Ухвала

від 03.12.2024 по справі 922/856/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/856/23 (910/8719/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій"

про відвід судді ОСОБА_2. від розгляду справи № 922/856/23 (910/8719/22)

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024

у складі колегії суддів: Сгари Е. В. (головуючий), Гетьмана Р. А., Склярук О. І.

та на рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023

у складі судді Міньковского С. В.

у справі № 922/856/23 (910/8719/22)

за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій"

2) Багатопрофільного підприємства "Солідарність" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання недійсним (нікчемним) договору, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, -

у межах справи № 922/856/23

за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України"

до Багатопрофільного підприємства "Солідарність" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ

08.08.2023 рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/856/23 (910/8719/22) - позов задоволено частково.

У задоволенні позовної заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в частині визнання недійсним (нікчемним) договору найму майнових прав від 20.11.2015, укладеним між Багатопрофільним підприємством "Солідарність" у формі ТОВ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій" (далі - ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій"), та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - відмовлено.

В частині позовної заяви АТ "Державний експортно - імпортний банк України" до ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" про звільнення з будівлі центру сімейного дозвілля, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд. 24/10 (літ. А), загальною площею 7317 кв. м. - задоволено.

Зобов`язано ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" усунути перешкоди у здійсненні права користування АТ "Державний експортно-імпортний банк України" нежитловим приміщенням - будівлею центру сімейного дозвілля, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд. 24/10 (літ. А), загальною площею 7317 кв. м. шляхом її звільнення.

Стягнуто з ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" на користь АТ "Державний експортно - імпортний банк України" судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.

07.02.2024 постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі № 922/856/23 (910/8719/22) скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Стягнуто з АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на користь ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" 4 026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

22.05.2024 постановою Верховного Суду у справі № 922/856/23 (910/8719/22) касаційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 922/856/23 (910/8719/22) скасовано. Справу № 922/856/23 (910/8719/22) направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

05.09.2024 постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 09.09.2024) апеляційну скаргу ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі № 922/856/23 (910/8719/22) - залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/856/23 (910/8719/22) - залишено без змін.

У задоволенні заяви ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" щодо вжиття заходів процесуального примусу до позивача шляхом накладання штрафу - відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" на користь АТ "Державний експортно-імпортний банк України" судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 962,00 грн.

30.09.2024 (через підсистему "Електронний суд") ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі № 922/856/23 (910/8719/22); ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

01.10.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: ОСОБА_2., Погребняка В. Я., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

02.10.2024 (через підсистему "Електронний суд") ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі № 922/856/23 (910/8719/22); ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

03.10.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: ОСОБА_2., Погребняка В. Я., відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду.

17.10.2024 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 922/856/23 (910/8719/22) за касаційною скаргою ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023, повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 05 грудня 2024 року о 09:30.

18.10.2024 ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 922/856/23 (910/8719/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023.

03.12.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" надійшла заява про відвід судді ОСОБА_2. від розгляду у справі № 922/856/23 (910/8719/22).

Заява про відвід мотивована пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.

ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" вказує, що 02.12.2024 представнику ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" від громадянина ОСОБА_1. надано лист із додатками про те, що відносно судді ОСОБА_2 , який здійснює розгляд справи № 922/856/23 (910/8719/22) подано Дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя, і вказана скарга безпосередньо пов`язана із судовою справою № 922/856/23 (910/8719/22).

Заявник вказує, що з переданих ОСОБА_1 документів за Договором про відступлення права вимоги до АТ "Укрексімбанк", стало відомо що ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" з 2015 року здійснював права власника будівлі на підставі договору найму, у відповідності до закону (абз.1 ст. 9 Закону України "Про іпотеку", ст. 319, 320, 322 ЦК України) та умов договору найму. Як наймач майнових прав, заявник мав право володіти та користуватися будівлею та здійснив поліпшення будівлі, які призвели до збільшення її вартості. Банк, регулярно здійснював перевірки збереження та використання предмету іпотеки, підписував відповідні акти, робив відео та фото фіксацію, докази чого наявні в матеріалах справи № 922/856/23 (910/8719/22).

ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" вказує, що АТ "Укрексімбанк" протиправно захопив будівлю, майнові права відносно якої були передані, а ОСОБА_1 було набуто право вимоги до банка внаслідок його протиправної поведінки. Проте, банк намагається визнати Договір найму від 20.11.2015 нікчемним, щоб уникнути відповідальності за вчинене.

Заявник стверджує, що ОСОБА_1 повідомив, що саме суддя ОСОБА_2 в різних судових справах виклав взаємовиключні висновки та вчинив дисциплінарні проступки, які сприяють АТ "Укрексімбанк" для уникнення відповідальності.

ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" вказує, що 21.02.2023 суддя ОСОБА_2 у складі колегії суддів Верховного Суду у справі № 922/1305/22 зробив висновок про відсутність обставин нікчемності та правомірність укладення договору найму від 20.11.2015.

Вказує, що 22.05.2024 суддя ОСОБА_2 у складі колегії суддів Верховного суду у справі № 922/856/23 (910/8719/22) відступив від висновку Верховного суду у справі 922/1305/22 та зробив протилежний висновок про нікчемність того самого договору найму, та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції та не підняв питання про передачу справи на розгляд Великої Палати. 05.09.2024 апеляційний суд врахував новий висновок судді ОСОБА_2. та визнав договір найму від 20.11.2015 нікчемним.

Отже, на думку заявника, в двох різних справах суддя ОСОБА_2 прийняв взаємовиключні висновки, чим сприяв завданню збитків спочатку для ТОВ "ОКІТ", а потім для ОСОБА_1 на суму в 202 млн грн.

Зважаючи на викладене, участь судді Верховного Суду ОСОБА_2. у розгляді справи № 922/856/23 (910/8719/22) викликає у заявника сумнів щодо його об`єктивності та неупередженості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною третьою статті 39 ГПК України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що судове засідання з розгляду касаційної скарги ТОВ " Освітня корпорація інформаційних технологій" у цій справі призначено на 05.12.2024, а заява ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" про відвід судді ОСОБА_2. надійшла до Верховного Суду 03.12.2024, тобто пізніше ніж за три робочі дні до засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Розглянувши заяву ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" про відвід судді ОСОБА_2. від розгляду справи № 922/856/23 (910/8719/22), Верховний Суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини 7 статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.

У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Частиною четвертою статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд також зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Верховний Суд також звертає увагу, що рішенням № 34 від 08.06.2017 Рада суддів України вирішила роз`яснити, що подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи.

Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України (пункти 1, 2 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017).

Аналіз змісту заяви ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" свідчить про те, що доводи заявника зводяться до необхідності відводу судді ОСОБА_2. від розгляду справи № 922/856/23 (910/8719/22) з підстав незгоди заявника із позицією, висловленою суддею при винесенні постанови від 21.02.2023 у справі № 922/1305/22 та від 22.05.2024 у цій справі № 922/856/23 (910/8719/22), а також з підстави подання ОСОБА_1. дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя щодо судді.

Проте, сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суду, як і подання неучасником справи дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя щодо судді не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу відповідно до норм ГПК України.

Таким чином, Верховний Суд доходить висновку, що заява ТОВ "Освітня корпорація інформаційних технологій" не містить обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді ОСОБА_2., а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітня корпорація інформаційних технологій" про відвід судді ОСОБА_2. від розгляду справи № 922/856/23 (910/8719/22).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Пєсков

Судді К. Огороднік

В. Погребняк