ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
04 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/3599/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (код ЄДРПОУ 08356179), 18 регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України (код ЄДРПОУ 07825318) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (далі відповідач 1), 18 регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України(далі відповідач 2), в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Центральної Військово-лікарської комісії Збройних сил України та 18 Регіональної Військово-лікарської комісії Збройних сил України в залишенні без розгляду заяв ОСОБА_1 від 08.06.2023 року на постанову 18 регіональної військово-лікарської комісії про внесення змін в 2-й абзац п.12 свідоцтва про хворобу №5343 від 28.11.2022 року затвердженого Постановою 18 регіональної військово- лікарської комісії від 02.12.2022 №3540.
2. Зобов`язати Центральну Військово-лікарську комісію Збройних сил України та 18 Регіональну Військово-лікарську комісію Збройних сил України розглянути заяви ОСОБА_1 від 08.06.2023 року на постанову 18 регіональної військово- лікарської комісії та змінити 2-й абзац п.12 свідоцтва про хворобу №5343 від 28.11.2022 року затвердженого Постановою 18 регіональної військово-лікарської комісії від 02.12.2022 №3540 виклавши його в наступній редакції: - травми (захворювання) отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.06.2023 року позивач звернувся з заявою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, у якій просив змінити 2-й абзац, п.12 свідоцтва про хворобу №5343 від 28.12.2022 року, виклавши його в наступній редакції: - травми (захворювання) отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби. До такої заяви позивач додав довідки №1144 від 15.05.2023 року та №1166 від 15.05.2023 року. 13.07.2023 року позивач отримав відповідь від Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, у якій відповідач 1 запросив від позивача копії документів завірених належним чином, необхідних для розгляду поданої заяви.
Одночасно, 08.06.2023 року позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача 2, у якій просив змінити 2-й абзац, п.12 свідоцтва про хворобу №5343 від 28.12.2022 року затвердженого постановою 18-ї регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 02.12.2022 року №3540 та викласти його в наступній редакції: - травми (захворювання) отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, надавши довідку №1144 від 15.05.2023 року та довідку №1166 від 15.05.2023 року. 23.01.2024 року відповідач 2, надіслав відповідь позивачу, про необхідність надання додаткових документів.
24.01.2024 року позивачем повторно надіслано заяву до відповідача 2. Проте, на день зверенення до суду із позовною заявою, відповіді позивач так і не отримав.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду 13 червня 2024 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
24 червня 2024 року від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що на звернення позивача із заявою про зміну причинного зв`язку травми, встановленого свідоцтвом про хворобу №5343 від 28.11.2022 року, відповідачем 2 надана відповідь про надання додаткових документів, а саме: медичних документів, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу. Зазначає що позивач не надав документи, які запитувались, а надіслав заяву, якою проінформував відповідача 2, що документи, які запитувались відповідачем 2, надіслані ним відповідачу 1. Таким чином за відсутності запитуваних документів, відповідач 2, не мав можливості зробити обґрунтований висновок про причинний зв`язок
08 липня 2024 року від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що протоколом засідання штатної ВЛК ЦВЛК ЗС України, від 21.09.2023 року №3114, розглянуто заяву із медичними документами позивача та встановлено, що травма позивача ТАК, ПОВ`ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову про причинний зв`язок часткової низхідної атрофії зорових нервів обох очей як наслідок одержаної травми за свідоцтвом про хворобу гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 28.11.2022 року відмінено. Також зазначає, що відповідачем 1 зроблено витяг із протоколу, який направлено на адресу позивача супровідним листом від 25.09.2023 року №598/10010, через службу фельд`єгерсько-поштового зв`язку. Враховуючи зазначене, проти задоволення позовних вимог, заперечує в повному обсязі.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
ОСОБА_1 проходив військову службу в ЗСУ за контрактом. 16.04.2022 року біля м. Лиман, Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби, потрапив під ворожий артилерійський обстріл, внаслідок чого отримав вибухову травму голови. Від отриманої травми лікувався в різних медичних закладах.
28.11.2022 року гарнізонна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності позивача до військової служби. В п.13 свідоцтва про хворобу №5343 на підставі статті 26-а, графи ІІ Розкладу хвороб, позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Проте, в п.12 вказаного свідоцтва, в 2-му абзаці вказано: Захворювання ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.
Вказане підтверджується:
- довідкою №1144 від 15.05.2023 року про обставини травми, виданою військовою частиною НОМЕР_3 , в якій зазначено, що позивач отримав травму під час виконання дій, що входять до обов`язків проходження військової служби;
- довідкою №1166 від 15.05.2023 року про обставини травми, виданою військовою частиною НОМЕР_3 , в якій зазначено, що позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
08.06.2023 року позивач, звернувся з заявою до відповідача 1, у якій просив змінити 2-й абзац п.12 свідоцтва про хворобу №5343 від 28.12.2022 року затвердженого постановою 18 регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 02.12.2022 року №3540 та викласти його в наступній редакції: - травми (захворювання) отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби. До заяви позивач долучив: довідку №1144 від 15.05.2023 року та довідку№1166.
13.07.2023 року позивач отримав відповідь від відповідача 1, в якому останній запросив копії документів завірених належним чином.
05.09.2023 року позивач, зібравши всі необхідні документи, повторно надіслав їх на адресу відповідача 1.
Разом з тим, 08.06.2023 року позивач звернувся з заявою до відповідача 2, у якій просив змінити 2-й абзац, п.12 свідоцтва про хворобу №5343 від 28.12.2022 року, затвердженого постановою від 02.12.2022 року №3540 та викласти його в наступній редакції: - травми (захворювання) отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби. До заяви позивач долучив: довідку №1144 від 15.05.2023 року та довідку №1166.
23.01.2024 року відповідач 2, надіслав відповідь позивачу, у якій просив надати до 18 регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу.
28.02.2024 року позивач надіслав заяву на адресу відповідача 2, в якій проінформував останнього, що всі документи, які зазначені у листі відповідача 2 за №389 від 23.01.2024 року, ним були скеровані 05.09.2023 року на адресу відповідача 1.
Позивач вважаючи такі дії відповідачів протиправними звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно із ч.2 ст.1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст.1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з абз.1 ч.10 ст.1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
За змістом ч.2 ст.2 Закону №2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до ч.12 ст.12 Закону №2232-ХІІ військовозобов`язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), норми якого суд застосовує в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.1.1 глави 1 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За правилами п.1.2 та п.1.3 глави 1 Положення №402 військово-лікарська експертиза це:
- медичний огляд, зокрема, військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти);
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема:
- добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;
- аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;
- контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи;
- визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;
- визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.
Пунктом 2.1 глави 2 Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Відповідно до п.2.2 глави 2 Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
За правилами п.2.3.4 глави 2 Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема:
- оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
- перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;
- витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);
- розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно із п.22.5 глави 22 Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається, зокрема, на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК затвердженню у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону (пункт 22.6. розділу 22 Положення 402).
Таким чином, із аналізу наведених вище приписів Положення №402 слідує, що військово-лікарська експертиза військовозобов`язаних проводиться у формі медичного огляду, зокрема, з метою визначення, зокрема, ступеня їх придатності до військової служби, а також установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців із захистом батьківщини. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії. Повноваження щодо перегляду роботи підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи належить до ЦВЛК. Також до повноважень ЦВЛК належить витребовування документів в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, зокрема, особові та пенсійні справи, медичні документи, архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови у разі, якщо військовослужбовець не погоджується із постановами підпорядкованих ВЛК. Крім того, ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати та контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.
Як встановлено судом, 13.09.2024 року на адресу відповідача 1 надійшла заява із завіреними документами позивача від 05.09.2024 року.
Відповідно до наявних матеріалів справи, Протоколом засідання штатної ВЛК ЦВЛК ЗС України №3114, від 21 вересня 2023 року, розглянуто заяву із медичними документами позивача та встановлено, що травма позивача ТАК, ПОВ`ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову про причинний зв`язок часткової низхідної атрофії зорових нервів обох очей як наслідок одержаної травми за свідоцтвом про хворобу гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 28.11.2022 року ВІДМІНЕНО.
В подальшому, ЦВЛК ЗС України зроблено витяг із протоколу, який було направлено на адресу позивача супровідним листом від 25.09.2023 року №598/10010 через службу фельд`єгерсько-поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, відповідач 1, виконав свій обов`язок щодо розгляду заяви позивача від 08.06.2023 року, у зв`язку з чим, підстав визнавати протиправною бездіяльність такого 1 у суду немає.
Також встановлено, що відповідач 2, надіслав відповідь позивачу від 23.01.2024 року за №389, у якій просив останнього, надати до 18 регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу.
Однак, 28.02.2024 року, позивач надіслав заяву на адресу відповідача 2, в якій проінформував останнього, що всі документи, які зазначені у листі відповідача №389 від 23.01.2024 року, позивачем були скеровані 05.09.2023 року на адресу відповідача 1.
Отже, враховуючи той факт, що позивач не надіслав відповідачу 2, запитувані ним документи, у останнього була відсутня можливість зробити обґрунтований висновок про причинний зв`язок травми позивача, відтак, у суду відсутні підстави визнавати протиправною бездіяльність відповідача 2.
З огляду на те, що відсутні підстави для визнання протиправної бездіяльності відповідачів, не підлягає задоволенню і вимога зобов`язального характеру, оскільки остання як похідна від основної, в задоволені якої суд відмовив (п.23 ст.4 КАС України).
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень, беручи до уваги норми національного права, суд дійшов висновку про те, що відповідачі діяли правомірно, відповідно позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.139 КАС України та у зв`язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати у справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (код ЄДРПОУ 08356179), 18 регіональної військово-лікарської комісії Збройних сил України (код ЄДРПОУ 07825318) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123505123 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони здоров’я, з них медико-соціальної експертизи |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Калинич Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні