УХВАЛА
03 грудня 2024 року
м. Київ
справа №320/1765/21
адміністративне провадження № К/990/45264/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №320/1765/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 компенсації як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за особою похилого віку, яка потребує стороннього догляду та не здатна до самообслуговування, відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України у розмірі, не нижче від прожиткового мінімуму;
- зобов`язати Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок вже наданої (виплаченої) компенсаційної виплати ОСОБА_1 , як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за особою похилого віку, яка потребує стороннього догляду та не здатна до самообслуговування ОСОБА_2 , відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України у розмірі, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», починаючи з 06.07.2015 з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути солідарно з Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області та Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_3 154 102 грн моральної шкоди;
- зобов`язати Міністерство соціальної політики України повідомити інших отримувачів компенсаційних виплат за допомогою кількох друкованих українських видань, котрі згідно пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 отримували компенсації про можливість здійснення перерахунку наданих їм компенсаційних виплат у бік збільшення, відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України у розмірі, не нижче від прожиткового мінімуму.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 компенсації як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за особою похилого віку, яка потребує стороннього догляду та не здатна до самообслуговування, відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України у розмірі, не нижче від прожиткового мінімуму.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок вже наданої (виплаченої) компенсаційної виплати ОСОБА_1 , як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за особою похилого віку, яка потребує стороннього догляду та не здатна до самообслуговування ОСОБА_2 , відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України у розмірі, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», починаючи з 06.07.2015 з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
25.11.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №320/1765/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Предметом оскарження у даній справі є відмова відповідача здійснити перерахунок вже наданої (виплаченої) компенсаційної виплати ОСОБА_1 , як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за особою похилого віку, яка потребує стороннього догляду та не здатна до самообслуговування ОСОБА_2 , відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України у розмірі, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
У поданій касаційній скарзі позивач детально описує обставини справи, перелічує постанови Верховного Суду щодо повноважень суду вийти за межі позовних вимог, а також вказує, що судами попередніх інстанцій протиправно відмовлено у стягненні на його користь моральної шкоди, проте не зазначає про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому.
Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №320/1765/21.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Н.В. Коваленко
Судді:
А. І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123519508 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бучик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні