Ухвала

від 02.12.2024 по справі 461/5649/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5649/22

Провадження № 1-кс/461/7372/24

УХВАЛА

про скасування арешту майна

02.12.2024 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

29.11.2024 до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в якому просить скасувати арешт на вилучені 15.07.2023 в ході огляду місця події на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська-Гребене» ключі, технічний паспорт на транспортний засіб марки «Опель» «Мовано», д.н.з. НОМЕР_1 , транспортний засіб марки «Опель» «Мовано», д.н.з. НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2023 у кримінальному провадженні, внесеному 15.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022140000000141, накладено арешт на вищезазначене вилучене в ході огляду місця події на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська-Гребене» майно. Просить враховувати, що власнику майна ОСОБА_4 підозри в рамках вказаного кримінального провадження не оголошено, причетність такого до кримінального правопорушення органом досудового розслідування не доведено. Вважає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею всупереч вимог ч.2 ст.173 КПК України не враховано можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що відповідає конституційним нормам. Так, ОСОБА_4 офіційно зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік в ТУ ДПС у м. Києві. Згідно витягу №73701 з реєстру платників єдиного податку основним видом господарської діяльності такого є надання послуг перевезення речей, переїзду громадян та послуг таксі. Тобто ОСОБА_4 займається офіційною трудовою діяльністю, та не будучи викликаним в судове засідання, останній був позбавлений можливості повідомити суд, що автомобіль «Опель» «Мовано», д.н.з. НОМЕР_1 , він використовує для роботи, а обмеження можливості законно використовувати транспортний засіб фактично позбавить його єдиного джерела доходу. Таким чином, накладення арешту на транспортний засіб перешкоджає здійсненню законної господарської діяльності ОСОБА_4 , оскільки такий арешт унеможливлює використання автомобіля в господарській діяльності на невизначений час. З моменту вилучення транспортного засобу минуло більш року, що безпідставно обмежує власника майна щодо ведення господарської діяльності, отримання прибутку, сплати податків.

До судового засідання слідчим ОСОБА_5 подано клопотання в якому повідомив, що з приводу задоволення клопотання про скасування арешту майна не заперечує, оскільки на даний час потреба в накладенні арешту відпала, просить проводити розгляд клопотання без його участі.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому наведених.

Заслухавши пояснення представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022140000000141, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України.

17.07.2023слідчим суддеюГалицького районногосуду м.Львова винесеноухвалу усправі №461/5330/22,провадження №1-кс/461/3867/23,якою накладеноарешт на вилучені 15.07.2023 в ході огляду місця події на території міжнародного пунктупропуску дляавтомобільного сполучення«Рава-Руська-Гребене» речі та предмети, зокрема: ключі, технічний паспорт на транспортний засіб марки «Опель» «Мовано», д.н.з. НОМЕР_1 , транспортний засіб марки «Опель» «Мовано», д.н.з. НОМЕР_1 .

Як вбачається із вищевказаної ухвали, таке майно відповідає критеріям, наведеним у ст.98, п.1 ч.2 ст.167 КПК України, а саме засіб вчинення злочину та предмет, який зберіг на собі сліди правопорушення, тобто має значення речових доказів у кримінальному провадженні, а також є об`єктом проведення відповідних експертиз, під час яких планується отримати додаткові докази, щодо причетності особи до скоєння кримінального правопорушення.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч.10ст.170 КПК Україниарешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.11ст.170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1ч.2 ст.170цьогоКодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3,4ч.2 ст.170цьогоКодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2ч.2 ст.170цьогоКодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4ч.2 ст.170цьогоКодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним.

Згідно зіст. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У відповідностідо ч.1ст.100КПК України,речовий доказ,який бувнаданий стороні кримінального провадження або був вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_4 підозри в рамках кримінального провадження, внесеного 15.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022140000000141, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, не оголошено.

Окрім цього, слідчий суддя враховує, що арешт був накладений 17.07.2023, а відтак, вже пройшов достатній час для проведення необхідних слідчих дій з зазначеним у клопотанні майном.

Відповідно до наданих пояснень та долучених представником власника майна документів, ОСОБА_4 є фізичною-особою підприємцем, основним видом господарської діяльності якого є надання послуг перевезення речей, переїзду громадян та послуг таксі, а автомобіль необхідний йому для використання в роботі та здійснення законної господарської діяльності.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Згідно з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Доказів, які б спростовували доводи клопотання заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчому судді не надано.

В поданій заяві слідчий зазначив, що на даний час потреба в накладенні арешту на ключі, технічний паспорт на транспортний засіб марки «Опель» «Мовано», д.н.з. НОМЕР_1 , транспортний засіб марки «Опель» «Мовано», д.н.з. НОМЕР_1 , відпала.

Таким чином, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання, оскільки обставини, які були враховані слідчим суддею при накладені арешту на майно, на даний час перестали існувати, а тому продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження є недоцільним.

Слідчий суддязазначає,що згідноз правовоюпозицією ВерховногоСуду Українивід 23січня 2024року (справа№569/19829/21),ухвала слідчогосудді проскасування арештумайна абопро відмовуу такомускасуванні призводитьдо такихже правовихнаслідків,як іухвала проарешт майнаабо відмовув арештімайна,тому положенняпункту 9частини 1статті 309у їхвзаємозв`язкузі статтями170,173,174КПК передбачаютьправо наапеляційне оскарженняне лишеухвали слідчогосудді проарешт майнаабо відмовуу ньому,а такожі ухвалипро скасуванняабо провідмову ускасуванні арештумайна.

Керуючись ст.ст.2, 7, 98, 100, 131, 132,170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2023 на майно,яке буловилучено 15.07.2023в ходіогляду місцяподії натериторії міжнародногопунктупропуску дляавтомобільногосполучення«Рава-Руська-Гребене»,а саме:ключі,технічний паспортна транспортнийзасіб марки«Опель» «Мовано»,д.н.з. НОМЕР_1 ,транспортний засібмарки «Опель»«Мовано» д.н.з. НОМЕР_1 ,-та повернутитакі ОСОБА_4 .

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено 04.12.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1