Постанова

від 20.11.2024 по справі 367/7673/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 367/7673/20

провадження № 61-7358св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Баховського Михайла Михайловича на рішення Ірпінського міського суду Київської області

від 13 вересня 2023 року у складі судді Мерзлого Л. В., додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року, та касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 29 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності.

2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:045:0016, а також законним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:045:0119, на яких розташований об`єкт будівництва.

3. Зазначає про те, що у зв`язку з тим, що державним реєстратором

Немченко О. О. за результатом розгляду заяви ОСОБА_3 та при прийнятті рішення про реєстрацію за ним права власності на спірну квартиру не було додано жодних електронних копій документів, які б підтверджували виникнення права власності у нього, правові підстави виникнення у ОСОБА_3 такого права - відсутні.

4. ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_2 , який укладено 18 травня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нечипоренком О. В. за реєстровим №356 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52271256 від 18 травня

2020 року, прийняте приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нечипоренком О. В. про реєстрацію за ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) права власності на квартиру АДРЕСА_3 (р.н.о.н.м.: 1703846632109 ).

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44247976 від 26 листопада 2018 року, яке прийнято КП «Реєстрація нерухомості», в особі реєстратора Немченко О. О., про реєстрацію за

ОСОБА_3 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3 ) права власності на квартиру АДРЕСА_3 (р.н.о.н.м.: 1703846632109 ) та припинити речове право (право власності), яке виникло на підставі цього рішення.

- витребувати з чужого незаконного володіння майнові права на квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) за № 157 (р.н.о.н.м.: 1703846632109 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

- усунути будь-які перешкоди у користуванні:

земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,1009 га за кадастровим номером 3210900000:01:045:0016;

земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,0624 га за кадастровим номером 3210900000:01:045:0119;

об`єктом незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 458585932109), що розташований на земельних ділянках за кадастровими номерами 3210900000:01:045:0016 та 3210900000:01:045:0119, шляхом їх примусового звільнення.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня

2023 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_2 , який укладено 18 травня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нечипоренком О. В. за реєстровим №356 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52271256 від 18 травня

2020 року, прийняте приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нечипоренком О. В. про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_3 (р.н.о.н.м.: 1703846632109).

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44247976 від 26 листопада 2018 року, яке прийнято КП «Реєстрація нерухомості», в особі реєстратора Немченко О. О., про реєстрацію за

ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_3 (р.н.о.н.м.: 1703846632109 ) та припинити речове право (право власності), яке виникло на підставі цього рішення.

Витребувано з чужого незаконного володіння майнові права на квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 за № 157 (р.н.о.н.м.:1703846632109) за адресою: АДРЕСА_1 .

Солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь

ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8365,60 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

6. Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області

від 29 вересня 2023 року солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 55 000,00 грн.

7. Постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2023 року та на додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 вересня

2023 року залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2023 року задоволено частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2023 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору скасовано.

Стягнено з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8365,60 грн в рівних частинах, тобто по 4 182,80 грн з кожного.

В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2023 року залишено без змін.

8. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, кадастровий номер 3210900000:01:045:0016, а також законним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 3210900000:01:045:0119, на яких розташований об`єкт будівництва.

9. Державним реєстратором Немченко О. О. за результатом розгляду заяви ОСОБА_3 та при прийнятті рішення індексний номер: 44247976

від 26 листопада 2018 року про реєстрацію за ним права власності на спірну квартиру не було додано жодних електронних копій документів, які б підтверджували виникнення права власності у останнього, що також підтверджується Наказом Міністерства Юстиції України від 16 вересня 2020 року. Крім того такий правочин як укладення договору про спільну діяльність серія та номер 2/13 від 29 листопада 2012 року ніколи не вчинявся.

10. Також судами зазначено, що визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачами, з урахуванням того, що квартира не набула статусу об`єкта нерухомого майна, адже багатоквартирний житловий будинок не введений в експлуатацію, є єдиним ефективним способом захисту прав позивача.

11. Оскільки ОСОБА_1 є власником та законним користувачем земельних ділянок, а також об`єкту незавершеного будівництва, який розташований на цих земельних ділянках, вона наділена правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, тому, в разі порушення її речових прав вона має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про витребування майнових прав на її квартиру, яка є невід`ємною частиною об`єкту незавершеного будівництва.

12. З огляду на вказане, суди дійшли висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірної квартири та витребування з чужого незаконного володіння майнових прав на квартиру є достатнім способом захисту та відновлює порушене право позивача.

13. Водночас, апеляційний суд зазначав, що вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України, суд першої інстанції помилково стягнув солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі у розмірі сплаченого судового збору в сумі 8365,60 грн, оскільки у відповідачів солідарної відповідальності не виникло, а судові витрати підлягають стягненню в рівних частинах на користь позивача.

14. При цьому апеляційний суд погодився з висновками апеляційного суду про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача суми витрат на правову допомогу в розмірі 55 000,00 грн.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

15. У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 - адвоката Баховського М. М., на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 29 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року.

16. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

17. У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

19. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

20. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, а також відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

21. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 04 липня

2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі

№ 183/1617/16, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 234/3341/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі

№ 755/9215/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, від 16 листопада 2022 року у справі

№ 922/1964/21, від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

22. Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: суд першої інстанції розглянув справу за відсутності заявника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що в обґрунтування наявності у ОСОБА_1 прав на нерухоме майно позивач посилається на протиправний характер рішень суб`єктів державної реєстрації прав, які встановлені висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 26 серпня 2020 року.

24. Проте, такий висновок не має преюдиційного значення в силу положень статті 82 ЦПК України та обставини справи підлягають доказуванню в порядку, передбаченому процесуальним законом.

25. У висновку зазначено, що підставою для задоволення скарги є те, що під час державної реєстрації на нерухоме майно державним реєстратором Немченко О. О. було зареєстровано право власності на новозбудовані квартири за

ОСОБА_3 без електронних копій документів.

26. Тобто вказаним висновком Міністерства юстиції України не встановлено незаконність набуття ОСОБА_3 права власності на об`єкт нерухомого майна, підставою для задоволення скарги стало порушення державним реєстратором порядку проведення державної реєстрації, яким не було додано електронних копій документів.

27. Вказаним висновком Міністерства юстиції України не підтверджено будь-яких прав ОСОБА_1 на квартири у спірному будинку.

28. Також ОСОБА_1 , за її твердженнями, здійснювала будівництво житлового будинку протягом 2014-2019 років, однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки з 2017 року будинок вже був збудований і люди проживали у квартирах.

29. Зазначає, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться справа № 367/6937/21 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Євразіябуд Трейд» та ОСОБА_1 про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу спірного об`єкту нерухомості, оскільки ТОВ «Євразіябуд Трейд» продало ОСОБА_1 частку у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласника ОСОБА_3 .

30. ОСОБА_2 є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_6 .

31. Спірна квартира на момент її придбання ОСОБА_2 вже два роки

з 26 листопада 2018 року перебувала у власності ОСОБА_3 , право власності на цю квартиру було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не оспорювалось та не було скасоване, будинок, у якому знаходиться квартира, був вже заселений, забезпечений усіма необхідними житловими та комунальними послугами, мав гарну репутацію.

32. Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_6 виготовлений станом на 13 листопада 2013 року.

33. Крім того, згідно з інформацією, наданою обслуговуючою компанією ПП «Обслуговуюча компанія «Наш Дім», нумерація квартир в будинку АДРЕСА_7 , що фактично підтверджує, що квартира №157 існує. Вказане спростовує доводи позивачки про відсутність такої квартири у будинку.

34. Судами не враховано, що на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва опубліковано відомості про реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації будинку АДРЕСА_1 .

35. Водночас доказів будівництва багатоквартирного житлового будинку, отримання дозвільної документації на його будівництво ОСОБА_1 не надано, тому вона не є власником спірної квартири, оскільки не здійснювала її будівництво.

36. Беручи до уваги договірні стосунки між ТОВ «Євразіябуд Трейд», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як співзабудовниками багатоквартирного будинку, подальший продаж яких та отримання прибутку від продажу і його розподіл між співзабудовниками, порушення умов договору про спільну діяльність, не мають наслідків для ОСОБА_2 , який добросовісно набув право власності на спірну квартиру за відплатним договором.

37. Вважає, що недобросовісна поведінка позивачки є самостійною підставою для відмови у позові.

38. Крім того, наголошує на застосуванні строків позовної давності, оскільки позивачка повинна була та могла дізнатися про порушення своїх прав з травня 2017 року, проте з цим позовом звернулася 23 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

39. Вказував, що фактично розгляд справи судом першої інстанції відбувався за відсутності відповідача ОСОБА_2 , оскільки його жодного разу не повідомляли про дату, час і місце розгляду справи. Йому не надсилалась копія позовної заяви з додатками, судова кореспонденція, що вказує на неповноту судового розгляду, що не було виправлено на стадії апеляційного перегляду.

40. Також вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки прийняте без документів, які б підтверджували реальну сплату

55 000,00 грн витрат на правову допомогу позивачкою її представнику.

41. Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та об`єктом незавершеного будівництва, шляхом їх примусового звільнення, ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. В іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.

42. Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

43. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що будинок АДРЕСА_1 , ніколи не вводився в експлуатацію, а квартири та нежитлові приміщення не набули статусу нерухомості.

44. Вказує, що навіть після задоволення вимог щодо скасування рішень про реєстрацію права власності та витребування майнових прав, позивач не зможе зареєструвати за собою право власності на квартиру № 76 , загальною площею 44,9 кв. м, яка розташована на 9 поверсі об`єкта незавершеного будівництва, право власності на яку зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 за №157, через те, що будинок не прийнято в експлуатацію.

45. На сьогоднішній день ОСОБА_1 є власником лише майнових прав на спірну квартиру № 76 , право власноті на яку зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 за № 157 через те, що квартира не набула статусу нерухомого майна. Наразі вона не має на меті зареєструвати за собою право власності на квартиру № 76 , а хоче отримати змогу завершити будівництво будинку та ввести його в експлуатацію.

46. У цій справі, спірна квартира № 76 та об`єкт незавершеного будівництва разом з земельними ділянками, на яких розташований такий об`єкт будівництва, є окремими об`єктами майна, тому до таких об`єктів застосовуються різні позовні вимоги. В силу того, що це різні об`єкти, віндикаційна вимога, яка застосовується до спірної квартири, та негаторна вимога, яка застосовується до об`єкта незавершеного будівництва та земельних ділянок, не є взаємовиключними.

47. Вважає, що порушене відповідачем право позивачки підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належними їй земельними ділянками та об`єктом незавершеного будівництва, який розташований на цих земельних ділянках, шляхом їх примусового звільнення.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

48. У липні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній ним частині - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та підтверджених доказами, що містяться в матеріалах справи і були досліджені в судових засідання. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 вересня 2014 року ТОВ «Євразіябуд Трейд» зареєструвало за собою об`єкт незавершеного будівництва, загальною площею 766,8 кв. м, готовністю 8,5%, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельних ділянках з кадастровим номером: 3210900000:01:045:0016, площею 0,1009 га та з кадастровим номером: 3210900000:01:045:0054, площею 1 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 458585932109).

50. 29 вересня 2014 року ТОВ «Євразіябуд Трейд» відчужило ОСОБА_1 об`єкт незавершеного будівництва, загальною площею 766,8 кв. м, готовністю 8,5%, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 458585932109) на підставі договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва від 29 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Устименко В. Т. за реєстровим № 783.

51. Того ж дня, ТОВ «Євразіябуд Трейд» відчужило ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,1009 га, кадастровий номер 3210900000:01:045:0016 на підставі договору купівлі-продажу від 29 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Устименко В. Т. за реєстровим №782.

52. 03 квітня 2015 року земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:045:0554 було поділено на дві земельні ділянки: земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:045:0118, площею 0,9376 га, на якій збудовано будинки

АДРЕСА_10 » та земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:01:045:0119, площею 0,0624 га, законним землекористувачем якої з 17 серпня 2015 року є

ОСОБА_1 на підставі договору суборенди №43, укладеного з КП «Ірпіньжитлоінвестбуд», з цільовим призначенням під будівництво багатоповерхового житлового будинку (корпус 2).

53. Також судами установлено, що спірний будинок не вводився в експлуатацію, відносно нього не проводилась державна реєстрація.

54. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44247976 від 26 листопада 2018 року, яке прийнято КП «Реєстрація нерухомості» в особі реєстратора Немченко О. О., за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на спірну квартиру (р.н.о.н.м.:1703846632109).

55. Зі змісту інформації, яка наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підставою для реєстрації права власності на спірну квартиру зазначено договір про спільну діяльність, серія та номер 2/13, виданий

29 листопада 2012 року та технічний паспорт серія та номер, б/н, виданий

13 листопада 2013 року, видавник ТОВ «БТІ ПЛЮС».

56. 18 травня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 356, який посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нечипоренко О. В., ОСОБА_3 відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 52271256 від 18 травня 2020 року).

57. Також встановлено, що протоколом №12/08-1 ТОВ «Євразіябуд Трейд»

від 12 серпня 2020 року основний бенефіціарний власник товариства -

ОСОБА_8 повідомила усі органи влади, підприємства та організації про те, що з ОСОБА_3 жодних договорів про спільну діяльність не укладалось, а усі відносини щодо об`єкту незавершеного будівництва були припинені після підписання з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва від 29 вересня 2014 року за №783.

58. Наказом Міністерства юстиції України від 16 вересня 2020 року №3201/5 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартири та нежитлові приміщення в будинку корпус АДРЕСА_11 .Підставою для задоволення скарги стало те, що, під час проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстратором Немченко О. О. було зареєстровано право власності на новозбудовані квартири за ОСОБА_3 без електронних копій документів, зокрема, без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, які є необхідними для реєстрації таких прав.

59. Судами також установлено, що квартира

АДРЕСА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 - це квартира АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

60. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

61. Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Баховського М. М. частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

62. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

63. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

64. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

65. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

66. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

67. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

68. Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

69. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції).

70. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, від 21 жовтня 2010 року).

71. Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).

72. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

73. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

74. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).

75. ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE, № 38789/04, § 23, від 08 квітня 2010 року).

76. ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення у справі «Харченко проти України», заява

№ 37666/13, від 03 жовтня 2019 року).

77. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, неповідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

78. Тлумачення частини першої статті 8, частини другої статті 211, пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що: обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства -відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

79. У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України).

80. Тлумачення частини другої статті 410 ЦПК України дає підстави для висновку, що: правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскаржуваного судового рішення; оскаржуване судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції; правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

81. ЄСПЛ виходить з того, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

82. ЄСПЛ вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ,

від 03 липня 2014 року).

83. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 369/11029/17.

84. Як вбачається з матеріалів цієї справи, позовна заява, відзиви на позовну заяву, інші докази, долучені сторонами до матеріалів справи, а також судові повістки направлялися судом першої інстанції на адресу відповідача

ОСОБА_2 :

АДРЕСА_12 .

85. Водночас, з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області

від 18 грудня 2020 року, ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрованим не значиться. Також вказано, що для надання довідки необхідна дата народження.

86. Отже, станом на час розгляду справи у суді першої інстанції місце реєстрації ОСОБА_2 судом першої інстанції не встановлено.

87. Згідно із частиною 11 статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

88. Оголошення на офіційному веб-сайті судової влади Українипро виклик відповідача ОСОБА_2 у судове засідання матеріали справи не містять.

89. Водночас, з наданого до суду договору купівлі-продажу спірної квартири від 18 травня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 .

90. Проте судом першої інстанції повістки за вказаною адресою відповідачу ОСОБА_2 не надсилалися.

91. Таким чином, матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи, зокрема й 13 вересня 2023 року, відповідно до вимог статті 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд першої інстанції розглянув справу у судовому засіданні, призначеному на 13 вересня 2023 року, за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про місце, дату та час судового засідання.

92. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилався на порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, а саме неповідомлення його належним чином про дату, час і місце розгляду справи, у зв`язку із чим фактично розгляд цієї справи судом відбувся за відсутності ОСОБА_2 .

93. З огляду на вказане вище у сукупності, апеляційний суд, відхиляючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо його неналежного повідомлення про розгляд справи, помилково виснував, що оскільки за інформацією, наданою на вимогу суду першої інстанції, місце реєстрації встановити не вдалось,

ОСОБА_2 повідомлявся за єдиною відомою адресою - місцем проживання у спірній квартирі, що вважав належним повідомленням останнього про час та місце розгляду справи.

94. Таким чином, суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України розгляд справи судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, тому дійшов помилкового висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

95. Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі

№ 522/18010/18.

96. Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

97. Оскільки постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із процесуальних підстав, то решта доводів касаційних скарг щодо суті заявлених вимог не переглядаються, не оцінюються (постанова Верховного Суду

від 03 серпня 2022 року у справі № 207/4765/15-ц).

98. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

99. У частині четвертій статті 411 ЦПК України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

100. Оскільки доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена порушенням норм процесуального права, то касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Баховського М. М. підлягає задоволенню частково, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

101. Оскільки за результатами касаційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Баховського Михайла Михайловича задовольнити частково.

3. Постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович