Рішення

від 04.12.2024 по справі 480/7941/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року Справа № 480/7941/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника відповідача - Балаби Л.О.

представника третьої особи - Ємець В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа: Головне управління ДПС у Сумської області про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , до 12.03.2016 - Терехова (т.1 а.с.38) через представника звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач, Ковпаківський ВДВС), третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області (далі - третя особа, ГУ ДПС у Сумській області), в якій просила визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про відкриття виконавчих проваджень на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3096-17 за різними датами видання та змісту оформлення -

від 28.06.2022р. ВП АСВП №69304108 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) № ф-3096-17 від 06.11.2020р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 9049,48 грн.,

від 29.06.2022р. ВП АСВП №69304067 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 23.02.2021р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 3300,00 грн.,

від 16.09.2022р. ВПАСВП №69873402 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 07.11.2017р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 11568,15грн.,

від 16.09.2022р. ВП АСВП №69873162 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 06.11.2018р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 9483,54 грн.,

від 16.09.2022р. ВП АСВП №69873099 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 16.05.2019р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 18902,34 грн.,

від 16.09.2022р. ВП АСВП №69873267 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 08.11.2019р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 5508,36 грн..

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 є боржником в 6 відкритих виконавчих проваджень з виконання податкових вимог ГУ ДПС у Сумській області.

Представник не погоджується з діями відповідача щодо прийняття до примусового виконання вимог ГУ ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3096-17 з урахуванням різних дат видання і оформлення, а також з постановами про відкриття виконавчих проваджень. Зокрема, вказує, що:

- загальна сума визначеного боргу в сумі 57811.87 грн. не має чіткої правової структури та визначеності, у зв`язку з чим неможливо визначити та конкретизувати складові боргу та її суму. У вимогах та дублікатах вимог, з виконання яких відкриті виконавчі провадження, не зазначено та не конкретизовано складові та правову визначеність суми боргу,

- виконавчий документ, який можливо дослідити з АСВП, не відповідає вимогам ст.4 Закону Про виконавче провадження, оскільки у вимогах не зазначені дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ, не зазначено рішення, акту, підстав і наслідків перевірки податкового органу, повне найменування стягувача (стягувач зазначений у абревіатурі (скорочена назва) ГУ ДПС у Сумській області), у податковій вимозі від 16.05.2019р. не зазначений ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача;

- не було дотримано строк пред`явлення виконавчого документа;

- видача дублікатів податкових вимог чинним законодавством не передбачено і не регламентовано,

- жоден виконавчий документ (вимоги) до позивача від ГУ ДПС у Сумській області не надходили і не доведені.

Ухвалою суду від 10.09.2024 було відмовлено у забезпеченні позову (т.1, а.с.77).

Ухвалою суду від 11.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а у відповідача витребувано додаткові докази у справі. Цією ж ухвалою судом було визнано поважною причиною строк на звернення з цим позовом до суду та поновлено цей строк (т.1, а.с.82-84).

Представником Ковпаківського ВДВС 02.10.2024 було подано відзив на позовну заяву з доказами (т.1 а.с.200-225), однак, ухвалою суду від 14.11.2024 відзив з доданими до нього документами, поданий 02.10.2024 Ковпаківським ВДВС, було повернуто відповідачу (т.2 а.с.94-95).

Поряд з цим представником третьої особою були подані пояснення на позовну заяву з додатковими доказами на підтвердження своєї позиції (т.1 а.с.94-133, 156-195, 245-246, т.2, а.с.119-120), в яких представник просила у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 27.08.2012 року та перебуває на обліку ГУ ДПС у Сумській області та є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України та станом на 18.09.2024 відповідно до даних ІКП ІКС Податковий блок у ОСОБА_4 обліковується заборгованість по платежу Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (код бюджетної класифікації 71040000) у сумі 57 811,87грн.

При цьому, щодо виникнення боргу у позивача, представник у поясненні вказала, що станом на 31.12.2015 за позивачем обліковувалась заборгованість по платежу Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (код бюджетної класифікації 71040000) у сумі 13 690,98 грн., у зв`язку з чим ГУ ДФС у Сумській області сформовано по ОСОБА_4 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2016 №Ф- 3096-17 у сумі 13690,98грн., яка була узгоджена, а в подальшому, у зв`язку із збільшенням суми заборгованості з єдиного внеску виносились вимоги за №Ф-3096-17 від 07.11.2017 (на суму 25259,13грн.), від 06.11.2018 (на суму 34742,67грн.), від 16.05.2019 (на суму 39954,03грн.), від 08.11.2019 (на суму 45462,39грн.), від 06.11.2020 (на суму 54511,87грн.), від 23.02.2021 (на суму 57811,87грн.).

Вказувала, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-3096-17, а саме від 15.01.2016 від 07.11.2017, від 06.11.2018, від 16.05.2019, від 08.11.2019, від 06.11.2020, від 23.02.2021 надсилались позивачу на всю суму боргу, яка була наявна на момент формування вимог, в той час як на виконання до органу державної виконавчої служби вимоги про сплату боргу (недоїмки) направлялась з літерою У (узгоджена вимога) тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Відтак, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску направлялися боржнику у разі виникнення та зростання суми недоїмки і включають загальну суму заборгованості з єдиного внеску. При цьому узгоджуються лише суми приросту заборгованості, які не перебувають на виконанні в органах виконавчої служби. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Отже, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску по ОСОБА_4 сформовані, узгоджені та направлені на виконання до органів державної виконавчої служби у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах повноважень, та станом на 18.09.2024 на виконанні в Ковпаківському ВДВС перебувають шість виконавчих проваджень щодо стягнення недоїмки на загальну суму 57811,87 гривень.

Крім того, представник ГУ ДПС у Сумській області в поясненнях відмітила, що згідно положень Закону України Про виконавче провадження встановлено загальний строк пред`явлення до виконання виконавчих документів в три роки, однак, пунктом 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження" (який набрав чинності 26.03.2022) визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Також наголошує представник на неефективному способі захисту, оскільки вимоги податкового органу є чинними, позивач не скористалась правом їх оскарження.

Додатково на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2024, представник третьої особи подала суду пояснення, в яких, з посиланням на Національний стандарт України Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять ДСТУ 2732:2004, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, вказала на правовірність видачі ГУ ДПС у Сумській області дублікатів виконавчих документів. Поряд з цим в поясненнях зазначила, що інформація про повернення вимог від 07.11.2017, 06.11.2018, 16.05.2018 та 08.11.2019 стягувачу у податкового органу відсутня.

Третьою особою та Ковпаківським ВДВС були додатково також подані на виконання вимог ухвал суду витребувані судом докази.

Судові засіданні неодноразово відкладалися, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів у відповідача та третьої особи, через знеструмлення електромережі суду, оголошення повітряної тривоги. Крім того, в судовому засіданні 14.11.2024, в якому були заслухані пояснення представника позивача, та в яких представник підтримав позовні вимоги, було оголошено перерву для витребування додаткових доказів у третьої особи (т.1 а.с.147-149,239, т.2, а.с.4-6,11-12,103,130).

Чергове засідання було призначено на 02.12.2024.

В судове засідання з`явились представники відповідача та третьої особи. Позивач та її представник в судове засідання 02.12.2024 не з`явилися, повідомлені належним чином. Представник позивача надіслав заяву про проведення засідання 02.12.2024 без участі позивача та її представника, позовні вимоги просив задовольнити. Також у заяві зазначив про те, що протягом 5 днів з дня винесення судом рішення по суту позову ним будуть подані докази для вирішення питання щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважав можливим проводити судове засідання за відсутності позивача та її представника.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала. Наголосила на тому, що постанови про відкриття виконавчого провадження були прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки вимоги податкового органу відповідали вимогам виконавчого документа, передбачених в Законі України «Про виконавче провадження» з зазначенням дат набрання їх чинності та з дотриманням строків пред`явлення виконавчих документів. Відмітила, що вимоги неодноразово подавалися податковим органом на виконання та після повернення стягувач мав право протягом 3 місяців з дня отримання поверненого виконавчого документа на повторне звернення для примусового стягнення. Тому вважає, що строки звернення до виконавчої служби були дотримані. Поряд з цим щодо доказів на підтвердження дотримання строків звернення з вимогам після переривання строків, повідомила, що такі докази відсутні. Також звернула увагу, що подання на виконання дублікатів вимог передбачено чинним законодавством, а вказівка у вимогах абревіатури назви стягувача є допустимим і не є недоліком виконавчого документа. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні також просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що Бірковська (до 12.03.2016 Терехова (т.1, а.с.38) Т.А. була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 27.08.2012 року та станом на момент виникнення спірних правовідносин перебувала на обліку ГУ ДПС у Сумській області ( т.1, а.с.40-41).

28.06.2022, 29.06.2022 та 16.09.2022 старшим державним виконавцем Ковпаківського ВДВС були відкриті виконавчі провадження з приводу примусового виконання вимог ГУ ДПС у Сумській області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу.

Так, 28.06.2022 відкрито виконавче провадження №69304108 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № ф-3096-17 від 06.11.2020 на суму 9049,48 грн. (т.1, а.с.34),

29.06.2022р. відкрито виконавче провадження №69304067 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 23.02.2021 на суму 3300,00грн. (т.1, а.с.29),

16.09.2022р. відкрито виконавче провадження №69873402 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 07.11.2017 на суму 11568,15грн. (т.1,а.с.26),

від 16.09.2022р. відкрито виконавче провадження №69873162 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 06.11.2018р. на суму 9483,54 грн. (т.1,а.с.23),

від 16.09.2022р. відкрито виконавче провадження №69873099 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 16.05.2019 на суму 18902,34грн.(т.1,а.с.20),

від 16.09.2022р. відкрито виконавче провадження №69873267 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17 від 08.11.2019 на суму 5508,36грн. (т.1, а.с.16).

Не погоджуючись з прийняттям вказаних постанов позивач звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовим відносинам, що склалися в цьому випадку між сторонами судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII, Закон України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з частиною першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

У свою чергу, за приписами абз. 5 ч.4, ч.5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі -Закон № 2464-VI) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимога податкового органу про сплату недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Таким чином, вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №ф-3096-17 від 07.11.2017, 06.11.2018, 16.05.2019,08.11.2019,06.11.2020 та від 23.02.2021 є виконавчими документами та згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ підлягали примусовому виконанню.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що вказані вимоги, не відповідають вимогам ст.4 Закону Про виконавче провадження, оскільки у вимогах відсутнє повне найменування стягувача (вказана лише скорочена назва), у податковій вимозі від 16.05.2019 не зазначений ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача, у вимогах, без зазначення рішення, акту, підстав і наслідків перевірки податкового органу, не зазначені дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ.

Надаючи оцінку цим доводам, судом враховано, що вимоги до виконавчого документа передбачені ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», згідно із ч.1 якої у виконавчому документі зазначаються: серед іншого, 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Дійсно у вимогах (дублікатах) за №ф-3096-17«У» від 07.11.2017, 06.11.2018,16.05.2019,08.11.2019,06.11.2020 та від 23.02.2021 (т.1, а.с.33,129,178,180,212, т.2. а.с.81зворот) у графі стягувача зазначено ГУ ДПС у Сумській області/ГУ ДФС у Сумській області, та у вимогах від 07.11.2017, 0611.2018,16.05.2019,08.11.2019 відсутній код стягувача. Поряд з цим, вказані недоліки, на переконання суду, не можуть бути самостійними підставами для скасування оскаржуваних постанов, оскільки вони не перешкоджали виконавцю ідентифікувати стягувача. Більше того, у заявах про звернення виконавчих документів на виконання, наявні повне найменування податкового органу та його код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.128,172,177,179, т.2,а.с.67зворот, 71зворот). А відтак, такі недоліки не могли бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Додатково суд зауважує, що повернення виконавчого документу згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виключно з підстав відсутності певних реквізитів (ідентифікаційного номеру тощо) неодноразово визнавалось Верховним Судом проявом надмірного формалізму (постанова від 06 травня 2020 року у справі №815/6844/17, від 14 травня 2020 року у справі №804/8020/16, від 21 травня 2014 року (справа №6-45цс14).

Також варто відмітити, що відповідно до п.4 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі Інструкція №449) вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів/ІКС. Тобто вимога може формуватися як на підставі актів так і на підставі облікових даних з інформаційної системи податкового органу. Втім в судовому засіданні не встановлено формування зазначених вище вимог, з приводу примусового виконання яких були відкриті виконавчі провадження оскаржуваними постановами, а виконавець не наділений повноваженнями надавати правову оцінку виконавчому документу та правомірності його видачі.

Відтак вказані доводи суд не приймає до уваги.

Не приймаються також судом до уваги, як на підстави для скасування прийнятих постанов, посилання представника позивача на не доведеність до відома боржника виконавчих документів (податкових вимог), а також на те, що загальна сума визначеного боргу в сумі 57811.87грн. не має чіткої правової структури та визначеності, у вимогах неможливо визначити та конкретизувати складові боргу та її суму, беручи до уваги таке.

Частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів (податковим органом) шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну (фінансову) політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів (податковим органом) не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів (податкового органу) або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів (податкового органу) вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів (податковим органом), не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів (податковий орган) надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Пунктом 4,5 розділу VI Інструкції № 449 (у редакції, чинній на час прийняття вимоги) передбачено, що при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): пред`являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. У випадку її узгодження податковий орган надсилає такі вимоги до органів державної виконавчої служби з літерою «У».

Суд зазначає, що всі вимоги за №ф-3096-17 від 07.11.2017, 0611.2018, 16.05.2019, 08.11.2019, 06.11.2020 та від 23.02.2021 (т.1, а.с.33,129,178,180,212, т.2. а.с.81зворот) на адресу відповідача для примусового виконання були надіслані з буквою «У», тобто були узгодженими, та в усіх вимогах були зазначені дати набрання ними чинності.

При цьому, державний виконавець, за наявності відмітки у вимозі про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти обставини надсилання позивачеві вимоги про сплату боргу, її отримання позивачем та узгодження вказаної у ній сумі, чи надавати правову оцінку виконавчому документу та правомірності його видачі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2023року у справі №380/16826/21, від 12 жовтня 2023 року у справа № 160/16745/20.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на те, що у цій справі спір стосується правомірності прийняття постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимог податкового органу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, то обставини правомірності формування ГУ ДПС у Сумській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) платником єдиного внеску, надсилання її боржнику, перевірка отримання таких вимог останнім та узгодження суми боргу (недоїмки) не входять до предмета доказування у цій справі.

Необізнаність позивача про існування виконавчого документу не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, натомість ці обставини можуть мати значення для вирішення спору між стягувачем та позивачем при оскарженні зазначеної вимоги про сплату боргу.

Щодо доводів представника позивача про те, що видача дублікатів податкових вимог чинним законодавством не передбачено і не регламентовано, суд зауважує, що відповідно до визначення понять згідно із Національним стандартом України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2004, затвердженому наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97 «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів» дублікат - повторно оформлений службовий документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу.

Отже, дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Вказані висновки зроблені також і Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 27 серпня 2024 р. у справі № 480/1544/24.

Поряд з цим, суд зауважує, що дублікат втраченого виконавчого документа має відповідати оригіналу, замість якого виданий такий документ. Тобто один і той же виконавчий документ не може мати різні дати набрання ним чинності.

У цій справі матеріалами підтверджено, що податковим органом були видані дублікати вимог про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17«У» від 07.11.2017, 06.11.2018, 16.05.2019, 08.11.2019, які в 2022р. були подані повторно на примусове виконання.

Поряд з цим, у всіх цих дублікатах дата набрання чинності вимог не співпадала з датою, зазначеної первинно в оригіналах таких вимог. Так:

- в оригіналі вимоги №ф-3096-17«У» від 07.11.2017 дата набрання нею чинності зазначена 15.01.2018 (т.1, а.с.182), така ж дата зазначена і у постанові про відкриття виконавчого провадження №55640904 (т.2, а.с.62), відкритого з приводу примусового виконання цієї вимоги, натомість у дублікаті вимоги дата набрання нею чинності зазначена вже 24.01.18 (т.1, а.с.180);

- у первинній (оригіналі) вимозі №ф-3096-17«У» від 06.11.2018 дата набрання нею чинності була зазначена 21.12.2018, що вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження №58304115 (т.2, а.с.33), відкритого з приводу примусового виконання цієї вимоги, натомість у дублікаті вимоги дата набрання нею чинності зазначена вже 17.01.2019 (т.2, а.с.47);

- в оригіналі вимоги №ф-3096-17«У» від 16.05.2019 дата набрання нею чинності зазначена 12.09.2019 (т.2, а.с.87зворот), така ж дата зазначена і у постанові про відкриття виконавчого провадження №60689292 (т.2, а.с.85зворот), відкритого з приводу примусового виконання цієї вимоги, натомість у дублікаті вимоги дата набрання нею чинності зазначена вже 05.11.19 (т.1, а.с.129, т.2, а.с.43);

- в оригіналі вимоги №ф-3096-17«У» від 08.11.2019 дата набрання нею чинності зазначена 03.01.2020 (т.1, а.с.176,т.2, а.с.91), така ж дата зазначена і у постанові про відкриття виконавчого провадження №61091738, відкритого з приводу примусового виконання цієї вимоги (т.2,а.с.87зворот), натомість у дублікаті вимоги дата набрання чинності зазначена вже 16.01.20 (т.1, а.с.178, т .2, а.с.54зворот).

Будь-якого належного обґрунтування зазначення різних дат набрання чинності одного і того ж виконавчого документа ні представник відповідача, ні представник третьої особи суду не повідомили.

Відтак, на переконання суду, такі дублікати вимог не могли відповідати вимогам виконавчого документа, передбаченим у ст.4 Закону України Про виконавче провадження, крім того, в судовому засіданні встановлено, що такі дублікати були подані поза межами встановленого строку на пред`явлення їх до виконання. Такий висновок судом зроблено беручи до уваги наступне.

Згідно вимог статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, оскільки вимога про сплату недоїмки, яка є виконавчим документом, винесена податковим органом, тобто державним органом, строк пред`явлення її до виконання, з урахуванням норм спеціального закону, яким є Закон України Про виконавче провадження, складає 3 місяці.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Аналіз частин четвертої та п`ятої ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з його пред`явленням до виконання, перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Отже, повернення виконавчого документу стягувачу не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження". Подібну правову позицію щодо застосування зазначених норм права висловлено Верховним Судом у постановах від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22, від 05 серпня 2024 року у справі № 2-1983/11, а також у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 р. у справі №520/4849/24.

Крім того, судом враховано, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого відповідними Указами Президента України неодноразово було продовжено. Тобто воєнний стан триває станом і на сьогодні. При цьому, відповідно до абзацу 10 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, доповненого Законом № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Так, у цій справі судом встановлено, що податковим органом було сформовано вимогу № Ф-3096-17 «У» від 07.11.2017 на суму 11 568,15грн. (т.1, а.с.182,т.2, а.с.59). У вимозі було зазначено дату набрання нею чинності 15.01.2018.

Цю вимогу податковим органом вперше було надіслано до Ковпаківського ВДВС разом із заявою про примусове виконання від 24.01.2018, що прийнята відповідачем 25.01.2018 (т.1 а.с.170), а постановою Ковпаківського ВДВС від 26.01.2018 відкрито виконавче провадження №55640904 (т.2 а.с.62).

Таким чином, під час першого звернення податковим органом було дотримано тримісячний строк на пред`явлення вимоги на виконання (з дати набрання чинності 15.01.2018 до звернення на виконання 25.01.2018 минуло менше місяця).

Втім 24.06.2019 постановою Ковпаківського ВДВС ця вимога була повернена стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (т.2 а.с.64зворот).

15.11.2019 податковий орган звернувся вдруге із заявою від 21.10.2019 про примусове виконання цієї вимоги (т.1 а.с.181, т.2, а.с.57), з виконання якої постановою Ковпаківського ВДВС від 18.11.2019 відкрито виконавче провадження №60627603 (т.2 а.с.57зворот).

Тобто між поверненням вимоги постановою від 24.06.2019 та повторним зверненням 15.11.2019 для примусового виконання минуло більше ніж 5 місяців. Ні представником відповідача, ні представником третьої особи на виконання вимог ухвал суду не було надано доказів на підтвердження дотримання 3 місячного строку на пред`явлення вимоги. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що під час відкриття виконавчого провадження №60627603 виконавцем було перевірено дотримання податковим органом строку на повторне звернення вимоги до виконання, після отримання поверненої раніше вимоги.

Втім 20.03.2020 Ковпаківським ВДВС у виконавчому провадженні №60627603 була прийнята постанова про повернення вимоги від 07.11.2017 за №Ф-3096-17 стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (т.2 а.с.58зворот).

08.09.2022 податковим органом був виданий дублікат цієї вимоги від 07.11.2017 за №Ф-3096-17 (т.1,а.с.180, т.2, а.с.39), який разом із заявою про примусове виконання від 14.09.2022 було втретє подано на примусове виконання. Заява у відділі була прийнята 16.09.2022 (т.1 а.с.179, т.2 а.с.38зворот).

16.09.2022 з приводу примусового виконання цієї вимоги Ковпаківським ВДВС було прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №69873402 (т.1 а.с.26, 24-25,т.2 а.с.37).

Таким чином, між поверненням вимоги у березні 2020р. та зверненням до примусового виконання втретє (16.09.2022) минуло більше ніж 2 роки. Навіть на дату набрання чинності 26.03.2022 Законом № 2129-ІХ, яким внесено зміни до Закону України Про виконавче провадження щодо переривання строків, строк пред`явлення вимог був пропущеним майже на 2роки.

Ні представником відповідача, ні представником третьої особи на виконання вимог ухвал суду не було надано доказів на підтвердження дотримання 3 місячного строку на пред`явлення вимоги у цьому випадку. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що під час відкриття виконавчого провадження №69873402 виконавцем було перевірено дотримання податковим органом строку на повторне звернення вимоги до виконання, після отримання поверненої раніше вимоги згідно постанови від 20.03.2020 №60627603 .

06.11.2018 податковим органом було сформовано вимогу № Ф-3096-17 «У» на суму 9483,54грн. З матеріалів справи встановлено (т.2,а.с.33), що у вимозі було зазначено дату набрання чинності 21.12.2018.

Цю вимогу податковим органом вперше було надіслано до Ковпаківського ВДВС разом із заявою про примусове виконання від 29.01.2019, що прийнята відповідачем 31.01.2019 (т.1, а.с.171), а постановою Ковпаківського ВДВС від 07.02.2019 відкрито виконавче провадження №58304115 (т.2 а.с.33).

Таким чином під час першого звернення податковим органом було дотримано тримісячний строк на пред`явлення вимоги на виконання (з дати набрання чинності вимоги 21.12.2018 до звернення 31.01.2019 минуло трохи більше місяця).

Втім, 13.07.2020 Ковпаківським ВДВС у виконавчому провадженні №58304115 була прийнята постанова про повернення вимоги від 06.11.2018 №Ф-3096-17У на суму 9483,54грн. на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (т.2 а.с.35зворот).

08.09.2022 податковим органом був виданий дублікат цієї вимоги від 06.11.2018 за №Ф-3096-17 У, (т.2 а.с.47) який разом із заявою про примусове виконання від 14.09.2022 було повторно передано на примусове виконання. Заява у відділі була прийнята 16.09.2022 (т.1 а.с.177,т. 2 а.с.46зворот) .

16.09.2022 з приводу примусового виконання цієї вимоги Ковпаківським ВДВС було прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження № 69873162 (т.1 а.с. 23, 21-22,210, т.2 а.с.45).

Поряд з цим, як вбачається з вказаних досліджених доказів між поверненням вимоги у липні 2020р. та повторним зверненням до примусового виконання (вересень 2022р.) минуло більше ніж 2 роки. Навіть на дату набрання чинності 26.03.2022 Законом № 2129-ІХ, яким внесено зміни до Закону України Про виконавче провадження щодо переривання строків, строк пред`явлення вимог був пропущеним майже на 2роки. Ні представником відповідача, ні представником третьої особи на виконання вимог ухвал суду не було надано доказів на підтвердження дотримання 3 місячного строку на пред`явлення вимоги також і у цьому випадку. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що під час відкриття виконавчого провадження № 69873162 виконавцем було перевірено дотримання податковим органом строку на повторне звернення вимоги до виконання, після отримання поверненої вимоги згідно постанови від 13.07.2020 №58304115 .

Згодом ГУ ДФС у Сумській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-3096-17 У на суму 25710,68грн. В ній зазначено дату набрання нею чинності 12.09.2019 (т.2, а.с.87зворот).

07.11.2019 ця вимога була вперше подана на примусове виконання до Ковпаківського ВДВС разом із заявою про примусове виконання від 07.11.2019 (т.1, а.с.183) та з приводу її примусового виконання постановою Ковпаківського ВДВС від 21.11.2019 було відкрито виконавче провадження №60689292 (т.2 а.с.85зворот).

Таким чином під час першого звернення податковим органом було дотримано тримісячний строк на пред`явлення вимоги на виконання (з дати набрання чинності вимоги 12.09.2019 до звернення на виконання 07.11.2019 минуло менше ніж 3 місяці).

Втім, постановою Ковпаківського ВДВС від 01.04.2021 №60689292 вимога ГУ ДПС у Сумській області від 16.05.2019 №Ф-3096-17У була повернена стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (т.2, а.с.87).

08.09.2022 податковим органом був виданий дублікат цієї вимоги від 16.05.2019 за №Ф-3096-17 У (т.1 а.с.19зворот, 129), який разом із заявою про примусове виконання від 14.09.2022 однак вже на зменшену суму 18902,34грн. було повторно подано на примусове виконання. Заява у відділі була прийнята 15.09.2022, про що свідчить відповідний штамп на заяві (т.1, а.с.128).

16.09.2022 з приводу примусового виконання цієї вимоги Ковпаківським ВДВС було прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №69873099 (т.1 а.с.20, 17-18, т.2 а.с.41).

Поряд з цим, як вбачається з вказаних досліджених доказів між поверненням вимоги у квітні 2021р. та повторним зверненням до примусового виконання (15.09.2022р.) минуло більше року. Навіть на дату набрання чинності 26.03.2022 Законом № 2129-ІХ, яким внесено зміни до Закону України Про виконавче провадження щодо переривання строків, строк пред`явлення вимог був пропущеним більше ніж на 11 місяців. Ні представником відповідача, ні представником третьої особи на виконання вимог ухвал суду не було надано доказів на підтвердження дотримання 3 місячного строку на пред`явлення вимоги і у цьому випадку. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що під час відкриття виконавчого провадження №69873099 виконавцем було перевірено дотримання податковим органом строку на повторне звернення вимоги до виконання, після отримання поверненої раніше вимоги згідно постанови від 01.04.2021 №60689292.

Пізніше ГУ ДПС у Сумській області було сформовано вимогу від 08.11.2019 №Ф-3096-17 У на суму 5508,36грн. У вимозі було зазначено дату набрання нею чинності 03.01.2020 (т.1, а.с.176, т.2 а.с.91)

28.01.2020 вперше вимога була передана на примусове виконання до Ковпаківського ВДВС разом із заявою про примусове виконання від 28.01.2020 (т.1 а.с.175, т.2 а.с.88).

Постановою Ковпаківського ВДВС від 28.01.2020 відкрито виконавче провадження №61091738 з виконання вимоги ГУ ДПС у Сумській області від 08.11.2019 №Ф-3096-17У на суму 5508,36грн. (т.2 а.с.88зворот,).

Таким чином під час першого звернення податковим органом було дотримано тримісячний строк на пред`явлення вимоги на виконання (з дати набрання чинності 03.01.2020 до звернення на виконання 28.01.2020 минуло менше ніж 1 місяць).

Втім постановою Ковпаківського ВДВС від 17.04.2020 №61091738 вимога від 08.11.2019 №Ф-3096-17У була повернена стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (т.2 а.с.90зворот).

08.09.2022 податковим органом був виданий дублікат цієї вимоги від 08.11.2019 за №Ф-3096-17 У (т.1 а.с.178, т.2 а.с.54зворот), який разом із заявою про примусове виконання від 14.09.2022 було повторно подано на примусове виконання. Заяву відділу було здано 15.09.2022 (т.1 а.с.172).

16.09.2022 з приводу примусового виконання цієї вимоги Ковпаківським ВДВС було прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №69873267 (т.1 а.с.16, 14-15, т.2 а.с.52).

Поряд з цим, як вбачається з вказаних досліджених доказів між поверненням вимоги у квітні 2020р. та повторним зверненням до примусового виконання (вересень 2022р.) минуло 2 років. Навіть на дату набрання чинності 26.03.2022 Законом № 2129-ІХ, яким внесено зміни до Закону України Про виконавче провадження щодо переривання строків, строк пред`явлення вимог був пропущеним майже на 2роки. Ні представником відповідача, ні представником третьої особи на виконання вимог ухвал суду не було надано доказів на підтвердження дотримання 3 місячного строку на пред`явлення вимоги і у цьому випадку. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що під час відкриття виконавчого провадження №69873267 виконавцем було перевірено дотримання податковим органом строку на повторне звернення вимоги до виконання, після отримання поверненої вимоги згідно постанови від 17.04.2020 №61091738 .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд зауважує, що незважаючи на те, що чинне законодавство України не наділяє державного виконавця правом ставити під сумнів законність виданого іншим органом виконавчого документа або додатково перевіряти зазначену у виконавчому документі інформацію про набрання законної сили рішенням відповідних органів чи проявляти бездіяльність з метою його невиконання поряд з цим згідно із приписами Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа або повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У цій справі в межах спірних правовідносин, та з урахуванням вказаних обставин щодо різних дат набрання чинності одного і того ж виконавчого документа, суд дійшов висновку, що державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження з виконання вказаних виконавчих документів, які вже виконувалися і були повернуті, не встановив повторності подання виконавчих документів до виконання, та не перевірив дотримання стягувачем строку пред`явлення вимог про сплату боргу (недоїмки) №ф-3096-17«У» від 07.11.2017, 06.11.2018, 16.05.2019, 08.11.2019, а відтак враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд доходить висновку, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчих проваджень з приводу примусового виконання таких вимог, прийняті відповідачем 16.09.2022 у виконавчих провадженнях №69873402, №69873162, №69873099, №69873267 не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Втім щодо оскаржуваних постанов, прийнятих відповідачем 28.06.2022 та 29.06.2022 суд враховує наступне.

Судом встановлено, що 06.11.2020 ГУ ДПС у Сумській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3096-17 У на суму 9049,48грн. У вимозі зазначено дату набрання нею чинності 30.12.2020 (т.1 а.с.33, т.2 а.с.50, 70).

Цю вимогу була вперше подано до виконавчої служби 28.01.2021 разом із заявою про примусове виконання від 25.01.2021 (т.1 а.с.173).

Постановою Ковпаківського ВДВС від 08.02.2021 відкрито виконавче провадження №64412556 з виконання цієї вимоги (т.2 а.с.48зворот).

Таким чином, під час першого звернення податковим органом було дотримано тримісячний строк на пред`явлення вимоги на виконання (з дати набрання чинності вимоги 31.12.2020 до звернення 28.01.2020 минуло менше ніж 1 місяць).

Втім, постановою Ковпаківського ВДВС від 18.05.2022 №64412556 вимога була повернена стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (т.1 а.с.131, т.2 а.с.49зворот), що разом із супровідним листом надійшла до ГУ ДПС у Сумській області 13.06.2022 (т.1, а.с.131).

Повторно ця вимога ГУ ДПС у Сумській області від 06.11.2020 №Ф-3096-17 У на суму 9049,48грн. ГУ ДПС у Сумській області була надіслана до Ковпаківського ВДВС 23.06.2022 (тобто менше ніж через місяць з дня отримання постанови про повернення) разом із заявою про примусове виконання від 20.06.2022 (т.1,а.с.130) та з виконання якої оскаржуваною постановою Ковпаківського ВДВС від 28.06.2022 відкрито ВП №69304108 (т.1 а.с.34, 30-31, т.2 а.с.66).

Також ГУ ДПС у Сумській області було сформовано вимогу від 23.02.2021 №Ф-3096-17 У про сплату боргу (недоїмки) на суму 3300,00грн. У вимозі зазначена дата набрання нею чинності 05.06.2021 (т.2 а.с.81зворот).

Ця вимог була вперше подана до виконавчої служби 16.06.2021 разом із заявою про примусове виконання від 10.06.2021 (т.1 а.с.174).

Постановою Ковпаківського ВДВС від 18.06.2021 відкрито виконавче провадження №65848476 з виконання цієї вимоги (т.2, а.с.116).

Таким чином, під час першого звернення податковим органом було дотримано тримісячний строк на пред`явлення вимоги на виконання (з дати набрання чинності 05.06.2021 до звернення на виконання 16.06.2021 минуло менше ніж 1 місяць).

Втім, постановою Ковпаківського ВДВС від 18.05.2022 №65848476 вимога ГУ ДПС у Сумській області від 23.02.2021 №Ф-3096-17 У була повернена стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (т.1 а.с.133)

Ця постанова надійшла до ГУ ДПС у Сумській області 13.06.2022 (т.1 а.с.133).

Повторно ця вимога ГУ ДПС у Сумській області від 23.02.2021 №Ф-3096-17У на суму 3300,00грн. була надіслана 23.06.2022 (тобто менше ніж через місяць з дня отримання постанови про повернення) ГУ ДПС у Сумській області до Ковпаківського ВДВС разом із заявою від 20.06.2022 (т.1 а.с.132,) та з виконання якої оскаржуваною постановою Ковпаківського ВДВС від 29.06.2022 відкрито ВП №69304067 (т.1 а.с.29, 27-28, т.2 а.с.72зворот).

Отже, в ході розгляду справи не було встановлено порушення строку, передбаченого Законом України Про виконавче провадження для пред`явлення до виконання цих вимог, а відтак, доводи представника позивача про протиправність постанов прийнятих у виконавчих провадженнях №69304108, ВП №69304067 з приводу примусового виконання цих вимог, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути на користь позивача в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 761,98грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40020, Сумська область, м. Суми, пр.Перемоги, 6, код ЄДРПОУ 40211121), третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська,13, код ЄДРПОУ 43995469) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови, винесені Ковпаківським відділом державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відкриття виконавчих проваджень від 16.09.2022

№69873402 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-3096-17 від 07.11.2017р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 11568,15грн.,

№69873162 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-3096-17 від 06.11.2018р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 9483,54 грн.,

№69873099 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-3096-17 від 16.05.2019р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 18902,34 грн.,

№69873267 з приводу примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-3096-17 від 08.11.2019р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Сумській області боргу в сумі 5508,36 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковпаківським відділом державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 761,98грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Шевченко