Постанова

від 02.12.2024 по справі 359/2996/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 359/2996/23

номер провадження №22-ц/824/15689/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник позивача Куксюк А.Л. ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» - Гамея Валентина Володимировича,

представника ОСОБА_3 - Куксюка Андрія Леонтіновича

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року /суддя Муранова-Лесів І.В./

у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» про розірвання інвестиційного договору, стягнення коштів та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» до ОСОБА_3 визнання інвестиційного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2024 ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про розірвання договору, повернення будівельних матеріалів та стягнення пені та в подальшому згідно із заявою від 13.07.2023 представник позивача адвокат Куксюк А.Л. змінив предмет позову та просив суд:

- розірвати укладений 10 листопада 2017 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» Інвестиційний договір №1-Л;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» Київська область, місто Бориспіль, вул. Головатого, 71 Б, (Код ЄДРІІОУ 38897293) на користь ОСОБА_3 в розмірі 2 507 450,35 грн, пеню в розмірі 27 456 581,30 грн., судові витрати, пов`язані із професійною правничою допомогою, в розмірі 40500,00 грн., судові витрати, пов`язані із проведенням судової товарознавчої експертизи, в розмірі 26000,00 грн./т.1 а.с.1-6, 69-71/.

20.09.2023 відповідачем ТОВ «Краснол-буд» подано зустрічний позов про визнання недійсним Інвестиційного договору №1-Л від 10.11.2017, укладеного між сторонами.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» про розірвання інвестиційного договору, стягнення коштів, задоволено частково. Розірвано укладений 10 листопада 2017 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» Інвестиційний договір №1-Л.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяних збитків у зв`язку з істотним порушенням умов Інвестиційного договору №1-Л від 10 листопада 2017 року грошові кошти в сумі 1 392 254 гривні 43 копійки.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» на користь ОСОБА_3 пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в сумі 1 300 000 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» до ОСОБА_3 про визнання інвестиційного договору недійсним, відмовлено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» судовий збір на користь держави в сумі 14 493 гривні 60 копійок./ т. 2 а.с. 75-88/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Краснол-Буд» - Гамей В.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив первісний позов залишити без задоволення, задовольнити вимоги зустрічного позову.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що спірний договір є інвестиційним, укладений у відповідності з ЗУ «Про інвестиційну діяльність». Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та помилково визначено, що спірний договір є змішаним та містить ознаки договору підряду. Вказував і на те, що сторонами договору не було чітко погоджено строку введення інвестиційного об`єкту в експлуатацію а відповідно і передання житлових об`єктів позивачу. Водночас, позивач не звертався з вимогою повернення проінвестованого. Отже позивачем не вірно обрано спосіб захисту, вимоги про визнання майнових прав на об`єкт інвестування позивачем також не заявлено. В частині вимог зустрічного позову, вказував, що пряме внесення інвестором вкладу за передавальним актом на підставі договору прямо суперечило законодавству, що зумовлює недійсність договору. Інвестування могло здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування. Щодо стягнення пені в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів», вказував, що на дані правовідносини не розповсюджуються вимоги закону, що додатково підтверджується правовою позицією ВС від 25.07.2019 р. у справі №686/19326/15-ц. ОСОБА_3 не є споживачем також і зважаючи на те, що предметом інвестиційного договору була передача п`ятьох житлових приміщень, що свідчить про певні підприємницькі інтереси і не стосується замовлення будівництва житла для власних потреб.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, в частині відмови, представник ОСОБА_3 - Куксюк А.Л. також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення в цій частині скасувати, задовольнивши вимоги повністю.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема, без спеціальних знань, помилково не взято до уваги висновок експерта щодо оцінки вартості внеску будівельними матеріалами за умовами інвестиційного договору. Отже, вартість будівельних матеріалів становить 2 507 450, 35 грн. У зв`язку з істотним порушенням умов договору, за ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі трьох відсотків від ринкової вартості будівельних матеріалів, внесених як інвестиційний внесок, оцінка яких здійснена експертом, за рік, що становить 27 456 581, 30 грн. Водночас, сума стягненої пені судом першої інстанції безпідставно зменшена більш ніж на 90%, внаслідок чого суд звільнив відповідача від відповідальності за невиконання договору, що суттєво порушило баланс сторін договору.

Обидві сторони звернулись з відзивами на апеляційні скарги.

