 % річних, 89 868 грн 37 коп. інфляційних втрат та 3 028 грн 00 коп. витрати по сплаті судового збору.

02.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладання на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладання на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу до повернення матеріалів справи № 910/3674/24 до Господарського суду міста Києва.

21.11.2024 матеріали справи № 910/3674/24 повернутися до Господарського суду міста Києва.

22.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

25.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого відповідач просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу позивача та відмовити позивачу у стягненні "гонорару успіх"» у повному розмірі.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши подану позивачем заяву про покладання на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати на правничу допомогу розмірі 17 265 грн 41 коп., суд прийшов до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно із частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження здійснених позивачем витрат пов`язаних з розглядом справи, позивачем надано: копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.03.2024 № 20-03/2024/2, копію акту прийому-передачі документів від 20.03.2024, копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 30.07.2024.

В обґрунтування заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" зазначає, що враховуючи наведений опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом справи судові витрати пов`язаних з розглядом справи склали 17 265 грн 41 коп. та, відповідно до положень пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, мають бути покладені на позивач.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідачем не доведено те, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката є неспівмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.

Дослідивши надані позивачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку, що відповідачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі № 910/3674/24.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт понесення позивачем витрат пов`язані із залученням свідків та проведенням експертизи, а також факт надання професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що заява відповідача про стягнення з позивача витрат пов`язаних з розглядом справи підлягає задоволенню.

Щодо заявленого до стягнення "гонорару успіху" суд зазначає наступне.

В пункті 3.8. договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.03.2024 № 20-03/2024/2 сторони погодили та визначили, що розміром гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1,2.1. договору) визначається на рівні до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно акта здачі-приймання виконаних робіт щодо адвокатських послуг (правової допомоги) від 30.07.2024 сторони визначили додаткову оплату (гонорар "успіху") адвоката на підставі пункту 3.8 договору № 20-03/2024/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.03.2024 у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі № 910/3674/24 за позовом вих. № 25-2/03 від 25.03.2024 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до ТОВ "Агрохім 2001" про стягнення нарахованого розміру 3% річних та інфляційних втрат у звязку із неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання згідно видаткових накладних № ВП-0000003 від 01.07.2013 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 по справі № 910/8892/19 - 6 765 грн 41 коп.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як було зазначено вище, відповідач заперечує щодо можливості покладення на нього обов`язку компенсації "гонорару успіху" у розмірі 6 765 грн 41 коп. у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, з урахуванням пропорційності та для запобігання зловживанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги; вважає можливість стягнення "гонорару успіху" у розмірі, що становить 6 765 грн 41 коп. є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та існуючій судовій практиці, наведеній у поданих ним запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд не погоджується із запереченнями відповідача, адже заявлений позивачем розмір "гонорару успіху" у сумі 6 765 грн 41 коп. є пропорційним фактично понесеним судовим витратам безпосередньо пов`язаним з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, які визначені адвокатом та оцінені судом. При цьому колегія враховує, що позивачем до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу долучено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.03.2024 № 20-03/2024/2 та акт приймання виконаних робіт, зміст яких відображає узгоджений сторонами розмір "гонорару успіху".

Крім того, суд враховує, що погоджений додатковий "гонорар успіху" є домовленістю клієнта і адвоката, а тому може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі гонорару "успіху", зазначеного заявником. Таким чином, з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи, колегія суддів доходить висновку про те, що покладення витрат у вигляді гонорару успіху у розмірі 6 765 грн 41 коп. на відповідача є обґрунтованим.

Керуючись статтями 126, 127, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладання на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001" (02088, місто Київ, вулиця Харченка Євгена, будинок 31, офіс 6 ідентифікаційний код 35274677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 17 265 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 41 коп.

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька