Постанова

від 14.11.2024 по справі 463/1406/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/1406/23 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/811/2129/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

зучастю:представника ПрАТ «Страховакомпанія «Уніка»-Бортник Л.В.,представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційними скаргами Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «УНІКА»на рішенняЛичаківського районногосуду м.Львовавід 17червня 2024року представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного судум.Львова від01липня 2024 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що 30 грудня 2021 року між ним та відповідачем укладено договір добровільного страхування майна, а саме автомобіля марки «AUDI A3» р.н. НОМЕР_1 .

Внаслідок ДТП, яка відбулась 20 червня 2022 року, застрахований автомобіль зазнав пошкоджень і того ж дня він звернувся до відповідача з письмовою заявою про настання страхового випадку, а останній до 28 липня 2022 року зобов`язаний був прийняти відповідне рішення про виплату страхового відшкодування.

Згідно висновку експерта вартість відновлювального ремонту становить 378 346,89 гривень, проте, відповідач лише частково виплатив страхове відшкодування і перерахував на рахунок СТО грошові кошти у розмірі 149 318,14 гривень. Різницю між виплаченим страховим відшкодуванням і завданою шкодою, яка за виключенням франшизи становить 226 266,25 гривень, просив стягнути з відповідача в примусовому порядку, а також 4500,0 гривень витрат на проведення експертного дослідження. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором, просив стягнути з відповідача пеню за період з 29 липня 2022 року по 29 липня 2023 року в загальному розмірі 10266,18 гривень, інфляційні втрати, які обраховані за цей самий період в загальному розмірі 27 403,81 гривень та три відсотки річних в загальному розмірі 8 437,95 гривень, які також обраховані за цей період.

Крім того, протиправна поведінка відповідача, яка полягає у тривалому невиконанні умов договору унеможливила ремонт автомобіля, спричинила йому труднощі у повсякденному житті та завдала сильних душевних переживань. Через відсутність страхового відшкодування, він перебував у стресовому стані, у нього погіршилось самопочуття, зник сон та апетит.

Моральну шкоду оцінював у розмірі 30000,0 гривень, які також просив стягнути з відповідача.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 17 червня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на користь ОСОБА_1 невиплачену суму страхового відшкодування, витрати на проведення експертизи, пеню, інфляційні втрати та три відсотки річних у розмірі 271 877,08 гривень, моральної шкоди у розмірі 10 000,0 гривень, а всього 281 877,08 гривень (двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот сімдесят сім грн. 08 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» в дохід держави судовий збір у розмірі 2818,77 гривень.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 01 липня 2024 року заяву представника позивача - адвоката Хом`яка Олександра Григоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди - залишено без розгляду.

Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 01 липня 2024 року оскаржив представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду у даній цивільній справі було прийнято 17 червня 2024 року, а тому початок відліку строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витратна професійну правничу допомогу, розпочинається з наступного дня після цієї дати, тобто з 18 червня 2024 року і останнім днем подання такої заяви є дата 22 червня 2024 року.

Стверджує, що враховуючи те, що 22 червня 2024 року припадало на вихідний день то, з урахуванням наведених вище норм матеріального права, днем закінчення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу був перший за ним робочий день, а саме 24 червня 2024 року.

Вказує, що саме 24 червня 2024 року і була подана заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, разом з доказами, які підтверджували її обґрунтованість.

Зазначає, що залишаючи без розгляду заяву представника позивача, суд прийшов до неправильного висновку про те, він пропустив строк на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така заява була подана в останній день відповідно процесуального строку.

Просить Личаківського районного суду м.Львова від 01 липня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» - Бортник Л.В. на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на її заперечення, перевіривши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 17 червня 2024 року Личаківським районним судом м.Львова ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» на користь ОСОБА_1 невиплачену суму страхового відшкодування, витрати на проведення експертизи, пеню, інфляційні витрати та три відсотки річних у розмірі 271877,08 гривень, моральної шкоди у розмірі 10000,0 гривень, а всього 281877,08 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В подальшому, 26 червня 2024 року на адресу суд надійшла заява представника позивача - адвоката Хом`яка О.Г. від 24 червня 2024 року про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначає, що у зв`язку з розглядом справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 95 200,0 гривень, внаслідок чого просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Постановляючи оскаржувануухвалу,суд першоїінстанції виходивз того,що заявупро ухваленнядодаткового рішенняпредставником позивачанадіслано наадресу судуз пропускомстроку,встановленого ч.8ст.141ЦПК Українита дійшоввисновку проте,що заява підлягає залишенню без розгляду.

З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, виходячи із гаступних обставин.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Відповідно до ст. 252,252,253 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.5 ст. 254 та ч.2 ст. 255 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Згідно ст.ст. 122-124 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший я нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Згідно правових висновків Велика Палата Верховного Суду, викладених у постанові від 12 вересня 2019 року по справі № 9901/120/19 поняття строку міститься у частині першій статті 251 ЦК. Відповідно до цієї норми строком є певний періоду часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 252, стаття 253 ЦК).

Згідно висновків Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, - строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Для правильного обчислення різних видів строків важливе значення має визначення початок їх перебігу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тобто день, в якому безпосередньо мав місце момент початку перебігу строку, при обчисленні останнього не враховується.

При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду у даній цивільній справі було ухвалене 17 червня 2024 року, а відтак, у відповідності до ст. 253 ЦК України початок відліку строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, розпочинається з наступного дня після цієї дати, тобто з 18 червня 2024 року. Відповідно останнім днем подання такої заяви є дата 22 червня 2024 року.

Враховуючи те, що 22 червня 2024 року припадало на вихідний день то, з урахуванням наведених вище норм матеріального права, днем закінчення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу був перший за ним робочий день, а саме 24 червня 2024 року коли і була подана заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, разом з доказами, які підтверджували її обґрунтованість.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те,що заява представника позивача - адвоката Хом`яка Олександра Григоровича про ухвалення додаткового рішення була подана в останній день відповідно процесуального строку колегія суддів дійшла висновку, що залишаючи без розгляду вказану заяву, суд дійшов помилкового висновку про те, що останнім пропущено строк на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 підлягає до задоволення, ухвала Личаківського районного суду м.Львова від 01 липня 2024 року до скасування із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 01 липня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу прийняття касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.