Рішення

від 03.12.2024 по справі 1.380.2019.002247

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 рокусправа № 1.380.2019.002247

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянув у порядку письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови в частині накладення штрафу,

у с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з вимогами, з урахування заяви про збільшення позовних вимог:

-визнати протиправним та скасувати пункт 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 № 471 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЛЬВІВГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», щодо накладення штрафу у розмірі 850000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 №471 «Про накладення штрафу на ПАТ «Львівгаз» за порушення Ліцензійних умов з розподілу природного газу та здійснення заходів природного користування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у результаті розгляду 29 березня 2019 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Актів, складених за результатами проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, від 28 листопада 2019 року №№ 412 та 413, прийнято Постанову № 471 від 29.03.2019 року "Про накладення штрафу на АТ «ЛЬВІВГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання". Вказує, що Постановою № 471 накладено на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» штраф у розмірі 850 000 гривень за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Позивач вважає безпідставною та необґрунтованою Постанову № 471, зміст якої не відповідає нормам чинного законодавства України, що регулюють порядок здійснення обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, з огляду на те, що відповідачем недотримано порядок здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого законодавством, відсутні підстав для призначення відповідачем позапланової ?#

?Times New Roman CERoman Boldий#?Ухвалою від 13.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 05.11.2024 закрито підготовче позовне провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання, яке відбулось 19.11.2024 прибули представники сторін, та вирішено завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.

На адресу суду від Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» надійшла заява про забезпечення позову(вх.№19277 від 03.06.2019), у якій просить забезпечити позов у справі №1.380.002247 шляхом зупинення дії пунктів 1-4 Постанови від 29.03.2019 №471 «Про накладення штрафу на ПАТ « Львівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Ухвалою від 05.06.2019 року заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про забезпечення позову у справі №1.380.002247 задоволено.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№19653 від 05.06.2019), у якому відповідач проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача зводиться до того, що при здійсненні заходів державного контролю НКРЕКП застосовує виключно форму акту перевірки, котра є додатком до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 428, форма якого є уніфікованою формою та відповідає методиці розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342. Вказує, що станом на сьогодні, нормативно-правові акти законодавства України не містять положень, котрі б визначали не відповідність акту перевірки затверджено Порядком № 428 вимогам встановленим у Методиці № 342. Крім того, зазначає, що листом Державної регуляторної служби України від 14.05.2019 № 3185/0/20-19, НКРЕКП отримало згоду на проведення позапланової перевірки ПАТ «Львівгаз». Вказує, що підставами для проведення перевірок були погодження Державної регуляторної служби України на проведення позапланової перевірки AT «ЛЬВІВГАЗ», надані НКРЕКП листами від 07.03.2019 № 1478/0/20-19 та від 14.05.2019 № 3185/0/20-19 у частині розгляду скарг споживачів. Вважає, що суб`єктивна думка та оціночне судження позивача відносно невідповідності акта перевірки, який є додатком до Порядку № 428, не може бути підставою для недопущення до здійснення позапланової перевірки дотримання AT «Львівгаз» Ліцензійних умов. Також категорично не погоджується із зазначеними у позовній заяві судовими рішеннями у справі № 640/20640/18, оскільки предметом спору (доказування) у справі № 640/20640/18 є постанова НКРЕКП від 23.11.2018 № 1505 «Щодо заборони ПАТ «Львівгаз» приводити об`єми використаного побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерц?#

?Times New Roman CERoman Boldий#?Times New Roman CYRRoman Bold#?Times New Roman GreekRoman BoldНа адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№19854 від 06.06.2019), в якій Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" просить задовольнити позовні вимоги. Вважає, що твердження, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не спростовують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№21291 від 19.06.2019), в яких відповідач зазначив, що визнає відповідь позивача на відзив необґрунтованою, а твердження, зазначені у відповіді на відзив - безпідставними, процесуально невиваженими та такими, які жодним чином не спростовують позиції Регулятора, яка викладена у відзиві на позовну заяву. У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" просить відмовити в повному обсязі.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог (вх.№21292 від 19.06.2019), у якому зазначає, що позовні вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог є необґрунтованими та ґрунтуються на вимогах матеріального права, відтак просить відмовити у задоволенні таких.

На адресу суду позивач подав, а суд зареєстрував письмові пояснення(вх.№ 2562 від 08.08.2019).

На адресу суду від позивача надійшли заперечення на відзив на заяву про збільшення позовних вимог (вх.№29615 від 16.08.2019), у яких підтримує позовні вимоги із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Позивач подав на адресу суду письмові пояснення (вх.№29923 від 20.08.2019) та судову практику розгляду аналогічних спорів.

Відповідач у доповнення своєї позиції викладеної у відзиві та запереченнях подав додаткові пояснення (вх.№30077 від 21.08.2019).

Позивач подав до суду додаткові письмові пояснення (вх.№39435 від 28.10.2019) та (вх.№43135 від 19.11.2019), у яких додатково обґрунтував свою позицію.

На адресу суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справ (вх.№4189ел. від 16.12.2019), у якому просить зупинити провадження у справі №1.380.002247 до винесення Верховним Судом рішення у справі №640/20640/18 за позовом АТ «Львівгаз» до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та скасування постанови НКРЕКП від 23.11.2018 №1505.

Ухвалою від 17.12.2019 зупинено провадження у справі до ухвалення Верховним судом рішення у справі №640/20640/18.

На адресу суд від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№38837 від 21.05.2024), у яких вказує, що постановою Верховного Суду від 31.08.2018 у справі №640/20640/18 за позовом ПАТ «Львівгаз» до НКРЕКП про визнання протиправною та нечинною постанову НКРЕКП від 23.11.2018 №1505, касаційну скаргу залишено без задоволення.

Ухвалою від 05.11.2024 поновлено провадження у справі.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та встановив таке.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду 29.03.2019 на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу №97 від 22.03.2019 року, проведеного відповідно до Постанови НКРЕКП від 05.03.2019 №314 «Про проведення позапланових перевірок ПАТ «ВІННИЦЯГАЗ», ПАТ «ВОЛИНЬГАЗ», ПАТ «ДНІПРОГАЗ», ПАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ», ПАТ «ЖИТОМИРГАЗ», ПАТ «ЗАКАРПАТГАЗ», ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ», ПАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ», ПАТ «КРИВОРІЖГАЗ», ПАТ «ЛЬВІВГАЗ». ПАТ «МИКОЛАЇВГАЗ», ПАТ «РІВНЕГАЗ», ПАТ «СУМИГАЗ», ПАТ «ХАРКІВГАЗ», ПАТ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ», ПАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ», ПАТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ», ПАТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» та посвідчення про проведення перевірки від 07.03.2019 №118, установлено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» порушило вимоги пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимоги глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

Відповідно,29.03.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову№ 471 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЛЬВІВГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Оскаржуваною постановою, на позивача накладено штраф у розмірі 850 000 гривень за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов, а саме:

-пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме:

-глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

Вважаючи постанову від 29.03.2019 № 471 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг протиправною, позивач звернувся в суд з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V).

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року N 1540-VIII (далі Закон №1540-VIII).

Згідно із статтею 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Частинами першою - третьою статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Згідно із частиною четвертою статті 19 Закону №1540-VIII під час здійснення державного контролю регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті цієї норми за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Своєю чергою, Порядок № 428 встановлює процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов (пункти 1.3 та 1.4 Порядку № 428).

Згідно із пунктом 7.2 Порядку № 428 при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки. Водночас, вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання). Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається не допуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав [...]. Відмова ліцензіата у проведенні перевірки за відсутності передбачених для цього законодавством і цим Порядком підстав є порушенням законодавства та відповідних ліцензійних умов та є підставою для застосування санкцій, зокрема санкції у вигляді анулювання ліцензії.

Своєю чергою правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Частиною п`ятнадцятою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

За приписами абзацу першого частини другої статті 5 Закону № 877-V методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 5 Закону № 877-V уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, яка набрала чинності 12.06.2018 (за текстом - Методика № 342).

Частиною п`ятою статті 7 Закону № 877-V визначено, що суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею, зокрема посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю).

Згідно зі статтею 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

За приписами частини п`ятнадцятої статті 4 Закону № 877-V посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів, які відповідно до статті 5 цього Закону, затверджуються органом державного нагляду на підставі Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка затверджуються Кабінетом Міністрів України. Після затвердження уніфікованої форми акту, орган державного нагляду (контролю) зобов`язаний оприлюднити такий акт на власному офіційному веб-сайті.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який, окрім іншого повинен містити дату складання акту. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю) (частина шоста статті 7 Закону № 877-V).

Ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії (пункт 4 статті 1 Закону № 222-VIII).

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Ліцензійні умови).

Пунктом 2.1 цих Ліцензійних умов визначено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Частиною другою статті 59 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329-VIII) передбачено перелік правопорушень на ринку природного газу, серед яких, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (пункт 1).

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 329-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: попередження про необхідність усунення порушень; штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

Підпункт «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII визначає розмір санкцій у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів).

Частиною п`ятою статті 59 Закону № 329-VIII передбачено, що під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

За одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії. Рішення про накладення санкцій регулятором оскаржуються в судовому порядку (частини сьома - восьма статті 59 Закону № 329-VIII).

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Закону № 222-VIII підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається не допуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

Частиною першою статті 16 Закону № 222-VIII визначено, що анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням НКРЕКП штрафу на АТ «Львівгаз» в розмірі 850 000 грн через відмову у допуску до перевірки, яке НКРЕКП визначає як порушення Ліцензійних умов.

Як встановлено судом, оскаржувана постанова стосується тільки накладення штрафних санкцій на позивача за не допуск до проведення перевірки, і не стосувалось усунення виявленого у позивача порушення п.2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 3 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 2 статті 5 вищевказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У постанові від 28.10.2020 у справі № 460/1042/19 Верховний Суд досліджував це питання у подібних правовідносинах.

Так, у справі № 460/1042/19 Верховний Суд визнав правильним застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій, які виходили з того, що вимоги, встановлені до складення уніфікованої форми акта перевірки Методикою № 342, дотримані відповідачем у постанові від 14.06.2018 № 428, якою затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, невід`ємною частиною якого є додатки до нього. Цей Порядок набрав чинності та не був оскарженим і скасованим в установленому законодавством порядку. За цих обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена постанова правомірно застосована відповідачем до спірних правовідносин під час здійснення контрольного заходу.

Такого висновку дійшов також Верховний Суд у постановах від 11.03.2021 у справі №640/20494/19, від 26.05.2021 у справі №824/266/20-а, від 22.11.2021 у справі №120/3364/19-а, від 13.07.2022 у справі № 520/2697/2020, від 08.02.2023 у справі №140/2570/19, від 22.06.2023 у справі №520/2698/2020 та інших.

Відтак, аналіз вищевикладених норм дає підстави суду вважати, що для належного здійснення заходу державного нагляду (контролю) та оформлення її результатів, контролюючому органу необхідно було розробити уніфіковану форму акта перевірки та оприлюднити на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. Відсутність відомостей про затвердження та оприлюднення уніфікованої форми акта свідчить про протиправність процедури проведення позапланової перевірки.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що АТ «Львівгаз» на законних підставах відмовило представникам НКРЕКП у проведенні планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності з розподілу природного газу.

Відтак суд висновує, що приймаючи оскаржувану постанову №471 від 29.03.2019 «Про накладення штрафу на АТ «Львівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяла необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України.

Твердження представника відповідача, що акт перевірки складений у формі, передбаченій Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (постанова НКРЕКП № 428 від 14.06.2018) не заслуговує уваги, оскільки зазначений Порядок не зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 160/1598/20, від 28.07.2021 у справі № 280/160/20, від 13.08.2021 у справі № 280/62/20, від 13.04.2022 у справі № 240/331/20, від 09.11.2022 у справі №140/5824/21, від 19.01.2023 у справі № 260/390/20, від 19.01.2023 у справі №160/899/20, від 10.03.2023 у справі № 1.380.2019.005583, від 21.06.2023 у справі №824/265/20-а, від 22.06.2023 у справі № 140/660/20, від 20.12.2023 у справі №640/15298/19 і Суд не вбачає підстав для відступу від вищезазначеної правової позиції у справі, що розглядається.

У постанові від 22.09.2021 у справі № 640/16022/19 Верховний Суд констатував, що ліцензійні умови передбачають вимоги до провадження господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу. Отже, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не є нормативно-правовим актом у сфері нафтогазового комплексу.

Ця позиція була підтримана, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 640/20494/19, постановах від 26.05.2021 у справі № 824/266/20-а, від 22.09.2021 у справі № 640/16022/19, від 22.11.2021 у справі № 120/3364/19-а та багатьох інших. Нових аргументів на спростування цього висновку відповідач не навів.

Отже, порушення цієї вимоги не є порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов, тому не допуск до перевірки не утворює правопорушення у сфері Ліцензійних умов, відповідно не може бути підставою для застосування санкцій у вигляді штрафу згідно із підпунктом «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII (за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню). Такий висновок відповідає сформованій Верховним Судом правовій позиції, наведеній вище.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, відтак позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.Адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"(адреса:79039, м. Львів, вул.Золота,42, ЄДРПОУ 03349039) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг(адреса :03057, м. Київ, вул. Смоленська,19. ЄДРПОУ 39369133) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 № 471 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЛЬВІВГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», щодо накладення штрафу у розмірі 850000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

3.Визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 №471 «Про накладення штрафу на ПАТ «Львівгаз» за порушення Ліцензійних умов з розподілу природного газу та здійснення заходів природного користування.

4. Стягнути на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (ЄДРПОУ : 03349039) з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ЄДРПОУ : 39369133) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 28.11.2024.

СуддяГрень Наталія Михайлівна