Окрема думка

від 04.12.2024 по справі 540/7633/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

судді П`ятого апеляційного адміністративного суду Федусика А.Г.

04 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 540/7633/21

В провадженні колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Бойка А.В., суддів: Шевчук О.А., Федусика А.Г., перебувала справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського міського голови Колихаєва Ігоря Вікторовича, Херсонської міської ради Херсонської області (далі ХМР), за участю третіх осіб - директора Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Хутковського Костянтина Валентиновича, начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Купліванчук Галини Павлівни, про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та витрат на лікування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Херсонського міського голови від 27 жовтня 2021 року №1425-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг ХМР з 01.11.2021 року. Стягнуто з ХМР за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету ХМР на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.11.2021 року по 29.10.2024 року в сумі 513651,39 грн., з відрахуванням з вказаної суми податків, зборів та обов`язкових платежів. Стягнуто з ХМР за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету ХМР на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45000 грн.

Не погоджуюсь із скасуванням рішення суду 1-ї інстанції та задоволенням вказаного позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 року було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Верховного Суду від 23.11.2023 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 року було скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та витрат на лікування, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду. У іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року залишено без змін.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Так, судами першої і апеляційної інстанцій було встановлено, що 01 липня 2013 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні.

16 жовтня 2015 року ОСОБА_1 був переведений на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні (у зв`язку із змінами в організаційно-штатному розписі Суворовського районного управління юстиції у місті Херсон). Аналогічне переведення відбулося 11 лютого 2016 року.

14 квітня 2016 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи до ХМР відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України.

15 квітня 2016 року позивач був призначений на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ХМР за переведенням.

26 лютого 2021 року ХМР було прийнято рішення №73 Про затвердження структури виконавчих органів ХМР, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів, яким затверджено структуру виконавчих органів ХМР, утворено з 1 червня 2021 року Департамент адміністративних послуг з чисельністю 68 штатних одиниць у складі: відділу адміністративних послуг; відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб.

З 1 червня 2021 року відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ХМР був реорганізований у Департамент адміністративних послуг ХМР (підстава: рішення ХМР від 26 лютого 2021 року №73 Про затвердження структури виконавчих органів ХМР, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів).

З 1 червня 2021 року ОСОБА_1 був переведений на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг ХМР (підстава: розпорядження міського голови від 26 травня 2021 року №664-к).

Службовою запискою від 20 липня 2021 року №7-1606-5/26 директор Департаменту адміністративних послуг ХМР запропонував внести зміни до штатного розпису відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг ХМР. Ця пропозиція була зумовлена прогнозованим очікуванням збільшення навантаження на державних реєстраторів з питань подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності; потребою впорядкування реєстраційних справ.

26 липня 2021 року Херсонський міський голова ОСОБА_2 видав розпорядження №332рр Про внесення змін до штатного розпису Департаменту адміністративних послуг ХМР.

З метою додержання вимог трудового законодавства директор Департаменту адміністративних послуг подав службову записку від 3 серпня 2021 року №7-1740-5/26 стосовно внесення змін до розпорядження міського голови Про внесення змін до штатного розпису департаменту адміністративних послуг ХМР від 26 липня 2021 року №332рр.

05 серпня 2021 року Херсонський міський голова ОСОБА_2 видав розпорядження №349рр Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26 липня 2021 року №332рр.

Зміни у штатному розписі Департаменту адміністративних послуг ХМР передбачали скорочення штату державних реєстраторів відділу у спосіб виведення одиниці державного реєстратора та введення до штатного розкладу одиниці головного спеціаліста з 1 листопада 2021 року.

В подальшому, розпорядженням Херсонського міського голови від 17 серпня 2021 року №1174-к вирішено попередити ОСОБА_1 про можливе вивільнення 31 жовтня 2021 року у зв`язку зі зміною в організації праці та скороченням штату державних реєстраторів відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

27 жовтня 2021 року Херсонський міський голова, керуючись частиною другою статті 40 КЗпП України, пунктом 20 частини четвертої статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, видав розпорядження №1425-к Про звільнення ОСОБА_1 .

При зверненні до суду позивачем були оскаржені розпорядження Херсонського міського голови від 26 липня 2021 року №332рр "Про внесення змін до штатного розпису департаменту адміністративних послуг ХМР" та від 05 серпня 2021 року № 349рр "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26.07.2021 №332рр", а також розпорядження Херсонського міського голови від 27 жовтня 2021 року №1425-к.

За наслідками касаційного перегляду даної справи Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно відсутності підстав для визнання протиправними та скасування зазначених вище розпоряджень Херсонського міського голови залишив судові рішення в цій частині без змін.

Таким чином, предметом спору даної справи, при новому її розгляді, є правомірність розпорядження Херсонського міського голови від 27 жовтня 2021 року №1425-к про звільнення ОСОБА_1 з посади та наявність підстав для його поновлення на роботі.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження, підставою його прийняття слугували внесені з 01.11.2021 року зміни до штатного розпису департаменту адміністративних послуг ХМР стосовно виведення з нього однієї посади державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту адміністративних послуг ХМР та ненадання ОСОБА_1 згоди на переведення на запропоновані посади.

Позивач був звільнений з посади на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату державних реєстраторів департаменту адміністративних послуг ХМР з 01.11.2021 року.

Не погоджуючись з прийнятим розпорядженням про звільнення, позивач, в першу чергу, посилався на порушення процедури вивільнення його з роботи, неврахування наявності у нього переважного права на залишення на роботі.

Процедура вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України регламентована положеннями частини другої статті 40, статей 42, 49-2 цього Кодексу, що містять юридичні гарантії забезпечення прав працівників від незаконного звільнення та сприяння у збереженні роботи.

Так, частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до приписів частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Положеннями частин першої та другої статті 42 КЗпП України регламентовано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Однією з правових гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Одночасно з цим, власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, у якому структурному підрозділі працював працівник, який вивільнюється.

При цьому, у випадку фактичного скорочення займаної працівником посади йому має бути запропонована рівноцінна посада, передбачена новим штатним розписом. У разі, якщо на таку посаду претендують також інші працівники, роботодавець зобов`язаний провести порівняльний аналіз продуктивності їхньої праці і кваліфікації з метою визначення працівника, який має переважне право на залишення на роботі, як це передбачено частиною першою статті 42 КЗпП України. У процесі цього аналізу, як правило, враховуються такі обставини, як: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи в роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалої тимчасової непрацездатності, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.

Інша вакантна робота, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації і досвіду пропонується у разі відсутності рівноцінної посади.

Рівень кваліфікації визначається в залежності від освіти працівника та здобутих ним навичок під час виконання робіт за певною спеціальністю, а продуктивність праці вимірюється певними виробничими (службовими) показниками.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

Тобто, у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. І лише за умови встановлення, що у всіх працівників є рівні умови продуктивності праці і кваліфікації, можна аналізувати, хто з них має переважне право на залишення на роботі згідно з частиною другою статті 42 КЗпП України.

Крім того, при проведенні вивільнення орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року та від 8 липня 2020 року у справі №2а-9821/11/2670, від 11 липня 2018 року у справі №816/1232/17, від 15 травня 2020 року у справі №П/811/2408/15, від 9 липня 2020 року у справі №809/2894/13-a. Підстави для відступу від цієї позиції відсутні.

Отже, відповідач був зобов`язаний під час попередження позивача про звільнення запропонувати йому іншу роботу відповідно до частини третьої статті 49-2 КЗпП України, а також провести порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації державних реєстраторів з метою визначення працівника, який має переважне право на залишення на роботі, як це передбачено частиною першою статті 42 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Херсонського міського голови від 17 серпня 2021 року №1174-к вирішено попередити позивача про можливе вивільнення 31 жовтня 2021 року у зв`язку зі зміною в організації праці та скороченням штату державних реєстраторів відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Листом від 18 серпня 2021 року №9-896-5/41 позивачу було запропоновано з 1 листопада 2021 року зайняти посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг ХМР.

При цьому, позивача повідомлено, що у разі відмови від запропонованої посади трудові відносини будуть припинені 31 жовтня 2021 року у зв`язку із зміною в організації праці та скороченням штату державних реєстраторів цього відділу.

19 серпня 2021 року складено акт, згідно з яким позивача ознайомлено з розпорядженням Херсонського міського голови від 17 серпня 2021 року №474к «Про попередження ОСОБА_1 про можливе вивільнення» та вручено йому лист міського голови від 18 серпня 2021 року №9-896-5/41. Позивач відмовився ставити свій підпис про ознайомлення.

Листом від 10 вересня 2021 року №9-970-5/41 позивачу запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста Інспекції з контролю за благоустроєм ХМР.

Листом від 10 вересня 2021 року №9-971-5/41 позивачу запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста досудового врегулювання спорів управління претензійної роботи департаменту правової політики та якості ХМР.

Листом від 29 вересня 2021 року №9-1029-5/41 позивачу запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста відділу контролю за дотриманням законодавства управління економічної політики департаменту економіки та інвестицій ХМР.

Листом від 19 жовтня 2021 року №9-1082-5/41 позивачу запропоновано зайняти вакантну посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень департаменту адміністративних послуг ХМР.

З наведеного вбачається, що позивачу дійсно неодноразово пропонувалась посади та на жодні він не погодився, без пояснень причин такої відмови. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано жодних пояснень яка ж саме посада не була запропонована йому, яка б, на його думку, була вакантною та відповідала його освіті, кваліфікації та досвіду.

Враховуючи наведене, вважаю, що у відповідності до вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України позивачу було запропоновано відповідачем наявну на підприємстві роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, а отже відповідач не допустив у цьому питанні порушень діючого законодавства, про що обґрунтовано зазначив суд 1-ї інстанції.

Також, вважаю помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що роботодавець всупереч ч.1 ст.42 КЗпП України належним чином не провів порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації державних реєстраторів та не врахував, що позивач користувався переважним правом на залишення на роботі.

З матеріалів справи вбачається, що директор Департаменту адміністративних послуг службовою запискою від 13 серпня 2021 року №7-1861-5/26 повідомив Херсонського міського голову, що у 2021 році колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було розглянуто та задоволено 4 скарги на дії державного реєстратора відділу ОСОБА_1 стосовно ТОВ «Лофт-1», ТОВ «Лофт-2», ТОВ «Лофт-3», ТОВ «Лофт-4», внаслідок чого відповідно до наказів Міністерства юстиції №205/5 від 18 січня 2021 року, №206/5 від 18 січня 2021 року, №207/5 від 18 січня 2021 року, №261/5 від 21 січня 2021 року позивачу було заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 3 місяці.

На виконання постанови Верховного Суду від 23 листопада 2023 року по справі №540/7633/21 судом було досліджено довідку щодо дев`яти державних реєстраторів відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг ХМР за період з 1 січня 2021 року до 1 серпня 2021 року.

Як вбачається із вказаної довідки, у відділі працювало 9 державних реєстраторів:

- ОСОБА_3 має повну вищу освіту, у 2014 році закінчила Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом за спеціальністю Правознавство. Стаж, зарахований до стажу служби в органах місцевого самоврядування становить 23 роки. Виконує функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб- підприємпів з 2005 року. За час роботи виявила себе досвідченим фахівцем, який забезпечує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У 2021 році порушень трудової дисципліни, виконавської дисципліни та законодавства в сфері державної реєстрації суб`єктів господарювання не має;

- ОСОБА_4 має повну вищу освіту, у 2019 ропі закінчила Херсонський державний університет за спеціальністю Правоохоронна діяльність. Стаж, зарахований до стажу служби в органах місцевого самоврядування становить 25 років. Виконує функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 2005 року. За час роботи виявила себе досвідченим фахівцем, який забезпечує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У 2021 році порушень трудової дисципліни, виконавської дисципліни та законодавства в сфері державної реєстрації суб`єктів господарювання не має.

- ОСОБА_5 має повну вищу освіту, у 2003 році закінчила Харківський Національний університет внутрішніх справ за спеціальністю Правознавство. Стаж, зарахований до стажу служби в органах місцевого самоврядування становить 14 років. Виконує функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 2014 року. За час роботи виявила себе досвідченим та відповідальним фахівцем, який забезпечує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У 2021 році порушень трудової дисципліни, виконавської дисципліни та законодавства в сфері державної реєстрації суб`єктів господарювання не мала.

- ОСОБА_6 має повну вищу освіту, у 2019 році закінчила Херсонський державний університет за спеціальністю Правоохоронна діяльність. Стаж, зарахований до стажу служби в органах місцевого самоврядування становить 26 років. Виконує функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 2005 року. За час роботи виявила себе досвідченим фахівцем, який забезпечує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У 2021 році порушень трудової дисципліни, виконавської дисципліни та законодавства в сфері державної реєстрації суб`єктів господарювання не мала

- ОСОБА_7 має повну вищу освіту у 2014 році закінчила Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом, за спеціальністю Правознавство. Стаж, зарахований до стажу служби в органах місцевого самоврядування становить 18 років. Виконує функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 2005 року. За час роботи виявила себе досвідченим фахівцем, який забезпечує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У 2021 році порушень трудової дисципліни, виконавської дисципліни та законодавства в сфері державної реєстрації суб`єктів господарювання не мала.

- ОСОБА_8 має повну вищу освіту, у 2014 році закінчив Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом за спеціальністю Правознавство. Стаж, зарахований до стажу служби в органах місцевого самоврядування становить 20 років. Виконує функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 2008 року. За час роботи виявив себе досвідченим фахівцем, який забезпечує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У 2021 році порушень трудової дисципліни, виконавської дисципліни та законодавства в сфері державної реєстрації суб`єктів господарювання не мав.

- ОСОБА_9 має повну виїду освіту, у 2010 році закінчив Харківський Національний університет внутрішніх справ за спеціальністю Правознавство. Стаж, зарахований до стажу служби в органах місцевого самоврядування становить 8 років. Виконує функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприемців з 2013 року. За час роботи виявив себе досвідченим фахівцем, яка у повному обсязі опанував своїми обов`язками по проведенню державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприемців. У 2021 році порушень трудової дисципліни, виконавської дисципліни та законодавства в сфері державної реєстрації суб`єктів господарювання не мав

- ОСОБА_10 має повну вищу освіту, у 2010 році закінчила Херсонський юридичниий інститут Харківського Національного університету внутрішніх справ за спеціальністю Правознавство. Стаж, зарахований до стажу служби в органах місцевого самоврядування становить 8 років. Виконує функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 2013 року. За час роботи виявила себе досвідченим фахівцем, який забезпечує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, У 2021 році порушень трудової дисципліни, виконавської дисципліни та законодавства в сфері державної реєстрації суб`єктів господарювання не мала.

- ОСОБА_1 має повну вищу освіту, у 2007 році закінчив Херсонський державний університет за спеціальністю Правознавство. Стаж, зарахований до стаж служби в органах місцевого самоврядування становить 13 років. Виконує функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 2013 року. Забезпечує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У 2021 році колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було розглянуто та задоволено чотири скарги на дії державного реєстратора відділу ОСОБА_11 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт-1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт-2, товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт-3", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт-4", якому, відповідно до наказів Міністерства юстиції № 205/5 від 18.01.2021, № 206/5 від 18.01.2021, № 207/5 від 18.01.2021 та №261/5 від 21.01.2021, було заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строк на 3 місяці.

Отже, на моє переконання, відповідачем було проведено аналіз кваліфікації та продуктивності працівників перед прийняттям спірного наказу про звільнення, що підтверджується наявною в матеріалах справи вказаною довідкою, з якої, окрім кваліфікаційних характеристик працівників, вбачається, що позивач у оцінюваному відповідачем періоді (2021 рік) був позбавлений доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строк на 3 місяці, що очевидно зменшило продуктивність його роботи у порівнянні з іншими працівниками.

При цьому, постанова суду апеляційної інстанції не містить в собі будь-яких висновків стосовно того, а в якому вигляді (формі) повинен буди оформлений порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, якою нормою діючого законодавства така форма передбачена та які положення законодавства порушив відповідач, склавши такий аналіз у формі вказаної вище довідки.

Також, вважаю необґрунтованими доводи позивача/апелянта про те, що відповідач не врахував, що і іншим реєстраторам також було заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строк на 3 місяці, з огляду на наступне.

Так, листом ДП Національні інформаційні системи від 13.01.2022 №170/13.2-15 надано відповідь представнику ОСОБА_1 , щодо тимчасового блокування доступу до Єдиного державного реєстру державних реєстраторів Херсонської міської ради:

-щодо ОСОБА_3 (копія наказу МЮУ від 25.01.2017 №183/5(строк блокування зазначений в наказі 4 місяці);

-щодо ОСОБА_8 (копія наказу МЮУ від 05.06.2018 №1714/5(строк блокування, зазначений в наказі 3 місяці; копія наказу МЮУ від 11.03.2019 №707/5(строк блокування, зазначений в наказі).

Тобто, вказаним державним реєстраторам дійсно було заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак у період, що не стосувався періоду, за який здійснено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації державних реєстраторів (з 01.01.2021 року по 01.08.2021 року) та який передував вирішенню питання щодо зайняття посад.

За обставинами справи, відповідач, в межах своєї компетенції, взяв до уваги саме 2021 рік для проведення аналізу продуктивності праці та кваліфікації.

При цьому, чинним законодавством не визначено чітких критеріїв періоду оцінки продуктивності праці, тобто такі критерії самостійно визначаються роботодавцем при проведенні відповідного аналізу у кожному конкретному випадку.

З наведеного вбачається, що в даному випадку роботодавець у відповідності до статті 42 КЗпП України провів порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації державних реєстраторів, а зворотній висновок суду апеляційної інстанції є помилковим.

Отже, на мою думку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Також, вважаю необгрунтованим і непропорційним розмір стягнутих судом апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу в даній справі, але, з урахуванням викладеного вище, вважаю що ці витрати взагалі не підлягають стягненню, оскільки за приписами ст.139 КАС витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню виключно за умови задоволення позову.

Суддя А.Г. Федусик