Представник позивача у відзиві вказував, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. З урахуванням положень договору не можна говорити, що до спірного договору мають застосовуватись виключно положення Закону України «Про інвестиційну діяльність». Очевидно, що дії та поведінка ТОВ «Краснол-Буд», який уклав 10.11.2017 Інвестиційний договір №1-Л, а згодом заявляє про його недійсність відповідно до діючого на час його укладення законодавства, є непослідовною, суперечить його попередній поведінці (укладенню договору, акту приймання передачі, початку будівництва, отримання будівельних матеріалів тощо) і є недобросовісними. Інвестиційний договір №1-Л є укладеним після досягнення сторонами усіх істотних умов, а це відбулося 10.11.2017, і підстав вважати спірний договір недійсним немає. Окремо наголошував на тому, що для вимоги про визнання правочину недійсним перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про вчинення цього правочину. ТОВ "Краснол Буд" про укладення договору було обізнане з дати його укладення, тобто з 10.11.2017. При цьому, до моменту подачі позову ОСОБА_3 питання про недійсність договору не виникало. Вказував і на те, що відповідно до п.6.2 Договору визначено запланований термін введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - 4 квартал 2018 року. У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Тлумачення пунктів 6.2, 10.4, 10.6 вказаного договору дає підстави для висновку, що пунктом в договорі визначено саме строк закінчення будівництва та введення в експлуатацію, який є однією з істотних умов договору. Факт передачі будівельних матеріалів ТОВ "Краснол Буд" є підтвердженим та погодженим сторонами, факт невиконання своїх зобов`язань ТОВ "Краснол Буд" за договором є також підтвердженим та не спростованим останнім. Тобто, очевидним є факт заподіяння збитків ОСОБА_3 .. Зауважував і на тому, що ТОВ «Краснол Буд» необґрунтовано припускає, що майно могло б використовуватись у підприємницьких цілях, доказів не надано.

Представник відповідача зазначав, що підтримує позицію суду першої інстанції щодо відхилення висновку експерта. Вказував, що при розірванні договору, друга сторона має право на відшкодування збитків, які, заявлені позивачем майже вдвічі перевищують вартість договору. Наголошував на доводах поданої апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_3 з відмовою, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 10.11.2017 між позивачем ОСОБА_3 (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» (Підрядник) укладено Інвестиційний договір № 1-Л (т.1 а. с. 7-9), а також підписано Акт приймання-передачі №1 про сплату інвестиційного внеску за Інвестиційним договором №1-Л від 10 листопада 2017 року (Додаток №1 до Договору) (т.1 а.с.9-11) та План 2-го поверху (Витяг з Проекту) (Додаток №2 до Договору) (т.1 а.с.11-12).

За умовами п. п. 2.1 - 2.5 ст.2 Договору предметом цього договору є інвестиційна участь Інвестора у будівництві Будинку, за результатами здійснення якої Забудовник передає у власність Інвестора Об`єкт в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

За цим Договором Забудовник зобов`язується побудувати Будинок, здати Будинок в експлуатацію та після реєстрації права власності на Об`єкт передати Об`єкт у власність Інвестора в строки та у порядку, що встановлюється цим Договором.

Інвестор зобов`язується здійснити інвестування Будинку, шляхом внесення Загального інвестиційного внеску на умовах, в обсягах та в строки, визначених Сторонами у цьому Договорі та у Додатках до нього, а після здачі Будинку в експлуатацію - отримати Об`єкт у власність в порядку, що встановлений цим Договором.

Сторони визначили, що на період будівництва Інвестору належать майнові права на незавершене будівництво Будинку, в розмірі 274,61 м2 загальної площі.

Сторони визначили, що належним-виконанням Забудовником своїх зобов`язань за цим Договором є передання Забудовником у власність Інвестора Об`єкту у стані, що визначений цим Договором. За такої умови визнається, що Забудовник виконав у повному обсязі свої зобов`язання за цим Договором.

Відповідно до п. п. 4.1.- 4.3 ст.4 Договору загальний інвестиційний внесок становить 1392254,43 (один мільйон триста дев`яносто дві тисячі двісті п`ятдесят чотири грн. 43 коп.).

Загальний інвестиційний внесок може бути внесено Інвестором в грошовій формі, або у формі передачі Забудовнику будівельних матеріалів.

В разі внесення загального інвестиційного внеску у формі передачі будівельних матеріалів, грошова оцінка такого інвестиційного внеску здійснюється сторонами та вказується у акті приймання-передачі загального інвестиційного внеску.

За змістом пп. 5.1.1, п.5.1 ст.5 Договору Забудовник має право вимагати від Інвестора належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до умов пп 5.2.1,5.2.3, 5.2.4 п.5.2 ст.5 Договору Забудовник зобов`язаний: забезпечити шляхом належного виконання взятих на себе зобов`язань будівництво Будинку з додержанням будівельних норм, стандартів і правил та здати його в експлуатацію; передати Об`єкт у власність Інвестора на підставі цього Договору як взаєморозрахунок за загальний інвестиційний внесок; своєчасно попереджати Інвестора про наявність обставин, що загрожують якості та строкам будівництва.

За змістом пп. 5.3.1,5.3.2 п.5.3 ст.5 Договору Інвестор має право: вимагати від Забудовника належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором; отримати Об`єкт у приватну власність в рахунок свого загального інвестиційного внеску.

За змістом пп. 5.4.1,5.4.2 п.5.4 ст.5 Договору Інвестор зобов`язаний: сплатити свій Загальний інвестиційний внесок в повному обсязі; інформувати Забудовника про продаж своїх майнових прав на незавершений будівництвом Об`єкт.

3апланований термін прийняття Будинку в експлуатацію - 4 квартал 2018 року.

Згідно із п.7.1 ст.7 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 10.4, 10.5, 10.6 ст. 10 Договору термін дії Договору встановлюється з дати його підписання до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторонами.

Договір може бути розірваний Інвестором достроково у випадку відмови Забудовника прийняти Загальний інвестиційний внесок, невідповідності будівництва встановленим нормам і правилам, порушення строків будівництва та не здачі Будинку в експлуатацію.

Відповідно до пп. 1.1.2 п.1.1 ст.1 Договору:

- Будинок це - багатоквартирний житловий будинок, будівництво якого здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,21 га, кадастровий номер 3210500000:06:004:0063, що перебуває у користуванні Забудовника на підставі Договору оренди земельної ділянки від 30.04.2015 р., який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Віденко В.О., реєстровий № 649 та Додаткового Договору до Договору оренди земельної ділянки від 30.04.2015 р., реєстровий № 649, що укладений між Забудовником та Бориспільською міською радою та посвідчено 25.03.2016 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Віденко В.О., реєстровий № 120;

- Об`єктом є - житлове приміщення в Будинку, що позначене в Проекті, який є Додатком №2 до цього Договору, як житлове приміщення № 1, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 63,26 кв.м.; житлове приміщення № 2, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 50,73 кв.м.; житлове приміщення № 3, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 47,89 кв.м.; житлове приміщення № 5, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 51,83 кв.м.; житлове приміщення № 6, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 60,90 кв.м.;

Також підтверджується долученим до матеріалів справи Додатком №1 до Договору №1-Л від 10 листопада 2017 року (т.1 а.с.9-11) ОСОБА_3 (Інвестором) передано, а ТОВВ «Краснол-Буд» (Забудовником) прийнято будівельні матеріали відповідно до наведеного переліку на загальну суму 1392254,43 грн.

За змістом вказаного Акту (п.2) зазначено, що матеріали, що перераховані в п.1 цього Акту, передані у відмінному стані, придатні до використання за призначенням, без дефектів та недоліків.

Частково задовольняючи вимоги первісного позову,

Розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням умов договору та право на відшкодування збитків також закріплене ч.1 ст.652 та ч.5 ст.653 ЦК України.

Крім того, правовідносини з надання послуг врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», яким встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Сторонами визнано, що відповідачем не виконано умови Інвестиційного Договору №1-Л від 10.11.2017, а саме: роботи з будівництва будинку по АДРЕСА_1 , здачу будинку в експлуатацію, реєстрацію права власності на об`єкт та передачу позивачу зазначених в договорі житлових приміщень.

Право Інвестора розірвати укладений Інвестиційний договір у випадку порушення строків будівництва та не здачі Будинку в експлуатацію прямо передбачена п.10.6 ст. 10 Договору.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивача ОСОБА_3 щодо розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Краснолол-Буд» в частині розірвання договору фактично відсутні.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду в частині розірвання інвестиційного договору, оскільки таке право передбачено також і самим договором.

Відповідно до п.п. 10.4, 10.5, 10.6 ст. 10 Договору термін дії Договору встановлюється з дати його підписання до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторонами.

Договір може бути розірваний Інвестором достроково у випадку відмови Забудовника прийняти Загальний інвестиційний внесок, невідповідності будівництва встановленим нормам і правилам, порушення строків будівництва та не здачі Будинку в експлуатацію.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині розірвання договору залишається без змін.

Водночас, стягуючи збитки та пеню, суд першої інстанції також виходив з того, що укладений сторонами договір є змішаним і містить в собі, в тому числі, елементи договору підряду.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду.

За вимогами ч. 5 статті 653 ЦК України, про те, що якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Так, за змістом п.п.4.2, 4.3 ст.4 Договору визначено, що загальний інвестиційний внесок становить 1392254,43 грн., а також, що в разі внесення загального інвестиційного внеску у формі передачі будівельних матеріалів, грошова оцінка такого інвестиційного внеску здійснюється сторонами та вказується у акті приймання-передачі загального інвестиційного внеску.

Отже, сторони визначили вартість інвестиційного внеску в Інвестиційному договорі.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновків, що реальними збитками є вартість інвестиційного внеску, внесена позивачем у формі передачі будівельних матеріалів, грошова оцінка якого здійснена сторонами та становить 1392254,43 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Краснол-Бул» на користь позивача ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяних збитків.

Зважаючи на те, що відповідачем істотно порушені умови укладеного договору, а також з урахуванням вимог ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» суд першої інстанції також дійшов висновків, що з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню у розмірі трьох відсотків від вартості роботи (послуги), визначеної сторонами у розмірі вартості інвестиційного внеску (1392254,43 грн.), з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, а також положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшивши суму пені до 1 300 000 грн.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

За умовами п.п. 2.1 - 2.5 ст.2 Інвестиційного Договору від 10.11.2017 р. предметом цього договору є інвестиційна участь Інвестора у будівництві Будинку, за результатами здійснення якої Забудовник передає у власність Інвестора Об`єкт в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

За цим Договором Забудовник зобов`язується побудувати Будинок, здати Будинок в експлуатацію та після реєстрації права власності на Об`єкт передати Об`єкт у власність Інвестора в строки та у порядку, що встановлюється цим Договором.

Інвестор зобов`язується здійснити інвестування Будинку, шляхом внесення Загального інвестиційного внеску на умовах, в обсягах та в строки, визначених Сторонами у цьому Договорі та у Додатках до нього, а після здачі Будинку в експлуатацію - отримати Об`єкт у власність в порядку, що встановлений цим Договором.

Відповідно до п. п. 4.1.- 4.3 ст.4 Договору загальний інвестиційний внесок становить 1392254,43 (один мільйон триста дев`яносто дві тисячі двісті п`ятдесят чотири грн. 43 коп.).

Загальний інвестиційний внесок може бути внесено Інвестором в грошовій формі, або у формі передачі Забудовнику будівельних матеріалів.

Відповідно до умов пп 5.2.1,5.2.3, 5.2.4 п.5.2 ст.5 Договору Забудовник зобов`язаний: забезпечити шляхом належного виконання взятих на себе зобов`язань будівництво Будинку з додержанням будівельних норм, стандартів і правил та здати його в експлуатацію; передати Об`єкт у власність Інвестора на підставі цього Договору як взаєморозрахунок за загальний інвестиційний внесок; своєчасно попереджати Інвестора про наявність обставин, що загрожують якості та строкам будівництва.

Відповідно до пп. 1.1.2 п.1.1 ст.1 Договору:

- Будинок це - багатоквартирний житловий будинок, будівництво якого здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,21 га, кадастровий номер 3210500000:06:004:0063, що перебуває у користуванні Забудовника на підставі Договору оренди земельної ділянки від 30.04.2015 р., який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Віденко В.О., реєстровий № 649 та Додаткового Договору до Договору оренди земельної ділянки від 30.04.2015 р., реєстровий № 649, що укладений між Забудовником та Бориспільською міською радою та посвідчено 25.03.2016 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Віденко В.О., реєстровий № 120;

- Об`єктом є - житлове приміщення в Будинку, що позначене в Проекті, який є Додатком №2 до цього Договору, як житлове приміщення № 1, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 63,26 кв.м.; житлове приміщення № 2, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 50,73 кв.м.; житлове приміщення № 3, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 47,89 кв.м.; житлове приміщення № 5, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 51,83 кв.м.; житлове приміщення № 6, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 60,90 кв.м.;

ОСОБА_3 (Інвестором) передано, а ТОВВ «Краснол-Буд» (Забудовником) прийнято будівельні матеріали відповідно до наведеного переліку на загальну суму 1392254,43 грн.

Та обставина, що інвестиційний внесок ОСОБА_3 внесено будівельними матеріалами, жодним чином не надає Інвестиційному договору ознак договору підряду.

Так, Інвестиційний договір регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності. Він є правовою формою взаємовідносин між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності. Договір має відповідати сутності інвестування, тобто закріплювати факт вкладання коштів або інших матеріальних чи інтелектуальних цінностей в об`єкт інвестування; визначати мету та основні права та обов`язки сторін.

Укладення змішаного договору передбачено частиною 2 статті 628 ЦК України, відповідно до положень якої сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Законодавець не виокремлює у змішаному договорі "основні" ("домінантні") та другорядні елементи, тому до змішаних договорів не може застосовуватися критерій істотності або пріоритетності окремих його елементів (прав та обов`язків) над іншими.

Змішаний договір є юридико-технічним інструментом інтеграції, завдяки якому можна уникнути дроблення регулювання договірних відносин їх учасниками, коли необхідно досягти відповідної мети. Втім, не завжди можливо об`єднати ("змішати") в одному договорі умови, які належать до різних інститутів договірного права. У будь-якому змішаному договорі можуть бути зафіксовані такі умови, які доповнюють, уточнюють одна одну, але у жодному разі не є взаємовиключними, так само як і юридичні цілі договорів, що об`єднуються (правовий результат, на який спрямована воля сторін) не можуть бути суперечливими.

За наведеним правилом тип договору визначається за специфікою матеріальних відносин, що опосередковуються договором, або колом юридичних умов, об`єктивно необхідних для утворення певного договірного зобов`язання.

Якщо укладений договір опосередковує різнорідні відносини (два або більше їх різновидів) та об`єднує умови, об`єктивно необхідні для формування єдиного зобов`язання за рахунок різних типів зобов`язань, такий договір є змішаним.

Зі змісту спірного договору жодним чином не вбачається, що він опосередковує різнорідні відносини, навпаки, терміни та умови, вжиті у договорі свідчать про те, що договір є інвестиційним.

Можливість сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст, є уособленням принципу свободи договору (стаття 6 ЦК України).

Отже, сторони на власний розсуд визначили можливість внесення інвестиційного внеску будівельними матеріалами.

Відповідно до заяви про зміну предмету позову позивач заявляє вимоги про стягнення коштів в рахунок заподіяної йому шкоди у розмірі вартості будівельних матеріалів, визначеної у висновку експерта №283/06-2023 від 07.07.2023, складеному за результатами проведення судової товарознавчої експертизи судовим експертом ОСОБА_4 , а саме в сумі 2 507 450, 35 грн. (т.1 а.с.72-89).

Водночас, позивач вимог щодо повернення проінвестованого не заявляв, а саме вимог повернення інвестиційного внеску саме в тій формі, в якій його було внесено - будівельними матеріалами.

При цьому також встановлено, що відповідач ТОВ «Краснол-Буд» направив на адресу позивача лист, датований 05.10.2023 з пропозицією повернення будівельних матеріалів (т.1 а.с.206-209).

Отже позивачем не вірно обрано спосіб захисту, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають як щодо основної вимоги стягнення збитків так і щодо додаткової - пені, яка позивачем розрахована виходячи з грошового еквіваленту інвестиційного внеску.

Апеляційний суд повторно акцентує увагу на тому, що інвестиційний внесок був здійснений будівельними матеріалами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо стягнення суми збитків не у повному обсязі, не мають правового значення у справі, оскільки останній має право на спосіб захисту у вигляді повернення інвестиційного внеску у тій формі, у якій його було здійснено - будівельними матеріалами.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ «Краснол-Буд» про недійсність інвестиційного договору як такого, що не відповідає вимогам законодавства, а саме здійснення інвестування не у спосіб, передбачений ЗУ «Про інвестиційну діяльність», апеляційний суд вказує таке.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо вже сам договір передбачає передання майна або інші дії, він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії (частина перша - друга статті 640 ЦК України). Приписами статей 629 та 654 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а його зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Отже, дії та поведінка ТОВ «Краснол-Буд», який уклав 10.11.2017 Інвестиційний договір №1-Л, а згодом заявляє про його недійсність відповідно до діючого на час його укладення законодавства, є непослідовною, суперечить його попередній поведінці (укладенню договору, акту приймання передачі, початку будівництва, отримання будівельних матеріалів тощо) і є недобросовісним. Інвестиційний договір №1-Л є укладеним після досягнення сторонами усіх істотних умов, а це відбулося 10.11.2017, і підстав вважати спірний договір недійсним немає.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін, оскільки висновки суду першої інстанції щодо відмови у вимогах зустрічного позову правильні, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ОСОБА_3 звільнений від сплати судових витрат.

Керуючись ст.ст. 375, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» - Гамея Валентина Володимировича, апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Куксюка Андрія Леонтіновича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року - задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» на користь ОСОБА_3 заподіяних збитків та пені - скасувати, відмовивши у вказаних вимогах.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року в частині розірвання укладеного 10 листопада 2017 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» Інвестиційного договору №1-Л та відмови у вимогах зустрічного позову про визнання недійсним Інвестиційного договору №1-Л від 10.11.2017 - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: