Постанова

від 03.12.2024 по справі 925/641/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/641/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (судді: Ткаченко Б. О. - головуючий, Сулім В. В., Гаврилюк О. М.) і рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 (суддя Скиба Г. М.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" і Публічного акціонерного товариства "Фідобанк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Лисак Олег Олександрович,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу чужих майнових прав,

В С Т А Н О В И В:

1. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2024 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 і рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі № 925/641/22 залишено без змін.

2. 21.11.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни (далі - ФОП Лисак С. В.) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з обох відповідачів (солідарно) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції у цій справі у сумі 22 400,00 грн.

3. 26.11.2024 від ФОП Лисак С. В. до Верховного Суду надійшла заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" (далі - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг") на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції у цій справі у сумі 22 400,00 грн, через те, що банк перебуває у процедурі ліквідації.

4. ПАТ "Фідобанк" заперечив проти задоволення заяви позивачки про ухвалення додаткового рішення та просив відмовити у її задоволенні повністю. Зокрема посилався на завищення вартості адвокатських послуг та неможливість покладення на нього додаткових фінансових навантажень, оскільки банк перебуває в процедурі ліквідації.

5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2024 призначено розгляд заяви ФОП Лисак С. В. про ухвалення додаткового рішення у цій справі у судовому засіданні на 03.12.2024.

6. Дослідивши вказану заяву позивачки про ухвалення додаткового рішення, а також заперечення на неї, Верховний Суд зазначає таке.

7. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8. За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

9. Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

10. У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

11. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

12. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

13. Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

14. Згідно з положеннями частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

15. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

16. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

17. Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.

18. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

19. Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

20. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

21. За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

23. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

24. Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

25. Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.

26. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).

27. У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

28. Як свідчать матеріали справи, ФОП Лисак С. В. дотрималася вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чому передувала відповідна заява, зроблена позивачкою у відзиві на касаційну скаргу.

29. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у справі позивачка долучила до заяви договір про надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції у справі № 925/641/22 від 05.10.2024, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в суді касаційної інстанції у справі № 925/641/22 від 14.11.2024, детальний опис робіт виконаних адвокатом на загальну суму 22 400,00 грн, ордер на надання правничої допомоги, квитанції до прибуткового касового ордеру від 14.11.2024, 15.11.2024, 18.11.2024.

30. У договорі про надання правничої допомоги від 05.10.2024, укладеному між ФОП Лисак С. В. (клієнт) і Адвокатським бюро "Новіков та партнери" в особі керуючого Новікова М. В. (адвокат), зазначено (пункт 3.1), що за правову допомогу, передбачену в пункті 1.2 договору, клієнт сплачує винагороду в розмірі 22 400,00 грн.

31. Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.11.2024 загальна вартість наданих адвокатом та прийнятих клієнтом послуг за договором про надання правничої допомоги від 05.10.2024 в суді касаційної інстанції у справі № 925/641/22 становить 22 400,00 грн, з яких: ознайомлення зі змістом рішення суду першої та апеляційної інстанцій, його аналіз та опрацювання (1 год) - 3200,00 грн; вивчення матеріалів Верховного Суду з подібних правовідносин (1 год) - 3200,00 грн; складання відзиву на касаційну скаргу (4 год) - 12 800,00 грн; консультації клієнта (1 год) - 3200,00 грн.

32. Така ж сама загальна сума виконаних адвокатом Новіковим М. В. робіт (наданих послуг) зазначена в детальному описі робіт.

33. ПАТ "Фідобанк" заперечило проти задоволення заяви позивачки про ухвалення додаткового рішення та просив відмовити у її задоволенні повністю.

34. Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

35. У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (пункти 7.13, 7.14 постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

36. Дослідивши заяву позивачки про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи та надані на її підтвердження докази, а також заперечення відповідача щодо їх стягнення, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики суду касаційної інстанції у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, принципів рівності та змагальності, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви у повному обсязі, оскільки зазначена у поданих заявницею документах інформація щодо обсягу та характеру наданих адвокатом послуг відповідає наявним у матеріалах справи документам, а доводи банку цього не спростовують.

37. Зокрема колегія суддів не бере до уваги посилання банку на завищення вартості адвокатських послуг, позаяк вони ґрунтуються на припущеннях та нічим не підтверджені. Водночас аргументи банку щодо безпідставного включення до складу наданих адвокатських послуг, як вказує банк у запереченнях проти ухвалення додаткового рішення, послуг зі "складання договору з клієнтом, ознайомлення з матеріалами справи, вивчення постанов Верховного Суду з судової практики", "складання обґрунтування порушеного права", теж визнаються неспроможними та відхиляються Судом, оскільки в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.11.2024, детальному описі виконаних адвокатом робіт таких послуг не зазначено та заявницею їх вартість не заявлялася до стягнення.

38. Щодо посилань заявниці на покладення виключно на фінансову компанію адвокатських витрат, понесених з розглядом справи в суді касаційної інстанції, та таких же аргументів банку щодо неможливості покладення у наведеному випадку на нього додаткових фінансових навантажень, оскільки банк перебуває в процесі ліквідації, то такі доводи визнаються безпідставними та відхиляються з огляду на положення частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також через те, що витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами в господарському процесі за результатами розгляду справи, не можуть розглядатись як додаткові зобов`язання банку, в тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) у розумінні положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки обов`язок відшкодування таких витрат, понесених у господарській справі іншою стороною, виникає в банку лише на підставі відповідного рішення суду, а не з договорів чи інших правочинів банку, укладених до моменту відкликання банківської ліцензії, чи з обов`язку сплати податків і зборів, встановленого законом. До того ж, можливість стягнення професійних правничих витрат з банку, який перебуває в процедурі ліквідації, підтверджується також практикою Верховного Суду, зокрема, додатковими постановами від 06.10.2021 у справі № 904/5139/20, від 30.07.2020 у справі № 910/14838/18, постановою від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 24.06.2021 у справі № 761/14537/15-ц.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/641/22 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" на користь фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 11 200,00 витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на користь фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 11 200,00 витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак