Ухвала

від 05.06.2019 по справі 1.380.2019.002247

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002247

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

05 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

заявник (позивач) без виклику,

відповідач без виклику,

розглянув у судовому засіданні у м. Львові заяву акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про про визнання протиправною та скасування постанови в частині накладення штрафу, -

в с т а н о в и в :

06.05.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз код ЄДРПОУ 03349039 місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Золота, 42 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг код ЄДРПОУ 39369133, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати пункт 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 № 471 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЛЬВІВГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» , щодо накладення штрафу у розмірі 850000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України Про ринок природного газу , чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

Ухвалою від 13.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

17.05.2019 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме найменування товариства з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз (ПАТ Львівгаз ) на акціонерне товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз .

03.06.2019 акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії пунктів 1-4 Постанови НКРЕКП від 29 березня 2019 року № 471 Про накладення штрафу на ПАТ ЛЬВІВГАЗ за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що предметом даного позову є постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.03.2019 № 471 про накладення штрафу на ПАТ Львівгаз порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.

Пунктом 1 Постанови № 471 НКРЕКП наклала штраф у розмірі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень на Позивача за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України Про ринок природного газу , чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРС у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРС.

Пунктом 2 Постанови № 471 НКРЕКП зобов`язало Товариство у строк до 18.04.2019 року привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачу за ЕІС-кодом 56Х1\І22А3350064Ш за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу.

У пункті 3 оскаржуваної постанови зобов`язало позивача у разі здійснення нарахувань із застосуванням коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов іншим побутовим споживачам до 18.04.2019 року привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.

Заявник зазначив, що у випадку незабезпечення судом позову у виді зупинення дії норми п. 1 Постанови № 471, товариство понесе значні фінансові втрати, які в подальшому ускладнять виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав позивача.

Також наголошуємо на тому, що у випадку вчинення Товариство дій, спрямованих на виконання пунктів 2-3 Постанови № 471 та проведення необгрунтованого перерахунку побутовим споживачам фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу, починаючи з жовтня 2018 року, матиме місце понесення позивачем значних матеріальних ресурсів, а у разі задоволення позову, рішення суду не забезпечить відновлення порушених прав позивача та не призведе до приведення правовідносин АТ Львівгаз із побутовими споживачами у попередній стан, оскільки подібний механізм у діючому законодавстві відсутній.

Таким чином, враховуючи зазначене, можна дійти до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків як заявнику, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль, а рішення суду не забезпечить в повній мірі відновлення порушених прав позивача та не призведе до приведення правовідносин Позивача із побутовими споживачами у попередній стан.

Отже, заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що таку належить задовольнити, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Згідно з абзацом другим пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави стверджувати, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Згідно ч.5 ст.22 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Крім того, суд зазначає, що у випадку вчинення позивачем дій, спрямованих на виконання спірної постанови та проведення перерахунку побутовим споживачам фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу, починаючи з жовтня 2018 року, матиме місце понесення позивачем збитків, а у разі задоволення позову, рішення суду не забезпечить відновлення порушених прав позивача та не призведе до приведення правовідносин АТ Львівгаз із побутовими споживачами у попередній стан, оскільки подібний механізм у діючому законодавстві відсутній.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист, поновлення порушених, оспорюваних прав, інтересів позивача, у зв`язку з чим заяву про забезпечення позову належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 156, 243, КАС України суд, -

у х в а л и в :

заяву акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз про забезпечення адміністративного позову у справі № 1.380.2019.002247 за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про про визнання протиправною та скасування постанови в частині накладення штрафу задовольнити.

Зупинити дії пунктів 1-4 Постанови НКРЕКП від 29 березня 2019 року № 471 Про накладення штрафу на ПАТ Львівгаз за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1.380.2019.002247.

Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до ч.2 ст. 156 КАС України негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд відповідно до п.4 ч.2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Суддя Грень Н.М.