УХВАЛА
03 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 308/1672/20
провадження № 61-15239ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО», товариства з обмеженою відповідальністю «Робим Гуд» про розірвання договору та повернення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «АЛЛО», ТОВ «Робим Гуд» про розірвання договору купівлі-продажу годинника «Хiаоmі Amazfit Black», стягнення сплачених коштів в сумі 2 999 грн та відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 07 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 09 листопада
2023 року подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та встановлено строку для усунення недоліків, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку та подати докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк не було можливості.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2022 року у справі № 308/1672/20.
12 листопада 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, яку просить скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про ухвалені у справі судові рішення, зокрема, про залишення апеляційної скарги без руху.
Клопотання заявниці про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки касаційну скаргу було подано протягом тридцяти днів з дня вручення їй оскарженої ухвали апеляційного суду.
Водночас колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Згідно із положеннями статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Аналіз вказаних процесуальних норм дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку року з дня складення його повного тексту.
Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а також пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2024 року у справі
№ 757/2593/19, від 06 березня 2024 року у справі № 953/5340/21, від 30 травня 2024 року у справі № 490/7952/20 звертав увагу, що законодавець, встановивши виключення, передбачені пунктами 1 та 2 частини другої
статті 358 ЦПК України, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено.
У постановах від 27 січня 2021 року у справі № 201/13990/15-ц, від 21 червня 2023 року у справі № 202/32361/13-ц Верховний Суд дійшов висновку, що під неповідомленням особи про розгляд справи в контексті частини другої
статті 358 ЦПК України слід розуміти випадки, коли учасник справи взагалі жодним чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) не встановила підстав для відступу від правових висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2024 року у справі
№ Б-24/129-08 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі
№ 340/3/20, від 19 жовтня 2022 року у справі № 214/63/20, від 14 вересня
2023 року у справі № 240/6538/20, та дійшла висновку, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала/не могла знати про розгляд справи. Особою, не повідомленою про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України»).
Згідно із текстом рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у розглядуваній справі розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень, воно ухвалено 07 жовтня 2022 року та в цей же день складено його повний текст.
Апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2022 року подано позивачкою
09 листопада 2023 року, тобто більш ніж через рік після складення повного тексту рішення суду.
ОСОБА_1 є позивачкою у розглядуваній справі, а отже, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18, не може вважатися особою, не повідомленою про розгляд справи.
За таких обставин апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2022 року правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні питання про наявність передбачених законом підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі
№ 308/1672/20.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 308/1672/20.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 05.12.2024 |
Номер документу | 123498795 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні